Вирок № 67766969, 14.07.2017, Оржицький районний суд Полтавської області

543/196/15-к

1-кп/543/1/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.2017 року смт Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області у складі

головуючої судді Грузман Т.В.,

за участі секретаря Степаненко Л.М.,

за участі прокурора Середи К.М.

адвокатів Верпети В.О., Легкого І.Д.

обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, представника ТОВ «Новооржицький цукровий завод» ОСОБА_9 (довіреність №1 від 19.01.2015 року) розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Остапівка Лубенського району Полтавської області, українець, громадянин України, не працює, із вищою освітою, одружений, має на утриманні 1 малолітню дитину, зареєстрований АДРЕСА_1, проживає АДРЕСА_2, раніше не судимий,

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

10.12.2014 року, близько 19 години, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи транспортним засобом - легковим автомобілем марки «ЗАЗ 110206», реєстраційний номер НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВІСІ 13160 належить ОСОБА_10, рухався по проїзній частині автошляху між населеними пунктами смт. Новооржицьке та с. Богодарівка в Оржицькому районі Полтавської області у напрямку до с. Богодарівка Лубенського району, без вантажу, перевозячи в салоні автомобіля пасажира ОСОБА_11

Знаходячись на відстані 800 м від позначки «Оржицький район» на вказаному автошляху, а саме - рухаючись в Оржицькому районі Полтавської області, водій ОСОБА_3 (у темну пору доби) допустив неуважність, розпочавши маневр виїзду на зустрічну смугу, змінив напрямок свого руху, не переконавшись у безпеці даного маневру, чим створив небезпеку для руху водію легкового автомобіля марки «Рено Логан», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_5, котрий рухався у зустрічному напрямку по своїй смузі та перевозив у салоні автомобіля пасажирів ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_4

У результаті вказаних дій, водій ОСОБА_3 допустив зіткнення керованого ним автомобіля із автомобілем марки «Рено Логан», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «ЗАЗ 110206», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді забитої рани в області перенісся, перелом кісток носа, ділянку переривчастого осадження з численними поверхневими ранами в області лівої носо-губної складки з переходом на крило носа зліва. Забита рана в області лобу справа, садно в області лобу зліва. Синець нижньої повіки лівого ока, крововилив із забитими ранами на слизовій нижньої губи справа, скол емалі 2-го зуба на верхній щелепі справа, кровопідтічність м'яких тканин голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в ділянці лобу більше зліва, крововилив під тверду мозкову оболонку в середніх і задніх черепно-мозкових ямках у вигляді рідкої крові та темних рихлих згортків, не фіксованих до оболонки, об'ємом до 100 мл, тотальний крововилив під м'яку мозкову оболонку, краплинні крововиливи в кору головного мозку правої та лівої скроневих долях по базальній поверхні, перелом хребта на рівні між 5 і 6 грудними хребцями, лінія перелому йде дугоподібно з переломами коренів дужок суглобових відростків та масивними крововиливами в м'які тканини в місці перелому, розрив симфізу таза з розходженням на 1 см з крововиливами в м'які тканини в місці перелому, уламковий перелом лобкової кістки зліва з крововиливами в м'які тканини в місці перелому, 3 садна по передній поверхні лівої гомілки у верхній третині. Згідно висновку експерта №313 від 12.01.2015 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи перелічені тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відповідають тяжким тілесним ушкодженням, як небезпечним для життя в момент спричинення. Смерть ОСОБА_11 настала від сполучної травми голови, хребта та таза з переломами кісток скелета, що супроводжувалось травматичним шоком.

Крім того, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Рено Логан», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_13, отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні з наявністю крововиливів в лобно-тім'яній ділянці справа та зліва, у виличній ділянці зліва, у скроневій ділянці справа, крововиливи над твердою мозковою оболонкою в тім'яній ділянці зліва у вигляді темно-червоних згортків крові щільно спаяних з твердою мозковою оболонкою об'ємом близько 8,0 мл., у центрі лобної ділянки з переходом на основу черепа об'ємом біля 15 мл; крововиливи під тверду мозкову оболонку в проекції передніх черепно-мозкових ямок зправа та зліва об'ємом близько 50,0 мл; у проекції середньої черепно-мозкової ямки справа з переходом на заділо черепно-мозкову ямку та потиличну ділянку зправа та зліва об'ємом біля 150,0 мл; крововиливи під м'яку мозкову оболонку в потиличній долі лівої півкулі по конвекситальній поверхні, у потиличній долі правої півкулі по конвекситальній поверхні, лобній долі лівої півкулі по конвекситальній поверхні, лобної долі правої півкулі по конвекситальній поверхні, в обидві мигдалини мозочку по конвекситальній поверхні, по базальній поверхні лобної долі правої півкулі, по базальній поверхні лівої півкулі, забої речовини головного мозку, дрібно скалковий перелом кісток черепа, перелом ребер зправа та зліва, розрив зв'язочного апарата ліктьового суглоба лівого плеча, садна крововиливи голови, кінцівок. Згідно висновку експерта №1363 від 16.02.2015 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи перелічені тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відповідають тяжким тілесним ушкодженням, як небезпечним для життя в момент спричинення. Смерть ОСОБА_13 настала внаслідок відкритої черепно- мозкової травми, яка супроводжувалась переломом кісток черепа та крововиливами під оболонки та речовину головного мозку, про що свідчать вищенаведені тілесні ушкодження.

Також, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «Рено Логан», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_5, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівого наколінника з гематомою та забоєм м»яких тканин лівого колінного суглобу, забій м'яких тканин грудної клітки, перелом правих поперечних відростків 2 і 3 поперекових хребців хребта, рвана рана лівої гомілки у верхній третині. Згідно висновку експерта №12 від 15.01.2015 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи перелічені тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Окрім того, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Рено Логан», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_4, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої променевої кістки в типовому місці без зміщення, закритий крайовий фрагментарний перелом основи основної фаланги 1 пальця лівої кисті зі зміщенням, струс головного мозку, гематома в області лоба справа. Згідно висновку експерта №27 від 23.01.2015 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи перелічені тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Також, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Рено Логан», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_12, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого поперечного перелому правої стегнової кістки на межі середньої та нижньої третини зі значним зміщенням, гематома навколо лівого ока, синець в області лобу зліва, рубець по тильні поверхні лівої стопи, який є наслідком загоювання забитої рани. Згідно висновку експерта №31 від 26.01.2015 року за результатами проведеної судово- медичної експертизи перелічені тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Крім того, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Рено Логан», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді вивиху лівого стегна, закритого перелому заднього краю лівої вертлугової западини зі зміщенням, перелом лівих поперечних виростків 4 і 5 хребців поперекового відділу хребта, гематома передньої черевної стінки. Згідно висновку експерта №34 від 26.01.2015 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи перелічені тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Згідно висновку експерта №71 від 20.02.2015 року, висновку комплексної судово-транспортно-трасологічної, автотехнічної та судово-медичної експертизи № 974/975/1 від 29.01.2016 року та висновку комплексної судової транспортно-трасологічної, авто технічної та судово-медичної експертизи № 497/498/79 від 24.10.2016 року за результатами проведення експертиз в описаній вище дорожній обстановці у діях водія автомобіля марки «ЗАЗ 110206» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 маються невідповідності вимогам п.п. 10.1, 11.3 «Правил дорожнього руху України» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями),згідно яких:

П. 10.1 «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

П. 11.3 «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху у кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об»їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу».

Порушення вимог п.п. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та її суспільно небезпечними наслідками.

В умовах даної пригоди водій ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнули зіткнення шляхом виконання вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Крім того, водієм ОСОБА_3 було допущено порушення вимог п. 2.9 Правил дорожнього руху - Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп«яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Допитаний у судовому засіданні щодо кримінального провадження обвинувачуваний ОСОБА_3 вину свою не визнав та вказав, що 10.12.2014 року йому зателефонував кум ОСОБА_11 та запропонував поїхати на рибалку. На риболовлі ОСОБА_11 вживав алкоголь та у нього періодично виникали сварки з його дружиною ОСОБА_14. По дорозі додому заїхали разом у смт.Новоржицьке де під час робочої зустрічі випив 50 гр. горілки. У цей час ОСОБА_11 додому не пішов, а перебував у автомобілі « Таврія». Дружина ОСОБА_11 телефонувала ОСОБА_3 та він їй пообіцяв привезти її чоловіка додому. По дорозі «Новооржицьке - Вили» на території Оржицького району ОСОБА_3 перебував за кермом автомобіля «Таврія», а ОСОБА_11 сидів на передньому пасажирському сидінні. При цьому ні водій, ні пасажир не були пристебнуті ременями безпеки. Зауважень з приводу технічного стану автомобіля не мав. Під час руху, зустрічний автомобіль побачив приблизно на відстані 300 м., пошкоджень на дорозі не було, розмітки по дорозі також не було. На той час на вулиці був туман, але вказане на видимість не впливало. Рухаючись по проїзній частині, побачивши за 100 м. зустрічний автомобіль ОСОБА_11 зненацька втрутився у керування при цьому вказавши, що «ми йдемо в лоб» обома руками схопив кермо, внаслідок чого автомобіль виїхав на зустрічну смугу руху. Водій відірвавши руки пасажира від керма, намагався повернути авто на свою частину проїзної частини дороги, але десь на середині дороги відбулось зіткнення з зустрічним автомобілем «Рено». Під час здійснення маневру щодо повернення автомобіля на свою частину дороги гальмами не користувався. Думки були спрямовані на маневр повернення на свою частину дорожнього полотна. Після ДТП водій іншого автомобіля ОСОБА_5 говорив «Де ти взявся?». Чи переміщали автомобілі після дорожньо-транспортної пригоди вказати не може, оскільки у результаті аварії отримав тілесні ушкодження. Вважає, що водій зустрічного автомобіля міг бачити маневр, який здійснювала «Таврія», але не вжив заходів щодо гальмування свого транспортного засобу. Під час руху мав швидкість приблизно 35-45 км. на год., а отже не було необхідності гальмувати. Рухався на 4 передачі. Вважає, що кутом зіткнення є 160 градусів. Зазначив, що якби пасажир ОСОБА_15 не втрутився у керування автомобілем « Таврія», то дорожньо-транспортної пригоди не було б.

У судовому засіданні допитано потерпілих, які вказали на слідуючі обставини.

Потерпілий ОСОБА_5 у суді вказав, що 10.12.2014 року повертались додому з відрядження на автомобілі Рено-Логан. У цей час в автомобілі перебували ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_13. Дорожнє покриття було мокрим, був туман. Трохи не доїхавши до місця призначення, на дорогу вискочив автомобіль ЗАЗ. Як водій автомобіля Рено вжив екстрене гальмування, але зіткнення відбулось із вказаним авто. Більший удар припав на ліву сторону автомобіля. Спочатку не міг визначити марку автомобіля з яким відбулось зіткнення, пізніше побачив, що це автомобіль «Таврія». Після зіткнення приїхали працівники цукрового заводу, почали надавати допомогу пасажирам свого автомобіля, до іншого не підходив. У «Таврії» був водій, який перебував у стані алкогольного сп»яніння. По обставинам ДТП вказав, що асфальт був мокрим, алкоголь того дня не вживав. Фари при наближенні зустрічного автомобіля переключив на ближнє світло. «Таврія» при здійсненні маневру світлові прибори не використовувала. Маневр гальмування здійснив на своїй смузі руху. Після зіткнення на місці знаходилась фара по середині дороги, лобове скло від автомобіля ЗАЗ. Після ДТП нічого не переміщували. Зіткнення відбулось у процесі гальмування. У подальшому здійснювались слідчі дії та слідчий експеримент, під час якого зазначав про всі обставини пригоди. Зіткнення відбулось на дорозі без заокруглення. Так як зустрічний автомобіль внаслідок різкого маневру перемістився на смугу руху по якій рухався автомобіль «Рено», то побачивши вказане здійснив екстрене гальмування, але воно не допомогло уникнути зіткнення.

Потерпіла ОСОБА_14 зазначила, що чоловік ОСОБА_11 разом із кумом ОСОБА_3 поїхали на рибалку, так як своєму чоловікові не змогла дозвонитися, то йому телефон передав ОСОБА_3, у чоловіка запитала де він, він відповів, що по справам. ОСОБА_3 сказав, що будуть через півгодини вдома. По їх голосам чула, що обоє напідпитку. Через певний час зателефонували та повідомили, що чоловік потрапив у аварію. Коли приїхала на місце ДТП, побачила ОСОБА_3, який був затиснутий у автомобілі, а чоловік був не живий.

Потерпілий ОСОБА_6 повідомив суду, що 10.12.2014 року о 19-35 год. хтось зателефонував та сказав, що дружина потрапила у ДТП. Коли приїхав на місце, побачив що дружина знаходиться у швидкій допомозі. ОСОБА_3 на місці ДТП був затиснутий в автомобілі. Про обставини ДТП нічого вказати не може.

Потерпіла ОСОБА_4 у суді пояснила, що 10.12.2014 року приблизно о 19-00 год. повертались додому з м.Полтави. Сиділа ззаду за водієм у автомобілі «Рено», бачила зустрічну машину. Потім вказані автомобілі зіткнулись. Під»їхали швидкі допомоги, забрали постраждалих. Під час руху автомобіль Рено не здійснював будь-яких маневрів. Інших автомобілів крім тих, що зіткнулись на проїзній частині не було.

Потерпіла ОСОБА_16 у суді вказала, що того дня повертались з м.Полтави. Під час руху сиділа по середині на задньому сидінні. Побачила зустрічний автомобіль, який різко здійснив маневр по виїзду на зустрічну смугу руху, по якій їхав автомобіль Рено, у якому була пасажиром. Зустрічний автомобіль «Таврія» та «Рено» у якому перебувала, зіткнулись. У результаті ДТП отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до Лубенської ЦРЛ. У автомобілі «Таврія» знаходилось 2 людини.

Потерпілий ОСОБА_7 у суді вказав, що їм зателефонували та сказали, що відбулось ДТП за участі їх сина. Знає що за кермом у той час був його кум ОСОБА_3 Знає, що того дня ОСОБА_3 вживав алкоголь, бо був у с.Таранденці на рибалці. По документах було визначено, що стан алкогольного сп»яніння відповідає 0,9 проміле.

Потерпіла ОСОБА_8 суду пояснила, зо 10.12.2014 року повертались разом з іншими працівниками ТОВ «Новооржицький цукровий завод» з відрядження. Близько 19-00 год. на відрізку автошляху Богодарівка-Новооржицьке десь за 100м. побачила світло фар зустрічної машини, яка світила фарами на їх автомобіль збоку. Водій ОСОБА_5 є досвідченим водієм, їздить не швидко. Після того, як побачила світло фар відбулось зіткнення, подальші події не пам»ятає. На даний час є інвалідом 3 групи.

Суд заслухавши обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілих, окрім того дослідив докази, які долучено до матеріалів кримінального провадження та які мають доказове значення по справі.

А саме:

Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.12.2014 року та відповідну схему ДТП з фототаблицями згідно яких було встановлено та зафіксовано положення транспортних засобів учасників дорожньо-транспортної пригоди, зафіксовано напрямок руху автомобілів; встановлено наявність відокремлених частин від автомобілів; встановлено розміщення виявлених об»єктів на покритті; встановлено пошкодження автомобілів; визначено у якому стані перебувають гальма автомобілів, зафіксовано показники спідометра автомобілів (а.с.208-244 т.1);

Протокол проведення слідчого експерименту від 12.02.2015 року згідно якого водій ОСОБА_5 розповів про обставини дорожньо-транспортної пригоди та обставини були відображені на відповідній схемі ( а.с. 42-46 т.2);

Висновок судово-медичної експертизи № 313 12.01.2015 року де вказано, що ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді забитої рани в області перенісся, перелом кісток носу, ділянку переривчастого осадження з численними поверхневими ранами в області лівої носо-губної складки з переходом на крило носа зліва. Забита рана в області лобу справа, садно в області лобу зліва. Синець нижньої повіки лівого ока, крововилив із забитими ранами на слизовій нижньої губи справа, скол емалі 2-го зуба на верхній щелепі справа, кровопідтічність м'яких тканин голови зі сторони їх внутрішньої поверхні у ділянці лобу більше зліва, крововилив під тверду мозкову оболонку в середніх і задніх черепно-мозкових ямках у вигляді рідкої крові та темних рихлих згортків, не фіксованих до оболонки, об'ємом до 100 мл, тотальний крововилив під м'яку мозкову оболонку, краплинні крововиливи у кору головного мозку правої та лівої скроневих долях по базальній поверхні, перелом хребта на рівні між 5 і 6 грудними хребцями, лінія перелому йде дугоподібно з переломами коренів дужок суглобових відростків та масивними крововиливами у м'які тканини в місці перелому, розрив симфіза таза з розходженням на 1 см з крововиливами у м'які тканини у місці перелому, уламковий перелом лобкової кістки зліва з крововиливами у м'які тканини у місці перелому, 3 садна по передній поверхні лівої гомілки у верхній третині. За результатами проведеної судово-медичної експертизи перелічені тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відповідають тяжким тілесним ушкодженням, як небезпечним для життя у момент спричинення. Смерть ОСОБА_11 настала від сполучної травми голови, хребта та таза з переломами кісток скелета, що супроводжувалось травматичним шоком. ( а.с. 57-59 т.2);

Висновок судово-медичної експертизи №1363 від 16.02.2015 року де вказано, що ОСОБА_13 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні з наявністю крововиливів у лобно-тім'яній ділянці справа та зліва, в виличній ділянці зліва, в скроневій ділянці справа, крововиливи над твердою мозковою оболонкою в тім'яній ділянці зліва у вигляді темно-червоних згортків крові щільно спаяних з твердою мозковою оболонкою об'ємом близько 8,0 мл, у центрі лобної ділянки з переходом на основу черепа об'ємом біля 15 мл; крововиливи під тверду мозкову оболонку в проекції передніх черепно-мозкових ямок справа та зліва об'ємом близько 50,0 мл; у проекції середньої черепно-мозкової ямки справа з переходом на заділо черепно-мозкову ямку та потиличну ділянку справа та зліва об'ємом біля 150,0 мл; крововиливи під м'яку мозкову оболонку в потиличній долі лівої півкулі по конвекситальній поверхні, в потиличній долі правої півкулі по конвекситальній поверхні, лобній долі лівої півкулі по конвекситальній поверхні, лобної долі правої півкулі по конвекситальній поверхні, в обидві мигдалини мозочку по конвекситальній поверхні, по базальній поверхні лобної долі правої півкулі, по базальній поверхні лівої півкулі, забої речовини головного мозку, дрібно скалковий перелом кісток черепа, перелом ребер справа та зліва, розрив зв'язочного апарата ліктьового суглоба лівого плеча, садна крововиливи голови, кінцівок. Згідно висновку експерта №1363 від 16.02.2015 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи перелічені тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відповідають тяжким тілесним ушкодженням, як небезпечним для життя в момент спричинення. Смерть ОСОБА_13 настала внаслідок відкритої черепно - мозкової травми, яка супроводжувалась переломом кісток черепа та крововиливами під оболонки та речовину головного мозку, про що свідчать вищенаведені тілесні ушкодження. (а.с. 100-104 т.2);

Висновок експерта №12 від 15.01.2015 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівого наколінника з гематомою та забоєм м'яких тканин лівого колінного суглоба, забій м'яких тканин грудної клітки, перелом правих поперечних відростків 2 і 3 поперекових хребців хребта, рвана рана лівої гомілки у верхній третині. Перелічені тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. (а.с. 53-54 т.2);

Висновок експерта №27 від 23.01.2015 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої променевої кістки у типовому місці без зміщення, закритий крайовий фрагментарний перелом основи основної фаланги 1 пальця лівої кисті зі зміщенням, струс головного мозка, гематома у області лоба справа. Перелічені тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. (а.с. 47-48 т.2);

Висновок експерта №31 від 26.01.2015 року за результатами проведеної судово- медичної експертизи ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого поперечного перелому правої стегнової кістки на межі середньої та нижньої третини зі значним зміщенням, гематома навколо лівого ока, синець в області лобу зліва, рубець по тильні поверхні лівої стопи, який є наслідком загоювання забитої рани. Перелічені тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. ( а.с. 49-50 т.2);

Висновок експерта №34 від 26.01.2015 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді вивиху лівого стегна, закритого перелому заднього краю лівої вертлугової западини зі зміщенням, перелом лівих поперечних виростків 4 і 5 хребців поперекового відділу хребта, гематома передньої черевної стінки. Перелічені тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.( а.с. 51-52 т.2).

Висновок судово-медичної експертизи № 30 від 26.01.2015 року встановив, що ОСОБА_3 на момент отримання тілесних ушкоджень знаходився у легкому ступені алкогольного сп»яніння, що підтверджується лабораторними методами дослідження. У крові виявлено етанолу -0,9 проміле ( а.с. 55-56 т.2);

Висновок судової автотехнічної експертизи № 42 від 17.02.2015 року згідно якого оглянуто технічний стан автомобіля «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2.( а.с. 61-73 т.2);

Висновок судової авто - технічної експертизи № 41 від 18.02.2015 року здійснено дослідження місця зіткнення транспортних засобів та встановлено, що воно відбулось на смузі руху в напрямку до смт.Новооржицьке, у районі осипу мілких частин скла. Встановлено кут між повздовжніми вісями автомобілів в момент їх первинного контакту ( а.с. 75-81 т.2);

Полтавським обласним центром з гідрометеорології від 19.01.2015 року надано відомості про, що вдень 10.12.2014 року відмічався туман, місцями мряка, температура становила +1 С ( а.с. 82 т.2);

Висновком експерта № 71 від 20.02.2015 року за результатами проведення автотехнічної експертизи у дорожній обстановці у діях водія автомобіля марки «ЗАЗ 110206», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 маються невідповідності вимогам п.п. 10.1, 11.3, 31.1, 31.4, 31.4.1 а), 31.4.5 а) «Правил дорожнього руху України». Порушення норм п. 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху знаходяться у причинному зв»язку з виниклою пригодою. Разом із цим водій ОСОБА_5 як при обраній, так і допустимій швидкості не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ЗАЗ-110206 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3;

Протоколом огляду трупа від 22.12.2014 року у реанімаційному відділенні ПОКЛЦ було оглянуто труп ОСОБА_13 з зазначенням тілесних ушкоджень, які вона на період огляду мала на тілі ( а.с. 99 т.2);

Протоколом проведення слідчого експерименту від 24.09.2015 року з відповідними фото таблицями проведеного з ОСОБА_3 згідно якого ОСОБА_3 дав покази по обставинам ДТП з вказівкою на розміщення автомобілів при цьому вказавши, що пасажир автомобіля ЗАЗ втрутився у керування ( а.с. 224-235 т.2);

Висновком комплексної судово-транспортно-трасологічної, автотехнічної та судово-медичної експертизи № 974/975/1 від 29.01.2016 року згідно якого встановлено, що уникнути зіткнення вдалося б, виконавши вимоги п.п.10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_3, а дії водія ОСОБА_5 цілком залежали від дій водія автомобіля ЗАЗ- 110206, тобто ОСОБА_3 ( а.с. 17-20 т.3);

Висновок комплексної судової транспортно-трасологічної, автотехнічної та судово-медичної експертизи № 497/498/79 від 24.10.2016 року доводить, що покази водія ОСОБА_3 дані ним в ході проведення слідчого експерименту 20.04.2016 року з технічної точки зору не узгоджуються з іншими його показами, даних ним в ході проведення слідчого експерименту від 24.09.2015 року і є технічно не спроможними. Окрім того, встановлено, що покази водія ОСОБА_3 щодо втручання у керування транспортним засобом ЗАЗ-110206 пасажира ОСОБА_11 з технічної точки зору позбавлені спроможності. У даній дорожній обстановці в діях водія ЗАЗ 110206 ОСОБА_3 д.н.з. ВІ 2237ВВ маються невідповідність вимогам п.п. 10.1, 11.3 «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору знаходились у причинному зв»язку з виникненням даної пригоди.

У суді також було допитано свідків, які зокрема дали слідуючі покази.

Свідок ОСОБА_17 у суді вказав, що 10.12.2014 року десь після 19-00 год. йому зателефонував невідомий чоловік та сказав, що відбулась аварія. Приїхав на місце, побачив, що «Таврія» стоїть на зустрічній смузі. За кермом був ОСОБА_3, а поряд ОСОБА_11, який доводиться зятем. Приїхавши на місце побачив, що на місці відсутній «гальмівний шлях». Удар обох автомобілів відбувся по пасажирським сидінням. Знає, що того дня ОСОБА_3 та ОСОБА_11 разом вживали алкоголь. Того дня був туман та «моросив» дощ.

Свідок ОСОБА_10 охарактеризувала свого сина ОСОБА_3 з позитивної сторони та вказала, що автомобіль «Таврія» зареєстрований на неї, але перебуває у користуванні сина. По обставинам дорожньо-транспортної пригоди відмовилась давати покази.

Суд, заслухавши потерпілих, підсудного, свідків, дослідивши надані суду докази, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 доведена повністю.

Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано, як дії, які виразилися у порушені правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель потерпілих ОСОБА_11 і ОСОБА_13, а потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_4 спричинили середньої тяжкості тілесне ушкодження, вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 КК України.

До такого висновку дійшов суд з урахуванням здійснених по справі експертних досліджень, які не підтвердили факту втручання пасажира ОСОБА_11 у керування автомобілем ЗАЗ 110206 (висновок експертизи № 497/498/79 від 24.10.2016 року). Покази, які були дані обвинуваченим під час проведення слідчого експерименту 20.04.2016 року щодо вказаних обставин з технічної точки зору є технічно не спроможними та не узгоджуються з іншими його показами даними 24.09.2015 року та не могли бути використані при подальшому експертному дослідженні. При проведенні експертного дослідження експертами взято до уваги покази обвинувачення щодо куту повороту коліс при втручанні пасажира у керування. Експертним шляхом здійснено висновок, що при обставинах на які вказує ОСОБА_3 автомобіль на відстані 40 м не міг відхилятись на величину 3.2 м у поперечному напрямку (вихідні дані надані самим обвинуваченим), що свідчить про не узгодженість показів обвинуваченого під час проведення слідчих експериментів.

Аналізуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_3, суд вважає, що не визнання вини по факту порушення правил дорожнього руху, які спричинили загибель людей, є нічим іншим як намагання висвітлити обставини дорожньо-транспортної пригоди з кращого для себе боку та не спрямовані на встановлення істини по справі.

Суд визнає недопустимим доказ в силу ст. 89 КПК України, а саме висновок проведення автотехнічного дослідження № 230 від 28.11.2016 року проведеного Експертною компанією «Укрекспертиза-Стандарт», оскільки за його даними не вказано, які саме документи з матеріалів кримінального провадження на таке дослідження було надано. Оскільки при проведенні будь-яких експертних досліджень існує необхідність у наданні спеціалісту матеріалів кримінального провадження у повному об»ємі, а проведення експертизи по вибірковим матеріалам не сприяє встановленню істини по справі.

Разом з тим, клопотання про визнання доказів недопустимими, які подано адвокатом ОСОБА_2 від 28.02.2017 року щодо визнання недопустимими доказами протоколи слідчих експериментів від 24.09.2015 року та від 20.04.2016 року, висновки експертів № 974/975/1 від 29.01.2016 року та № 497/498/79 від 24.10.2016 року суд відхиляє, оскільки за переконанням суду вказані докази є належними та допустимими. Докази отримані у межаї визначених кримінально-процесуальним законодавством.

Крім того, суд зауважує, що при направленні обвинувального акту до суду, було здійснено посилання на порушення водієм ОСОБА_3 ще норм п.п. 31.1, 31.4, 31.4.1 а), 31.4.5 а) Правил дорожнього руху, які не є у причинному зв»язку з виникненням вказаної пригоди. Отже, вказане підлягає виключенню з обвинувачення.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України суд вважає, що пом»якшуючою вину обставиною є перебування на утриманні малолітньої дитини та вчинення злочину вперше.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин справи, що обтяжують покарання ОСОБА_3 є вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння.

За даними комунальної Лубенської центральної міської лікарні від 08.01.2015 року ОСОБА_3 на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.( а.с.90 т.2).

Суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який в силу ст. 12 КК України є тяжким, особу винного ОСОБА_3, який позитивно характеризується по місцю проживання, раніше не судимий, обставини справи, що пом'якшує та обтяжує його покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за ч.3 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

При вирішенні питання щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд вважає за необхідне зазначити, що застосування вказаного покарання є доцільним, оскільки злочин вчинено у стані алкогольного сп»яніння і позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк буде доцільним у даному випадку.

При призначенні покарання, суд також бере до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, не відшкодування витрат потерпілим, які пов»язані зі смертю двох осіб та завданими тілесними ушкодженнями чотирьом особам. Оскільки у судових дебатах, ОСОБА_3 визнав свою вину лише щодо того, що він сів за кермо автомобіля у нетверезому стані, то вказана обставина не є пом»якшуючою у розумінні ст. 66 КК України. Не усвідомлення обвинуваченим тієї обставини, що саме його злочинними діями було завдано шкоди шести особам слугує підставою для призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі у розмірі, який не є мінімальним.

Відносно цивільних позовів, які заявлені та підтримані потерпілими по справі, суд звернувся до слідуючих норм цивільного законодавства.

По справі потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до ПРАТ СТ «Іллічівське» ( а.с. 86-90 т.1) та ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди. У судове засідання цивільний відповідач ПРАТ СТ «Іллічівське» не з»являвся про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомляли. У направлених до суду запереченнях, відповідач - страхова компанія вказала, що підстав для задоволення позову ОСОБА_6 вона не вбачає з огляду на викладені у запереченні аргументи ( а.с. 121-125 т.1).

При вирішенні питання щодо цивільних позовів ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 до ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

При розгляді позовних вимог потерпілих, суд звернувся до слідуючих норм матеріального права.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є в тому числі втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої та у звязку з приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров»ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. (п. 9.3. статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Разом із тим, однією з умов вирішення питання про відшкодування шкоди потерпілим страховою компанією є наявність обвинувального вироку суду, що набрав законної сили відносно особи яка є винною у вчиненні злочину.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування із документами, зазначеними у даній статті, а страховик керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Проаналізувавши зміст позову потерпілого ОСОБА_6 не вбачається, що він звертався до ПРАТ СТ «Іллічівське» з приводу виплати страхового відшкодування, а страховою компанією не відмовлялося у його виплаті. Таким чином, станом на час розгляду справи, відсутні підстави вважати, що страховою компанією порушені права позивача на виплату страхового відшкодування. Відмова ж у задоволені позову в порядку кримінального судочинства є перешкодою для звернення позивача з таким же позовом в порядку цивільного судочинства.

Крім того, при розгляді вказаного цивільного позовів слід враховувати, що володільцем автомобіля «Рено Логан» є товариство з обмеженою відповідальністю «Новооржицький цукровий завод», а володільцем автомобіля ЗАЗ 11026 є мати обвинуваченого ОСОБА_10, які при розгляді цивільної справи мають бути залучені у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору. Разом із тим кримінальний процес не містить інституту третьої особи.

Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ПРАТ СТ «Іллічівське» має бути залишеним без розгляду у частині вимог до страхової компанії та щодо стягнення матеріальної шкоди з обох відповідачів, оскільки вказане питання потребує чіткого розмежування між сторонами. Так як, інститут кримінального провадження не містить такої норми, як залишення позову без руху у межах ст. 119-121 ЦПК України , а саме конкретизація позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди є необхівдною, то з даних причин з метою дотримання принципу диспозитивності та змагальності у судовому процесі, вказані вимоги слід залишити без розгляду. Вказаний спір необхідно розглядати за правилами визначеними ЦПК України із залученням третіх осіб (володільців джерел підвищеної небезпеки), які у таких випадках мають залучатись до розгляду справи та з урахуванням черговості пред»явлення претензій як до страхової компанії та і до особи, яка визнана судом винною у завданні шкоди з дотриманням порядку визначеного Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Разом з тим, враховуючи правовий висновок Верховного Суду України по справі № 6-954цс16 від 26.10.2016 року де вказано, що з огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні. Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав. Враховуючи позицію Верховного Суду України, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_3 щодо стягнення з нього моральної шкоди підлягають до часткового задоволення з урахуванням принципу розумності та справедливості. До стягнення з ОСОБА_3 підлягає моральна шкода у розмірі 150 000 грн. та процесуальні витрати у розмірі 400,05 грн., оскільки їх стягнення узгоджуються з нормами ст.118-122 КПК України. Саме такий розмір моральної шкоди має бути стягнуто з обвинуваченого, оскільки смерть близької людини, ОСОБА_13 є непоправною втратою, що завдала цивільному позивачеві відчутних моральних страждань. Іншу частину позовних вимог слід залишити без розгляду.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7, який є батьком ОСОБА_11 підлягає до часткового задоволення, а саме має бути стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 12340 грн. (витрати на поховання та поминальні обіди) та моральну у розмірі 150 000 грн. Цивільний позов ОСОБА_14, дружини ОСОБА_11 підлягає також до часткового задоволення у розмірі 150 000 грн. моральної шкоди. Саме у такому розмірі має бути стягнута моральна шкода, оскільки смерть ОСОБА_11 викликала значні моральні страждання у його батька та дружини.

Позовні вимоги ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди з урахуванням тяжкості отриманих тілесних ушкоджень ( за висновками судово-медичної експертизи всі зазначені потерпілі отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості внаслідок дорожньо-транспортнолї пригоди) мають бути задоволені частково у розмірі 50 000 грн. до стягнення з обвинуваченого на користь кожного.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ромашов проти України» по заяві N 67534/01 від 27 липня 2004 року у пункті 52 встановив, що суд враховує той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації Судом факту порушення. За ст.41 Конвенції розмір сатисфакції має бути справедливим. Враховуючи практику ЄСПЛ, суд вважає, що розмір моральної шкоди, яка має бути стягнута з обвинуваченого на користь цивільних позивачів буде справедливою сатисфакцією за дії та наслідки, які були їм заподіяні внаслідок вказаного злочину.

Відповідно до норм ст.ст. 127, 128 КПК України стосовно цивільного позову прокурора в інтересах комунальної Лубенської центральної міської лікарні, суд вважає, що його необхідно задоволити. До стягнення з обвинуваченого підлягає на користь комунальної Лубенської центральної центральної міської лікарні витрати на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у розмірі 14028,31 грн. Розмір витрат понесених на лікування доводиться довідкою Комунальної Лубенської центральної міської лікарні ( а.с. 89 т.2).

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.

З урахуванням призначеного судом покарання, суд вважає за необхідне до вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Також у відповідності до ст. ст. 122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають до стягнення на користь держави витрати на залучення експерта по проведеним експертизам, які доводяться матеріалами справи ( №42 від 17.02.2015 року на суму 856,52 грн.(а.с. 60 т.2); № 40 від 17.02.2015 року на суму 856,52 грн. ( а.с 67 т.2); № 41 від 18.02.2015 року на суму 856,52 грн. (а.с. 74 т.2); № 71 від 20.02.2015 року на суму 921,60 грн.(а.с.85 т.2); на суму 388,80 грн. (а.с. 11 т.3); на суму 8473,60 грн. ( а.с 119 т.3). При цьому до суду даних про понесення інших витрат на залучення експертів прокурором не надавалося.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_3 обрати - взяття під варту. Під варту взяти із зали суду. Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання, оскільки засуджений не з»явився на проголошення вироку.

Цивільний позов прокурора в інтересах комунальної Лубенської центральної центральної міської лікарні задоволити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь комунальної Лубенської центральної центральної міської лікарні витрати на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у розмірі 14028,31 грн.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 150 000 грн. моральної шкоди та процесуальні витрати у розмірі 400,05 грн. Всього до стягнення з ОСОБА_3 підлягає 150400,05 грн. У стягненні з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 250 000 грн. моральної шкоди відмовити. Залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 15981,28 грн. Залишити без розгляду всі позовні вимоги ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства «Страхове товариство»Іллічівське».

Цивільний позов ОСОБА_14 задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_14 моральну шкоду у розмірі 150 000 грн. В іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_7 задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 150 000 грн. та 12340 грн. матеріальної шкоди. Всього до стягнення підлягає 162 340 грн. В іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_16 до ОСОБА_3 задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_16 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. В іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. В іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. В іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_3 задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта за проведення експертиз, а саме : від 17.02.2015 р. № 42 856 грн.52 коп., ; від 17.02.2015 № 40 856,52 грн.; № 41 від 18.02.2015 р. - 856,52 грн.; № 71 від 20.02.205 -921,60 грн.; № 974/975/1 від 29.01.2016 р. на суму 3880, 80 грн.; 497/498/79 від 24.10.2016 року на суму 8473,60 грн., а всього в сумі 15845,56 грн.

Речові докази по справі: автомобіль ЗАЗ 110206 д.н. з. НОМЕР_1, який знаходиться в Оржицькому відділенні Лубенського ГП ГУНП у Полтавській області повернути власнику ОСОБА_10; автомобіль «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2, який знаходиться в Оржицькому відділенні Лубенського ГП ГУНП у Полтавській області повернути власнику - товариству з обмеженою відповідальністю «Новооржицький цукровий завод». (т.2 а.с. 8).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Оржицький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.В.Грузман