Ухвала суду № 67756855, 14.07.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 липня 2017 року Справа № 813/2521/17

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., перевірив матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Західінфо» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Західінфо» до Головного управління ДФС у Львівській області, з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.06.2017 року №0010881412, №0010891412.

Відповідно до вимог ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що таку подано без додержання вимог, визначених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до пункту четвертого частини першої та частини другої статті 106 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог, згідно з частинами четвертою і п’ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом частини 2 статті 69, частини 4 статті 79, пункту 6 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

У контексті наведених норм з’ясовано, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, що викладені у позовній заяві, у тому числі акта перевірки від 29.05.2017 року №651/13-01-14-12/37073734 і заперечення від 12.06.2017 року №118, а також не зазначено причин неможливості їх надання разом із позовною заявою.

Окрім того, відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

При цьому, необхідним є роз’яснити, що окремі рішення, прийняті суб’єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної особи чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішення про визнання грошових зобов’язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Як вбачається, позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення від 30.06.2017 року №0010881412, яким Підприємству збільшено грошове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 2910688,63 грн. (у тому числі, 2209780,00 грн. - за основним платежем і 700908,63 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та податкове повідомлення-рішення від 30.06.2017 року №0010891412, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в загальній сумі 2999170,93 грн. (у тому числі, 1999447,29 грн. - за основним платежем і 999723,64 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), а тому з урахуванням наведеного, заявлені позовні вимоги є вимогами майнового характеру.

Загалом, правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із змінами і доповненнями).

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч.2 статті 4 цього Закону, ставки судового збору встановлюються у таких, зокрема, розмірах: за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року становить 1600,00 грн.

Тож, за подання до суду адміністративного позову майнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 88647,89 грн.

Водночас, ТзОВ «Західінфо», при звернені до суду з адміністративним позовом, як доказ сплати судового збору надано копію платіжного доручення №545 від 07.07.2017 року на суму 1600,00 грн., а не його оригінал.

Проте, необхідно зауважити, що подана позивачем в якості доказу сплати судового збору копія платіжного доручення не є належним доказом сплати судового збору, оскільки такі платіжні документи подаються до суду лише в оригіналі.

Таким чином, копія платіжного доручення від 07.07.2017 року №545, що долучена позивачем як додаток до позовної заяви не містить доказів зарахування сплаченої суми судового збору у розмірі 1600,00 грн. до Державного бюджету України, а тому не може бути прийнята судом, як належний доказ сплати судового збору.

Тож, за подання до суду адміністративного позову майнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір у відповідному розмірі, згідно із частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та у кореспонденції із положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», за наступними реквізитами: одержувач – УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; ЄДРПОУ 38007594; банк одержувача – ГУ ДКСУ у Львівській області; МФО – 825014; рахунок – 31217206784003; Код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу: судовий збір за подання позову до (вказати найменування суду). Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і «Судова влада України».

У відповідності до положень ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вважаю, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

у х в а л и в :

Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Західінфо» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивачу усунути у строк включно до 28 липня 2017 року недоліки позовної заяви, що зазначені у мотивувальній частині даної ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у разі неусунення вказаних недоліків, позовна заява, яку залишено без руху, підлягає поверненню.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Суддя Грень Н.М.