Рішення № 67763274, 11.07.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2017 р. Справа № 911/1355/17

Господарський суд Київської області у складі судді Грєхова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Спк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт"

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - посвідчення № 000039 від 30.06.2015

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № ЯС-29/05/17-690 від 29.05.2017;

Обставини справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-СПК", звернулось до Господарського суду Київської області з позовом від 03.05.2017 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача 6 362 035, 02 грн. заборгованості, з яких: 6 081 942, 00 грн основного боргу за договором від 01.07.2016 №ЯС-01/007/16-1 (надалі-Договір) постачання товару, пеню в сумі 215 863, 38 грн., три проценти річних в сумі 23 628, 51 грн, інфляційні втрати в сумі 40 601,53 грн, 30 000, 00 грн витрат на послуги адвоката, а також витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору від 01.07.2017 №ЯС-01/007/16-1 постачання товару позивач поставив, а відповідач прийняв товар згідно видаткових накладних на загальну суму 9 209 863,00 грн. Проте, в порушення умов зазначеного договору відповідач свої грошові зобов'язання належним чином не виконав та за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, в результаті чого, з урахуванням часткової оплати, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 6 081 942,00 грн. Крім того, позивач стверджує, що у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, з відповідача належить до стягнення також пеня в сумі 215 863, 38 грн, три проценти річних в сумі 23 628, 51 грн та інфляційні втрати в сумі 40 601, 53грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.05.2017 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-СПК" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/1355/17 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 30.05.2017.

30.05.2017 через канцелярію Господарського суду Київської області представником позивача була подана заяв про збільшення розміру позовних вимог, а саме стягнути з відповідача 6 081 942,00 грн основного боргу, 39 638, 10 грн 3% річних, 354 613,11 грн пені, 95 749, 35 грн інфляційний втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.05.2017 розгляд справи відкладено на 06.06.2017.

У судовому засіданні 06.06.2017 господарським судом оголошено перерву до 04.07.2017.

14.06.2017 через канцелярію Господарського суду Київської області представником позивача подані письмові пояснення та копії податкових накадних. Також відповідачем подані пояснення відповідно до яких останній зазначає, що поставки товару за специфікаціями №№37-50, додані до позовної заяви, були здійсненні на виконання єдиного договору між сторонами, а саме договору поставки № ЯС-01/07/16-1 від 01.07.2016.

03.07.2017 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

04.07.2017 представником відповідача подана заява про збільшення розміру позовних вимог, а саме основна заборгованість - 6 081 942, 00 грн, 3% річних - 57148, 60 грн, пені - 499866, 77 грн, інфляційних втрат - 95 749, 35 грн.

У судовому засіданні представником відповідача відповідно до частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів. Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.07.2017 клопотання відповідача задоволено та продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів. У судовому засіданні 04.07.2017 оголошено перерву до 11.07.2017.

11.07.2017 у судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача, надали пояснення у справі. Представник позивача позовні вимоги підтримав подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме: стягнути з відповідача 6 081 942, 00 грн основного боргу, 60 650, 70 грн - 3% річних, 529 050, 90 грн пені та 163 996, 57 грн інфляційних втрат.

Частиною 4 статті 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що вищевказана заява позивача відповідає вимогам процесуального законодавства, вона приймається судом. Отже, у даній справі розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 6 081 942, 00 грн основного боргу, 60 650, 70 грн - 3% річних, 529 050, 90 грн пені та 163 996, 57 грн інфляційних втрат. Також відповідач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмір 102 534, 61 та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 10 000, 00 грн.

Відповідач проти задоволення позову у судовому засіданні заперечував з підстав викладених у відзиві.

Згідно ст.85 ГПК України у судовому засіданні 11.07.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 01.07.2016 між ТОВ "Агро-СПК" (постачальник) та ТОВ "Ясенсвіт" (покупець) Договір поставки №ЯС-01/07/16-1 (надалі - Договір), згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах Договору кукурудзу, пшеницю (надалі - Товар).

Відповідно до п. 2.3. Договору кількість Товару (+/- 10 %), що поставляється за цим Договором, встановлюється в Специфікаціях до Договору, які є його невідємною частиною.

Ціна товару погоджується Сторонами в Специфікаціях на певну кількість Товару. Загальна сума Договору становить суму всіх підписаних Сторонами Специфікацій з урахуванням відхилень по кількості фактично поставленого Товару +/- 10 % відповідно до видаткових накладних. Оплата партії Товару здійснюється покупцем за погодженими в специфікаціях цінами шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника за фактично прийняту вагу відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної в строк 5 (п'ять) банківських днів з дати поставки Товару, з урахуванням положень п. 3.4. Договору в такому порядку: 80% від вартості партії Товару покупець може оплатити на підставі наданих постачальником оригіналів Договору, товарно-транспортної накладної, документів, що підтверджують якість Товару, копій видаткової і податкової накладних та відповідної Специфікації; остаточний розрахунок за партію здійснюється за умови надання Постачальником належним чином оформлених оригіналів всіх вказаних вище документів. Інші умови оплати можуть бути погоджені Сторонами в Специфікації. (п.п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору)

Згідно п. 4.1. Договору доставка усієї кількості товару здійснюється погодженими партіями на умовах DAP (Інкотермс 2010) адреса: Київська область, Васильківський район, с. Крушинка, вул. Колгоспна, 11; Черкаська область, Жашківський район, с. Скибин, вул. Леніна, 100; (конкретна адреса вказується в Специфікації) в строк, погоджений Сторонами в Специфікації, в якій повинні вказуватись тип транспортного засобу та спосіб розвантаження. Інші умови поставки можуть бути погоджені Сторонами в Специфікації.

Приймання Товару по кількості та якості здійснюється у місці передачі Товару. Разом із Товаром постачальник надає покупцю оригінал товарно-транспортної накладної, свідоцтво про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів та радіонуклідів, посвідчення (свідоцтво, сертифікат) про якість погодженого зразка, ветеринарний документ, передбачений чинним законодавством України. Видаткові та податкові накладні на партію Товару виписуються постачальником після визначення сторонами фактичної (залікової) кількості поставленого Товару та повинні бути надані покупцю в строк не більше 2 (двох) календарних днів з моменту поставки Товару (п. 4.2. Договору).

При прийнятті Товару покупець проводить його вибіркову перевірку на відповідність сертифікату якості, стандартам, технічним умовам та умовам Договору. Якщо виявиться неналежна якість Товару (за результатами перевірки в лабораторії в місці прийняття Товару або іншій лабораторії за вибором покупця), у тому числі перевищенням показників якості Товару граничних показників, що встановлені в Специфікації, покупець має право відмовитися від його прийняття без відшкодування постачальнику можливих збитків (п.4.3 Договору).

Покупець має право здійснити перевірку Товару на вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів та радіонуклідів. Відбір зразків для проведення такої перевірки здійснюється з транспортного засобу до його розвантаження в день його прибуття за участю представників постачальника та покупця і оформлюється складанням акту відбору зразків. Представник постачальника викликається покупцем в усному порядку (по телефону) та зобов'язаний прибути на місце розвантаження транспортного засобу протягом 3 (трьох) годин. В іншому випадку представником Постачальника вважається водій транспортного засобу. У разі виявлення за результатами лабораторного аналізу перевищення рівня зазначених вище речовин в зразках Товару, а також у разі відмови представника Постачальника підписати акт відбору зразків, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 10 % від вартості всього обсягу Товару, передбаченого відповідною специфікацією (п. 4.5. Договору).

Моментом переходу права власності та ризиків на Товар є підписання товарно-транспортних або видаткових накладних уповноваженими представниками обох сторін (п. 4.6. Договору).

Відповідно до п. 5.3. Договору за прострочення оплати товару покупець сплачує на вимогу постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченої заборгованості у розрахунку за кожний день прострочення.

Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами, скріплення печатками та діє до 31.12.2016. У випадку, якщо протягом останнього місця строку дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення, Договір вважається пролонгованим на 6 (шість) місяців. Кількість пролонгацій не обмежується (п. 6.1. Договору).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

У відповідності до умов Договору, Специфікацій до Договору №37- №50 за період лютий - березень 2017 позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 9 209 863,00 грн без зауважень та заперечень, що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін обох підприємств видатковими накладними, товарно-траспортними накладними та податковими накладним наданими позивачем з відмітками про доставлення до Державної податкової служби України а саме:

- за специфікацією № 37 від 14.02.2017: видаткова накладна №8 від 14.02.2017 на суму 171 303, 00 грн, товарно-транспортна накладна № 16 від 14.02.2017, податкова накладна № 8 на суму 171 303 ,00 грн;

- за специфікацією № 38 від 14.02.2017: видаткова накладна № 9 від 13.02.2017 на суму 1 171 522, 00 грн, товарно-транспортні накладні № 159, №34, №158 від 13.02.2017, №94, №105, №170 від 14.02.2107, податкова накладна від 14.02.2107 № 9 на суму 1 171 522,00 грн.;

- за специфікацією № 39 від 15.02.2017: видаткова накладна № 11 від 15.02.2107 на суму 284 820, 00 грн, товарно-траспортні накладні № 25 від 14.02.2107 та № 37 від 15.02.2107, податкова накладна від 15.02.2107 №11 на суму 284 820, 00 грн;

- за специфікацією № 40 від 17.02.2017: видаткова накладна №13 від 18.02.2017 на суму 967 918,00 грн, видаткова накладна №14 від 19.02.2017 на суму 384 742,00 грн, товарно-транспортні накладні №180, №18, №128, №113 від 17.02.2017 та №105, №761, №, 36 від 18.02.2107, податкова накладна від 18.02.2107 № 13 на суму 967 918,00 грн та від 19.02.2017 №14 на суму 384 742, 00 грн;

- за специфікацією № 41 від 22.02.2017: видаткова накладна № 19 від 22.02.2017 на суму 422 248, 00 грн, товарно-транспортна накладна № 105 від 22.02.2017, податкова накладна від 22.02.2017 № 19 на суму 422 248, 00 грн;

- за специфікацією № 42 від 22.02.2017: видаткова накладна № 20 від 22.02.2017 на суму 350 958, 00 грн; товарно-транспортні накладні №83, №20 від 22.02.2017, податкова накладна від 22.02.2017 № 20 на суму 350 958, 00 грн;

- за специфікацією № 44 від 23.02.2017: видаткова накладна № 22 від 23.02.2017 на суму 529 917, 00 грн, товарно-транспортні накладні №39, № 49 від 22.02.2017 та № 164 від 23.02.2017, податкова накладна від 23.02.2107 на суму 529 917,00 грн;

- за специфікацією № 45 від 24.02.2017: дублікат видаткової накладної № 25 від 26.02.2017 на суму 529 917, 00 грн, товарно-транспортні накладні № 22, №198 від 25.02.2017, № 106 від 26.02.2017, податкова накладна від 26.02.2017 на суму 529 917,00 грн;

- за специфікацією № 43 від 22.02.2107: дублікат видаткової накладної № 27 від 27.02.2017 на суму 174 870,00 грн, товарно-транспортна накладна № 132 від 25.02.2017, податкова накладна від 27.02.2107 № 29 на суму 174 870,00 грн;

- за специфікацією № 46 від 01.03.2017 : дублікат видаткової накладної № 2 від 02.03.2017 на суму 294 032,00 грн, товарно-транспортні накладні № 23 від 01.03.2017 та № 416 від 02.03.2017, податкова накладна №2 від 02.03.2017 на суму 294 032, 00 грн;

- за специфікацією № 46 від 01.03.2017: дублікат видаткової накладної № 7 від 03.03.2017 на суму 96 256,00 грн, товарно-транспортна накладна № 712 від 03.03.2017, податкова накладна №7 від 03.03.2017 на суму 96 256, 00 грн;

- за специфікацією № 47 від 16.03.2017: дублікат видаткової накладної № 18 від 16.03.2017 на суму 177 660,00 грн, товарно-транспортна накладна № 674 від 16.03.2017, податкова накладна №18 від 16.03.2017 на суму 177 660, 00 грн;

- за специфікацією № 48 від 16.03.2017: дублікат видаткової накладної № 19 від 16.03.2017 на суму 591 991,00 грн, товарно-транспортні накладні № 183, №106, №114 від 15.03.2017, податкова накладна №19 від 16.03.2017 на суму 591 991, 00 грн;

- за специфікацією № 49 від 17.03.2017: дублікат видаткової накладної №14 від 17.03.2017 на суму 1 072 710,00 грн, товарно-транспортні накладні № 675, №25, б/№ від 16.03.2017 та №105, №778, №28 від 17.03.2017, податкова накладна №14 від 17.03.2017 на суму 1 072 710, 00 грн;

- за специфікацією № 49 від 17.03.2017: дублікат видаткової накладної №15 від 18.03.2017 на суму 189 000,00 грн, товарно-транспортна накладна № 28 від 17.03.2017, податкова накладна №15 від 18.03.2017 на суму 189 000, 00 грн;

- за специфікацією № 48 від 16.03.2017: дублікат видаткової накладної №20 від 20.03.2017 на суму 530 640,00 грн, товарно-транспортні накладні №20, №1060, №29 від 20.03.2017, податкова накладна №20 від 20.03.2017 на суму 530 640, 00 грн;

- за специфікацією № 50 від 21.03.2017: дублікат видаткової накладної №21 від 21.03.2017 на суму 720 993,00 грн, товарно-транспортні накладні №45 від 20.03.2017, №698, №30, №55 від 21.03.2017, податкова накладна №21 від 21.03.2017 на суму 720 993, 00 грн;

- за специфікацією № 50 від 21.03.2017: дублікат видаткової накладної №22 від 22.03.2017 на суму 548 366,00 грн, товарно-транспортні накладні №213, №164 від 21.03.2017 та №50 від 22.03.2017, податкова накладна №22 від 22.03.2017 на суму 548 366, 00 грн;

Підписання покупцем видаткових накладних та товарно-транспортних налкданих, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідач у наданому господарському суду відзиві заперечує факт поставки товару, оскільки в матеріалах справи відсутні докази надання позивачем відповідачу свідоцтв про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів та радіонуклідів, посвідчення (свідоцтво, сертифікат) про якість погодженого зразка, ветеринарного документу відповідно до вимог п.п. 3.3.-3.4., 4.2. Договору. Разом з тим, за твердженням відповідача, постачальником - товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-СПК" порушено вимоги Договору в частині якості поставленого товару. Також відповідач зазначає, що видаткові накладні та товарно-транспортні накладні копії яких залучені до матеріалів справи не містять обов'язкових реквізитів, визначених Законом України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Щодо заперечень відповідача про ненадання оригіналів документів передбачених п. 4.2. Договору.

Матеріалами справи не підтверджується надання позивачем зазначених вище документів.

Між тим, відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Отже, за наведеною нормою правовими наслідками невиконання продавцем обов'язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару, є відмова покупця від договору та повернення товару продавцеві.

Проте, матеріалами справи встановлено, що відповідач прийняв Товар за договором поставки № ЯС-01/07/16-1 від 01.07.2016 без будь-яких зауважень щодо його якості, вимог про надання документів не направляв, отриманий товар не повернув та не відмовився.

Щодо твердження відповідача про поставку позивачем неякісного товару.

Відповідно до п. 4.3. Договору при прийнятті Товару покупець проводить його вибіркову перевірку на відповідність сертифікату якості, стандартам, технічним умовам та умовам Договору. Якщо виявиться неналежна якість Товару (за результатами перевірки в лабораторії в місці прийняття Товару або іншій лабораторії за вибором покупця), у тому числі перевищенням показників якості Товару граничних показників, що встановлені в Специфікації, покупець має право відмовитися від його прийняття без відшкодування постачальнику можливих збитків.

Відповідачем не надано господарському суду доказів на підтвердження відмови відповідача від прийняття Товару та/або його повернення.

Таким чином зазначені заперечення відповідача господарським судом відхиляються.

Щодо твердження відповідача про відсутність обов'язкових реквізитів у видаткових накладних та товарно-транспортних накладних відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 3, 6 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення керівника підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей.

Відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію (постанова Верховного Суду України від 29.04.2015 у справі №903/679/14).

Разом з тим, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна фіксує виникнення податкових зобов'язань продавця і відображається в реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Пунктом 201.10 ПКУ встановлено, що саме податкова накладна, підписана уповноваженою платником особою та скріплена печаткою (п. 201.1.), видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З наданих позивачем податкових накладних, судом встановлено що позивачу було надіслано:

квитанцію №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної № 8 від 14.02.2017 за реєстраційним № 9025898773;

квитанцію №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної № 9 від 14.02.2017 за реєстраційним № 9023840896;

квитанцію №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної № 11 від 15.02.2017 за реєстраційним № 9025904153;

квитанцію №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної №13 від 18.02.2017 за реєстраційним № 9026767127;

квитанцію №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної №14 від 19.02.2017 за реєстраційним № 9028891433;

квитанцію №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної №19 від 22.02.2017 за реєстраційним № 9030238115;

квитанцію №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної №20 від 22.02.2017 за реєстраційним № 9030240192;

квитанцію №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної №22 від 23.02.2017 за реєстраційним № 9031671237;

квитанцію №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної №27 від 26.02.2017 за реєстраційним № 9038552238;

квитанцію №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної №29 від 27.02.2017 за реєстраційним № 9038553786;

квитанцію №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної №2 від 02.03.2017 за реєстраційним № 9043698049;

квитанцію №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної №7 від 03.03.2017 за реєстраційним № 9043700392;

квитанцію №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної №18 від 16.03.2017 за реєстраційним № 9053435443;

квитанцію №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної №19 від 16.03.2017 за реєстраційним № 9053435998;

квитанцію №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної №14 від 17.03.2017 за реєстраційним № 9053430648;

квитанцію №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної №15 від 18.03.2017 за реєстраційним № 9053434336;

квитанцію №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної №20 від 20.03.2017 за реєстраційним № 9055303314;

квитанцію №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної №21 від 21.03.2017 за реєстраційним № 9055305805;

квитанцію №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної №22 від 22.03.2017 за реєстраційним № 9055305810;

Таким чином, судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-СПК" у встановленому чинним законодавством порядку та строк було відображено господарські операції з товариством з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" за договором поставки № ЯС-01/07/16-1 від 01.07.2017 та подано відповідну податкову звітність Державної податкової служби України.

Таким чином, зібрані у справі матеріали свідчать про те, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 9 209 863,00 грн. Доказів, які б спростовували вказаний висновок суду, відповідач не надав.

Згідно до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Строк оплати поставленого товару визначений пунктом 3.3. Договору, згідно з яким розрахунки здійснюються покупцем за фактично прийняту вагу товару, відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної в строк 5 (п'ять) банківських днів з дати поставки Товару, якщо інше не визначено у підписаних сторонами Специфікаціях.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Додані до позову банківські виписки свідчать про здійснення відповідачем часткової оплати за поставлений товар.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем - ТОВ "Ясенсвіт" своїх зобов'язань за Договором щодо оплати поставленого товару, протягом 5 банківських днів з дня поставки у сумі 6 081 942,00 грн.

У зв'язку простроченням відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати поставленого товару, позивач просить господарський суд (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) стягнути з відповідача передбачену пунктом 5.3. Договору пеню в сумі 529050,90 грн., а також згідно ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 60650,70 грн. та інфляційні втрати в сумі 163 996,57 грн., розраховані за період з 17.02.2017 по 10.07.2017.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 5.3. Договору сторони передбачили, що за прострочення оплати Товару покупець сплачує на вимогу постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченої заборгованості у розрахунку за кожний день прострочення.

Згідно частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до положень частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За таких обставин, враховуючи:

-прострочення відповідачем боргового зобов'язання перед позивачем;

-порядок розрахунків за товар, встановлений розділом 4 Договору;

-відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 5.3. Договору та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а також встановлений постановою Правління НБУ "Про регулювання грошово-кредитного ринку" розмір облікової ставки НБУ у визначеному позивачем періоді нарахування пені;

-спосіб захисту майнового права, передбачений статтею 625 ЦК України; господарський суд самостійно здійснив повторний розрахунок пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період з 17.02.2017 по 10.07.2017 та встановив, що з відповідача на користь позивача належить до стягнення пеня в сумі 529 050,90 грн., три проценти річних в сумі 60 650,70 грн. та інфляційні втрати в сумі 163 996,57 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки, господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню. Господарський суд приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-СПК" 6 835 640,17 грн. заборгованості, з яких: 6 081 942,00 грн основної заборгованості, 529 050,90 грн. пені, 60 650,70 грн трьох процентів річних, 163 996,57 грн. інфляційних втрат.

Позивач посилаючись на приписи ст.ст. 44, 49 ГПК України просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 10 000,00 грн.

В підтвердження понесених судових витрат на послуги адвоката у розмірі 10 000 грн., позивач посилається на договір про надання адвокатських послуг від 26.04.2017 № 53/2017, виписку з банку за 03.07.2017, ордер від 26.04.2017 серії НОМЕР_1, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія НОМЕР_2 від 30.06.2015, виданого на ім'я ОСОБА_3, Акт приймання наданих послуг відповідно до договору про надання адвокатських послуг № 53/2017 від 26 квітня 2017.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 1 розділу I цього Закону договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ст. 30 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно із приписами п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 відшкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським об'єднанням "Адвокатська фірма "Єфімов та партнери" укладено договір про надання адвокатських послуг від 26.04.2017 № 53/2017 (надалі - договір), за умовами якого позивач - замовник замовляє, а адвокатське об'єднання - виконавець приймає на себе зобов'язання з підготовки для подання до Господарського суду Київської області позовної заяви про стягнення заборгованості за Договором поставки № Яс-01/07/16-1 від 01.07.2016, здійснювати аналіз судової практики та відповідного законодавства, представляти інтереси замовника у справі щодо стягнення заборгованості за Договором поставки № ЯС-01/07/16-1 від 01.07.2016 у суді першої інстанції, апеляційному суді, касаційному судді, Верховному Суді України, а замовник зобов'язується приймати та своєчасно оплачувати належним чином надані послуги (п. 1.1, 1.1.1, 1.1.2., 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору сторони досягли згоди, що оплата послуг, наданих у зв'язку з виконанням предмету цього договору, на день підписання договору встановлюється у розмірі 30 000, 00 грн., у т.ч. ПДВ - 6 000,00 грн.

На виконання умов договору адвокатське об'єднання надало позивачу передбачені договором послуги з надання адвокатських послуг.

За надані адвокатські послуги позивач сплатив на користь адвокатського об'єднання грошові кошти в розмірі 10000 грн., що підтверджується випискою з банку, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Статус особи, яка представляла інтереси позивача за вказаним договором, відповідає вимогам Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, відшкодування витрат зі сплати судового збору та витрат на оплату послуг адвоката відповідно до вимог ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Разом з тим, суд, з урахуванням обставин справи, обмежує розмір відшкодування судових витрат з оплати послуг адвоката до 5 000 грн. з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" (09623, Київська обл., Рокитнянський район, с. Ромашки, вул. Леніна, буд. 22 А, код: 32619343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-СПК" (04114, м. Київ, Оболонський район, вул. Полупанова, буд. 21, код 34804039) 6 081 942, 17 грн. (шість мільйонів вісімдесят одна тисяча дев'ятсот сорок дві гривні сімнадцять коп.) основного боргу, 529 050, 90 грн (п'ятсот двадцять дев'ять тисяч п'ятдесят гривень дев'яносто коп.) пені, 60 650,70 грн (шістдесят тисяч шістсот п'ятдесят гривень сімдесят коп.) 3% річних, 163 996, 57 грн (сто шістдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто шість гривень п'ятдесят сім коп.) інфляційних втрат, 102 534, 61 грн (сто дві тисячі пятсот тридцять чотири гривні шістдесят одна коп.) судового збору та 5 000, 00 грн (п'ять тисяч гривень 00 коп.) витрат на послуги адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено: 17.07.2017

Суддя А.С. Грєхов