Вирок № 67772574, 17.07.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/8905/16-к

Провадження №1-кп/639/41/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2017 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого судді - Курила В.О.,

суддів - Васильєвої Н.М., Гаврилюк С.М.,

за участю: секретарів судового засідання - Шемкова О.Є., Крбеян К.О.,

прокурорів - Касьяненка Я.М., Горобець А.С., Кравченко Є.Ю.,

потерпілого - ОСОБА_1,

захисника - адвоката Бессарабенко І.А.,

підсудного - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220500002011 від 02.08.2016 року, у відношенні:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н.НОМЕР_1, уродженця с. Слатине Дергачівського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-16.03.2011 року Дергачівським районним судом Харківської області, з урахуванням вироку апеляційного суду Харківської області від 22.11.2011 року, за ч.1 ст.152, ч.2 ст.153, ч.1 ст.296, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, 15.06.2015 року звільнений із Диканівської виправної колонії (№12) Харківської області по відбуттю строку покарання,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.121, ч.1 ст.357 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

01.08.2016 року у вечірній час доби приблизно о 23 год. 57 хв. ОСОБА_3 прибув на громадському транспорті до Південного вокзалу «Харків-Пасажирський», спізнившись на останню електричку до с. Слатине Дергачівського району Харківської області.

Прогулюючись по території неподалік Південного вокзалу м. Харкова, ОСОБА_3 прийшов на АДРЕСА_2, де побачив на першому поверсі відкрите вікно, в якому горіло світло, де в житловій кімнаті на дивані спала раніше йому не відома жінка похилого віку, ОСОБА_4

Саме в той час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на крадіжку будь-якого її майна з проникненням у житло, а саме у АДРЕСА_2 де мешкала ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 02.08.2016 року приблизно о 01 годині ночі, будучи ніким не поміченим, через відкрите вікно таємно проник до приміщення вказаної вище квартири. Після цього ОСОБА_3 заволодів майном, яке належить ОСОБА_4, а саме: мобільним телефоном моделі «Samsung GT-Т1150i».

Однак, в цей час у кімнаті прокинулась ОСОБА_4 та побачила ОСОБА_3, який перебував в проході між кухнею та кімнатою. ОСОБА_4 розуміючи, що ОСОБА_3 знаходився в її квартирі незаконно, почала голосно кричати на останнього.

При цьому ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, вирішив змінити їх характер у зв'язку із раптово виниклими непередбаченими для нього обставинами та діяти з умислом, спрямованим на вчинення розбійного нападу, поєднаного зі спричиненням умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_4, з метою заволодіння її будь-якими матеріальними цінностями.

Реалізуючи свій сукупний злочинний умисел, ОСОБА_3, діючи із корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, використовуючи свою фізичну перевагу над ОСОБА_4, та, нехтуючи її похилим віком, підійшов до неї у притул та наніс їй один удар долонею правої руки в область обличчя. Від отриманого удару вона втратила рівновагу та впала на підлогу обличчям до верху. Надалі ОСОБА_3, проявляючи агресивність, продовжуючи свої протиправні дії, наніс один удар ногою в область обличчя потерпілої, від якого остання втратила свідомість.

Після цього, ОСОБА_3, звернувши на свою користь вищевказаний мобільний телефон, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим в подальшому на власний розсуд.

В результаті вчиненого розбою ОСОБА_3 завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 244 грн., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи №4545 від 31.08.2016 року.

Після скоєного злочину ОСОБА_4 була доставлена до КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова», де їй було надано кваліфіковану медичну допомогу.

Однак, 05.08.2016 року ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень померла.

Таким чином, ОСОБА_3, в ході розбійного нападу, поєднаного із проникненням до житла та заподіянням умисного тяжкого тілесного ушкодження, спричинив потерпілій ОСОБА_4 наступні тілесні ушкодження: а) на голові - синці та садна на обличчі, з переходом на праву бічну поверхню шиї і праву завушну область, забійна рана правої брови, садна на рожевій частині верхньої і нижньої губи, крововилив слизової верхньої і нижньої губи з боку порожнини рота, крововиливи в склеру правого ока, перелом кісток носа, вогнища крововиливів у м'які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні, крововиливи під тверду та м'які мозкові оболонки, шлуночки головного мозку, вогнища контузії речовини головного мозку, забій головного мозку; б) на тулубі - синці на передній поверхні грудної клітини в області молочних залоз, забій легень; в) садна і синці на верхніх кінцівках, синець на правому коліні. Причиною смерті ОСОБА_4 є тяжка закрита черепно-мозкова травма, яка ускладнилася у своєму плині набряком-набуханням головного мозку та набряком легень, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи №232Ат/16 від 05.08.2016 року. Травма голови має ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Синці на тулубі та кінцівках мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_3 02.08.2016 року приблизно о 01 год. 05 хв., перебуваючи в квартирі ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, після проникнення до вищевказаного житла, помітив на полиці однієї з кімнат банківську електронну картку ПАТ КБ «Приватбанк», яка була загорнута у папірець.

Саме в той час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення офіційного документу, яким є кредитна картка ПАТ КБ «Приватбанк», видана на ім'я ОСОБА_4, з метою подальшого викрадення з вказаної банківської картки грошових коштів.

Реалізуючи свій злочинний, протиправний умисел, ОСОБА_3, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та ОСОБА_4 спить, діючи з корисливих мотивів викрав банківську картку банківської установи ПАТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_2, яка видана на ім'я ОСОБА_4

Після цього ОСОБА_3, вчинивши напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із проникненням до житла та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілої, з викраденим офіційним документом, яким є вищевказана банківська картка банківської установи ПАТ КБ «Приватбанк», з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 визнав свою вину в інкримінованих злочинах за ч.4 ст.187, ч.2 ст.121, ч.1 ст.357 КК України у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, надав суду показання щодо місця, часу, способу вчинення злочинів так, як вони встановлені судом.

Під час допиту у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 надав показання, що в ніч з 01.08.2016 на 02.08.2016 року, приблизно о 01 годині ночі, він знаходився на вулиці Бабушкіна у м. Харкові. В цей час він заліз у відчинене вікно одного із будинків на першому поверсі, з метою вчинення крадіжки будь-якого майна. В квартирі, в яку він заліз, спала жінка пенсійного віку. Опинившись у квартирі, він почав вчиняти крадіжку речей, що знаходились у квартирі, а саме: мобільний телефон, що знаходився на кухні (Samsung, «ракушка», червоно-чорного кольору), банківську картку, яка знаходилась біля телефону та була загорнута у папірець, на якому був написаний пін-код. Мобільний телефон та банківську картку він поклав до кишені свого верхнього одягу. Крім того, він також намагався викрасти й інші речі, які знаходились в квартирі, а саме: DVD-плеєр, колонки, картини та статуетки, а також інші речі. Вказані речі він зібрав у скатертину. В цей час прокинулась потерпіла та побачила його у кімнаті, після цього вона злякалась та почала кричати. Він підійшов до неї та долонею руки наніс удар жінці в обличчя. Від цього удару потерпіла впала на підлогу та продовжила кричати. З метою припинення криків потерпілої, він підійшов до неї та правою ногою зверху вниз вдарив потерпілу в обличчя, а саме: в область носу та лобу. Після удару потерпіла припинила кричати та почала хрипіти. Далі, він взяв скатертину із речами та почав вилазити у вікно, через яке і потрапив до квартири. Однак, скатертина із речами впала вниз на вулицю. В цей час він побачив чоловіка, який спитав: «Что ты здесь делаешь?», на що він відповів: «Сейчас, подожди», після цього він вистрибнув із вікна та втік у сторону залізничного вокзалу. Мобільний телефон він продав 06.08.2016 року у переході метро на Південному вокзалі за 100 гривень раніше невідомому хлопцю, банківську картку залишив собі. На банківському рахунку потерпілої грошових коштів не було, однак 02.08.2016 року він зняв з картки потерпілої у кредит грошові кошти у сумі 3000 гривень. 04.10.2016 року до нього додому приїхали співробітники поліції та затримали його.

З показань підсудного ОСОБА_3 встановлено, що під час проведення за його участі слідчого експерименту на стадії досудового розслідування, він детально розповідав про обставини вчинення кримінальних правопорушень, вину у вчиненні злочинів визнає добровільно та у повному обсязі, у скоєному щиро розкаюється.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_3, його винність у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується показаннями потерпілого та допитаних під час судового розгляду свідків події, а також сукупністю досліджених письмових та речових доказів.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 надав показання, що він є сином потерпілої ОСОБА_4 За день до скоєного злочину він розмовляв зі своєю матір'ю по телефону на різні побутові теми. Зранку йому подзвонила сусідка на ім'я ОСОБА_2 та повідомила, що його мати забрали до 4 лікарні швидкої невідкладної медичної допомоги. Приїхавши до лікарні він побачив свою матір, яка була вся побита, вона знаходилась у реанімаційному відділенні у комі в тяжкому стані. Коли він приїхав до квартири, в якій проживала його матір, в кімнаті на підлозі була кров, деякі речі знаходились не на своїх місцях та обстановка в квартирі була порушена. Із квартири були викрадені мобільний телефон та банківська картка, які належали його матері.

З пояснень потерпілого ОСОБА_1, він просить суд призначити підсудному ОСОБА_3 покарання згідно санкції статей, які інкримінуються останньому.

Під час судового засідання потерпілий підтвердив, що заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 25 000 грн. він підтримує у повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надав показання, що в серпні 2016 року о півночі він повертався додому за адресою: АДРЕСА_2. Потерпілу ОСОБА_4 він знає як сусідку. Коли повертався додому, у вікні сусідки ОСОБА_4 він побачив особу чоловічої статі, який стояв у віконній рамі квартири потерпілої ОСОБА_4 Він спитав: «Что ты там делаешь?», після цього цей чоловік зістрибнув із вікна та втік у невідомому напрямку. Після цього під вікном він побачив згорток із якимись речами. Далі, він викликав швидку медичну допомогу та працівників поліції, оскільки почув хрип потерпілої ОСОБА_4, яка задихається. По прибуттю співробітники швидкої медичної допомоги зайшли до квартири, двері до квартири були відкриті. В квартирі потерпіла ОСОБА_4 сиділа на підлозі.

З показань свідка ОСОБА_6, під час досудового розслідування він брав участь у проведенні слідчої дії - пред'явлення особи для впізнання за фотокартками, під час якої впізнав ОСОБА_3 як особу схожу на чоловіка, який був на місці скоєння злочину.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надав показання, що наприкінці серпня 2016 року приблизно о 14 годині він прийшов до свого товариша, який працює на «Південному вокзалі» у кіоску з продажу та ремонту мобільних телефонів. В цей час до кіоску підійшов раніше невідомий чоловік, як пізніше йому стало відомо, це був ОСОБА_3, з метою продати телефон марки «Samsung» у формі «мушлі» червоно-чорного кольору. Однак, його товариш відмовився купувати цей телефон, оскільки у ОСОБА_3 не було паспорту. Оскільки його матері потрібен був телефон, він вирішив придбати у нього мобільний телефон за 100 гривень. Під час розмови ОСОБА_3 повідомив, що вказаний телефон належить йому особисто, після чого він придбав мобільний телефон за 100 гривень. Пізніше цей мобільний телефон був у нього вилучений співробітниками поліції, яким він добровільно його надав.

З показань свідка ОСОБА_7, під час досудового розслідування він приймав участь у слідчій дії - пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, під час якої він впізнав ОСОБА_3 як чоловіка, який продав йому вищевказаний мобільний телефон.

Окрім показань підсудного ОСОБА_3, показань потерпілого ОСОБА_1 та свідків події, судом досліджено письмові докази по кримінальному провадженню, якими підтверджується винність підсудного у вчиненні інкримінованих злочинів.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 02.08.2016 року, було проведено огляд та зафіксована обстановка на місці події в квартирі АДРЕСА_2 (к/п а.с.5-10).

Згідно письмової заяви ОСОБА_7, він добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон моделі «Samsung GT-Т1150i», ІМЕІ НОМЕР_3, який йому продав незнайомий чоловік 06.08.2016 року на привокзальній площі в м. Харкові (к/п а.с.161).

Відповідно до протоколу огляду предмету від 27.08.2016 року, слідчим Шевченком В.В. проведено огляд мобільного телефону «Samsung», ІМЕІ НОМЕР_3, який добровільно був виданий ОСОБА_7 (к/п а.с.162-163).

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.08.2016 року, свідок ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_3 як особу, яка 06.08.2016 року продала йому мобільний телефон «Samsung GT-Т1150i» (к/п а.с.164-167).

Відповідно до протоколу пред'явлення речей для впізнання від 23.11.2016 року, потерпілий ОСОБА_4 серед інших аналогічних моделей впізнав мобільний телефон під №3, а саме: Samsung GT-T1150i, який належав його матері ОСОБА_4 (к/п а.с.313-316).

Висновком судово-товарознавчої експертизи №4545 від 31.08.2016 року підтверджується, що ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung GT-Т1150i» складає 244 грн. 00 коп. (к/п а.с.288-290).

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.08.2016 року, свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_3 як особу, яку він бачив 01.08.2016 року приблизно о 23:30 годині, яка вистрибнула із вікна квартири АДРЕСА_2, де мешкала ОСОБА_4 (к/п а.с.168-171).

Протоколом слідчого експерименту від 05.10.2016 року та відеозаписом до нього підтверджується, що під час проведення зазначеної слідчої дії підозрюваний ОСОБА_3 детально розповів, що 02.08.2016 року приблизно о 01:30 годині ночі він через відчинене вікно на 1-ому поверсі проник до приміщення квартири, де зібрав речі, які знаходились в кухні та кімнаті, частково викинув їх на вулицю через вікно. Надалі прокинулась ОСОБА_4 та почала голосно кричати, після чого він наніс удар долонею руки в обличчя потерпілої, після чого вона впала на підлогу. Далі він підійшов до неї та правою ногою, обутою у взуття, вдарив її в обличчя, удар наносив зверху вниз. ОСОБА_4 лежала на підлозі, обличчям доверху, надалі вона втратила свідомість. Далі він виліз через вікно, із собою він взяв мобільний телефон та картку «ПриватБанк», інші речі залишив у квартирі та частково на вулиці, оскільки його побачив раніше невідомий чоловік (к/п а.с.229-231).

Висновком судово-медичної експертизи №232-Ат/16 від 19.10.2016 року підтверджується, що у потерпілої ОСОБА_4 були виявлені наступні тілесні ушкодження: а) на голові - синці та садна на обличчі, з переходом на праву бічну поверхню шиї і праву завушну область, забійна рана правої брови, садна на рожевій частині верхньої і нижньої губи, крововилив слизової верхньої і нижньої губи з боку порожнини рота, крововиливи в склеру правого ока, перелом кісток носа, вогнища крововиливів у м'які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні, крововиливи під тверду та м'які мозкові оболонки, шлуночки головного мозку, вогнища контузії речовини головного мозку, забій головного мозку; б) на тулубі - синці на передній поверхні грудної клітини в області молочних залоз, забій легень; в) садна і синці на верхніх кінцівках, синець на правому коліні. Причиною смерті ОСОБА_4 є тяжка закрита черепно-мозкова травма, яка ускладнилася у своєму плині набряком-набуханням головного мозку, набряком легень. Травма голови має ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Синці на тулубі та кінцівках мають ознаки легких тілесних ушкоджень (к/п а.с.301-302).

Висновком судово-медичної експертизи №58/232-Ат/16 від 25.11.2016 року підтверджується, що між тілесними ушкодженнями, виявленими у ОСОБА_4, та причиною її смерті мається прямий причинно-наслідковий зв'язок. За наявними даними однозначно встановити кількість травматичних впливів по тілу ОСОБА_4 та їх послідовність не виявляється можливим, слід зазначити, що їх була велика кількість (к/п а.с.305-307).

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій підсудного та визнання його винуватості.

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 вчинив злочини, передбачені:

-за ч.4 ст.187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із проникненням до житла та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;

-за ч.2 ст.121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого;

-за ч.1 ст.357 КК України, тобто викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.

Вивченням відомостей про особу підсудного ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, тяжких хронічних захворювань чи інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, не одружений, дітей не має, має постійне місце проживання, має на утриманні батька - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, який є інвалідом (к/п а.с.177-200).

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №845 від 16.11.2016 року, ОСОБА_3 на даний час ознак психозу або недоумства не виявляє, виявлено синдром залежності від алкоголю, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу до якого відносить правопорушення, ОСОБА_3 знаходився поза яким-небудь тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (к/п а.с.309-311).

Обставиною, яка відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_3, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3, є рецидив злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, колегія суддів виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, наявність пом'якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, дані про особу підсудного, його відношення до скоєних злочинів, конкретні обставини вчинення злочинів та спричинені наслідки, думку потерпілого, у зв'язку з чим судом призначається ОСОБА_3 покарання в межах санкцій за ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч.2 ст.121 КК України у виді позбавлення волі, за ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України суд призначає ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

При призначенні остаточного покарання судом враховуються відомості про особу винного, той факт, що ОСОБА_3 раніше був засуджений за вчинення умисних злочинів, а після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення та перевиховання не став та вчинив нові умисні злочини, передбачені ч.4 ст.187, ч.2 ст.121, ч.1 ст.357 КК України, тому колегія суддів приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів неможливо без його ізоляції від суспільства.

Оскільки підсудному ОСОБА_3 судом призначається покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, тому до набрання вироком законної сили у відношенні нього необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015) ОСОБА_3 у строк покарання за цим вироком необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення з 04.10.2016 по 20.06.2017 року включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №2046-VIII від 18.05.2017) з 21.06.2017 року ОСОБА_3 необхідно зарахувати в строк покарання строк попереднього ув'язнення, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній та юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до частини 1, 2 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до вимог п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Cудом враховується, що внаслідок вчинення злочину потерпілому ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду, у зв'язку з чим, враховуючи характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, судом оцінюється спричинена потерпілому моральна шкода у розмірі 25 000 грн., у зв'язку з чим цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_3

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.121, ч.1 ст.357 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.4 ст.187 КК України у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є в його власності;

-за ч.2 ст.121 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі;

-за ч.1 ст.357 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є в його власності.

До набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту фактичного затримання, тобто з 04.10.2016 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015) ОСОБА_3 у строк покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього ув'язнення з 04.10.2016 року по 20.06.2017 року включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №2046-VIII від 18.05.2017) з 21.06.2017 року ОСОБА_3 зарахувати в строк покарання строк попереднього ув'язнення, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 (і.п.н.НОМЕР_1) на користь потерпілого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, моральну шкоду у розмірі 25 000 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведену по кримінальному провадженню судову експертизу на суму 263,88 грн. (двісті шістдесят три гривні 88 коп.), перерахувавши їх на користь держави (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) (к/п а.с.287).

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: 1) мобільний телефон марки «Samsung GT-Т1150i», карту ПАТ КБ «ПриваБанк» НОМЕР_2- повернути потерпілому ОСОБА_1; 2) дві жіночі майки зі слідами речовини бурого кольору, дві майки зі слідами речовини бурого кольору, змив речовини бурого кольору, сім карту оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_8, сім карту оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_7, сім карту оператора ПрАТ «МТС Україна» НОМЕР_9, сім карту оператора ТОВ «Лайфселл» з невстановленим номером, одна пара кросівок - знищити як речі, які не мають цінності; 3) два відрізки зі слідом взуття - залишити зберігатись при матеріалах кримінального провадження; 4) мобільний телефон марки Doodge IMEI-1: НОМЕР_6, НОМЕР_10, мобільний телефон марки S-TELL IMEI: НОМЕР_4, НОМЕР_5, видані ОСОБА_3 - звернути в дохід держави в порядку конфіскації майна(к/п а.с.278-280).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що тримається під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя В.О. Курило

Судді Н.М. Васильєва

С.М. Гаврилюк