Рішення № 67763196, 13.07.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.07.2017 Справа №905/1294/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В., при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Альфа страхування, м.Київ, ЄДРПОУ 30968986,

до відповідача, Військової частини 3057 Національної гвардії України, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 23313948,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1, м.Київ, ідентифікаційний код НОМЕР_1,

про стягнення 57100,00 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Альфа страхування, м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою б/н від 31.05.2017р. до Військової частини 3057 Національної гвардії України, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 57100,00 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1294/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 09.06.2017р. порушено провадження у справі, призначено судове засідання на 29.06.2017р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача громадянина України ОСОБА_1.

В подальшому розгляд справи відкладався у відповідності до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання із відповідачем договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Поліса АЕ/4917324, за яким забезпеченим транспортним засобом є автомобіль КРАЗ-5233 д/н57-78 Ф4 та за участю якого відбулась дорожньо-транспортна пригода 19.04.2016р., внаслідок чого завдано шкоду транспортним засобам «Тойота камрі» д/н НОМЕР_2 та «Тойота каріна» д/н НОМЕР_3, наявність винних дій водія транспортного засобу КРАЗ-5233 д/н57-78 Ф4, здійснення фактичної виплати страхового відшкодування на користь потерпілих відповідно до максимального ліміту полісу, відсутність повідомлення з боку відповідача, або його водія про настання страхового випадку у відповідності до п.п.33.1.4 п.33.1 ст.33 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Дані обставини, за висновками позивача, дають підстави у розумінні п.п.«г» п.п.38.1.1. п.38.1 ст.38 згаданого Закону на право подання регресного позову до страхувальника.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.1172, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 5, 12, 13, 15, 28, 49, 54, 55, 82 Господарського процесуального кодексу України, пп.33.1.4 п.33.1 ст.33, пп.«ґ» пп.38.1.1 п.38.1 ст.38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

06.07.2017р. від Деснянського районного суду м.Києва через канцелярію господарського суду Донецької області отримано копії матеріалів справи №754/5613/16-п (провадження №3 1867/16) про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП громадянина ОСОБА_1.

11.07.2017р. через канцелярію господарського суду Донецької області отримано оригінал відзиву б/н від 21.06.2017р. на позовну заяву, який було надіслано 03.07.2017р. електронною поштою, з додатками, у якому відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами; зазначено, що регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з таких зобов'язань повинні вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків; вказано, що наведений позивачем у позові розмір страхового відшкодування сплачений страховиком не перевищує ліміту відповідальності страховика, а отже, додаткові, непередбачені витрати позивачем понесені не були, а його права та законні інтереси не порушувались; підкреслено, що сам по собі факт не повідомлення військовою частиною 3057 НГ України страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинно ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобовязаннях.

13.07.2017р. від позивача через канцелярію господарського суду Донецької області отримано оригінал клопотання б/н б/д про здійснення розгляду справи без участі представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, яке було надіслано 10.07.2017р. електронною поштою, з додатком.

Представник позивача у судове засідання 13.07.2017р. не зявився.

Представник відповідача у судове засідання 13.07.2017р. не зявився.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання 13.07.2017р. не зявився, витребувані судом документи не надав.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості сторін та третьої особи для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом звязку) відповідних доказів до суду, за цих підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

З огляду на таке, клопотання відповідача б/н б/д про здійснення розгляду справи без участі представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, задоволено судом.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо такого.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Судом встановлено, що 19.04.2016р. о 09 год. 20 хв. на трасі М-05 Київ-Одеса 450км.+500м. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Toyota Camry, держаний номерний знак НОМЕР_2, що належить та під керуванням ОСОБА_2, транспортного засобу Toyota Carina E, номерний знак ВН 6252ЕР, що належить та під керуванням ОСОБА_3, та транспортного засобу КрАЗ 5233 НЕ, державний номерний знак 5778 Ф4, який належить відповідачу, під керуванням ОСОБА_1

Внаслідок ДТП відбулося пошкодження трьох автомобілів.

Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 16.05.2016р. у справі №754/5613/16-п (провадження №3/754/1867/16) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що на час дорожньо-транспортної пригоди відповідальність власника транспортного засобу КрАЗ 5233 НЕ, державний номерний знак 5778 Ф4, який належить Військовій частині 3057 Національної гвардії України, була застрахована згідно з полісом обовязкового страхування власників наземних транспортних засобів №АЕ/4917324 від 03.08.2015р., строком дії з 03.08.2015р. по 02.08.2016р. включно.

Судом також зясовано, що 20.04.2016р. ОСОБА_2 звернувся до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Альфа страхування із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (за договором КАСКО та ОСЦПВВНТЗ) справа №0686.609.16.01.

Одночасно 20.04.2016р. ОСОБА_3 звернувся до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Альфа страхування із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (за договором КАСКО та ОСЦПВВНТЗ) справа №0686.609.16.02.

04.08.2016р. між ОСОБА_3, власником транспортного засобу Toyota Carina, номерний знак №ВН6252ЕР, що був пошкоджений внаслідок ДТП за участю ТЗ марки а/м КРАЗ 5233НЕ0000016000, номерний знак №5778Ф4, водій ОСОБА_1, що мала місце 19.04.2016р. о 9 год.20хв. на а-д Київ-Одема 450км.+500м., та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Альфа страхування укладено угоду про виплату страхового відшкодування №0686.609.16.02.01, відповідно до якої сума страхового відшкодування складає 7100,00 грн.

Сума страхового відшкодування у розмірі 7100,00 грн. виплачена Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Альфа страхування ОСОБА_3 у повному обсязі, що підтверджено витягом з відомості оплати страхового відшкодування від 17.08.2016р. та платіжним дорученням №17484 від 17.08.2016р. на суму 9458,84 грн. із призначенням платежу: грошові кошти для виплат фізичним особам за страхове відшкодування згідно з договором №24049 від 03.06.2015р.

Сума страхового відшкодування у розмірі 50 000,00 грн. виплачена Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Альфа страхування ОСОБА_2 у повному обсязі, що підтверджено витягом з відомості оплати страхового відшкодування від 29.07.2016р. та платіжним дорученням №16122 від 29.07.2016р. на суму 56230,33 грн. із призначенням платежу: грошові кошти для виплат фізичним особам за страхове відшкодування згідно з договором №24049 від 03.06.2015р.

Згідно із підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Таким чином, наведеними правовими нормами передбачено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП.

Даний обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

У даному ж випадку факт настання страхового випадку ніким не оспорюється, він зафіксований правоохоронними органами, ОСОБА_1, як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності й те, що страховика не було повідомлено письмово про ДТП, до необґрунтованих виплат не призвело.

Крім того, сам позивач - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Альфа страхування факт настання страхового випадку визнав, перерахувавши відповідну суму грошових коштів на рахунки ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Отже, сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку, на думку суду, не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі має базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року №6-284цс15.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Альфа страхування, м.Київ, до Військової частини 3057 Національної гвардії України, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 57100,00 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу, відмовити.

2. У судовому засіданні 13.07.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

4. Повний текст рішення складено та підписано 14.07.2017р.

Суддя О.В. Кротінова