Ухвала суду № 67757789, 30.06.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

У Х В А Л А

"30" червня 2017 р.

справа № 808/900/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 р.

у справі № 808/900/16

за позовом Приватного малого виробничо-комерційне підприємство "Ассоль"

до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії ,-

встановив:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року позов Приватного малого виробничо-комерційне підприємство "Ассоль" задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху і надано час для усунення недоліків апеляційної скарги до 07 жовтня 2016 року, а саме зобов'язано надати докази сплати судового збору в повному обсязі.

18.10.2016 р. на виконання ухвали від 07 вересня 2016 року до апеляційного суду надійшов супровідний лист з платіжним доручення від 04.10.2016 року №693 про сплату судового збору в сумі 13118,30 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року апеляційну скаргу повернуто відповідачу, оскільки відповідач не сплатив судовий збір в повному обсязі, а саме було сплачено 13118,30 грн. судового збору замість 13118,90 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року задоволено клопотання відповідача та повернуто йому сплачений судовий збір в сумі 13 118 грн. 30 коп.

15.06.2017 року відповідач вдруге оскаржив постанову суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідача також заявив клопотання про поновлення строку

апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції. Клопотання мотивовано тим, що відповідач намагався виконати вимоги ч.6 cт.187 КАС України і надав до апеляційної скарги оригінал платіжного доручення про сплату належного розміру судового збору, однак сума судового збору в платіжному дорученні була зазначена помилкова в розмірі 13118,30 грн., та не відповідала належній сумі судового збору, яка повинна була сплачена з врахуванням заявлених позовних вимог. Вказана обставина, на думку відповідача, є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржену постанову ухвалено за участю представників сторін 06.07.2016 року. Копію повного тексту постанови отримано представником відповідача 08.08.2016 року. Апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 15.06.2017 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч.2 ст. 186 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Наведені відповідачем доводи не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції. Навпаки, значний проміжок часу між поверненням першої апеляційної скарги відповідно до ухвали суду від 18 жовтня 2016 року та поданням другої апеляційної скарги - 15.06.2017 року свідчить про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами.

Також слід зазначити, що в рішенні по справі "Устименко проти України" (Заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини, зокрема, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” мають в Україні значення джерела права.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 р. слід залишити без руху та запропонувати відповідачу упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст.186, ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 р. у справі №808/900/16 залишити без руху.

Запропонувати Токмацькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 р. у справі №808/900/16.

Роз'яснити Токмацькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області , що відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України якщо заяву не буде подано в зазначений строк або підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку, визначеному ст.212 КАС України.

Суддя О.М. Панченко