
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2017 року Справа № 910/4749/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів: Ковтонюк Л.В., Корнілової Ж.О., Карабаня В.Я.за участю представників сторін: Дорошенко А.О., Коломієць В.С.
прокуратури: Томчук М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі № 910/4749/16господарського суду міста Києва за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі: 1. Міністерства культури України; 2. Київської міської ради; 3. Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)до відповідачів:1.малого приватного підприємства "Аквадон"; 2.комунального підприємства "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Державна архітектурно-будівельна інспекція України про про визнання недійсною додаткової угоди та повернення майна
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2016 (суддя Спичак О.М.) в позові відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 (колегія у складі суддів: Хрипуна О.О., Іоннікової І.А., Коротун О.М.) рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2016 залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017, заступник прокурора міста Києва звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2016 як такі, що прийнято з порушенням норм матеріального й процесуального права, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
В березні 2016 року заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства культури України, Київської міської ради, Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до малого приватного підприємства "Аквадон" та комунального підприємства "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 25.12.2008 до інвестиційного договору № 9 від 07.04.2006 про реконструкцію нежитлового будинку з надбудовою та прибудовою по вул. П. Сагайдачного, 20/2 (садиба), у місті Києві, яку укладено 25.12.2008 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва комунального підприємства "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт", малим приватним підприємством "Аквадон" та комунальним підприємством "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт"; про зобов'язання малого приватного підприємства "Аквадон" повернути територіальній громаді м. Києва в особі Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) нежитловий будинок площею 1979,80 кв. м. по вул. П. Сагайдачного, 20/2 (садиба) (літ. А) та нежитловий будинок площею 500,80 кв. м. по вул. П.Сагайдачного, 20/2 (садиба) (літ. Б) загальною вартістю у місті Києві.
В обґрунтування позову заступник прокурора міста Києва вказав про те, що рішенням Київської міської ради від 24.06.2004 № 322/1532 "Про затвердження переліку нежилих будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва, які підлягають реконструкції або реставрації за залучені кошти" нежитлові приміщення площею 2 575, 8 кв.м. по вул.П.Сагайдачного, 20/2 у м. Києві (садиба) включено до переліку об'єктів, які підлягають реконструкції або реставрації за залучені кошти. За результатами проведеного конкурсу із залученням інвесторів до реконструкції нежилих будинків по вул. Сагайдачного, 20/2 літ "А" та літ "Б" (переможцем якого визнано Мале приватне підприємство "Аквадон") між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на даний час - Департамент комунальної власності м. Києва, як замовником, комунальним підприємством "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт", як службою замовника, та малим приватним підприємством "Аквадон", як інвестором, 07.04.2006 було укладено інвестиційний договір № 9 про реконструкцію нежилого будинку з надбудовою та прибудовою по вул. Петра Сагайдачного, 20/2 (садиба) в м. Києві. Умовами інвестиційного договору передбачено, що за результатами проведеної реконструкції та будівництва об'єкту інвестування площа нежилих приміщень в обсязі 3500 кв.м передається до комунальної власності територіальних громад м.Києва, а решта площі нежитлових та житлових приміщень передається підприємству. Згідно рішення Київської міської ради від 28.08.2008 № 95/95 "Про передачу малому приватному підприємству "Аквадон" під реконструкцію нежилих будинків на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літера А та на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літера "Б" (садиба) у Подільському районі міста Києва було вирішено, враховуючи те, що МПП "Аквадон" є переможцем конкурсу із залучення інвесторів до реконструкції або реставрації нежилих будинків, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва, та звернення МПП "Аквадон", Київською міською радою, передати Малому приватному підприємству "Аквадон" під реконструкцію нежилі будинки комунальної власності територіальної громади міста Києва на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. А площею 2 075,4 кв.м та на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. Б площею 495,9 кв.м (садиба) у Подільському районі міста Києва за умови компенсації вартості, визначеної звітом про оцінку вартості згаданих нежилих будинків; Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) забезпечити проведення незалежної оцінки вартості нежилих будинків, зазначених у пункті 1 цього рішення; Малому приватному підприємству "Аквадон" перерахувати кошти до міського бюджету за нежилі будинки на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. А та на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. Б (садиба) у Подільському районі міста Києва; після виконання пункту 3 цього рішення Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) підписати акти приймання-передачі у власність Малому приватному підприємству "Аквадон" нежилих будинків на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. А та на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літ. Б (садиба) у Подільському районі міста Києва.
25.12.2008 між сторонами інвестиційного договору було укладено додаткову угоду № 3 до Інвестиційного договору, відповідно до умов якої вирішено викласти останній абзац п. 4.1 Інвестиційного договору № 9 від 07.04.2006 в наступній редакції: "За умови компенсації інвестором вартості Об'єкта інвестування, визначеної звітом про оцінку вартості цього об'єкта та підписання акта приймання-передачі у власність, інвестор набуває право власності на цей об'єкт", також додатковою угодою від 25.11.2008 передбачено, що за умови компенсації відповідачем-1 як інвестором вартості об'єкта інвестування, визначеної звітом про оцінку вартості цього об'єкта (станом на 30.09.2008 - 15 159 840 грн.), та підписання акта приймання-передачі у власність, інвестор набуває право власності на цей об'єкт. 03.11.2009 було підписано акт приймання-передачі № 552, за яким замовник передав, а інвестор прийняв у власність нежилі будинки на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2, літ. А площею 1 979,8 кв.м. та літ. Б площею 500,8 кв.м. 04.11.2009 згідно наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 04.11.2009 №916-В МПП "Аквадон" було видано свідоцтва про право власності серії САС № 741870, та серії САС № 741871, відповідно до яких Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомості здійснено реєстрацію права власності на нежилий будинок, який розташований в м. Києві по вул. Сагайдачного Петра № 20/2 (літера А) та нежилий будинок, який розташований в м. Києві по вул. Сагайдачного Петра № 20/2 (літера Б), за МПП "Аквадон".
Разом з тим, відчуження спірних приміщень нерухомого майна по вул. Петра Сагайдачного, 20/2, літ "А" та літ "Б" повинно було відбуватись в рамках приватизаційної процедури в порядку, який визначено Законом України "Про приватизацію державного майна" та Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", та у спосіб, передбачений Державною програмою приватизації (шляхом продажу на аукціоні).
Крім того, постановою Ради Міністрів України РСР від 24.08.1963 № 970 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території України РСР" з урахуванням змін та доповнень, внесених постановою Ради Міністрів України РСР від 06.09.1979 №442, жилий будинок (1830-і роки) по вул. Жданова, 20 (згідно з рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 01.02.1989 № 78 перейменовано на вулицю Петра Сагайдачного) включено до списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, з охоронним номером 882 та постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 №929 "Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України"будинок по вул.П.Сагайдачного,20/2 у м. Києві внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятку архітектури національного значення. Відповідно до п.3 Прикінцевих положень закону України "Про охорону культурної спадщини" об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону. Нерухоме майно, яке є пам'яткою архітектури національного значення, на підставі рішення Київради від 28.08.2008 № 95/95 та додаткової угоди №3 від 25.12.2008 до інвестиційного договору від 07.04.2006 передано у власність малого приватного підприємства "Аквадон" без погодження уповноваженого органу охорони культурної спадщини, що суперечить вимогам ст.18 Закону України "Про охорону культурної спадщини". Крім того, додаткову угоду №3 від 25.12.2008 до інвестиційного договору від 07.04.2006 укладено з порушенням порядку проведення інвестиційних конкурсів для будівництва та реконструкції нежилих будинків, встановленого Київрадою. Згідно п.4.1 Положення "Про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста", затвердженого рішенням Київради від 24.05.2007 № 528/1189, при проведенні інвестиційного конкурсу питання набуття права власності на майно, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Києва може вирішуватись шляхом надання цього майна у власність переможцеві інвестиційного конкурсу після реалізації інвестиційного проекту та прийняття об'єкту інвестування до експлуатації в установленому порядку, проте інвестиційний проект підприємством відповідача 1 не реалізовано, реконструкцію об'єкту інвестування не здійснено, а відповідно до умов конкурсу та інвестиційного договору набуття у власність об'єкту інвестування до його реконструкції не передбачалось. Спірна додаткова угода до інвестиційного договору підлягає визнанню недійсною відповідно до ст.215 ЦК України, оскільки її зміст суперечить вимогам приватизаційного законодавства, законодавства про охорону культурної спадщини та порядку проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції нежилих будинків, встановленого Київрадою, а підстава її укладання - рішення Київради від 28.08.2008 № 95/95 було визнано рішенням господарського суду міста Києва від 02.12.2014 у справі № 910/16562/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2015, недійсною з моменту її прийняття.
Приймаючи рішення та постанову у даній справі, місцевий та апеляційний господарські суди правомірно виходили з того, що спірна додаткова угоду не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки як встановлено судами, в матеріалах справи відсутні докази реалізації інвестиційного проекту, що є предметом договору № 9 від 07.04.2006. Акт державної комісії щодо прийняття об'єкта в експлуатацію суду не надано. Листом № 7/26-54/2107/09 від 21.07.2014 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві повідомила, що реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації не здійснювалась, документів на підтвердження реалізації інвестиційного проекту за договором № 9 від 07.04.2006 не надано, питання можливості набуття інвестором прав власності на об'єкт інвестування залежить від фактичної реалізації інвестиційного проекту та прийняття об'єкта інвестування в експлуатацію у встановленому порядку, відповідачем 1 не спростовано посилання заступника прокурора міста Києва в позовній заяві на те, що інвестиційний проект не було реалізовано, в розумінні ст. 34 Господарського кодексу України ним не надано належних доказів реалізації інвестиційного проекту та прийняття об'єкта в експлуатацію, погодження у додатковій угоді № 3 від 25.12.2008 до договору № 9 від 07.04.2006 набуття інвестором права власності на об'єкт інвестування за умови компенсації інвестором вартості об'єкта інвестування, визначеної звітом про оцінку вартості цього об'єкта та підписання акта приймання-передачі, до моменту реалізації інвестиційного проекту є таким, що суперечить Положенню про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, яке затверджене рішенням № 528/1189/ від 24.05.2007. Проте, незважаючи на невідповідність умов спірної додаткової угоди вимогам чинного законодавства України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що вимога за позовом про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 25.12.2008 до інвестиційного договору № 9 від 07.04.2006 не підлягає задоволенню у зв'язку із спливом встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України строку позовної давності тривалістю у три роки, про застосування якої заявив відповідач 1, оскільки спірну додаткову угоду було укладено сторонами 25.12.2008, то останнім днем трирічного строку позовної давності було 26.12.2011, а прокурор (який був обізнаним щодо порушення інтересів позивачів під час розгляду Київською міською Радою 22.09.2011 протесту заступника прокурора міста Києва від 30.05.2011 на рішення № 95/95 від 28.08.2008 "Про передачу малому приватному підприємству "Аквадон" під реконструкцію нежилих будинків на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літера А та на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 літера "Б" (садиба) у Подільському районі міста Києва") звернувся з позовом 17.03.2016, прокурором не доведено поважність причин пропуску цього строку. Оскільки мале приватне підприємство "Аквадон" набуло у власність спірне майно на підставі чинного на момент набуття рішення Київської міської ради інвестиційного договору № 9 від 07.04.2006 та додаткової угоди № 3 від 25.12.2008, ним сплачено грошові кошти за спірний об'єкт інвестування та отримано спірний об'єкт нерухомого майна на підставі інвестиційного договору № 9 від 07.04.2006, в редакції додаткової угоди № 3 від 25.12.2008, вимоги про визнання недійсною якої за наведеним вище висновками не підлягають задоволенню, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відсутні підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання малого приватного підприємства "Аквадон" повернути територіальній громаді м. Києва в особі Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) нежитловий будинок площею 1979,80 кв. м. по вул. П. Сагайдачного, 20/2 (садиба) (літ. А) та нежитловий будинок площею 500,80 кв. м. по вул. П.Сагайдачного, 20/2 (садиба) (літ. Б) загальною вартістю у місті Києві.
Висновок судів попередніх інстанцій щодо пропуску заступником прокурора міста Києва строку позовної давності є передчасним, з огляду на наступне.
Всупереч вимог статті 43 ГПК України щодо повного, всебічного розгляду обставин справи в їх сукупності судами попередніх інстанцій не було надано відповідної оцінки поясненням заступника прокурора міста Києва про те, що у Київради не було правових підстав для звернення до суду з позовом про визнання недійсною спірної угоди та повернення майна до вирішення по суті спору з приводу законності її рішення від 28.08.2008 № 95/95, на підставі якого відбулось відчуження цього майна, у справі № 910/16562/14 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства культури України, Департаменту комунальної власності м. Києва до Київської міської ради про визнання цього рішення недійсним; строк позовної давності прокурором у даній справі не було пропущено, оскільки цей строк слід обраховувати з моменту набрання законної сили судового рішення у справі № 910/16562/14, яким було встановлено обставини порушення прав територіальної громади міста Києва (майно незаконно вибуло з комунальної власності), тобто після 23.02.2015.
Вищий господарський суд України відповідно до ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду, надавати оцінку доказам, збирати або перевіряти докази, відтак рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа - передачі до господарського суду міста Києва, якому під час нового розгляду необхідно всебічно перевіривши обставини, які мають значення для даної справи, прийняти відповідне рішення, виклавши його згідно вимог діючого законодавства.
Керуючись ст.ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2016 скасувати, справу № 910/4749/16 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий Л.Ковтонюк
судді: Ж.Корнілова
В.Карабань
Судове рішення № 67763098, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 10.07.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/4749/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: