Постанова № 67763145, 11.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 року Справа № 922/2775/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Кролевець О.А., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний" на рішення та постановугосподарського суду Харківської області від 11.10.2016 Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2017у справі№ 922/2775/16 господарського суду Харківської областіза позовомПриватного підприємства фірми "Альтаир"доПублічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача1. Іноземне підприємство "Омбілік Інвестментс" (третя особа-1); 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Трейд" (третя особа-2)провизнання недійсними договорів,за участю представників: від позивача ОСОБА_4від відповідачане з'явивсявід третьої особи-1не з'явивсявід третьої особи-2не з'явивсяВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Приватне підприємство фірма "Альтаир" (далі - ПП фірма "Альтаир") звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний" (далі - ПАТ АБ "Південний") про визнання недійсними договору № 4 від 28.12.2011 про внесення змін до договору іпотеки № 28_12/09-42, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В. 28.12.2009 за реєстровим № 4792; договору № 5 від 28.02.2012 про внесення змін до вказаного договору іпотеки; договору № 6 від 31.08.2012 про внесення змін до зазначеного договору іпотеки.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.10.2016 у справі № 922/2775/16 (суддя Аріт К.В.) у позові ПП фірми "Альтаир" відмовлено частково. Визнано недійсним пункт 6.7 договору № 4 від 28.12.2011, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В. за реєстровим № 6931, про внесення змін до договору іпотеки № 28_12/09-42, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В. 28.12.2009 за реєстровим № 4792.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 (колегія суддів у складі: Хачатрян В.С. - головуючий, Гетьман Р.А., Ільїн О.В.) рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2016 у справі № 922/2775/16 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Харківської області від 11.10.2016 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 у справі № 922/2775/16, ПАТ АБ "Південний" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазнані судові акти і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПП фірми "Альтаир" відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.06.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Кролевець О.А., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ АБ "Південний" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 11.07.2017 о 12 год. 40 хв.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ АБ "Південний", який надійшов до Вищого господарського суду України 11.07.2017 до початку судового засідання, ПП фірма "Альтаир" проти касаційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач та треті особи передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористались.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 28.12.2009 між позивачем (Іпотекодавець), в особі заступника директора ОСОБА_9, та відповідачем (Іпотекодержатель), в особі керуючого філією АБ "Південний", було підписано договір іпотеки № 28_12/09-42, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В. за реєстровим № 4792 (далі - Договір іпотеки).

Відповідно до п. 1.2 Договору іпотеки, за цим Договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань Позичальника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Трейд" (далі - ТОВ "Омбілік-Трейд")), що випливають з кредитного договору від 28.12.2009 № В-12/2 та всіх додаткових угод до нього, згідно з яким Іпотекодержатель зобов'язується надати Позичальнику кредитну лінію на суму 75 000,00 дол. США з 28.12.2009 і терміном повернення 27.12.2010, а Позичальник зобов'язується в розмірі, на умовах та в строки, визначені в Кредитному договорі, повернути Іпотекодержателю кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, плату за розрахункове обслуговування, а також сплатити штрафи та пені, передбачені умовами Кредитного договору, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 6.5 Договору іпотеки всі суперечки і розбіжності, що виникають з цього Договору, підлягають розгляду у відповідності з чинним законодавством України. При цьому сторони домовились, що суд, в якому будуть розглядатись позови - є суд за місцем знаходження предмета іпотеки незалежно від місця проживання/реєстрації та громадянства Іпотекодавця.

Як встановлено апеляційним господарським судом, 14.12.2011 відбулися збори засновників ПП фірми "Альтаир", які оформлені протоколом. Відповідно до вказаного протоколу, на порядку денному зазначених зборів були наступні питання: 1. Щодо надання згоди на подовження майнового поручительства ПП фірмою "Альтаир" за кредитним договором, який укладено ТОВ "Омбілік-Трейд" з АБ "Південний"; 2. Щодо надання до АБ Південний" усіх необхідних документів для оформлення подовження майнового поручительства ПП фірми "Альтаир" по обов'язкам ТОВ "Омбілік-Трейд" за кредитним договором, який укладено з АБ "Південний"; 3. Надання згоди заступнику директора ПП фірми "Альтаир" ОСОБА_9 повноважень на укладення та підписання подовження договору майнового поручительства нерухомістю за адресою: АДРЕСА_1, на строк до 28.02.2012 по обов'язкам ТОВ "Омбілік-Трейд" за кредитним договором, який укладено з АБ "Південний".

За результатами розгляду вказаних питань були прийняті позитивні рішення, а саме: надано згоду на подовження майнового поручительства, погоджено необхідність надання банку всіх необхідних документів для оформлення подовження майнового поручительства та надано згоду заступнику директора ПП фірми "Альтаир" ОСОБА_9 повноваження на укладання та підписання подовження договору майнового поручительства.

28.12.2011 між ПП фірмою "Альтаир", в особі заступника директора ОСОБА_9, та ПАТ АБ "Південний", в особі керуючого філією АБ "Південний" в м. Харків ОСОБА_10, було підписано договір № 4 про внесення змін до договору іпотеки № 28_12/09-42, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В. 28.12.2009 за реєстровим № 4792, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В. за реєстровим № 6931 (далі - Договір № 4 про внесення змін). При цьому зазначено, що заступник директора ПП фірми "Альтаир" ОСОБА_9 діяв на підставі протоколу зборів засновників від 14.12.2011.

Відповідно до Договору № 4 про внесення змін сторони виклали Договір іпотеки у новій редакції.

Так, у п. 1.2 Договору іпотеки у редакції, викладеній у Договорі № 4 про внесення змін, встановлено, що за цим Договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань Позичальника, що випливають з кредитного договору від 28.12.2009 № В-12/2 та всіх додаткових угод до нього, згідно з яким Іпотекодержатель зобов'язується надати Позичальнику кредитну лінію на суму 168 000,00 дол. США з 28.12.2009 і терміном повернення 28.02.2012, а Позичальник зобов'язується в розмірі, на умовах та в строки, визначені в Кредитному договорі, повернути Іпотекодержателю кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, плату за розрахункове обслуговування, а також сплатити штрафи та пені, передбачені умовами Кредитного договору, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 6.7 Іпотечного договору у редакції Договору № 4 про внесення змін, всі суперечки й розбіжності, що виникають з цього Договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів. У випадку недосягнення згоди за результатами переговорів, а також у випадку небажання однією зі сторін вирішувати суперечки шляхом переговорів, зацікавлена сторона має право звернутися для вирішення суперечки в суд відповідно до підсудності й у порядку, передбаченому нормами чинного законодавства України. Строк позовної давності встановлюється тривалістю в десять років.

28.02.2012 між ПП фірмою "Альтаир", в особі заступника директора ОСОБА_9, та ПАТ АБ "Південний", в особі керуючого філією АБ "Південний" в м. Харків ОСОБА_10, було підписано договір № 5 про внесення змін до договору іпотеки № 28_12/09-42, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В. 28.12.2009 за реєстровим № 4792, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В. за реєстровим № 818 (далі - Договір № 5 про внесення змін). При цьому, зазначено, що заступник директора ПП фірми "Альтаир" ОСОБА_9 діє на підставі протоколу зборів засновників від 14.12.2011.

Відповідно до п. 1 Договору № 5 про внесення змін сторони внесли зміни до Договору іпотеки, а саме пункт 1.2 виклали у новій редакції, визначивши суму кредиту у розмірі 1 343 328,00 грн. з терміном повернення - 30.08.2012.

31.08.2012 між ПП фірмою "Альтаир", в особі заступника директора ОСОБА_9, та ПАТ АБ "Південний", в особі керуючого філією АБ "Південний" в м. Харків ОСОБА_10, було підписано договір № 6 про внесення змін до договору іпотеки № 28_12/09-42, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В. 28.12.2009 за реєстровим № 4792, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В. за реєстровим № 3640 (далі - Договір № 6 про внесення змін). При цьому, зазначено, що підписанні цього Договору заступник директора ПП фірми "Альтаир" ОСОБА_9 діяв на підставі протоколу зборів засновників від 27.08.2012.

Згідно з Договором № 6 про внесення змін сторони виклали у новій редакції п. 1.2 Договору іпотеки, визначивши термін повернення запозичених коштів - 28.12.2012.

Відповідно до положень ст. 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПП фірма "Альтаир" зазначило, що Договір № 4 про внесення змін та решта договорів про внесення змін до Договору іпотеки, які були укладені після Договору № 4 про внесення змін, є недійсними, оскільки укладені та підписані особою, яка не мала на це відповідних повноважень, у тому числі, не мала нотаріально посвідченої довіреності, яка була б видана уповноваженою особою - директором позивача.

Відмовляючи у позові в частині визнання повністю недійсними Договорів № 4, № 5, № 6 про внесення змін, місцевий господарський суд виходив з того, що ПП фірма "Альтаир" в особі керівника було обізнане про повноваження заступника директора ОСОБА_9 підписати Договори.

Визнаючи недійсним п. 6.7 Договору № 4 про внесення змін, господарський суд першої інстанції вказав, що відповідно до протоколу зборів засновників ПП фірми "Альтаир" від 14.12.2011 розглядалось виключно питання надання згоди на подовження майнової поруки нерухомого майна, тоді як питання подовження позовної давності ніколи не було предметом розгляду позивача, заступнику директора якого не надавались жодні повноваження на укладання та підписання збільшення позовної давності. Зазначивши про те, що заступник директора ПП фірми "Альтаир" ОСОБА_9 не був наділений відповідними повноваженнями на збільшення позовної давності, і подальшого схвалення не відбулось, місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність визнання недійсним п. 6.7 Договору № 4 про внесення змін.

У свою чергу, апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду першої інстанції, зазначивши, що дійсно мало місце схвалення оскаржуваних договорів, яке відбувалося шляхом прийняття в подальшому зборами власників позивача рішення від 27.08.2012 про продовження майнової поруки; факт підписання Договорів № 5, № 6 про внесення змін; факт сприяння представникам відповідача у наданні з боку ПП фірми "Альтаир" доступу до предмета іпотеки для перевірки умов збереження предмета іпотеки і складання з цього приводу відповідних актів за підписом директора, копії яких наявні в матеріалах справи.

З урахуванням положень ст. 241 ЦК України та наявних у матеріалах справи документів, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновків про те, що спірні правочини - Договори № 4, № 5 та № 6 про внесення змін є схваленими, внаслідок чого цивільні права та обов'язки іпотекодавця за договорами підтверджені з моменту вчинення цих правочинів, а правові підстави для визнання цих правочинів недійсними відсутні.

Разом з тим, апеляційний господарський суд погодився із висновками господарського суду першої інстанції про те, що згода на збільшення позовної давності не надавалась, заступник директора ПП фірми "Альтаир" ОСОБА_9 не був наділений відповідними повноваженнями на збільшення позовної давності, подальшого схвалення також не відбулось.

У зв'язку з цим, за висновком господарського суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги і визнав недійсним п. 6.7 Договору № 4 про внесення змін.

Проте, висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (п.п. 1, 2, 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").

Колегією суддів касаційної інстанції визнається передчасним висновок судів попередніх інстанцій про те, що заступник директора ПП фірми "Альтаир" на момент підписання Договорів № 4, № 5 та № 6 про внесення змін не мав повноважень на збільшення позовної давності, оскільки судами не було досліджено положення статуту позивача щодо повноважень заступника директора та не встановлено загальний обсяг повноважень заступника директора ПП фірми "Альтаир" ОСОБА_9 на момент підписання Договору № 4 про внесення змін.

Також, судами не встановлено, чи містив статут ПП фірми "Альтаир" у редакції, чинній на момент підписання Договору № 4 про внесення змін, положення про те, що питання збільшення позовної давності (укладення з цього приводу письмових угод, надання повноважень на їх підписання) відноситься до виключної компетенції загальних зборів засновників позивача.

Тому висновки судів попередніх інстанцій про те, що для підписання угоди про збільшення позовної давності необхідно було погодження загальних зборів засновників позивача, є передчасними.

Крім того, в оскаржуваних рішенні та постанові не зазначено, чому саме п. 6.7 Договору № 4 про внесення змін, який міститься у повному тексті спірного договору, не є таким, що був у подальшому схвалений. Виокремивши один пункт спірного договору, суди дійшли суперечливого висновку.

Колегія суддів вважає також суперечливими наступні висновки апеляційного господарського суду.

Так, суд апеляційної інстанції у своїй постанові вказав, що відповідачем доведено, а матеріали справи містять докази того, що спірні правочини - додаткові угоди № 4, № 5 та № 6 є схваленими, внаслідок чого правові підстави для визнання їх недійсними відсутні. Водночас, апеляційний господарський суд дійшов протилежного висновку про те, що подальшого схвалення збільшення позовної давності (яке викладено у Договорі № 4 про внесення змін) не відбулось.

У той же час, судами попередніх інстанцій не зазначено, якими нормами права передбачено можливість подальшого схвалення частини договору - одного його пункту, а не в цілому.

Отже, суди попередніх інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.

Враховуючи встановлені ст. 1117 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають права касаційній інстанції встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 та рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2016 у справі № 922/2775/16 скасувати.

Справу № 922/2775/16 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді О.А. Кролевець

С.Р. Шевчук