Ухвала суду № 67760862, 14.07.2017, Приморський районний суд Запорізької області

Копія Справа № 326/892/17

Провадження № 2/326/336/2017

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 липня 2017 року м. Приморськ

Суддя Приморського районного суду Запорізької області Чапланова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ант-Юг» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ант-Юг» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 21 березня 2011 року по 15 квітня 2017 року на підставі Наказу № 56-К від 21.03.2011 року вона була прийнята на роботу на підприємство ТОВ «АНТ-ЮГ» на посаду головного економіста і інспектора відділу кадрів.

Наказом № 42-К від 14 квітня 2017 року вона була звільнена з роботи на підприємстві за ст. 36 п. 1 КЗпП України.

При розрахунку в день звільнення вона не отримала заробітну плату за березень 2017 року в сумі 3107,98 грн. та за квітень 2017 року в сумі 5972,54 грн., яка становить загалом 9080,52 грн., куди входить і компенсація за невикористану відпустку. Належний розрахунок вона отримувала частинами на протязі квітня - травня 2017 року. Остаточний розрахунок був отриманий нею 31 травня 2017 року, тобто з моменту звільнення до моменту остаточного розрахунку минуло 29 робочих днів.

ТОВ «Ант-Юг» повністю розрахувалося із нею по виплаті заборгованості з зарплати на момент звільнення за березень та квітень 2017 року - 31 травня 2017 року. Але відшкодування компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні з роботи на підприємстві за 29 робочих днів не нарахувало і не виплатило. Усне звернення до керівництва підприємства з вимогою нарахувати та виплатити їй компенсацію було проігнороване.

Позивач просить стягнути з ТОВ «Ант-Юг» кошти за несвоєчасний розрахунок при звільненні з роботи у сумі 6911 грн.

Позовна заява, яка надійшла, не може бути прийнята судом, оскільки не в повному обсязі відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 79 ЦПК України судовий збір є складовою судових витрат.

За загальними правилами цивільного судочинства (статті 79, 119, 297, 328, 358 ЦПК України) судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Обовязок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обовязок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній до 01 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

З 01 вересня 2015 року ця категорія пільговиків звужена. Так, за пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яка діє з 01 вересня 2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Наведені норми процесуального права дозволяють сформулювати загальне правило: процесуальні дії мають вчинятися за нормами процесуального закону, чинними на момент вчинення цих дій.

Під час вчинення процесуальних дій, які вимагають сплати судового збору, пільги зі сплати судового збору мають визначатися на момент вчинення певної процесуальної дії.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачка 12.07.2017 року звернулась до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі ст.ст. 116, 117 КЗпП України.

На момент звернення до суду з даною позовною заявою діяла нова редакція статті 5 Закону України «Про судовий збір», за якою справи «за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин», було виключено з категорії пільгових.

Таким чином, за подання вказаної позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору дорівнює 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на теперішній час складає не менше 640 грн. та не більше 8000 грн.

В теперішній час діють наступні реквізити для оплати судового збору: Код ЄДРПОУ37917236, пункт _____ (вказувати пункт таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору); отримувач коштів УДКСУ у Приморському районі - 22030001; № рахунку 31212206700276; МФО 813015; Код ЄДРПОУ суду - 37306836; КД 22030001 судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

При подачі позовної заяви позивачем не додано до позову квитанцію про сплату судового збору. Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у належному розмірі та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору, якщо позивача звільнено від сплати судового збору, то надати документ чим це підтверджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.119 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Оскільки позовна заява подана з недоліками, їх необхідно усунути, тому позивачу необхідно надати строк для їх усунення, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання ним ухвали, залишивши позов без руху.

Керуючись; ст.ст. 119, 121, 210 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ант-Юг» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Залишення позовної заяви без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис ОСОБА_2

З оригіналом згідно: суддя О.М. Чапланова

14.07.2017