Рішення № 6777172, 23.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/490 23.10.09 За позовом До проВідділення виконавчої дирекції фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІОМІХолдінг"

стягнення збитків Суддя Хрипун О.О. Представники сторін:

Від Позивача Магировський Ю.А. - предст.,

Від Відповідача не зявилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відділення виконавчої дирекції фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІОМІХолдінг"та просить стягнути з Відповідача суму завданих збитків в результаті здійснених виплат ОСОБА_2. в розмірі 44 194,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач проводить страхові виплати та надає соціальні послуги потерпілим на виробництві як у разі, коли відповідальність за ушкодження несе роботодавець, так і у разі, коли відповідальність за ушкодження здоров'я несуть треті особи. Протиправні винні дії ОСОБА_1., який керував транспортним засобом, що належав Відповідачу, призвели до ушкодження здоров'я ОСОБА_2., у звязку з чим, Позивачем проведено страхові виплати останньому, що заподіяло збитків, які Позивач просить стягнути з Відповідача в порядку регресу.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує з огляду на наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю "СТІОМІХолдінг" зазначає, що діяльність Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України регулюється Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі Закон). При цьому, останній не передбачає право Позивача на відшкодування шкоди в порядку регресу. Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 Закону, проводяться Фондом за рахунок коштів Фонду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.06.2008 близько 11 год. 30 хв. на 325 км + 741 м автодороги Стрий Кіровоград Знамянка, поблизу с. Вербка Летичівського району Хмельницької області, трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля ГАЗ 3302-414 д.р.н. ВХ 2014 AM, що належав на праві власності Відповідачу, під керуванням водія ОСОБА_1., який перебував у трудових відносинах з останнім, та автомобіля ВАЗ-210934-20 д.р.н. ВС 0310 BE, під керуванням водія ОСОБА_3.

Внаслідок ДТП був важко травмований ОСОБА_2., який знаходився в автомобілі ВАЗ-210934-20 д.р.н. ВС 0310 BE, під керуванням водія ОСОБА_3., що підтверджується актом спеціального розслідування нещасного випадку (форми Н-5 від 27.10.2008), актом про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом форми № 8 від 27.10.2008.

Дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини водія автомобіля ГАЗ 3302-414 д.р.н. ВХ 2014 AM ОСОБА_1., що підтверджується вироком Летичівського районного суду Хмельницької області № 1 -117/2008 від 11.12.2008.

На підставі статей 2, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі Закон) Позивачем були здійснені страхові виплати ОСОБА_2. згідно з поданою ним заявою. Виплати здійснені в розмірі одноразової допомоги у звязку зі стійкою втратою працездатності, що становить 40 140,00 грн. Постановою Позивача від 13.07.2009 № 1307/70380/70380/3 призначено з 04.06.2009 по 03.06.2010 щомісячні страхові виплати ОСОБА_2. в розмірі 1 903,64 грн., та проведено донарахування щомісячних виплат за червень 2009 року в розмірі 1 713,28 грн. Зі змісту долучених до матеріалів справи списків на перерахування коштів № 6319/098 за липень 2009 року та платіжних доручень № 1262 від 17.08.2009 та № 1393 від 28.08.2009 вбачається, що сума перерахованих Позивачем коштів для здійснення страхових виплат ОСОБА_2. склала 43 756,92 грн., крім того 437,57 грн. за переказ грошових сум через банківські установи. Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначені Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи).

Відповідно до статті 21 Основ внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Статтею 11 Основ та статтею 13 Закону визначено, що страховий ризик - це обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок, а страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно умовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 Закону, з настанням яких виникає право застрахованої ocоби на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Згідно із статтею 2 Закону дія останнього поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору.

Статтею 6 Закону встановлено, що суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник). Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд).

Тому, в даному випадку дія Закону поширюється лише на відносини між Фондом та підприємством, на якому працював ОСОБА_2., тоді як взаємовідносини Позивача та Відповідача регулюються цивільним законодавством та знаходяться поза сферою дії Закону, як і відносини Відповідача з потерпілим ОСОБА_2., який не був працівником Відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана майну фізичної або юридичної особі відшкодується у повному обсязі особою, яка ії завдала.

Як було встановлено, настання дорожньо-транспортної пригоди 19.06.2008 сталося з вини працівника Відповідача.

Таким чином, оскільки Відділенням виконавчої дирекції фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Львові за рахунок коштів Фонду проведено страхові виплати, що знаходиться в безпосередньому причинному звязку з діями працівника Відповідача, правовідносини з яким не охоплюються сферою загальнообовязкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, то витрачені Позивачем кошти є для нього шкодою в розумінні статті 1166 ЦК України.

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у звязку з чим, позов підлягає задоволенню частково.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІОМІХолдінг" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код 32827667) на користь Відділення виконавчої дирекції фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Львові (79000, м. Львів, вул. Чайковського, 27, код 25258840) 44194,49 грн. збитків.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІОМІХолдінг" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код 32827667) до Державного бюджету України 441,94 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата пыдписання рышення: 16.11.2009