Вирок № 67761949, 04.07.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.07.2017 Справа №607/4596/17

Провадження №1-кп/607/690/2017

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Репетівської В.Р.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження №12017210010000403 від 07 лютого 2017 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременець Тернопільської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Савельєва Ю.В., захисника Сампари Н.М. та обвинуваченого ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Весною 2014 року ОСОБА_1 перебуваючи в м. Львів у невстановленому слідством місці придбав предмет схожий на тактичний ніж марки «КМ 3000 Original Eickhorn - Solingen», який з того часу зберігав за місцем проживання.

В подальшому, 01 лютого 2016 року, ОСОБА_1 взявши вказаний предмет, схожий на тактичний ніж без передбаченого законом дозволу проніс в двір будинку АДРЕСА_2, де був виявлений водієм таксі ОСОБА_4, після чого вказаний ніж викинув в сніговий намет та в подальшому в ході огляду місця події було виявлено та вилучено предмет схожий на тактичний ніж, який згідно висновку експерта є ніж з маркувальним позначенням «КМ 3000 Original Eickhorn - Solingen», виробництва Німеччина, який є різновидом холодної зброї колюче - ріжучої дії.

В результаті чого, ОСОБА_1, своїми діями порушив вимоги Постанови Верховної Ради України №2471 XII від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 року «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії» та наказ Міністра Внутрішніх Справ № 292 від 12.04.1999 року.

Вказані дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 263 КК України, тобто носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

04 квітня 2017 року між прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Савельєвим Ю.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12017210010000403 від 07 лютого 2017 року та обвинуваченим ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст. 263 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри, беззастережно визнав свою винуватість у вчинені даного злочину. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинений злочин, а саме у виді штрафу.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'ясненні обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважає, що при укладенні даної угоди дотриманні вимоги і правила КПК України та КК України, просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просить укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Захисник обвинуваченого Сампара Н.М. просить затвердити угоду про визнання винуватості від 04 квітня 2017 року та призначити обвинуваченому ОСОБА_1 обумовлену в ній міру покарання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості від 04 квітня 2017 року, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості від 04 квітня 2017 року між прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Савельєвим Ю.В. та обвинуваченим ОСОБА_1, відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив дії, які виразилися у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, а тому його дії кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 263 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості від 04 квітня 2017 року, міру покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити у кримінальному провадженні №12017210010000403 угоду про визнання винуватості від 04 квітня 2017 року між прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Савельєвим Ю.В. та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 04 квітня 2017 року покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), процесуальні витрати за проведення судово-балістичної експертизи в розмірі 880 грн. 40 коп. (вісімсот вісімдесят гривень 40 копійок) та судово-товарознавчої експертизи в розмірі 660 грн. 30 коп. (шістсот шістдесят гривень 30 копійок) на загальну суму 1540 грн. 70 коп. (одна тисяча п'ятсот сорок гривень 70 копійок).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін