Ухвала суду № 6775712, 13.11.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

УХВАЛА

про відмову в прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство

13 листопада 2009 р. № 4639/09

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

розглянувши матеріали за заявою ДПІ в м. Івано-Франківську про порушення справи про банкрутство АТВТ "Родон",

ВСТАНОВИВ:

ДПІ в м. Івано-Франківську звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з заявою від 06.11.09 №10236/8/10-039/2004 (вх. №4639/09 від 09.11.09) про порушення справи про банкрутство АТВТ "Родон" (вул. Вовчинецька, 225, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код 14313518) за загальною процедурою. На обґрунтування своїх вимог заявник (ініціюючий кредитор) посилається на те, що заборгованість з податків і зборів (обов"язкових платежів) боржника станом на 30.10.09 складає 1 183 265,28 грн., що, на думку заявника, відповідає вимогам ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).

Положеннями абз. 5 ч. 2 ст. 8 Закону про банкрутство передбачено, що суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, в сумі складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачене цим Законом.

Відповідно ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Отже, вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати мають бути безспірними.

Проте, згідно із абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за Законом про банкрутство вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема, виконавчими.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10.06 у справі № 3/157.

Стаття 1071 Цивільного кодексу України визначає підстави списання грошових коштів з рахунка.

За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

Як вбачається, до заяви про порушення справи про банкрутство додана постанова господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.07 у справі № А-8/34, якою стягнено з АТВТ "Родон" на користь держави в особі ДПІ в м. Івано-Франківську 431 971,38 грн. за рахунок активів платника податків, а також виконавчий лист, виданий 16.07.07 на виконання цієї постанови.

Втім, з заяви ініціюючого кредитора вбачається, що станом на 30.10.09 АТВТ "Родон" має заборгованість з податків і зборів (обов’язкових платежів) у загальній сумі 1183265,28 грн., з яких вказаним виконавчим листом господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.07 у справі № А-8/34 підтверджується лише заборгованість з податку з доходів найманих працівників у сумі 583,72 грн. та з земельного податку у сумі 14264,82 грн.

Отже, як стверджує заявник (ініціюючий кредитор) в заяві, з загальної суми грошових вимог до боржника у розмірі 1183265,28 грн. безспірними вимогами у розумінні ст. 1 Закону про банкрутство є лише 14848,54 грн.

Однак, на час подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство триста мінімальних розмірів заробітних плат становлять 223 200,00 грн.

Таким чином, вимоги заявника (ініціюючого кредитора), які є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою, становлять менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що безпідставне порушення провадження у справі про банкрутство тягне за собою незворотні правові наслідки, суд дійшов висновку, що у прийнятті заяви ДПІ в м. Івано-Франківську слід відмовити на підставі абз. 5 ч. 2 ст. 8 Закону про банкрутство.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 1, 6, 7, 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити у прийнятті заяви ДПІ в м. Івано-Франківську про порушення справи про банкрутство АТВТ "Родон.

Суддя Т.Е. Валєєва

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

_______ В.П. Рубанович