Рішення № 67761597, 23.06.2017, Франківський районний суд м. Львова

465/5539/16-ц

2/465/731/17

РІШЕННЯ

Іменем України

23.06.2017 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Масендич В.В.

при секретарі Левицькому М.Ы.

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Бегей І.М.,

представника третьої особи Босюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові справу за позовом ОСОБА_4 до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», третя особа ПрАТ Страхова Компанія «Скарбниця», про відшкодування матеріальної шкоди та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до ПрАТ СК «Скарбниця», ЛКП «Львівелектротранс» про відшкодування матеріальної шкоди та стягнення моральної шкоди за збитки спричинені їй пошкодженням автомобіля НОМЕР_1 в результаті обриву контактної тролейбусної мережі, який мав місце 02.01.2016р. у м.Львові на вул. Кульпарківська, 93. А саме: з ПрАТ «скарбниця» 86 873,09 грн. вартості відновлювального ремонту автомобіля та з ЛКП «Львівелектронс» 20 000 грн. моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02.01.2016р. близько 23:20 год. у м.Львові на вул. Кульпарківській поблизу будинку №93, стався обрив контактної тролейбусної мережі (обрив тролейбусного дроту), яка падаючи, пошкодила автомобіль НОМЕР_1. Позивач зазначає, що факт обставин пошкодження автомобіля НОМЕР_1 підтверджений матеріалами справи №465/158/16-п про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5, як посадової особи ЛКП «Львівелектротранс».

Відповідно до висновку авто товарознавчого дослідження №ФД-00050 від 14.01.016р. вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1 становить 86 873,09 грн. Відтак, за наслідками події, яка трапилась 02.01.2016р. у м.Львові на вул. Кульпарківській близько 23:20 год.. при обриві контактної мережі, що належить ЛКП «Львівелектротранс», внаслідок чого було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, виникає цивільно-правова відповідальність саме ЛКП «Львівелектротранс», як юридичної особи, яка не забезпечила належного стану контактного дроту на ділянці тролейбусного маршруту.

Разом з цим, цивільна відповідальність ЛКП «Львівелектротранс» на момент ДТП була застрахована у ПрАТ АСК «Скарбниця» за договором №01/14013/ЦВ/15 від 25.03.2015р. З метою отримання страхового відшкодування ОСОБА_4 звернулася до ПрАТ АСК «Скарбниця» з заявою про відшкодування збитків. Листом №193 від 30.08.2016р. ПрАТ АСК «Скарбниця» повідомила позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з тим, що згідно п.11.5 Договору Страховик не несе зобов'язання у випадку настання відповідальності (додаткових витрат) Страхувальника внаслідок заподіяння прямої шкоди через загибель або пошкодження майна, що перебуває на зберіганні або під контролем працівника Страхувальника, що не пов'язане з виконанням працівником Страхувальника своїх посадових обов'язків. Відтак, позивач зазначає, що це рішення ПрАТ АСК «Скарбниця» є неправомірним, оскільки суперечить самому предмету Договору, суть якого викладена в п.1.1. Договору. Разом з цим, відповідно до п.2.1. страховим ризиком є ненавмисне нанесення Страхувальником шкоди життю, здоровю, майну третіх осіб, цивільну відповідальність за заподіяння якої несе Страхувальник, внаслідок здійснення господарської діяльності, зокрема, внаслідок пошкодження контрактної мережі. Також, відповідно до п.п. 2.2.1. та 2.2.3. Договору страховим випадком є визнання судом цивільно-правової відповідальності Страхувальника третім особам, внаслідок здійснення Страхувальником своєї діяльності протягом терміну дії Договору, а також встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діяльністю Страхувальника і заподіяною шкодою. Відтак. позивач зазначає, що за встановлених працівниками поліції і судами першої та апеляційної інстанції обставин заподіяння їй шкоди, випливає чіткий причинно-наслідковий зв'язок між господарською діяльністю ЛКП «Львівелектротранс» та фактом заподіяння шкоди.

Таким чином, позивач вважає, що посилання ПрАТ АСК «Скарбниця» на п.11.5 Договору є необґрунтованим, не лише з підстав викладених вище, але й з точки зору застосування цієї норми Договору до обставин справи, оскільки в п.11.5. йде мова про додаткові витрати ЛКП «Львівелектротранс», які несе це підприємство за шкоду не пов'язану з виконанням працівником ЛКП своїх посадових обов'язків.

Крім цього, позивач зазначає, що вона самостійно шукає грошові кошти для ремонту автомобіля, через що не може вночі спокійно спати. До того ж її бюджет доведеться спрямувати на ремонт пошкодженого автомобіля. Це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого позивач почала до всього нервово відноситись. Відтак, розмір моральних страждань позивач оцінює в 20 000 грн. Ціна враховує в себе усі страждання, які довелося їй перенести, зокрема: порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан її здоров'я, а також моральних страждань, пов'язаних з пошкодженням автомобіля.

В подальшому позивач уточнила позовні вимоги, в яких зазначила, що у вересні 2016р. вона провела ремонт належного їй автомобіля за що було сплачено 84 650 грн., зокрема за придбаних запчастин - 64 380 грн., за виконання ремонтних робіт - 20 270 грн. Відтак, вказана грошова сума являється фактичними витратами позивача на відновлення пошкодженого майна. Просить стягнути з ПрАТ АСК «Скарбниця» вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1 в розмірі 84 650 грн. та стягнути з ЛКП «Львівелектротранс» 20 000 грн. моральної шкоди.

Представник ЛКП «Львівелектротранс» Бегей І.М. подав на адресу суду заперечення проти позову, в яких зазначає, що даний позов є безпідставним, викладені у ньому твердження є необґрунтованими, а обставини, на які посилається позивач недоведеними. Відтак, на момент обриву дроту контактної мережі тролейбусної лінії у ЛКП «Львівелектротранс» діяв договір добровільного страхування цивільної відповідальності перед третіми особами №01/14013/ЦВ/15/301 від 25.03.2015р. укладений за страховою компанією «Скарбниця». Зокрема предметом даного договором є майнові інтереси Страхувальника (ЛКП «Львівелектротранс»), що не суперечить закону, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої Страхувальником третім особам внаслідок здійснення Страхувальником своєї господарської діяльності в період з 30.03.2015р. до 29.03.2016р. Страховим ризиком за договором є ненавмисне нанесення Страхувальником шкоди життю, здоров'ю майну третіх осіб, цивільну відповідальність за заподіяння якої несе Страхувальник, внаслідок здійснення господарської діяльності Страхувальника, а саме внаслідок пошкодження контактної мережі та/або опор контактної мережі. Відтак, як результат, вимоги позивача до ЛКП «Львівелектротранс» є безпідставними оскільки ЛКП «Львівелектротранс» здійснює свою діяльність в межах Закону та не вчинило жодних діянь. Які б могли заподіяти позивачу моральну шкоду.

Представник ПрАТ АСК «Скарбниця» Босюк А.О. подав на адресу суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що 02.01.2016р. о 23:20 год у м.Львові по вул. Кульпарківській, 93, відбулося падіння контактного дроту на автомобіль НОМЕР_2, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Даний факт підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 №459337. Протокол про адміністративне правопорушення був складений на ОСОБА_5, начальника району контактно-кабельної мережі ЛКП «Львівелектротранс». Постановою Франківського районного суду м.Львова від 24.02.2016р. провадження у справі відносно ОСОБА_5 закрито за відсутністю у діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення. Постановою Апеляційного суду Львівської області від 13.07.2016р. постанову Франківського районного суду м.Львова від 24.02.2016р. залишено без змін. Відтак, в обґрунтування вищевказаних рішень суди посилаються на ту обставину, що падіння дроту не є наслідком неналежного виконання своїх посадових обов'язків ОСОБА_5 Всі свої посадові обов'язки ОСОБА_5 виконала в повному обсязі, а саме, зверталась з відповідними заявками проте необхідність придбання відповідних спеціальних запчастин та матеріалів для проведення ремонту контактної мережі, однак вони придбані не були через брак фінансування, а відтак її вини, і як наслідок настання цивільно-правової відповідальності, не має. В постанові Апеляційного суду Львівської області від 13.07.2016р. по справі №465/158/16-п зазначено, що згідно акту державного технічного огляду тролейбусної контактної мережі №3/58 від 27.11.2015р., було оглянуто ділянки маршруту, на якій відбулося падіння контактної мережі тролейбуса та були виявлені невідповідності встановленим вимогам, а саме виявлені недоліки: перевищення норм зносу контактного проводу на вул. Кульпарківська - Виговського. Таким чином, відповідно до п.11.5 Страховик не несе зобов'язань у випадку настання відповідальності (додаткових витрат) страхувальника внаслідок дії таких факторів, зокрема заподіяння шкоди внаслідок природного зносу, корозії, гниття. Згідно листа ЛКП «Львівелектротранс» за №10/925 від 22.06.2016р. на адресу Апеляційного суду Львівської області, за період 2015 року коштів на придбання матеріалів для ремонту контактної мережі тролейбуса по вул. Кульпарківській не виділено. Відтак представник ПрАТ АСК «Скарбниця» зазначає, що в умовах договору добровільного страхування цивільної відповідальності перед третіми особами №01/14013/цв/15 від 25.03.2015р. немає такої підстави для виплати страхового відшкодування як випадок страхового відшкодування внаслідок відсутності коштів (належного фінансування). Проте, згідно умов договору страхування п.11.5 Страховик не несе зобов'язань у випадку настання відповідальності (додаткових витрат) Страхувальника внаслідок таких факторів, зокрема діяльності центральних органів влади й органів місцевого самоврядування. Таким чином, як вбачається із постанов суду, будь-які документальні дані на підтвердження того, що ОСОБА_5 допустила порушення норм і стандартів при утриманні даної контактної мережі, не вжила заходів щодо належного утримання такої відсутні, однак у постановах суду чітко зазначений факт відсутності порушень своїх посадових обов'язків. Враховуючи вищенаведене, дана пригода сталася з вини посадових осіб Львівської міської ради, у зв'язку із не виділенням грошових коштів на ремонт контактної мережі. Також представник ПрАТ АСК «Скарбниця» Босюк А.О. зазначає, що Страхова компанія «скарбниця» листом від 30.08.2016р. (вих..№193) повідомила позивача, що у ПрАТ АСК «Скарбниця» відсутні підстави для виплати страхового відшкодування у зв'язку із тим, що заподіяння шкоди не пов'язане з виконанням працівником ЛКП «Львівлектротранс» своїх посадових обов'язків. Крім цього, позивач не підтвердив той факт, що дроти контактної мережі є джерелом підвищеної небезпеки і що контактна мережа перебуває на балансі у ЛКП «Львівелектротранс». На підставі наведеного просить відмовити в позові.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні викладеному у позові та уточненнях до нього. Просив позов задоволити.

Представник відповідача ЛКП «Львівелектротранс» - Бегей І.М. заперечив проти позову, надав пояснення аналогічні викладеному в його запереченнях проти позову.

Представник третьої особи ПрАТ АСК «Скарбниця» - Босюк А.О. заперечив проти позову, надав пояснення аналогічні викладеному в його запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представника позивача,позивача, дослідивши матеріали справи,суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 10.05.2017 року неналежного відповідача ПрАТ АСК «Скарбниця» замінена на належного відповідача ЛКП «Львівелектротранс». Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Судом встановлено, що згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 465/158/16-п відносно ОСОБА_5, начальника району ККМ ЛКП «Львівелектротранс» складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 459337 від 11.01.2016 року в якому зазначено, що ОСОБА_5, будучи посадово-відповідальною особою, не вжила всіх необхідних заходів щодо належного утримання тролейбусної контактної мережі по вул. Кульпарківська, 93 у м. Львові, своєчасно не виявила перешкоду дорожнього руху, не усунула перешкод та не огородила її направляючими засобами, що призвело до падіння 02.01.2016 року о 23:20 год. контактного дроту на автомобіль НОМЕР_3, чим заподіяно автомобілю технічних пошкоджень. Працівниками поліції дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.4 ст. 140 КУпАП, як порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

Відтак, Франківським районним судом м.Львова від 24.02.2016 року у справі №465/158/16-п відносно ОСОБА_5, начальника району ККМ ЛКП «Львівелектротранс» винесено постанову, якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 за ч.4 ст. 140 КУпАП закрито у зв'язку із відсутністю у діях останньої складу адміністративного правопорушення.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 13.07.2016 року постанову Франківського районного суду м.Львова від 24.02.2016 року залишено без змін.

Згідно п.2.7.1.1. Правил експлуатації трамвая та тролейбуса, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 10.10.1996 року №102, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.03.1997р. за №66/1870 (далі Правила), до системи електропостачання трамвая та тролейбуса належать кабельні та повітряні лінії первинного електропостачання, тягові підстанції, які приймають змінний струм і перетворюють його на постійний, кабельні та повітряні лінії постійного струму й контактні мережі.

Відповідно до п.2.7.1.2. Правил експлуатацію, технічне обслуговування, планово-попереджувальні та непланові ремонти, реконструкцію та розвиток системи електропостачання здійснює електротехнічний і допоміжний персонал електрогосподарства, що є відповідною службою ЛКП «Львівелектротранс». Повне управління здійснює керівництво відповідного структурного підрозділу підприємства.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення, суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами КПК України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами КПК% України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК України

Згідно п.п.5,6 Постанови Пленуму ВСС України відповідно до ч.1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Як вбачається із Звіту №ФД-00050 від 14.01.2016р. про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого колісного транспортного засобу, власником транспортного засобу Volvo S80 д.н.з. НОМЕР_4 є ОСОБА_4, свідоцтво про реєстрації серії САТ 814374 від 17.04.2014 року. Ринкова вартість КТЗ становить 506 971,79 грн., вартість відновлювального ремонту КТЗ включаючи ПДВ на матеріали фарбування та запасні частини становить 86 873,09 грн., значення коефіцієнту фізичного зносу - 0,451, вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу включаючи ПДВ на матеріали фарбування та запчастин становить 56 448,80 грн. Згідно висновку отриманого в результаті оцінки: вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу КТЗ Volvo S-80 реєстраційний номер НОМЕР_4 без урахування ВТВ з врахуванням ПДВ становить 56 448,80 грн., без врахування ПДВ - 48 310,83 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПрАТ АСК «Скарбниця» в особі Голови правління ОСОБА_7 та ЛКП «Львівелектротранс» в особі директора ОСОБА_8 укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності перед третіми особами №01/14013/ЦВ/15 від 25.03.2015р. Предметом договору страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої Страхувальником Третім особам (крім цивільної відповідальності власників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників водного транспорту включаючи відповідальності перевізника) внаслідок здійснення Страхувальником своєї господарської діяльності в термін зазначений в п.6.1 Договору.

Згідно постанови Апеляційного суду Львівської області від 13.07.2016р. по справі №465/158/16-п зазначено, що згідно акту державного технічного огляду тролейбусної контактної мережі №3/58 від 27.11.2015р., було оглянуто ділянки маршруту, на якій відбулося падіння контактної мережі тролейбуса та були виявлені невідповідності встановленим вимогам, а саме виявлені недоліки: перевищення норм зносу контактного проводу на вул. Кульпарківська - Виговського.

Відтак, відповідно до п.11.5 Страховик не несе зобов'язань у випадку настання відповідальності (додаткових витрат) страхувальника внаслідок дії таких факторів, зокрема заподіяння шкоди внаслідок природного зносу, корозії, гниття.

Згідно рахунку-фактури №11/2 від 15.09.2016 року та акту №2 здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 15.09.2016р. ФОП ОСОБА_9 здійснено виконання робіт по ремонту автомобіля, що становить 20 270,00 грн., які ОСОБА_4 сплатила ФОП ОСОБА_9

Згідно рахунку-фактури №11/3 від 15.09.2016р. та видаткової накладної №10/2 від 15.09.2016р. ОСОБА_4 придбала в ФОП ОСОБА_9 запчастини до автомобіля на суму 64 380,00 грн.

Відтак, як вбачається з вищенаведеного ОСОБА_4 самостійно оплатила ремонт автомобіля НОМЕР_2.

Відповідно до ст.. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками серед іншого є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач ЛКП «Львівелектротранс» заперечуючи проти позовних вимог, не надав суду належних доказів у підтвердження заперечень.

Як зазначено у ст.11 ЦПК України ,суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.212 ЦПК України ,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши зібрані докази, суд приходить до висновку ,що позовні вимоги в частині стягнення з ЛКП «Львівелектротранс» вартості відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_5 в розмірі 84 650 грн., які сплачені позивачем за ремонт автомобіля підлягають до задовлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за №4 (з подальшими змінами та доповненнями) суд звернув увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.

Крім цього, в п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Внаслідок події, яка мала місце 02.01.2016 року, позивачу завдано моральних страждань, порушився її звичайний режим життя, відчувала душевний дискомфорт.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь - яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь - який її розмір може мати суто умовний характер.

Виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, глибини душевних страждань позивача, які вона зазнала внаслідок події, яка відбулась 02.01.2016р. у зв'язку із обривом контактної тролейбусної мережі, яка падаючи пошкодила її автомобіль НОМЕР_1, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення для справи, суд приходить до переконання, що позовну вимогу про стягнення з ЛКП «Львівелектртранс» моральної шкоди на користь позивача слід задовольнити частково в розмірі 1000 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 169, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», третя особа ПрАТ Страхова Компанія «Скарбниця», про відшкодування матеріальної шкоди та стягнення моральної шкоди - задоволити частково.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (м.Львів, вул. Сахарова, 2, ЄДРПОУ 03328406) в користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1 в розмірі 84 650 грн. (вісімдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят гривень).

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (м.Львів, вул. Сахарова, 2, ЄДРПОУ 03328406) в користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) заподіяну моральну шкоду в розмірі 1000 грн. (одна тисяча гривень).

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (м.Львів, вул. Сахарова, 2, ЄДРПОУ 03328406) в користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) сплачений судовий збір в розмірі 2246,74 грн. (дві тисячі двісті сорок шість гривень 74 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м.Львова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Масендич В.В.