Рішення № 67763042, 04.07.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2017Справа №910/7253/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго";

до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1;

про стягнення 22 165,48 грн.

Суддя О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Кирищук В. П., представник, довіреність № 91/2016/10/17-19 від 17.10.2016 р.;

Від відповідача:не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 17 999,56 грн. основного боргу, 3 112,78 грн. інфляційної складової боргу, 534,44 грн. трьох відсотків річних, 518,70 грн. пені, а також 1 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 року порушено провадження у справі № 910/7253/17, розгляд справи призначено на 01.06.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2017 року слухання справи відкладено до 22.06.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2017 року слухання справи відкладено до 04.07.2017 року.

У судовому засіданні 04.07.2017 р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 518,70 грн. пені, 3 112,78 грн. інфляційної складової боргу та 534,44 грн. трьох відсотків річних.

Дослідивши заяву позивача про зменшення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.17 Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006, № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Враховуючи викладене, судом приймається вказана заява позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду, тобто у справі має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

У судовому засіданні 04.07.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт направлення ухвали господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «КИЇВЕНЕРГО» та Суб'єктом підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 16.01.2008 було укладено договір на користування електричною енергією №60721, о/р№НОМЕР_2.

Відповідно до п. 1. договору, позивач постачає електричну енергію відповідачу, а відповідач, оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору.

П. 1. Додатку 2.3 «Порядок розрахунків» до договору розрахунковим періодом починається першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця.

П. 13 Додатку 2.3 до договору відповідач повинен до 1 числа поточного місяці здійснює оплату вартості активної електричної енергії поточного розрахункового періоду платежем розміром 100 % від заявленого обсягу активної електричної енергії на поточний розрахунковий період.

Згідно п. 18 Додатку 2.3 відповідач самостійно здійснює остаточний розрахунок за активну електричну енергію шляхом оплати різниці між вартістю обсягу електричної енергії, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених відповідно до п. 13 Додатку 2.3, оплату за перетікання реактивної енергії, оплату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату нарахувань за актами порушень та оплату інших нарахувань згідно з умовами договору до останнього робочого дня включно поточного розрахункового періоду.

Згідно п. 6 Додатку 2.3, за даними акта про використану електричну енергію з урахуванням розрахункової величини втрат визначається обсяг фактично спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електроенергії. Цей обсяг сторони фіксують в «Акті про приймання - передавання товарної продукції», «Акті надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії», два примірники яких відповідач надає позивачу. Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду копії звітів про використану активну електричну енергію за звітний період, рахунки та рахунки- розшифровки про використану активну електричну енергію за спірний період, акти прийняття- передавання товарної продукції, довідку про надходження коштів в погашення боргу за спожиту активну електричну енергію, що є первинними документами, на яких грунтуються позовні вимоги.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором на користування електричною енергією, однак внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору в період з 01.03.2016 по 01.09.2016 станом на 01.04.2016 у останнього утворилася заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 17 999,56 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за договором, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем на момент звернення з указаним позовом до суду складала 17 999,56 грн.

У судовому засіданні 04.07.2017 р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої вбачається повне погашення відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію за договором № 60721 від 16.01.2017 р.

Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд припиняє провадження у справі.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Надані позивачем докази свідчать про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 17 999,56 грн., що у відповідності до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою припинення провадження у справі в цій частині.

Окрім суми основного боргу позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 518,70 грн. пені, 3 112,78 грн. інфляційної складової боргу та 534,44 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.1 договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним Додатком, Відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 518,70 грн. за визначений позивачем період.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 112,78 грн. інфляційної складової боргу та 534,44 грн. трьох відсотків річних підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, згідно з приписами ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий покладається на Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 17 999,56 грн. припинити.

2. Інші позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 518 (п'ятсот вісімнадцять) грн. 70 коп. пені, 534 (п'ятсот тридцять чотири) грн. 44 коп. трьох процентів річних, 3 112 (три тисячі сто дванадцять) грн. 78 коп. інфляційних втрат та 1 600 (одну тисячу шістост) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 07.07.2017 р.