Ухвала суду № 67757931, 12.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14814/16 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

12 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Безименної Н.В., Епель О.В.

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Міністерства внутрішніх справ України на окрему ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2017 року Окружним адміністративним судом міста Києва постановлено окрему ухвалу.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати окрему ухвалу суду першої інстанції (за текстом апеляційної скарги).

Заслухавши представника відповідача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 звернувся з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2016 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 16.11.2015, витребувано у відповідачів копію особової справи ОСОБА_2, довідку про грошове забезпечення позивача, необхідну для визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, докази ознайомлення позивача з наказом від 18.05.2016 № 554 о/с та від 19.05.2016 № 556 о/с.

Станом на час розгляду справи в попередньому судовому засіданні - 16.11.2016 витребуваних судом документів відповідачами надано не було.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2016 повторно витребувано у Міністерства внутрішніх справ України належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_2, довідку про грошове забезпечення позивача, необхідну для визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, докази ознайомлення позивача з наказом від 18.05.2016 № 554 о/с та від 19.05.2016 № 556 о/с. Витребувані докази зобов'язано подати у строк до 28.11.2016. У разі неможливості подання суду документів, що витребовуються ухвалою, зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України надати суду обґрунтовані письмові пояснення із зазначенням поважності причин неможливості їх надання.

В попереднє судове засідання 08.12.2016 представник Міністерства внутрішніх справ України, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення попереднього судового засідання, не прибув, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів не надав.

Також, відповідачем повторно не було надано письмових пояснень щодо поважності причин неможливості надання витребуваних документів.

Ухвалою суду від 08.12.2016 втретє витребувано у Міністерства внутрішніх справ України належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_2, довідку про грошове забезпечення позивача, необхідну для визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, докази ознайомлення позивача з наказом від 18.05.2016 № 554 о/с та від 19.05.2016 № 556 о/с. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України витребовувані документи подати до суду у строк до 10.01.2017.

Покладено персональну відповідальність за виконання п. 1 резолютивної частини ухвали на керівника Департаменту юридичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України та попереджено, що в разі ненадання витребуваних судом доказів судом буде вжито відповідних заходів в порядку ст. 166 КАС України та вирішено питання про притягнення до адміністративної відповідальності згідно ст. 134 КАС України, ст. 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі неможливості подання суду документів, що витребовуються ухвалою, Міністерство внутрішніх справ України зобов'язано надати суду обґрунтовані письмові пояснення із зазначенням поважних причин неможливості їх надання.

Як вбачається з копії протоколу повторного автоматизованого розподілу справи № 826/14814/16 від 06.04.2017, головуючим суддею визначено - Григоровича П.О.

10.05.2017 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу № 826/14814/16 прийнято до провадження суддею Григоровичем П.О.

16.05.2017 під час судового засіданні судом першої інстанції встановлено, що витребувані ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2016, від 16.11.2016, від 08.12.2016 документи Міністерством внутрішніх справи надано не було. Також МВС України не надано обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неможливості надання документів.

Оскільки зазначені вище ухвали суду першої інстанції набрали законної сили, відповідно до ст. 254 КАС України, вони є обов'язковими до виконання.

Проте, станом на час розгляду справи в судовому засіданні 16.05.2017, ухвали суду першої інстанції не виконані, витребуваних судом документів не надано, що позбавило суд процесуальної можливості всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини по справі з метою вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України

Відповідно до ч.2-3 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, законна сила судового рішення поширюється на всю територію України, а обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності (частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої, частина п'ята статті 129).

В рішенні Конституційного суду України від 30.06.2009 р. N 16-рп/2009 зазначено, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Обов'язковість виконання рішення суду гарантується встановленням відповідальності за його невиконання. Кримінальна відповідальність передбачена у ст. 382 КК: умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені службовою особою, караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Правовими положеннями ч.3 ст. 71 КАС України передбачено, що якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Суд може збирати докази з власної ініціативи (ч.5 ст. 71 КАС України).

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу скаржника, що доводи викладені в апеляційній скарзі про отримання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2017 про попереднє судове засідання лише 15.05.2017, тобто за одну добу до слухання справи, є безпідставними та такими, що не спростовують встановлені судом першої інстанції порушення закону з боку відповідача, як суб'єкта владних повноважень, викладені в оскаржуваній окремій ухвалі.

В даному випадку, Окружним адміністративним судом міста Києва було постановлено ухвали від 28.09.2016, від 16.11.2016, від 08.12.2016, які набрали законної сили і є обов'язковими для виконання на всій території України. Проте, Міністерством внутрішніх справи більше ніж 7 місяців не виконувались вимоги суду першої інстанції та не було надано жодних обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважності причин неможливості надання запитуваних документів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, даний спір є трудовим і порушує права особи, в даному випадку ОСОБА_2, а тому має бути вирішений у найкоротший термін. В свою чергу, невиконання вимог суду, які викладені у вищезазначених ухвалах, призводить до затягування судового процесу.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що зазначені обставини свідчать про порушення посадовими особами Міністерства внутрішніх справи ст.129-1 Конституції України та ст.14 КАС України.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки апеляційна скарга не містить обґрунтувань які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 166, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення, а окрему ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2017 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: Н.В. Безименна

О.В. Епель

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Безименна Н.В.

Епель О.В.