Ухвала суду № 67757834, 13.07.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

У Х В А Л А

"13" липня 2017 р.справа №804/3921/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 р. у справі №804/3921/16

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2017 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху і надано час упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

До суду апеляційної інстанції повернулося поштове повідомлення про отримання відповідачем копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 09 червня 2017 року.

05.07.2017 року на виконання вимог ухвали від 12 травня 2017 року до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що згідно Тимчасового кошторису на 1 квартал 2017 року на сплату судового збору по коду рахунку 2800 були відсутні кошти для сплати судового збору за подання апеляційної скарги. На підтвердження зазначених доводів відповідач долучив до клопотання копію Тимчасового кошторису на 1 квартал 2017 року та копію довідки від 05.01.2017 року №183/8/04-83-05-27.

Також, в обґрунтування клопотання відповідач посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.04.2017 року по справі №К/800/12835/17(№804/16159/15) та від 23.05.2017 року по справі №K/800/l7346/17(№803/3832/15), відповідно до яких суд визнав поважними причинами пропуск строку апеляційного оскарження при поданні повторної касаційної скарги податковим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржену постанову ухвалено у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача 29.11.2016 року. Апеляційну скаргу від 18.04.2017 року подано відповідачем до суду першої інстанції 18.04.2017 року.

Отже, апеляційну скаргу від 18.04.2017 року подано з пропуском строку, встановленого ч.2

ст.186 КАС України, що не заперечується відповідачем.

В рішенні по справі "Устименко проти України" (Заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини, зокрема, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права.

На думку суду, Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень, у тому числі органами фіскальної служби.

Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.

Таким чином, відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів, необхідних для виконання вимог процесуального закону - КАС України в частині надання документу про сплату судового збору не може бути поважною підставою пропуску ним строку апеляційного оскарження. Поновлення строку апеляційного оскарження в цьому випадку є порушенням принципу остаточності судового рішення.

Крім того, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, якою було відмовлено відповідачу у цій справі в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору та повернуто йому апеляційну скаргу від 09.12.2016р., набрала законної сили та відповідачем не оскаржена.

Висновки, наведені в ухвалах Вищого адміністративного суду України, на які посилається відповідач, відповідно до ст.244-2 КАС України не є обов'язковими для врахування іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права.

Отже, відповідач не навів поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Відповідно до абз.2 ч.4 ст.189 КАС України якщо заяву не буде подано в зазначений строк або підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Приймаючи до уваги, що відповідач у наданий строк не навів поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі №804/3921/16 за апеляційною скаргою Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року.

Керуючись ст.189 КАС України, суддя, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі №804/3921/16 за апеляційною скаргою Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку, визначеному ст.212 КАС України.

Суддя О.М. Панченко