Ухвала суду № 67757678, 13.07.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

У Х В А Л А

"13" липня 2017 р.справа №804/6790/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 р. у справі № 804/6790/16

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2017 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху і надано час упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

До суду апеляційної інстанції повернулося поштове повідомлення про отримання відповідачем копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 06 червня 2017 року.

11.07.2017 року до апеляційного суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. В обґрунтування клопотання відповідач посилається, зокрема, на те, що ДФС та її територіальні органи є установою, яка повністю утримується за рахунок державного бюджету. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному БК України (п.1 та 2 ст.23 БК України). Постійний кошторис ДПІ у Жовтневому районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області на 2017 рік було затверджено тільки в березні 2016р., де передбачені кошти на сплату судового збору.

Фінансування на сплату судового збору здійснюється помісячно і ДПІ, як бюджетна установа, реєструє бюджетні зобов'язання у розмірі наявних сум асигнувань.

Таким чином, відповідач зміг розподілити кошти та зареєструвати відповідні бюджетні зобов'язання в УДКСУ в наступних календарних періодах.

Подання повторно апеляційної скарги 18.05.2017 року зумовлена сплатою судового збору 12.05.2017 року та підтверджується платіжним дорученням від 12.05.2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.103 КАС України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Первісна скарга була подана в строки передбачені ст.186 КАС України, але була повернута з причин несплати судового збору. При цьому, як тільки відповідач сплатив судовий збір за рішення, які набрали законної сили (невиконання останніх призвело б до арешту рахунків ДПІ), одразу зміг сплатити за судовий збір по справі №804/6790/16. Наведене, на думку відповідача, свідчить про те, що строк на касаційне оскарження був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржену постанову ухвалено у відритому судовому засіданні 10.11.2016 року без участі сторін. Копію постанови відповідач отримав 27.12.2016 року. Другу апеляційну скаргу відповідач подав до суду першої інстанції 18.05.2017 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч.2 ст.186 КАС України.

В рішенні по справі "Устименко проти України" (Заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини, зокрема, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права.

На думку суду, держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень, у тому числі органами фіскальної служби.

Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.

Таким чином, неналежна організація фінансування суб'єкта фінансування владних повноважень, необхідного для виконання вимог процесуального закону - КАС України не може бути поважною причиною пропуску ним строку апеляційного оскарження. Поновлення строку апеляційного оскарження в цьому випадку є порушенням принципу остаточності судового рішення.

Отже, поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження відповідач не навів.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України якщо заяву не буде подано в зазначений строк або підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Приймаючи до уваги, що відповідач у наданий строк не навів поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 804/6790/16 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року.

Керуючись ст.189 КАС України, суддя, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі №804/6790/16 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку, визначеному ст.212 КАС України.

Суддя О.М. Панченко