Рішення № 6777238, 29.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/292 29.10.09 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Медфармсервіс" До           Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнбо-Лтд" Про                    стягнення 5 937,71 грн.

Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача:          Галич М.Д. (довіреність від 09.01.2009р.)

Від відповідача:          Литвиненко Л.А. (довіреність № 4/95 від 12.05.2009р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медфармсервіс" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнбо-Лтд" 5320,50 грн. основного боргу, 510,76 грн. збитків від інфляції, 106,45 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейнбо-Лтд" надав суду відзив на позов, в якому визнав суму основного боргу в розмірі 5320,50 грн., в решті позовних вимог просив відмовити.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 03 по 07 листопада 2008 року Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медфармсервіс" передав, а Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейнбо-Лтд" отримав товар на загальну суму 5320,50 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- товарно-транспортна накладна № М008631 від 03.11.2008р. на суму 3243,50 грн.;

- товарно-транспортна накладна № М008738 від 07.11.2008р. на суму 2077,00 грн.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейнбо-Лтд" не оплатив вартість отриманого товару.

30 березня 2009 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу вих. № 345 від 27.03.2009р., в якій Позивач просив Відповідача в 7-денний термін оплатити борг в розмірі 5320,50 грн.

Вищевказану вимогу Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України: Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу в розмірі 5320,50 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить - 510,76 грн., 3% річних - 106,45 грн.

Як вбачається з розрахунку Позивач здійснив розрахунок збитків від інфляції та 3% річних за період з 04.11.2008р. по 06.07.2009р.

Проте, судом встановлено, що оскільки між сторонами не укладався договір та строк оплати не був встановлений, відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України Відповідач повинен був виконати обов’язок щодо оплати товару у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги Позивачем.

Враховуючи вищевикладене, строк оплати товару настав 10 квітня 2009 року.

Отже, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків від інфляції та 3% річних підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду: збитки від інфляції - 133,01 грн., 3% річних - 38,48 грн.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнбо-Лтд" (юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А; поштова адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5-Б; код ЄДРПОУ 21525830; р/р 260030065201 в ТОВ КБ "Євробанк", МФО 380355; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медфармсервіс" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30; код ЄДРПОУ 32911643; р/р 26000380664731 в КМФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 322012) 5320 (п’ять тисяч триста двадцять) грн. 50 коп. основного боргу, 133 (сто тридцять три) грн. 01 коп. збитків від інфляції, 38 (тридцять вісім) грн. 48 коп. 3% річних, 94 (дев’яносто чотири) грн. 34 коп. державного мита та 291 (двісті дев’яносто одна) грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

4.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

5.          Рішення надіслати сторонам.

6.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                               В.В. Смілянець