Ухвала суду № 67773933, 12.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№22-ц/796/7215/17 Головуючий у 1 інстанції - Писанець В.А.

Унікальний №753/3543/16 Доповідач - Панченко М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

головуючого - Панченка М.М.

суддів - Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

при секретарі - Крічфалуши С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» про визнання дій неправомірними та зобов»язання відшкодування інфляційних витрат,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» і, з урахуванням доповнень до позову, просив винести рішення, яким визнати неправомірними дії відповідача щодо невиконання судових рішень Заводського районного суду м.Миколаєва від 15.12.2010 року та від 02.04.2010 року в частині виплати позивачу відсотків за депозитним договором/а.с.2-7,31-33,39/.

Також просив, в порядку ст.625 ЦК України, зобов»язати відповідача ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» виплатити на його користь 3% річних та інфляційні втрати від невиконання вище зазначених судових рішень, у загальній сумі 17.155 грн.07 коп.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати, понесені на проїзд з Миколаєва до Києва та на зворотню дорогу у сумі 237,81 коп., та добові у сумі 226,45 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2017 року у задоволенні позова ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі /а.с.44-45/.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив того, що права позивача діями відповідача не порушені.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, як ухвалене з порушенням вимог матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі /а.с.47-52/.

Сторони,будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, клопотання про перенесення судового розгляду не подали, тому відповідно до положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд за їх відсутності.

Як слідує з матеріалів справи і таке встановлено судом, рішеннями Заводського районного суду м.Миколаєва від 02.04.2010 року та 15.12.2010 року стягнуто з ТОВ «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 відсотки за користування банківським вкладом, у розмірі, відповідно, 5.415 грн.19 коп. та 1.598 грн.46 коп. /а.с.16, 17-18/.

Оскільки відносно боржника за указаними судовими рішеннями «ТОВ «Укрпромбанк» розпочата процедура ліквідації, у відповідності до рішення Правління Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ТОВ «Укрпромбанк» від 21.10.2010 року, листом від 10.04.2012 року ліквідатора Раєвського К.Є. позивач ОСОБА_1 був повідомлений про те, що його вимоги про виплату відсотків, згідно вище зазначених судових рішень, визнаються, а їх виплата віднесена до сьомої черги задоволення кредиторських вимог.

Згідно до ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб, майно, права та обов»язки переходять до правонаступників.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно договору №31-Л від 05.09.2013 року укладеного між ТОВ «Укрпромбанк», НБУ та ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал», останньому, як управителю, передані в управління активи, наявні на балансі ТОВ «Укрпромбанк» на дату укладення цього договору, та надано перелік вимог кредиторів банку, розрахунки з якими не проведено, в тому числі і з позивачем ОСОБА_1.

Відповідно до ч.9 ст.111 ЦК України виплати грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов»язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

В подальшому, ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал», як правонаступник боргових зобов»язань ТОВ «Укрпромбанк», листом від 15.12.2014 року повідомила позивача про те, що йому передані в управління боргові зобов»язання перед позивачем ОСОБА_1 на суму 7.078 грн.49 коп., а їх виплата буде здійснюватись у відповідності до вимог закону.

Між тим, позивач, керуючись ст.ст.625 ЦК України помилково вважає, що відповідач порушив строки виконання судових рішень Заводського районного суду м.Миколаєва від 02.04.2010 року та 15.12.2010 року, якими стягнуто з ТОВ «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 відсотки за користування банківським вкладом, у розмірі, відповідно, 5.415 грн.19 коп. та 1.598 грн.46 коп., а тому наполягає на стягненні 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків виконання грошового зобов»язання, передбачених вище зазначеною нормою ЦК.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Між тим, звертаючись до суду позивач не навів доказів які саме йогоправа були порушені, невизнані чи оспорювані відповідачем.

Колегія суддів, погоджуючись з указаним висновком суду першої інстанції, вважає, що права позивача з боку відповідача нічим не порушені, а відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Рішення суду першої інстанції ухвалене на повно з»ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст.307, 308, ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді