Рішення № 6776929, 02.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/572 02.11.09

За позовом закритого акціонерного товариства "Росава"

до товариства з обмеженою відповідальністю " ВТС-Трейд"

про стягнення 1 470 634,67 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача Колісніченко С.В.(дов. від 09.09.2008)

Від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору купівлі-продажу № 121/749 від 18.10.2007 у розмірі 1 470 634,67 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.07.2009 порушено провадження у справі №50/572 та призначено до розгляду на 05.08.2009.

Представник відповідача в судове засідання 05.08.2009 не зявився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання прибув представник позивача, дав пояснення по справі та подав клопотання про продовження строку розгляду справи на строк більший, ніж це передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи було відкладено на 16.09.2009.

16.09.2009 розгляд справи не відбувся у зв"язку з хворобою судді, оголошена перерва на 30.09.2009.

В судове засідання 30.09.2009 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи було відкладено на 16.10.2009.

Представники сторін в судове засідання 16.10.2009 не зявилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розгляд справи було відкладено на 02.11.2009.

02.11.2009 в судове засідання прибув представник позивача, дав пояснення по справі та подав докази.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судові засідання 05.08.2009, 30.09.2009, 16.10.2009 та 02.11.2009 не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за первісним позовом за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2007 між закритим акціонерним товариством «Росава»(далі позивач, продавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВТС-Трейд»(далі відповідач, покупець за договором) було укладено договір № 121/749 (далі договір).

Відповідно до п. 1. договору продавець продає продукцію згідно специфікацій оформлених доповненнями, що є невідємною частиною договору, а покупець купує її за умовами даного договору.

Згідно з розділом 4 договору загальна вартість договору визначається в гривнях та на момент укладання договору складає 12000000,00 грн. Ціни на продукцію є договірними і можуть змінюватися за узгодженням сторін.

Відповідно до розділу 5 договору розрахунок за продукцію, що підлягає поставці, здійснюється передоплатою, після узгодження заявки, згідно рахунку продавця на протязі п'яти банківських днів від дати надання рахунку. Передоплата вважається здійсненою після зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Відвантаження оплаченої продукції відбувається впродовж шести календарних днів з дати здійснення передоплати за цінами на дату надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Згідно з Доповненням до договору № 9 від 24.10.2008 сторонами було змінено порядок розрахунків за поставлену продукцію, а саме встановлено відстрочку платежу на сім банківських днів, з дати відвантаження кожної партії продукції.

Відповідно до накладних на відпуск готової продукції № 25121 від 27.10.2008, № 25120 від 27.10.2008, № 25158 від 28.10.2008, № 25157 від 28.10.2008 та № 25164 від 28.10.2008 відповідачу було поставлено шини автомобільні нові в асортименті на загальну суму 1 505 304 грн. 00 коп.

Вищевказані документи приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.

Відповідачем, відповідно до платіжних доручень № 230 від 01.06 2009 на суму 2840 грн., № 215 від 26.05.2009 на суму 7536 грн., № 250 від 12.06.2009 на суму 8140 грн. та № 1363 від 17.12.2008 на суму 16 153 грн. 33 коп. було частково оплачено вартість поставленої продукції на загальну суму 34 669 грн. 33 коп.

В порушення умов договору відповідач в обумовлений договором строк повністю не розрахувався за поставлений позивачем товар і станом на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 1505304,00 грн. 34669,33 грн. = 1470634,67 грн.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Договір № 121/749 має ознаки договору поставки та договору купівлі-продажу, отже до нього і мають застосовуватися норми, що регулюють дані види договорів.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 1470634,67 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1470634,67 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 11768,14 грн. та суму інфляційних збитків у розмірі 161032,89 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 161032,89 грн. інфляційних витрат та 11768,14 грн. - три проценти річних від простроченої суми за увесь час прострочення платежу , розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю " ВТС-Трейд" (вул. Героїв Дніпра, 31-А, м. Київ, 01000; р/р 260043683 в АППБ «Аваль»м. Києва, МФО 300335, код ЄДРПОУ 30683731 (або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення)) на користь закритого акціонерного товариства "Росава" (вул. Леваневського, 91, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, р/р 26003001106501 в філії АКБ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005, р/р № 06002053557101 в філії КРУ «Банк Фінанси та Кредит») основний борг в сумі 1470 634 (один мільйон чотириста сімдесят тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 67 коп., 3% річних в сумі 11 768 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят вісім)грн. 14 коп., 161 032 (сто шістдесят одна тисяча тридцять дві)грн. 89 коп. - інфляційної складової боргу; 16 434 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 36 коп. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 16.11.2009