Рішення № 6777108, 21.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/408 21.10.09

За позовом заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в

особі Державної екологічної інспекції в м. Києві

до приватного підприємства "Евар"

про стягнення 25 000,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від прокуратуриКазак О.А. (пос. №198)

Ткачук Ю.Б.(дов. від 23.06.2009)

Сухалова І.О.(пом. прок. Голосіїв. району)

Від позивача Гробов А.І.(дов. від 01.09.2009)

Фомін Є.О.(дов. від 15.07.2009)

Янковець А.М.(дов. від 13.03.2009)

Від відповідача Куркін Є.В. (дов. від 20.07.2009)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві до приватного підприємства "Евар" про стягнення 25 000,00 грн. за самовільне використання ним території природно-заповідного фонду України - НПП "Голосіївський" в Голосіївському районі м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.06.2009 порушено провадження у справі № 50/408 та призначено її до розгляду на 24.06.2009.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 24.06.2009 не зявилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. В судове засідання прибув представник прокуратури та дав пояснення по справі.

В звязку з неявкою представників позивача та відповідача, розгляд справи було відкладено на 20.07.2009.

20.07.2009 в судове засідання прибули представники прокуратури, позивача та відповідача, дали пояснення по справі і подали докази.

Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

Представник позивача подав письмові пояснення по справі, в яких просив задовольнити позовну заяву заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві.

В судовому засіданні було оголошено перерву на 27.07.2009 для подання додаткових доказів по справі.

27.07.2009 в судове засідання прибули представники прокуратури та позивача, дали пояснення по справі і подали спільне клопотання про продовження строку розгляду справи на строк більший, ніж це передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.

Представник позивача подав клопотання про те, що у разі ухвалення рішення на користь Державної екологічної інспекції в м. Києві кошти необхідно перераховувати до державного бюджету а саме на р/р № 31517921700001, МФО 820019, код 24262621, код бюджетної класифікації 24062100, Одержувач платежу ГУ Державного казначейства м. Києва. Суд прийняв до уваги дане клопотання.

27.07.2009 через Відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про відвід судді. У звязку з наведеним суд відклав розгляд справи на 14.09.2009 для вирішення керівництвом суду питання щодо відводу судді.

Ухвалою заступника Голови Господарського суду м. Києва від 30.07.2009 по справі № 50/408 було відхилено заяву приватного підприємства "Евар" про відвід судді Головатюка Л.Д.

В звязку з тим, що суддя який розглядає дану справу перебував на лікарняному, судове засідання призначене на 14.09.2009 не відбулося та було перенесено на 06.10.2009.

06.10.2009 в судове засідання прибули представники прокуратури та позивача і дали пояснення по справі. Представник відповідача в судове засідання не зявився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином.

В звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 21.10.2009.

21.10.2009 в судове засідання прибули представники, прокуратури, позивача та відповідача, дали додаткові пояснення та докази по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” прокурор звертається з позовом до суду від імені держави та в її інтересах у разі наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій фізичних або юридичних осіб.

У відповідності з п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство на підставі якого подається позов в чому саме полягають порушення інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність її захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 37 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури.

При здійсненні нагляду органи прокуратури, згідно частини 2 ст. 37 вказаного Закону, застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Преамбулою Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначено, що охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоровя населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних обєктів, повязаних з історико-культурною спадщиною.

Згідно ст.ст. 4, 5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки, а державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" основними принципами охорони навколишнього природного середовища, зокрема, є гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей. Відповідно до положень ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України. Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях згідно зі статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" належить, зокрема, право звертатися до суду із позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до “Положення про Державну екологічну інспекцію” затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17.11.2001 № 1520 Державна екологічна інспекція є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.

Основними завданнями Держекоінспекції є: участь у межах своєї компетенції у реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та, в межах компетенції, радіаційної безпеки, заповідної справи; здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами (п. 3 Положення).

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 №548 Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції.

Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Згідно з п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі інспекція має право уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

21.04.2009 Прокуратурою Голосіївського району м. Києва та Державною екологічною інспекцією в місті Києві було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства приватним підприємством „Евар" (далі - відповідач) за адресою: пр-т. 40-річчя Жовтня, 87, в Голосіївському районі м. Києва.

За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 21.04.2009, яким встановлено, що відповідач за вищевказаною адресою самовільно використовує земельну ділянку площею близько 125 кв. м. для будівництва підпірної стіни, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України. А також, згідно Акту від 09.04.2009 № А 577/21 перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеного Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у м. Києві, встановлено, що при заїзді важкої автомобільної техніки було знищено газон звичайний, площею 110 кв.м., що є порушенням ст.ст. 20, 38 Закону України «Про природно-заповідний фонд»

На підставі даних документів та керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 № 521 “Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування, заподіяної природним комплексам території та обєктів природно-заповідного фонду внаслідок самовільного використання їх земель” державним інспектором Державної екологічної інспекції в м. Києві Вакуленко В.М. проведено розрахунок збитків, нанесених державі внаслідок самовільного будівництва відповідачем постійної споруди за адресою: пр-т. 40-річчя Жовтня, 87, в Голосіївському районі м. Києва, площею 125 кв. м. на території НПП «Голосіївський»без правовстановлюючих документів в розмірі 25000,00 грн.

Відповідно до положень ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Використання земельних ділянок та проведення на них будь-яких робіт можливе лише після відведення цієї земельної ділянки у встановленому законом порядку за рішенням Київської міської ради та отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку - державного акту або договору оренди (ст. 116, 123, 125, 126 Земельного кодексу України).

Таким чином, законодавство України забороняє використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою або укладання договору оренди та їх державної реєстрації.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода завдана внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Державним органом, який здійснює державні функції з регулювання в сфері охорони навколишнього природного середовища в місті Києві, є Державна екологічна інспекція в місті Києві.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Евар" шкоди в розмірі 25000,00 грн., заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки за адресою: пр-т. 40-річчя Жовтня, 87, в Голосіївському районі м. Києва, площею 125 кв. м. на території НПП «Голосіївський»для будівництва підпірної стіни визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач звільнений у встановленому законом порядку, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Земельним Кодексом України та ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути з приватного підприємства «Евар»(03040, м. Київ, пр.-т. 40-річчя Жовтня, 87; код ЄДРПОУ 21483830) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державної екологічної інспекції в м. Києві в дохід Державного бюджету України (04071, м. Київ, вул. НабережноЛугова, 4; ідентифікаційний код 34481451, р/р № 31517921700001, МФО 820019, код 24262621, код бюджетної класифікації 24062100, Одержувач платежу ГУ Державного казначейства м. Києва) суму шкоди в розмірі 25 000 (двадцять пять тисяч)грн. 00 коп.

3. Стягнути з приватного підприємства «Евар»(03040, м. Київ, пр.-т. 40-річчя Жовтня, 87; код ЄДРПОУ 21483830) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 250 (двісті пятдесят) грн. 00 коп. та 312 (триста дванадцять пятдесят) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д

Дата підписання рішення 13.11.2009