Постанова № 67757622, 11.07.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2017 рокусправа № 804/1218/17

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Божко Л.А.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року по справі № 804/1218/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 19/07/6-ТР від 19.07.2016 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, викладені висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що позивач є власником транспортного засобу - легкового автомобіля, який використовується до 5 років, вартість автомобіля перевищує 750 мінімальних заробітних плат, що підтверджується даними з офіційного ресурсу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Всі обставини дають підстави для нарахування транспортного податку ОСОБА_1 як власнику автомобіля, який підпадає під дію характеристик щодо визначення виду автомобілів, які підлягають оподаткуванню. Апелянт вказував, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що рішення Дніпропетровської міської ради № 7/11 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27 грудня 2001 року № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» від 13.07.2016 року впливає на стягнення транспортного податку з фізичних осіб у 2016 році; у 2016 році при визначенні для фізичних осіб розміру транспортного податку застосовуються норми ПК України. Апелянт вказував, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» визначено, що у 2016 році не застосовуються положення пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України. ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вказувала, що у разі якщо рішення міської ради про встановлення транспортного податку на 2016 рік не відповідає вимогам Бюджетного або Податкового кодексу України, податкова інспекція повинна застосовувати мінімальну ставку визначену саме у ПК України. Єдина ставка за календарний рік встановлена у розмірі 25000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування. Апелянт вказував, що саме об'єктами оподаткування є легкові автомобілі, року випуску з якого не минуло п'ять років та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на 1 січня звітного року (1378,00 грн. х 750 = 1033500 грн.). Рік випуску автомобіля позивача, його вартість були визначені відповідно до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у власності позивача є автомобіль марки Land Rover модель Range Rover Sport 5.0, 2013 року випуску, вартість якого більше 750 мінімальних заробітних плат. Податковою інспекцією не доведено, що вартість автомобіля позивача становить більше 750 розмірів мінімальної заробітної плати. Рішенням Дніпропетровської міської ради № 7/11 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27 грудня 2001 року № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» від 13.07.2016 року про встановлення транспортного податку було прийнято 13.07.2016 року, тому відповідно до податкового та бюджетного законодавства не може застосовуватись у 2016 році. Суд першої інстанції вказував, що зміни до ПК України відносно транспортного податку були прийняті 24.12.2015 року, тому відповідно до Бюджетного кодексу України такі зміни повинні розповсюджуватись не раніше 2017 року. Суд першої інстанції вказував, що основними засадами податкового законодавства є принципи, в яких визначено зміст і спрямованість правового регулювання податкових правовідносин, податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. У 2016 році не застосовіються контролюючим органом положення нової редакції статті 267 ПК України з метою оподаткування транспортним податком, оскільки йдеться не про введення нового податку, зміни в елементах оподаткування набирають чинності не пізніш як за шість місяців до початку 2016 року.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Land Rover модель Range Rover Sport 5.0, реєстраційни номер НОМЕР_1, рік випуску 2013 року.

Встановлено, що ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 19.07.2016 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 19/07/6-ТР, яким ОСОБА_1 нараховано транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000 грн.

Як встановлено судом, транспортний податок ОСОБА_1 нараховано на підставі інформації з автоматизованої системи ДФС України та даних Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за якою легковий автомобіль Land Rover модель Range Rover Sport 5.0, внутрішнього згорання, бензин, АТ, 2013 року випуску, пробігом 200000 км, середня ринкова вартість - 1443821,40 грн.

Колегія суддів критично відноситься до наданого позивачем звіту № 13/17А про оцінку транспортного засобу, у зв'язку з тим, що така оцінка була замовлена ОСОБА_1 та проведена без врахування пробігу автомобіля, факторів зношення автомобіля, що є обов'язковим відповідно до Методики визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66.

Позивачем надано роздруківку про середню вартість автомобілів Land Rover Range Rover Sport 5.0, відповідно до якої, вартість становить більше 1200000,00 грн.

Матеріалами справи не підтверджуються показники пробігу автомобіля станом на день винесення податкового повідомлення-рішення, тобто 19.07.2016 року.

Листом від 02.02.2017 року № 374/10/04-65-13-03 ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляло про винесення податкового повідомлення-рішення від 19.07.2016 року № 19/07/6-ТР.

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області згідно веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України станом на 21.03.2017 року при розрахунку вартості автомобіля Land Rover модель Range Rover Sport 5.0, 2013 року випуску, виставлено пробіг 200000 км, що є середнім за три роки використання виходячи з коефіцієнту за середньорічним пробігом 0,5.

Згідно п. 1.13 Методики визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66, інформація про середньоринкову вартість автомобіля розміщена на веб-сайті Мінекономрозвитку України, є офіційною та використовується для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, суд першої інстанції взагалі не дав оцінку інформації стосовно середньоринкової вартості легкового автомобіля позивача, розміщеної на веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, не обґрунтував чому він не скористався цією інформацією та чому скористався лише звітом № 13/17А про оцінку транспортного засобу від 10.02.2017 року, виконаного суб'єктом оціночної діяльності. Як вбачається із звіту 13/17А, при оцінці не було використано Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 (в редакції від 24.07.2009 року № 1335/5/1159).

Згідно п. 1.4, п. 1.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, Методика не застосовується для цілей віднесення автомобілів до об'єктів оподаткування.

Відповідно до п.п. 267.1 - 267.6 ст. 267 ПК України (у редакції дійсній на час виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Варто вказати, що рішенням Дніпропетровської міської ради № 7/11 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27 грудня 2001 року № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» від 13.07.2016 року визначено розмір податку на 2016 рік, однак у разі невідповідності такого рішення бюджетному законодавству, податок стягується виходячи з норм Податкового кодексу України.

Згідно п. 4 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» встановлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», який регулює календарні та бюджетні періоди застосування встановленого місцевою радою розміру транспортного збору у відповідному році.

Відповідно п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПК України у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються, виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

Згідно п. 1, п.п. 11 - 14 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18.02.2016 року, встановлюється механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком. Коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від строку експлуатації визначається як середнє значення співвідношення ціни автомобілів, що були у використанні, до ціни аналогічних нових автомобілів. Коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів. У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується. Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

З вище приведеного вбачається, що податковий орган є офіційним користувачем інформації, одержаної від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про середню ринкову вартість автомобіля, власник якого зобов'язаний сплачувати транспортний податок.

Отже, при розрахунку транспортного податку ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було використано вищевказану офіційну інформацію про середню ринкову вартість автомобіля ОСОБА_1 Land Rover модель Range Rover Sport, 2013 року випуску, відповідно до даних з офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за якою вартість легкового автомобіля Land Rover Range Rover Sport 5.0, внутрішнього згорання, бензин, АТ, 2013 року випуску, пробігом 200000 км, яка складає 1443821,40 грн., що є більше 750 мінімальних заробітних плат станом на 01.01.2016 року. Зміна показника пробігу при розрахунку вартості автомобіля позивача не зменшить його вартість до показника менше 750 мінімальних заробітних плат.

Колегія суддів вказує, що ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 19.07.2016 року № 19/07/6-ТР.

Законодавцем при зміні правил нарахування транспортного податку було завчасно внесено зміни до ПК України, передбачено випадки використання рішень міських рад при розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року по справі № 804/1281/17 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року по справі № 804/1218/17 - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог статей 211 - 212 КАС України.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Л.А. Божко