Рішення № 6776199, 19.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/296 19.10.09 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу за позовом акціонерного банку «Київська Русь» до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Никифор-Рода»

2) Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»

про стягнення 17470 774,82 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Пахарь О.Є. –представник за довіреністю № 153 від 27.07.2007 р.,

Нікітіна Т.С. –представник за довіреністю № 308 від 31.07.2009 р.;

від відповідача: 1) не з‘явився;

2) не з‘явився.

встановив :

Акціонерний банк «Київська Русь»звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Никифор-Рода», Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»про стягнення 17470 774,82 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між Акціонерним Банком „Київська Русь” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Никифор-Рода” 05 грудня 2005 року було укладено Кредитний договір № 18282-20/5-1, відповідно до якого позивачем відповідачу 1 було надано кредит в сумі 13000 000 (тринадцять мільйонів) грн. строком з 05 грудня 2005 року по 05 вересня 2006 року зі сплатою 20% річних.

Пунктами 3.2.-3.4. Кредитного договору встановлено, що нарахування відсотків за користування кредитною лінією починається з дати перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку по день його повного погашення на суму фактичного залишку заборгованості за кредитною лінією. Відсотки нараховуються в валюті кредитування щомісячно за період включно з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця та сплачуються Позичальником щомісячно до 30 числа поточного місяця та одночасно з повним погашенням кредиту. У випадку прострочення погашення кредиту, відсотки на суму кредиту нараховуються і за період прострочення до моменту погашенням кредитної лінії.

Оскільки, заборгованість за кредитом в повному обсязі не погашена позивач нарахував відповідачу 1 відсотки за користування кредитом з 01.10.2006 року по 29.04.2009 року у сумі 6596172,83 грн.

Пунктом 8.1 вищезазначеного Кредитного договору передбачено сплату Позичальником пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожний день прострочення платежу, в разі порушення строків повернення кредитних коштів та відсотків.

Оскільки, заборгованість за кредитом в повному обсязі не погашена позивач нарахував відповідачу 1 пеню за прострочення повернення кредиту з 01.11.2008 року по 29.04.2009 року та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом з 01.11.2008 року по 29.04.2009 року у сумі 86523,60 грн.

Керуючись статтею 625 ЦК України позивач нарахував відповідачеві індекс інфляції за несплачені відсотки з 01.11.2006 року по 31.03.2009 року та за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року у сумі 6658062,00 грн., а також 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту з 06.09.2006 року по 29.04.2009 року у сумі 1001308,28 грн.

20 квітня 2006 року між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія»«Украгролізинг»було укладено Договір поруки № 6527-20/6-5, відповідно до якого відповідач 2 зобов‘язався солідарно з відповідачем 1 відповідати перед позивачем за виконання зобов‘язань за кредитним договором.

Оскільки, відповідач 2 відповідає перед позивачем у тому ж обсязі, що і боржник (відповідач 1), борг відповідача 1 та відповідача 2 солідарно перед позивачем становить 17470774,82 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 року порушено провадження у справі № 33/296 і призначено до розгляду на 16.06.2009 року.

У судове засідання 16.06.2009 року з’явились представники позивача та відповідача 2 та подали суду заяву про продовження строку розгляду справи. Представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та подав витяг з Єдиного реєстру підприємств, організацій, установ України, відповідно до якого місцезнаходження відповідача 1 значиться за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 7, кім. 401.

Представник відповідача 2 через загальний відділ діловодства подав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач 2 просить в задоволенні позову відмовити з тих, підстав, що відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України порука припиняється, якщо кредитор не звернувся до поручителя з вимогою виконати зобов‘язання протягом шести місяців з моменту їх невиконання боржником. Також відповідач 2 стверджує, що відповідно до договору поруки відповідач 2 не брав на себе зобов‘язання відповідати перед позивачем за сплату індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт неявки в судове засідання представника відповідача та необхідністю належного повідомлення відповідача 1 на юридичну адресу, суд відклав розгляд справи на 08.09.2009 року.

08.09.2009 року у судове засідання представники позивача та відповідача 2 з‘явилися, заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв‘язку із можливим вирішенням спору мирним шляхом.

Представник відповідача 1 не з‘явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи клопотання представників позивача та відповідача 2, а також неявку представника відповідача 1, суд відклав розгляд справи на 16.10.2009 року.

16.10.2009 р. представник відповідача 1 в судове засідання не з‘явився, обґрунтованих клопотань щодо неявки не направляв, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з‘явився, через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача 2 у зв’язку з його необґрунтованістю.

Представники позивача в судове засідання з‘явилися, надали пояснення по справі, а також пояснення з приводу порядку нарахування сум, заявлених до стягнення, уточнили позовні вимоги, підтримали їх в повному обсязі та просили стягнути з відповідача заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами за період з 01.10.2006 року по 29.04.2009 року у сумі 6596172,83 грн., пеню за прострочення повернення кредитних коштів за період з 26.12.2008 року по 29.04.2009 року у сумі 823169,45 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.11.2008 року по 29.04.2009 року у сумі 86523,60 грн., індекс інфляції за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року у сумі 6658062,00 грн., індекс інфляції за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.11.2006 року по 31.03.2009 року у сумі 1836686,21 грн., три проценти річних за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 06.09.2006 року по 29.04.2009 року у сумі 1001308,28 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 25500 грн. та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

05 грудня 2005 року між Акціонерним банком „Київська Русь” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Никифор-Рода” (відповідач 1) був укладений кредитний договір № 18282-20/5-1, відповідно до умов якого позивачем відповідачу 1 було надано кредит в сумі 13000000, 00 грн. строком з 05 грудня 2005 року по 05 вересня 2006 року зі сплатою 20% річних.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дні повернення позики.

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору нарахування відсотків за користування кредитом починається з дати перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку по день повного його погашення на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом. В розрахунку суми відсотків приймається 360 днів році.

Згідно з п. 3.3. кредитного договору встановлено, що відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно за період включно з 26-го числа попереднього місяця по 25-е число поточного місяця та сплачуються позичальником щомісячно, до 30 числа поточного місяця та одночасно з повним погашенням кредиту.

П. 3.4. кредитного договору встановлено, що у випадку прострочення погашення кредиту, відсотки на суму кредиту нараховуються і за період прострочення до моменту погашення кредиту.

Відповідно до п. 5.2.3. позичальник зобов’язується сплачувати банку належні відсотки за користування кредитом згідно п.3.2., п. 3.3. та п. 3.4. цього договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Згідно умов кредитного договору № 18282-20/5-1 від 05.12.2005 року строк повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними закінчився 05.09.2006 року.

Відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання, а саме не сплатив кошти передбачені Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом та не виконав свої зобов’язання по оплаті нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.10.2006 року по 29.04.2009 року.

Отже, сума заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитними коштами за період з 01.10.2006 року по 29.04.2009 року становить 6596172,83 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем, та підписаним головою правління Братко В.І. та головним бухгалтером Гнатенко І.В. позивача, який знаходиться в матеріалах справи.

20.04.2006 року між позивачем та відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(відповідач 2) був укладений договір поруки № 6527-20/6-5, відповідно до п. 2.1. якого поручитель (відповідач 2) зобов’язується солідарно з боржником відповідати перед кредитором за виконання основного зобов’язання. Яке було укладено між кредитором та боржником.

Згідно зі статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається .перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов‘язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено субсидіарну відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Приписами статті 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно із статтею 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

П. 4.3. договору поруки передбачено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов’язання за кредитним логовором не пред’явив позову до поручителя.

Відносно тверджень відповідача 2 щодо пропущення позивачем шестимісячного строку для пред‘явлення позову до поручителя, встановленого статтею 599 ЦК України, суд приходить до висновку, що відповідно до частини 2 статті 264 ЦК України позовна давність переривається, якщо особою пред‘явлено позов, предметом якого є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Так, позивачем 15.09.2006 року було подано позов до Господарського суду м.Києва про стягнення з ТОВ «Никифор-Рода»та ВАТ НАК «Украгролізинг»частково заборгованості за кредитним договором № 18282-20/5-1 від 05.12.2005 р., а саме було стягнуто основну суму кредиту та заборгованість за відсотками за період з 01.03.2006 року по 30.09.2006 рроку. Постановою від 22.09.2008 р. Київського апеляційного господарського суду у справі № 18/418 рішення Господарського суду м.Києва в частині стягнення заборгованості з ТОВ «Никифор-Рода»та ВАТ НАК «Украгролізинг»залишено без змін.

Отже, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем було стягнуто з відповідачів лише частину боргу, позовна давність, враховуючи положення статті 264 ЦК України, була перервана.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами за період з 01.10.2006 року по 29.04.2009 року у сумі 6596172,83 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем 1 та відповідачем 2 не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.1 вищезазначеного Кредитного договору передбачено сплату Позичальником пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожний день прострочення платежу, в разі порушення строків повернення кредитних коштів та відсотків.

П. 2.2.4 договору поруки встановлено, що поручителю добре відомі та зрозумілі всі умови основного зобов’язання, в тому числі штрафні санкції: пеня, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, вимоги щодо стягнення пені за прострочення повернення кредитних коштів за період з 26.12.2008 року по 29.04.2009 року у сумі 823169,45 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.11.2008 року по 29.04.2009 року у сумі 86523,60 грн. солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України за порушення зобов‘язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Пунктом 5.1. договору поруки встановлено, що сторони за цим договором несуть передбачену чинним законодавством України відповідальність за збитки (пряму шкоду та упущену вигоду), спричинені невиконанням або неналежним виконанням сторонами своїх обов‘язків за договором.

Відповідач1 не виконав належним чином зобов‘язання за кредитним договором, а відповідач 2 не виконав належним чином зобов‘язання за договором поруки, чим позивачу були спричинені збитки, отже, суд вважає, що вимога щодо стягнення з відповідачів суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних є законною та обґрунтованою.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справи, викладені в листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р., вимоги про стягнення індексу інфляції за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року у сумі 6658062,00 грн., індексу інфляції за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.11.2007 року по 31.03.2009 року у сумі 1836686,21 грн. та три проценти річних за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 06.09.2006 року по 29.04.2009 року у сумі 1001308,28 грн. солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Никифор-Рода” (02125, м.Київ, вул.Воскресенська, 7, кімн. 401; п/р 2600323022001 в АБ „Київська Русь” МФО 319092, код ЄДРПОУ 33345714) та з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” (01023, м.Київ, вул.Мечнікова, 16-А; п/р 2650417454001 в АБ „Київська Русь”, МФО 319092, код ЄДРПОУ 30401456) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерного банку “Київська Русь” (04071 м. Київ, вул. Хорива, 11-А (04071, м.Київ, вул.Хорива, 11-А, МФО 319092, код ЄДРПОУ 24214088) заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами за період з 01.10.2006 року по 29.04.2009 року у сумі 6596172 (шість мільйонів п’ятсот дев’яносто шість тисяч сто сімдесят дві) грн. 83 коп., пені за прострочення повернення кредитних коштів за період з 26.12.2008 року по 29.04.2009 року у сумі 823169 (вісімсот двадцять три тисячі сто шістдесят дев’ять) грн. 45 коп., пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.11.2008 року по 29.04.2009 року у сумі 86523 (вісімдесят шість тисяч п’ятсот двадцять три) грн. 60 коп., індекс інфляції за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року у сумі 6658062 (шість мільйонів шістсот п’ятдесят вісім тисяч шістдесят дві) грн. 00 коп., індекс інфляції за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.11.2006 року по 31.03.2009 року у сумі 1836686 (один мільйон вісімсот тридцять шість тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 21 коп., три проценти річних за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 06.09.2006 року по 29.04.2009 року у сумі 1001308 (один мільйон одна тисяча триста вісім) грн. 28 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та 312 (триста дванадцять тисяч) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 06.11. 2009 року.