Ухвала суду № 67760930, 10.07.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 326/72/15 Головуючий у 1-й інстанції Парій О.В.Пр. № 22-ц/778/1887/17Суддя-доповідач Гончар М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

за участі секретаря Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приморської міської ради Приморського району Запорізької області (надалі - ПМР ПР ЗО), Комунального підприємства «Приморське житлово-експлуатаційне об'єднання» Приморської міської ради (надалі - КП «ПЖЕО» ПМР) про визнання незаконним розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, третя особа: Секретар Приморської міської ради ОСОБА_4

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, якій у подальшому неодноразово уточнювала (т.с. 1 а.с. 1-3) та просила суд визнати незаконним розпорядження голови Приморської міської ради Приморського району Запорізької області № 48/1 від 16.12.2014 року «Про розірвання Контракту та звільнення ОСОБА_2 з посади директора КП «ПЖЕО»; поновити її на роботі на посаді директора КП «ПЖЕО» Приморської міської ради Приморського району Запорізької області; стягнути з Приморської міської ради Приморського району Запорізької області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що розпорядженням секретаря (міського голови) Приморської міської ради Приморського району Запорізької області ОСОБА_4 № 48/1 від 16.12.14 року «Про розірвання Контракту та звільнення ОСОБА_2 з посади директора КП «ПЖЕО» розірвано з 16.12.2014 року Контракт від 27.01.2012 року, укладений між нею та Приморською міською радою, а також звільнено її з посади директора КП «ПЖЕО» Приморської міської ради Приморського району Запорізької області з 16.12.2014 року.

Вважає вказане розпорядження незаконним з наступних підстав.

Згідно із розпорядженням № 48/1 від 16.12.2014 року підставою її звільнення є виявлення грубих порушень використання коштів територіальної громади міста Приморська, неефективне керівництво підприємством, виявлене при проведенні перевірки КП «ПЖЕО» відповідно до розпорядження в.о. міського голови, секретаря Приморської міської ради від 09.12.2014 року.

Підставою для проведення перевірки КП «ПЖЕО» було розпорядження секретаря міської ради № 64/3 від 09.12.2014 року, при цьому, будь-якого фактичного підтвердження порушень вимог чинного законодавства та умов Контракту зі сторони позивача не наведено, а лише переписані деякі пункти самого Контракту.

Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 09.12.2014 року її було поновлено на роботі на посаді директора КП «ПЖЕО». Відповідно до зазначеного рішення суду його допущено до негайного виконання на підстав п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України. Під час проголошення судового рішення представник Приморської міської ради був присутнім у судовому засіданні.

Отже, на день прийняття розпорядження про проведення перевірки КП «ПЖЕО» вона була поновлена на роботі на посаді директора КП «ПЖЕО» за рішенням Приморського районного суду. У встановленому законом порядку її, як директора підприємства, не було поставлено до відома про проведення перевірки, копія розпорядження їй не вручена.

Крім того, ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачає такого повноваження міського голови як призначення проведення перевірки у комунальному підприємстві та прийняття відповідного розпорядження.

Вважає, що в даному випадку міський голова вийшов за межі повноважень, наданих йому законом. Міська рада не є контролюючим органом та не має проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності. Вимоги про надання фінансово-господарських документів (звіт про рух грошових коштів, податкові накладні, касова книга, оборотний баланс тощо) з боку посадових осіб (голови ради, його заступника, голови постійної комісії ради) органу місцевого самоврядування є дублюванням функцій відповідних органів державної влади, які наділені діючим законодавством України повноваженнями проводити подібні перевірки. Ні раді, як органу місцевого самоврядування, ні її посадовцям таких повноважень Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та прийнятими відповідно до останнього підзаконними актами не надано.

Контроль, перевірка, управління як і будь-яка діяльність органу місцевого самоврядування та його посадових осіб має спиратися на положення діючого законодавства України. Закон України «Про місцеве самоврядуванні в Україні» не передбачає конкретних форм контролю, зазначаючи лише, що серед виключної компетенції місцевих рад є вирішення в установленому порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад, що перебувають в управлінні місцевих рад, призначення і звільнення їх керівників (пункт 20 статті 43). Також цей закон наділяє постійні депутатські комісії правом «вивчати» діяльність комунальних, підзвітних підприємств (пункт 5 статті 47), не зазначаючи конкретних повноважень щодо цього.

Господарським кодексом України визначено, що відомості, не передбачені законом, підприємство надає органам державної влади, органам місцевого самоврядування, іншим підприємствам, установам, організаціям на договірній основі в порядку, передбаченому установчими документами підприємства. Суб'єкти господарювання зобов'язані на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову звітність за формами, передбаченими законодавством, проводити інвентаризацію належного їм майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та їх установчих документів. Заборонено незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Отже, реалізація контрольних функцій органом місцевого самоврядування щодо підприємств, засновниками або співзасновниками яких воно є, може відбуватися через заслуховування/надання звітів (підзвітність) керівників комунальних підприємств, призначення та звільнення керівників. Також здійснення контролю може відбуватися через ініціювання з боку органу місцевого самоврядування перевірок комунального підприємства відповідними органами державної влади, які мають необхідні повноваження для цього.

Вимоги посадових осіб обласних, районних, міських рад до комунальних підприємств про надання документів про фінансову-господарську діяльність підприємства не ґрунтуються на нормах Закону і мають ознаки перевищення наданих їм законом повноважень.

Зазначає, що у розпорядженні від 16.12.2014 року секретар міської ради посилається на ряд статей Кодексу законів про працю України, які не можуть бути підставою для дострокового розірвання Контракту та звільнення її з роботи.

Так, посилання на п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України вважає невірним, оскільки підстава, передбачена цією нормою є підставою для припинення трудового договору, а не для його розірвання. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути проведено лише на підставі ст. 40 КЗпП України.

Посилання на п. 1-1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, як на додаткову підставу розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників може бути проведено за певних умов, адже на даний час відсутній вирок суду, яким її визнано винною як керівника підприємства, яка не виплачувала вчасно заробітну плату або виплачувала в розмірах, нижчих від установленого законом розміру заробітної плати. В даному випадку ці дії зі сторони позивача мали б ознаки злочину, передбаченого ст. 175 КК України чи ознаки адміністративного правопорушення. За весь період перебування на посаді директора КП «ПЖЕО» відносно неї з цього приводу не було складено жодного протоколу про адміністративне правопорушення.

Посилання на п. 2 ч. 1 ст. 147 КЗпП України вважає недоречним, оскільки звільнення за цією нормою може бути лише за порушення трудової дисципліни.

Також, від неї перед звільненням жодного разу не було відібрано будь-якого письмового пояснення з підстав, наведених у розпорядженні про розірвання Контракту та звільнення.

У лютому 2015 року ОСОБА_2 надала суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій, крім наведених вище позовних вимог, просила також визнати незаконним розпорядження голови Приморської міської ради Приморського району Запорізької області № 64/3 від 09.12.2014 року «Про створення робочої комісії з перевірки діяльності КП «ПЖЕО» (т. с. 1 а.с. 72).

У червні 2015 року позивач уточнила позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, просила стягнути його з КП «ПЖЕО» Приморської міської ради Приморського району Запорізької області.

Також, ОСОБА_2 додатково зазначала, що Приморський районний суд Запорізької області рішенням від 09.12.2014 року у справі за її позовом до Приморської міської ради про поновлення на роботі, яке залишено без змін апеляційним судом Запорізької області в частині поновлення на роботі, вже надав оцінку її діяльності на посаді директора КП «ПЖЕО» за той період, який охоплює висновок робочої комісії з перевірки діяльності КП «ПЖЕО» від 16.12.2014 року (т. с. 1 а.с. 146-149).

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 серпня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з Приморської міської ради Приморського району Запорізької області середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України (т. с. 1, а.с. 195).

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 вересня 2015 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 в частині вимог про визнання незаконним розпорядження голови Приморської міської ради Приморського району Запорізької області № 64/3 від 09 грудня 2014 року «Про створення робочої комісії з перевірки діяльності КП «ПЖЕО» закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України (т. с. 1 а.с. 218-219).

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 вересня 2015 року в задоволенні позову позивача у цій справі відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (т. 1 а.с. 231-234) просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати незаконним розпорядження голови Приморської міської ради Приморського району Запорізької області № 48/1 від 16.12.2014 року «Про розірвання контракту та звільнення ОСОБА_2 з посади директора КП «ПЖЕО», поновити її на роботі на посаді директора КП «ПЖЕО» ПМР Приморського району Запорізької області, стягнути з КП «ПЖЕО» ПМР Приморського району Запорізької області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 18 листопада 2015 року (т.с. 2 а.с. 39-47) апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 вересня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано незаконним розпорядження голови Приморської міської ради Приморського району Запорізької області № 48/1 від 16.12.2014 року «Про розірвання контракту та звільнення ОСОБА_2 з посади директора КП ПЖЕО».

Поновлено ОСОБА_2 на посаді директора КП «ПЖЕО» Приморської міської ради Приморського району Запорізької області.

Стягнуто з КП «ПЖЕО» Приморської міської ради Приморського району Запорізької області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 31150,64 грн.

Виплату заробітної плати зобов'язано провести за вирахуванням податку на прибуток та інших обов'язкових платежів.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2017 року (т.с. 2 а.с. 166-169) касаційні скарги Приморської міської ради Приморського району Запорізької області та ОСОБА_4 задоволені частково.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 18 листопада 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В автоматизованому порядку у цій справі визначено колегію суддів апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 171).

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області (т.с. 2 а.с. 172) дану справу призначено до апеляційного розгляду.

Відповідач КП «ПЖЕО» ПМР подало апеляційному суду письмові заперечення на вищезазначену апеляційну скаргу позивача із додатками (т.с. 2 а.с. 179-224).

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 04 травня 2017 року, не відбувся та був відкладений через першу неявку позивача ОСОБА_2 без поважних причин (т.с.2 а.с. 225-226).

Відповідач Приморська міська рада подала апеляційному суду відгук на вищезазначену апеляційну скаргу позивача (тс. 3 а.с. 1-2).

Відповідач КП «ПЖЕО» ПМР подало апеляційному суду додаткові матеріали в обґрунтування свої заперечень на апеляційну скаргу позивача (т.с. 3 а.с. 3-23).

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 29 травня 2017 року, не відбувся та був відкладений (т.с. 3 а.с. 26-27) в порядку задоволення клопотання позивача ОСОБА_2 у зв'язку із хворобою останньої (т.с. 3 а.с. 24).

У період з 12 червня 2017 року по 30 червня 2017 року суддя-доповідач Гончар М.С. перебувала у відпустці (т.с. 3 а.с. 33).

У судове засідання 10 липня 2017 року належним чином повідомлена апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи (т.с. 3 а.с.34) третя особа: Секретар Приморської міської ради ОСОБА_4 не з'явився, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістив, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавав.

В силу вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, колегія суддів визнала неповажними причини неявки у дане судове засідання третьої особи - Секретаря Приморської міської ради ОСОБА_4 та на підставі ст. 305 ч. 2 ЦПК України ухвалила розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю останнього за присутністю позивача ОСОБА_2, представників відповідачів Приморської міської ради Приморського району Запорізької області за довіреністю (т.с.2 а.с. 224) Іотової В.В. та Комунального підприємства «Приморське житлово-експлуатаційне об'єднання» Приморської міської ради (т.с.2 а.с. 184) Дулова І.А.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача у цій справі у повному обсязі, керувався ст.ст. 3-6, 11, 57-62, 64, 88, 212-215, 294 ЦПК України, ст.ст. 21, 36, 147 КЗпП України та виходив із того, що звільнення ОСОБА_2 з посади директора КП «ПЖЕО» проведено відповідно до вимог закону.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки основані на доказах, поданих сторонами, які оцінені судом у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, до встановлених правовідносин вірно застосовані норми матеріального права, відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи.

Так, суд першої інстанції при вирішенні цієї справи правильно виходив з наступного.

Відповідно до ч. З ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 8) ч. 1 ст. 36 КЗпП України суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір за наявності умов, визначених сторонами у контракті для його розірвання.

Згідно із п. 8) ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що ОСОБА_2 обіймала посаду директора КП «ПЖЕО».

Між Приморською міською радою та ОСОБА_2 27 січня 2012 року укладений контракт строком до 27 січня 2017 року (т.с. 1 а.с. 25-26).

Відповідно до п. 2.1.2 вищезазначеного контракту працівник виконує наступні функції та обов'язки з організації і забезпечення діяльності підприємства: - організація виробничих програм, договірних та інших обов'язків, що взяті підприємством; - організація впровадження у виробництво нової прогресивної технології; - матеріально-технічне забезпечення діяльності підприємства; - юридичне, економічне, бухгалтерське та інформаційне забезпечення діяльності підприємства; - забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами; - організація забезпечення продуктивної зайнятості працівників; - створення безпечних і сприятливих умов для роботи колективу; - виконання інших функцій з організації і забезпечення діяльності підприємства згідно з чинним законодавством.

Пунктом 5.3 вищезазначеного контракту передбачено, що працівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірвано з ініціативи роботодавця до закінчення строку його дії:

- у випадку систематичного невиконання працівником обов'язків, покладених на нього цим контрактом;

- у випадку одноразового грубого порушення працівником законодавства і обов'язків, передбачених контрактом;

- у разі невиконання обов'язків перед бюджетом та пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, а також невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати;

- у разі несплати реструктурованої податкової заборгованості протягом трьох місяців;

- у разі перевищення граничних сум витрат, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 р. № 332 «Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів»;

- за поданням службових осіб органів державного нагляду за охороною праці у разі систематичних порушень вимог чинного законодавства з питань охорони праці;

- у разі допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості.

Розпорядженням секретаря Приморської міської ради від 05 вересня 2014 року № 25/1 з ОСОБА_2 розірвано контракт та її звільнено з посади директора КП «ПЖЕО».

Рішенням Приморського районного суду запорізької області від 09 грудня 2014 року розпорядження № 25/1 від 05.09.14 р. визнано незаконним та ОСОБА_2 поновлено на посаді директора КП «ПЖЕО» (т.с. 1 а.с. 5-6).

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді директора КП «ПЖЕО» виконано 16 грудня 2014 року.

Зазначене визнано сторонами у суді першої інстанції, ними не оспорювалось, а тому в силу вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України зазначені обставини не підлягають доказуванню у цій справі.

Судом першої інстанції також було правильно встановлено, що розпорядженням Секретаря Приморської міської ради від 09 грудня 2014 року № 64/3 «Про створення робочої комісії з перевірки діяльності КП «ПЖЕО» з метою здійснення контролю щодо діяльності КП «ПЖЕО» створено робочу комісію з перевірки діяльності КП «ПЖЕО за період з 01 січня 2014 року по 01 вересня 2014 року.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 вересня 2015 року в частині визнання незаконним вказаного розпорядження провадження у справі закрито (т.с. 1 а.с. 218-219).

Відповідно до висновку робочої комісії з перевірки діяльності КП «ПЖЕО» від 16 грудня 2014 року (т.с. 1 а.с. 34-52) в ході перевірки діяльності підприємства комісією встановлені наступні факти порушень трудового та податкового законодавства, інших порушень, а саме: - заборгованість по заробітній платі станом на 01.09.14 р. становить 46983,77 грн. згідно довідки КП «ПЖЕО» № -173 від 02.12.2014 р. Маючи документальне підтвердження заборгованості КП «ПЖЕО» по заробітній платі, комісія може зробити висновки про наявність порушення трудового законодавства в частині своєчасності сплати заробітної плати працівникам (ст. 115 КЗпПУ) наслідком чого є невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам; - несвоєчасна сплата податкових зобов'язань з податку на прибуток за період з 01.01.2014 р., що підтверджується Актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток складеним Приморською ОДШ № 395/081715/36277773 від 05.11.2014 р. (т.с. 1 а.с. 190-193). Маючи документальне підтвердження несвоєчасності щодо сплати податкових зобовязань КП «ПЖЕО», комісія може зробити висновки про наявність порушення податкового законодавства в частині несвоєчасності сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток Згідно п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового Кодексу України; - заборгованість по сплаті ПДФО станом на 01.09.2014р. становить 67040 грн. згідно довідки КП «ПЖЕО» № 174 від 04.12.2014р.. Маючи заборгованість по сплаті ПДФО, КП «ПЖЕО» порушує податкове законодавство щодо обов'язковості своєчасної сплати ПДФО (ст. 168 Податкового Кодексу України) і не виконує обов'язків перед міським бюджетом щодо сплати податку з доходів фізичних осіб; - не надавались щомісячні звіти з січня по серпень 2014 року по заборгованості по заробітній платі ф. 1-ПВ до відділу статистики в Приморському районі згідно Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №1-ПВ (квартальна) «Звіт з праці», затвердженою наказом Держкомстату України від 26.10.2009 № 404 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.12.2009 № 1212/17228 (зі змінами, внесеними наказом Держстату України від 27.02.2013 №68), що підтверджується довідкою КП «ПЖЕО» № 180 від 09.12.2014 р.; - не надавалась достовірна інформація до відділу статистики в Приморському районі по заборгованості по заробітній платі та заборгованості населення по сплаті квартплати при звірці звітів ф.№1 (заборгованість ЖКГ) за січень - серпень 2014 р. згідно довідки КП «ПЖЕО» № 180 від 09.12.2014 р.; - наявність заборгованості за спожиту електроенергію перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» станом на 01.09.2014 р., яка становить 54956,04 грн. згідно довідки КП «ПЖЕО» № 175 від 05.12.2014 р., та заборгованості за послуги КП «Чисте місто Приморськ» станом на 01.09.2014 р., яка становить 2017,38 грн. згідно довідки КП «ПЖЕО» № 175 від 05.12.2014 р., що призвело до допущення зростання об'ємів простроченої кредиторської заборгованості перед Приморським РЕМ та банком; - факт неналежної роботи з забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, що призвело до прийняття на посаду головного бухгалтера працівника, що не має відповідної освіти; - як наслідок вищенаведеного надання недостовірної інформації до міської ради про фінансовий стан комунального підприємства. Комісія дійшла висновку, що всі зазначені порушення були зроблені в період знаходження на посаді директора КП «ПЖЕО» ОСОБА_2 внаслідок її систематичного невиконання обов'язків, покладених на неї контрактом в частині організації і забезпечення діяльності комунального підприємства, що призвело до тяжкого фінансового стану даного комунального підприємства та фактичного його банкрутства. У зв'язку з цим комісія рекомендує секретарю міської ради ОСОБА_4 розглянути доцільність перебування ОСОБА_2 на посаді директора КП «ПЖЕО».

Розпорядженням Секретаря Приморської міської ради від 16 грудня 2014 року № 48/1 розірвано з 16 грудня 2014 року контракт від 27 січня 2012 року (т.с. 1 а.с. 4), укладений між Приморською міською радою та директором КП ПЖЕО ОСОБА_2 та з цієї дати звільнено з посади директора КП «ПЖЕО». В розпорядженні зазначено про виявлені грубі порушення використання коштів територіальної громади м. Приморська, неефективне керівництво підприємством з боку його директора, що виразилося в:

- систематичному невиконанні ОСОБА_2 обов'язків, покладених на неї контрактом в частині організації і забезпечення діяльності комунального підприємства, що призвело до фактичного банкрутства підприємства;

- неналежній роботи з забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, що призвело до прийняття на посаду головного бухгалтера працівників, що не мають відповідної освіти;

- невиконанні обов'язків перед міським бюджетом щодо виплати податку з доходів фізичних осіб;

- в невиконанні підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам;

- допущенні зростання обємів простроченої кредиторської заборгованості перед Приморським РЕМ та банком:

- ненаданні достовірної інформації до відділу статистики в Приморському районі по заборгованості по заробітній платі та заборгованості населення по сплаті квартплати

- ненаданні достовірної інформації до міської ради про фінансовий стан комунального підприємства.

Згідно із протоколом засідання комісії Приморської міської ради від 16 грудня 2014 року (т.с. 1 а.с. 35) комісія у складі секретаря міської ради ОСОБА_4, провідного спеціаліста фінансового обліку та звітності ОСОБА_8, провідного спеціаліста з консули питань та правових відносин ОСОБА_9, провідного спеціаліста - енергоменеджера ОСОБА_10, головного бухгалтера КП «ПЖЕО» ОСОБА_11, за участі директора КП «ПЖЕО» ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_12 обговорила висновок робочої комісії за підсумками перевірки фінансово-господарської діяльності КП «ПЖЕО» за 1-3 квартали 2014 року. Секретар міської ради ОСОБА_4 оголосив письмовий висновок робочої комісії від 16.12.2014 р. та запропонував директору КП «ПЖЕО» ОСОБА_2 надати пояснення з приводу недоліків в роботі комунального підприємства, що призвело до його фактичного банкрутства, а також причин невиплати заробітної плати працівникам, сплати податку з доходів фізичних осіб та зростання об'ємів простроченої кредиторської заборгованості перед Приморським РЕМ та банком, неналежної роботи з забезпечена підприємства кваліфікованими кадрами, надання недостовірної інформації до відділу статистики. ОСОБА_2 наявність факту заборгованості підприємства по заробітній платі та зростання об'ємів простроченої кредиторської заборгованості перед Приморським РЕМ та банком заперечувала. При цьому стверджувала, що всі платежі сплачувалися вчасно, провину у випадку наявності заборгованості покладає на міську раду. З приводу надання неправдивої інформації про фінансово-господарську діяльність підприємстві з 2013-2014 р.р., виявлені факти невідповідності рівня освіти головних спеціалістів підприємства займаним посадам, ОСОБА_2 нічого пояснити не змогла. На пропозицію секретаря міської ради ОСОБА_4 надати письмові пояснення з приводу зауважень до її роботи на посаді директора комунального підприємства ОСОБА_2 відповіла відмовою. Секретар міської ради ОСОБА_4 оголосив директору комунального підприємств ОСОБА_2 про розірвання з нею контракту та звільнення, запропонував ознайомитись, відповідним розпорядженням та підтвердити своїм підписом. ОСОБА_2 відмовила підтвердити своїм підписом факт ознайомлення її з розпорядженням про звільнення та отримання копії розпорядженням.

Відповідно до акту робочої комісії Приморської міської ради від 16 грудня 2014 року комісія у складі секретаря міської ради ОСОБА_4, провідного спеціаліста відділу фінансового обліку та звітності ОСОБА_8, провідного спеціаліста з консультативна питань та правових відносин ОСОБА_13, провідного спеціаліста, енергоменеджера ОСОБА_10, головного бухгалтера КП«ПЖЕО» ОСОБА_11, в присутності ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_12 склали Акт робочої комісії про наступне від 16.12.2014р. (т.с. 1 а.с. 36) в кабінеті № 1 Приморської міської ради ОСОБА_2 відмовилась надавати трудову книжку для внесення відповідних записів про поновлення та звільненя 16.12.2014р. в кабінеті №1 Приморської міської ради директор КП ПЖЕО ОСОБА_2 відмовилась надати письмові пояснення з приводу фінансово - господарської діяльності КП «ПЖЕО» за період до 01.09.2014 р.; 16.12.2014р. в кабінеті № 1 Приморської міської рал ОСОБА_2 відмовилась поставити свій підпис про ознайомлення зі змістом розпорядження №48/1 від 16.12.2014р. «Про розірвання Контракту та звільнення ОСОБА_2 з посади директора КП «ПЖЕО».

Згідно із показами ОСОБА_14, якій обіймає посаду заступника Приморського міського голови, згідно розпорядження секретаря Приморської міської ради ОСОБА_4, який на той час виконував обов'язки Приморського міського голови, було створено робочу комісію з перевірки діяльності КП «ПЖЕО». Його призначено головою комісії. Про перевірку ОСОБА_2 не повідомляли. За наслідками роботи комісія виклала висновок. Зазначений висновок він передав секретарю міської ради.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_10, показав, що він був членом робочої комісії з перевірки діяльності КП «ПЖЕО», приймав участь у її роботі, вивчали документи, надані комунальним підприємством. ОСОБА_2 ознайомлена з висновком комісії та їй запропонували надати пояснення, на що вона відмовилася. Секретар Приморської міської ради ОСОБА_4 зачитував їй розпорядження про розірвання контракту та звільнення.

На підтвердження обґрунтованості звільнення позивача за п. 8) ч.І ст. 36 КЗпП України, крім висновку робочої комісії з перевірки діяльності КП «ПЖЕО», відповідачами суду першої інстанції було надано довідку про заборгованість КП «ПЖЕО» станом на 01.09.14 р. (т.с. 1 а.с. 37), звіт по КП «ПЖЕО» за фінансами станом на 01.09.14р. (т.с. 1 а.с. 38), штатний розклад працівників адмінуправління КП «ПЖЕО» (т.с. 1 а.с. 39), накази про прийняття на роботу газонокосильщиків та нарахування премій двірникам (т.с. 1 а.с. 40-41), довідку про укладені трудові договори КП «ПЖЕО» за 2014 р. (т.с. 1 а.с. 42-44), накази про звільнення та про призначення осіб на посаду головного бухгалтера (т.с. 1 а.с. 45-50), довідки про заборгованість по заробітній платі та про заборгованість по сплаті ПДФО станом на 01 вересня 2014 року (т.с. 1 а.с. 51-52).

Відповідно до вказаних документів судом першої інстанції було правильно встановлено, що на підприємстві, зокрема, існувала заборгованість з невиплаченої заробітної плати, непогашена заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб, прострочена кредиторська заборгованість.

Крім цього, суд першої інстанції правильно вважав, що зазначені документи свідчать: про невиконання керівником підприємства обов'язків, покладених на неї контрактом в частині організації і забезпечення діяльності комунального підприємства; неналежній роботі з забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, що призвело до прийняття на посаду головного бухгалтера працівників, що не мають відповідної освіти; не наданні достовірної інформації до відділу статистики в Приморському районі по заборгованості по заробітній платі та заборгованості населення по сплаті квартплати; не наданні достовірної інформації до міської ради про фінансовий стан комунального підприємства.

При вищевикладених обставинах, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що звільнення ОСОБА_2 з посади директора КП «ПЖЕО» проведено відповідно до вимог закону, в зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є такими, що не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а лише відображають позицію позивача, висловлену нею в її позові у цій справі, та яку вона та її представник вважали такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України трудовий договір може бути припинений з підстав, передбачених контрактом.

За ч. 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів-роз'яснено, що, вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за п. 8 ст. 36 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання. Оскільки на працівників, з якими укладено контракт, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини по трудовому договору, за винятком, встановленим для цієї форми трудового договору, їх трудовий договір може бути припинено й з інших підстав, передбачених законодавством (ст. ст. 36, 39-41 КЗпП).

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні указаних фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів (ст. 179 ЦПК України).

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст. ст. 57-60, 131-132, 137, 177, 179, 185, 194, 212-215, 303, 315-316 ЦПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, суд повинен всебічно і повно з'ясувати усі обставини, що складають предмет доказування, дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (ст. ст. 58, 59 ЦПК України), окремо та всі докази у їх сукупності у порядку, передбаченому ст. ст. 185, 187, 189, 212 ЦПК України, що відображається у судовому рішенні. Відхилення того чи іншого доказу, перевагу одного доказу над іншим має бути мотивованим.

Суд першої інстанції з'ясував всі фактичні обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору; перевірив на відповідність вимогам закону всі підстави, з яких було звільнено позивача, дослідив інші порушення директором КП «ПЖЕО» умов контракту, що кваліфіковані роботодавцем як: неналежна робота з забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, що призвело до прийняття на посаду головного бухгалтера працівників, які не мають відповідної освіти; невиконання обов'язків перед міським бюджетом щодо сплати податку з доходів фізичних осіб; допущення зростання об'ємів простроченої кредиторської заборгованості перед Приморським РЕМ та банком; ненадання достовірної інформації до відділу статистики в Приморському районі по заборгованості із заробітної плати та заборгованості населення із внесення квартплати; ненадання достовірної інформації до міської ради про фінансовий стан комунального підприємства.

Обґрунтованість кожної з наведених підстав звільнення ОСОБА_2 підтверджувалась відповідачами відповідними доказами, зокрема: висновком робочої комісії з перевірки діяльності КП «ПЖЕО» від 16 грудня 2014 року; протоколом засідання комісії Приморської міської ради від 16 грудня 2014 року; довідкою про заборгованість КП «ПЖЕО» станом на 01 вересня 2014 року; фінансовим звітом КП «ПЖЕО» станом на 01 вересня 2014 року; штатним розписом КП «ПЖЕО» станом на 30 травня 2014 року, наказами ОСОБА_2 про прийняття на роботу та звільнення працівників КП «ПЖЕО», документами про фах та кваліфікацію найманих нею працівників; довідкою КП «ПЖЕО» про заборгованість підприємства зі сплати податку з доходів фізичних осіб № 174 від 04 грудня 2014 року; довідкою КП «ПЖЕО» про заборгованість підприємства з виплати заробітної плати № 173 від 02 грудня 2014 року; позовними заявами звільнених працівників про стягнення заборгованості із заробітної плати; довідкою КП «ПЖЕО» про заборгованість підприємства за електроенергію та за послуги КП «Чисте місто» № 175 від 05 грудня 2014 року; довідкою КП «ПЖЕО» про порушення керівництвом підприємства звітності № 180 від 09 грудня 2014 року; фінансовими звітами за 2013-2014 роки (т.с. 1 а. с. 34-60).

Неправильне формулювання причин звільнення (одночасне посилання на п. 8 ч. 1 ст. 36, п. 2 ч. 1 ст. 147, п. 1-1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, п. 2.1.2, п. п. 1, 3, 7 п. 5.3 контракту) не є безумовною підставою поновлення позивача на роботі, оскільки запис про звільнення у трудовій книжці може бути приведений у відповідність до формулювань чинного законодавства за відповідним позовом.

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що ОСОБА_2 було порушено трудові обов'язки, що достатньо підтверджується належними доказами у цій справі та дотримано порядок застосування дисциплінарного стягнення до цих порушень.

Дійсно в силу вимог ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник зобов'язаний зажадати від працівника письмові пояснення.

Однак, відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо власник зможе довести те, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не дав. Як правило, таким доказом є акт, складений за підписом кількох осіб на підтвердження відмови працівника дати пояснення по суті порушення трудової дисципліни.

Як було правильно встановлено судом першої інстанції, у матеріалах цієї справи містяться протокол засідання комісії Приморської міської ради від 16 грудня 2015 року (т.с. 1 а.с. 35) та акт робочої комісії Приморської міської ради від 16 грудня 2014 року (т.с. 1 а.с. 36), в яких зафіксований той факт, що секретарем Приморської міської ради ОСОБА_4 було запропоновано ОСОБА_2 на засіданні комісії 16 грудня 2015 року надати пояснення з приводу виявлених порушень обов'язків, передбачених контрактом, та зокрема з приводу недоліків в її роботі, як керівника КП «ПЖЕО» ПМР усні та письмові, на що ОСОБА_2 частково надала лише усні пояснення, від надання письмових пояснень відмовилась.

При вищевикладених обставинах, порядок застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2 у вигляді звільнення власником та уповноваженим ним органом було дотримано.

Належні допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та позивачем ОСОБА_2 апеляційному суду не надані.

Відмова судом першої інстанції позивачеві ОСОБА_2 у задоволенні її первісних позовних вимог про визнання незаконним розпорядження та поновлення на роботі, була підставою для відмови судом першої інстанції у задоволенні похідних від них позовних вимог позивача ОСОБА_2 у цій справі - про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами (ст. 303 ч. 2 ЦПК України).

Доказами, передбаченим ст. 303 ч. 2 ЦПК України, у цій справі, які можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги у цій справі на виконання вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги позивача, враховуючи висновки і мотиви суду касаційної інстанції у цій справі, з яких скасоване попереднє рішення апеляційного суду у цій справі, та які є обов'язковими для апеляційного суду при новому апеляційному перегляді цієї справи в силу вимог ст. 338 ч. 4 ЦПК України, є матеріали, надані апеляційному суду:

- відповідачем КП «ПЖЕО» ПМР, зокрема: копія протоколу № 1 рішення Приморської міської ради Приморського району Запорізької області № 41 від 25.12.2015 року про реорганізацію КП «ПЖЕО» шляхом приєднання до КП «Чисте місто Приморськ» т.с. 2 а.с. 183, копія розпорядження міського голови Приморської міської ради Запорізької області № 91/3 від 29 грудня 2015 року «Про створення комісії з припинення та реорганізації юридичної особи - КП «ПЖЕО» т.с. 2 а.с. 184, довідка УКП «ПЖЕО» відносно ОСОБА_2 № 20 від 03 травня 2017 року т.с. 2 а.с. 185, копія акту Бердянської об'єднаної державної фінансової інспекції № 002-21/5 від 03.08.2015 року позопланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КП «ПЖЕО» ПМР за період з 01.08.2008 по 31.12.2014 року т.с. 2 а.с. 186-197, копія довідки про склад ревізійної комісії - додатку № 1 до акту т.с. 2 а.с. 198, копія сум нарахованих премій по КП «ПЖЕО» за період 2008-2014 року - додатка 3 до акту т.с. 2 а.с. 199, копія сум нарахованих надбавок за період з 24.11.2008 по 31.12.2009 років по КП «ПЖЕО» - додатка 4 до акту т.с. 2 а.с. 200, копія сум нарахованої доплати за понаднормово відпрацьований час працівникам КП «ПЖЕО» - додатку 5 до акту т.с. 2 а.с. 201-202, копія переліку працівників та сум виплат заробітної плати, яких прийнято понад штатний розклад - додатку 7 до акту т.с. 2 а.с. 203, копія переліку наданої зворотної фінансової допомоги - додатку 8 до акту т.с. 2 а.с. 204, копія сум перевищення ліміту каси за період з 31.01.2013 по 30.09.2014 - додатку 10 до акту т.с. 2 а.с. 205,копія переліку відсутніх документів по касі КП «ПЖЕО» - додатку 11 до акту т.с. 2 а.с. 206, копія витягу з ЄРДР про реєстрацію заяви КП «ПЖЕО» ОСОБА_15 про те, що вона виявила підробні документи фінансово-господарської діяльності, які раніше були складені колишнім директором вказаного підприємства ОСОБА_2, кримінальне провадження № 12014080340000684, ст. 358 ч. 1 КК України, т.с. 2 а.с. 207, копія витягу з ЄРДР, кримінальне провадження № 12016080340000077, ст. 356 КК України т.с. 2 а.с. 208, копія постанови про закриття кримінального провадження № 12016080340000077 від 14 березня 2016 року - т.с. 2 а.с. 209-210, копія запиту КП «ПЖЕО» № 19 від 05.04.2017 року на ім'я начальника ГУ статистики у Запорізькій області т.с. 2 а.с. 211, копія розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації № 517 від 23.08.2016 року «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни в Запорізькій області т.с. 2 а.с. 212-213, копія ухвали Приморського районного суду Запорізької області від 12 січня 2017 року про відкриття провадження у справі за позовом Приморської міської ради в інтересах КП «ПЖЕО» ПМР до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної підприємству т.с. 2 а.с. 214; копії розрахунково-платіжних відомостей КП «ПЖЕО» за 2014 рік т.с. 3 а.с. 4-23;

- відповідачем Приморською міською радою, зокрема: копія запиту до відділу статистики Приморського району від 28.04.2017 року про надані звіти КП «ПЖЕО» щодо заборгованості із заробітної плати та заборгованості населення із внесення кварплати за період 2013 -2014 року т.с. 2 а.с. 216,копія розпорядження міського голови Приморської міської ради № 43/2 від 01.07.2014 року про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності в вигляді догани за навмисне недопущення до роботи комісії з перевірки фінансово-господарської діяльності КП «ПЖЕО» т.с. 2 а.с. 217, копія пояснювальної ОСОБА_2 з приводу останнього т.с. 2 а.с. 218, копія акту не допуску перевірки КП «ПЖЕО» за червень 2014 року т.с. 2 а.с. 219, копія акту не допуску перевірки КП «ПЖЕО» за липень 2014 року т.с. 2 а.с. 220, копія розпорядження голови Приморської міської ради № 48/1 від 16.12.2014 року «Про розірвання контракту та звільнення ОСОБА_2 з посади директора КП «ПЖЕО» т.с. 2 а.с. 221, копія розпорядження міського голови Приморської міської ради № 47/1 від 16.12.2014 року «Про поновлення на роботі на посаді директора КП «ПЖЕО» ОСОБА_2 та контракту від 27.01.2012 року т.с. 2 а.с. 222, копія розпорядження голови Приморської міської ради № 64/3 від 09.12.2014 року «Про створення робочої комісії з перевірки діяльності КП «ПЖЕО» т.с. 2 а.с. 223;

лише в частині тих матеріалів, які датовані датою до ухвалення рішення судом першої інстанції у цій справі (18 листопада 2015 року).

Цими матеріалами додатково підтверджується правильність фактичних обставин, встановлених судом першої інстанції у цій справі, та правильність висновків суду першої інстанції у цій справі про необхідність відмови у задоволенні позову позивача у цій справі у повному обсязі.

В силу вимог ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ст. 58 ч.1 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 59 ч. 2 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (допустимість доказів).

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 60 ч. 4 ЦПК України).

Суд першої інстанції розглянув дану справу повно, всебічно та з додержанням вимог ст. ст. 10-11, 57-61, 212 ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 10 ч. 3 ЦПК України).

Підстави для звільнення позивача ОСОБА_2 від доказування, передбачені ст. 61 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Позивач ОСОБА_2 та її представник не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування позову позивача у цій справі.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань (ст. 308 ч. 2 ЦПК України).

В силу вимог ст. 309 ч. 3 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, лише якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення, передбачені ст. 309 ч. 3 ЦПК України, у цій справі відсутні.

В силу вимог ст. 303 ч. 1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді в першій інстанції.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_2, як особи, яка подала апеляційну скаргу, не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням вимог ст. ст. 213-214 ЦПК України.

Суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами по справі, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права та не допустив порушень процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи. Суд першої інстанції прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.

Встановлено, що суд першої інстанції хоча й послався у своєму рішенні у цій справі на ст. 88 ЦПК України, але фактично оскаржуємим рішенням судом першої інстанції не вирішувалось питання про розподіл між сторонами понесених ними судових витрат у цій справі, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, тому останнє також не було предметом апеляційного перегляду у цій справі апеляційним судом, та може бути вирішено судом першої інстанції у подальшому за заявою осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду в порядку, передбаченому ст. 220 ЦПК України.

За таких обставин, судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції або ж його зміни.

Крім того, у разі відмови позивачу ОСОБА_2 у задоволенні її апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, остання не має права на компенсацію за рахунок відповідачів будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судом апеляційної інстанції.

Також встановлено, що ОСОБА_2, як особа, яка подала апеляційну скаргу була звільнена від сплати судового за подачу вищезазначеної апеляційної скарги в силу вимог Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 листопада 2015 року у цій справі залишити без змін.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Кочеткова І.В.Маловічко С.В.