Вирок № 67761643, 03.07.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2017 Справа №607/4421/17

Номер провадження 1-кп/607/675/2017

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

при секретарі с/з Репетівській В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження №12017210010000904 від 16 березня 2017 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тернопіль, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 11 жовтня 2002 року за п.4, 9, 12 ч.2 ст. 115 КК України

Апеляційним судом Тернопільської області до покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років. Звільнений постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 квітня 2012 року у зв'язку з заміною невідбутої частини покарання у виді 1 року 10 місяців 2 дні на більш м'яке у виді виправних робіт,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Барилка М.С., потерпілого ОСОБА_4, захисника Гарама Ю.А. та обвинуваченого ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2017 року близько 15 год. 00 хв. у ОСОБА_2, який перебував у гідропарку «Топільче» у м. Тернопіль, виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж). Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна 07 березня 2017 року близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_2, який перебував у гідропарку «Топільче» у м. Тернопіль, в ході розмови із ОСОБА_4, виявив у нього мобільний телефон марки «Nomi» модель «І451». Після чого ОСОБА_2 сказав ОСОБА_4, щоб він надав йому свій мобільний телефон для здійснення огляду, на що осатаній погодився. В подальшому ОСОБА_2 отримавши доступ до майна потерпілого шляхом обману, реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення майна, узяв вказаний мобільний телефон марки «Nomi» модель «І451», та поставив його собі у кишеню куртки, повідомивши ОСОБА_4, що він конфісковує у нього даний мобільний телефон. Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 із вказаним мобільним телефоном почав здійснювати рух у напрямку масиву «Дружба» у м. Тернополі, незважаючи на вимоги потерпілого повернути мобільний телефон. Проте, останній на слова ОСОБА_4 не відреагував, і в такий спосіб відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Nomi» модель «І451» вартістю 1200 грн., який на праві власності належить ОСОБА_4 з двома сім картками мобільних операторів «Life» та «Vodafone», які для потерпілого матеріальної цінності не становлять. Із викраденим майном ОСОБА_2 з місця вчинення злочину втік, чим завдав ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1200 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України визнав повністю, підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини та суду показав, що 07 березня 2017 року перебуваючи у гідропарку «Топільче» м. Тернополя в ході розмови із ОСОБА_4 він відкрито заволодів його майном, а саме мобільним телефоном марки «Nomi» модель «І451» та з місця вчинення злочину втік. У вчиненому він щиро розкаюється, повністю відшкодував потерпілому шкоду завдану злочином, просить суд його суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, які мали місце 07 березня 2017 року в гідропарку «Топільче» м. Тернополя щодо відкритого викрадення його мобільного телефону. Також, потерпілий зазначив, що претензій до обвинуваченого він не має, шкода завдана злочином йому відшкодована в повному обсязі, а тому просить ОСОБА_2 суворо не карати та не позбавляти його волі.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_2 повністю погодився зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні злочину, передбаченогоч.1 ст. 186 КК України, згідно обвинувального акту, відмовившись від його дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч.1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого злочину, ставлення обвинуваченого до злочину та поведінку після його вчинення, особу винного, зокрема те, що він раніше судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, думку потерпілого, який просив суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти його волі, обставини, які пом'якшують покарання - визнання вини, щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого немає. Підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2, йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу. Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченого, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, із обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення судових експертиз.

Питання речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченогоч.1 ст. 186 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №255/17-22 від 24.03.2017 року в розмірі 792,00 грн. (сімсот дев'яносто дві гривні) в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Nomi» модель «І451», який знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, згідно квитанції №008484 - повернути законному володільцю потерпілому ОСОБА_4, до набрання вироку законної сили.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін