Постанова № 67765980, 17.07.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/3427/17 Головуючий у І інстанції Гончаров О. М.Провадження № 33/780/542/17 Доповідач у 2 інстанції СливаКатегорія 429 17.07.2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області СливаЮ.М., з участю представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та представника митниці Захарова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2017 року, якою

ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина Ізраїлю, власника охоронної фірми «Аданім» в м. Батям, Ізраїль, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 гривень.

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №0163/12500/2017 від 23.03.2017 року, валюту у розмірі 3 100 доларів США конфісковано в дохід держави.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 23.03.2017 р. о 18:05 год. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль» громадянин Ізраїлю ОСОБА_7, який відлітав до Ізраїлю, м. Тель Авів, літаком а/к «МАУ», рейсом № PS777 та своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» митниці, пасажиру було задано запитання щодо необхідності декларування наявних при ньому товарів, на що пасажир відповів, що таких не має. Далі громадянину було задано запитання щодо наявності готівкових коштів у нього, на що він заявив, що має приблизно 12 000 - 13 000 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці, де ним була видана готівка в розмірі 13 900 доларів США, що знаходилась у гаманці, який містився в рюкзаку пасажира (ручна поклажа). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів пасажира належить йому особисто. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надавав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспектора митниці не звертався. З виявленої суми пасажиру було пропущено 10 800 доларів США. За протоколом про порушення митних правил вилучено 3 100 доларів США.

На вказану постанову суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подав апеляцію, в якій не погоджується з постановою, оскільки вважає, що вона винесена без об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи. Суд не в повній мірі дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, що потягло за собою застосування занадто суворого стягнення. Судом взагалі не враховані обставини, які пом'якшують відповідальність, а саме, що правопорушення ОСОБА_2 вчинене з необережності, наявні у нього кошти, він не приховував та не усвідомлював, що своїми діями порушував закон, також не враховано, що ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, вину свою визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та глибоко усвідомив протиправність своїх дій. Тому просить постанову в частині накладення стягнення змінити та повернути ОСОБА_2 вилучені кошти, а в іншій частині залишити без змін.

У судовому засіданні представник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - ОСОБА_3 апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній доводи та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник Київської митниці ДФС Захаров А.О. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказував, що постанова суду першої інстанції правильна та законна.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляція підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

При цьому, доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 ніким не оспорюється, а при складанні протоколу про порушення митних правил ОСОБА_2 повністю визнавав свою вину.

При розгляді справи, суд врахував характер скоєного, особу правопорушника та правомірно призначив стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції, з урахуванням наданих у той момент доказів, є правильним та законним.

Однак, відповідно до ст. 294 КУпАП під час апеляційного розгляду учасники процесу не позбавлені можливості надати нові докази.

З урахуванням наданих доказів під час апеляційного розгляду даної справи, суд вважає, що з'явились підстави для задоволення апеляційної скарги, оскільки по справі встановлено та підтверджено належними доказами, що конфіскація вилученої у ОСОБА_2 готівки, покладає на нього індивідуальний надмірний тягар та не може бути застосована у даному випадку.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобов'язана додержуватися, зокрема третього критерію - правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 9 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24 березня 2005 року у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України»; від 06 листопада 2008 року у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб'єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з'ясованих обставин і фактів.

Приймаючи до уваги всі обставини даної справи, а саме: той факт, що вилучена у ОСОБА_2 валюта має законне походження (заробітна плата). Розмір вказаної заробітної плати ОСОБА_2 є невеликий та складає 2 268 доларів США. Крім того, донька ОСОБА_2 - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 потребує операційного втручання, що покладає на правопорушника додаткових фінансових затрат, а також з урахуванням вимог ст. 10 конвенції «Про захист заробітної плати», які передбачають, що заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї, апеляційний суд вважає, що конфіскація вилученої у ОСОБА_2 готівки, покладає на нього індивідуальний надмірний тягар та не може бути застосована у даному випадку.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2017 року необхідно змінити.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2017 року щодо ОСОБА_2 (ОСОБА_2) змінити.

Вилучену у ОСОБА_2 (ОСОБА_2) валюту згідно протоколу про порушення митних правил №0163/12500/2017 від 23.03.2017 року, у розмірі 3 100 (три тисячі сто) доларів США - повернути ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива