Ухвала суду № 67755313, 12.07.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/2240/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - Євлах О. О.Номер провадження 11-сс/788/306/17 Суддя-доповідач - Литовченко Н. О. Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Литовченко Н. О.,

суддів - Матуса В. В., Філонової Ю. О.,

з участю секретаря судового засідання - Сисенко Н.В.,

прокурора - Байдак А.Ю.,

представника власника майна - адвоката Безпалого Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 червня 2017 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 червня 2017 року за №42017200000000251 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.1 ст.357, ч.1 ст.358 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

20 червня 2017 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області звернувся начальник першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Сумської області Байдак А.Ю. з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме машиномісця НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в напівпідземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_11, машиномісце за адресою: АДРЕСА_12, та квартири за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_13, АДРЕСА_10, АДРЕСА_14, АДРЕСА_15, яке згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно на праві власності належить ОСОБА_4, з метою позбавлення права відчуження. Свої вимоги мотивує тим, що з урахуванням того, що досудове розслідування здійснюється за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, вказане майно може бути одержаним внаслідок вчинення злочину та/або може бути доходом від такого майна, а, отже, наявні достатні підстави вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації, при цьому незастосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження призведе до втрати можливості застосування спеціальної конфіскації.

Так, Роменським відділом поліції ГУНП в Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017200000000251 від 12 червня 2017 року за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.212, ч.1 ст.357, ч.1 ст.358 КК України.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 червня 2017 року клопотання органу досудового розслідування задоволено та накладено арешт на вказане майно. Своє рішення слідчий суддя мотивував обґрунтованістю даного клопотання та наявністю підстав, що свідчать про необхідність забезпечення збереження даного майна з метою встановлення усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також забезпечення у подальшому спеціальної конфіскації майна.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_4, не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, порушує питання про скасування ухвали слідчого судді. Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що дане судове рішення є незаконним, таким, що не базується на матеріалах справи. При цьому вказує, що висновки слідчого судді з приводу відсутності на даний час можливостей встановити суми наявних розбіжностей між отриманими доходами та вартістю статків, власником яких є ОСОБА_4, фактично зводяться до відсутності будь - яких відомостей, які б вказували про приховування доходів, ухилення від сплати податків ОСОБА_4 Наголошує, що безпідставним є посилання слідчого судді в оскаржуваному судовому рішенні на аналіз, згідно якого неможливо встановити ким він проведений, за яких обставин, на підставі яких документів, з урахуванням яких норм законодавства, інструкцій, положень. Окрім того зауважує, що наявні матеріали провадження не відповідають вимогам законодавства щодо їх завірення, а тому з огляду на положення кримінального процесуального кодексу не можуть бути визнані допустимими та належними доказами. Зазначає, що в оскаржуваному судовому рішенні слідчий суддя, посилаючись на достатність доказів, наданих прокурором, а також занижену вартість нерухомого майна, що було придбано ОСОБА_4, жодним чином не посилається на докази для підтвердження наведених обставин, не надає їм будь-якої правової оцінки, що суперечить положенням кримінального процесуального законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи представника ОСОБА_4 адвоката Безпалого Т.Г. на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора про законність ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 2 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Частиною 4 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.96-1 Кримінального кодексу України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першої і другою ст.212 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання органу досудового розслідування, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону.

Так, матеріалами кримінального провадження та доданих до клопотання документів встановлено, що у провадженні Роменського відділу поліції ГУ НП в Сумській області перебуває кримінальне провадження за фактами умисного ухилення від сплати податків за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах, приховування офіційного документу та підроблення офіційного документу за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.1 ст.357, ч.1 ст.358 КК України.

Як вірно зазначено слідчим суддею, досудовим слідством встановлено, що в ході проведеного аналізу декларації про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік ОСОБА_6, з'ясовано, що ним внесено недостовірні відомості, а саме не вказано нерухоме майно, що перебуває у власності його доньки ОСОБА_4 За результатами опрацювання довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_4, 1997 року народження, у період часу з 29.07.2013р. по 12.05.2017р. набула у власність 13 квартир у м. Києві, з яких 11 придбано на підставі договорів купівлі продажу в осіб, пов'язаних громадською та політичною діяльністю з її батька - ОСОБА_6 (а.с.4-5).

За даним фактом було розпочато досудове розслідування, та відповідно до наданої інформації ГУ ДФС у Сумській області, проведеним аналізом в частині отриманих доходів та понесених витрат за період з 01.01.1998р. по 31.03.2017р. ОСОБА_4 встановлено, що сума отриманих нею доходів не є достатньою для придбання належних їй об'єктів нерухомості. Вказане може свідчити про порушення податкового законодавства в частині несплати податку на доходи з фізичних осіб у великих розмірах. При цьому висновок щодо сум наявних розбіжностей між отриманими доходами та вартістю статків, власником яких являється ОСОБА_4, можливий лише після отримання відомостей про вартість вказаного майна на момент їх придбання.

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, за ОСОБА_4 зареєстровано 15 об'єктів нерухомого майна, а саме 12 квартир та 3 машиномісця у напівпідземних паркінгах у м. Києві.

В процесі розгляду клопотання слідчим суддею вірно встановлено, що оскільки досудове розслідування здійснюється за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, у якому досліджуються обставини щодо того, що ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_6 набула згадане майно безоплатно або нижче ринкової вартості у пов'язаних осіб, а тому вказане майно може бути одержаним внаслідок вчинення злочину та/або може бути доходом від такого майна, а отже наявні достатні підстави вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації.

До того ж, як слідує з матеріалів вказаного провадження, всі об'єкти нерухомості названими особами набуто за короткий проміжок часу, при цьому чотири квартири набуто протягом доби - 17.06.2016р., по три квартири - протягом доби 12.05.2017р. та 06.07.2016р., ще дві - протягом 29.07.2013р., договори купівлі-продажу та дарування з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладалися, у тому числі, з пов'язаними з ОСОБА_6 особами, державну реєстрацію прав здійснювали одні й ті ж нотаріуси, а тому є достатні підстави вважати, що майно може буде відчужено. Про можливість здійснення правочинів з нерухомим майном, належним на праві власності ОСОБА_4, упродовж максимально короткого проміжку часу свідчать наведені обставини придбання ними цього майна у значній кількості (13 об'єктів нерухомості) лише за 4 доби.

З досліджених в ході судового розгляду наданих матеріалів слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність ризику відчуження майна, для запобігання якого подано дане клопотання, оскільки не застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження призведе до втрати можливості застосування спеціальної конфіскації.

При цьому, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів, а тому доводи ОСОБА_4 з приводу сум наявних розбіжностей між отриманими доходами та вартістю статків, власником яких є дана особа, а також щодо заниженої вартості нерухомого майна, є безпідставними.

Що стосується решти доводів апелянта, то вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду вказаного провадження та, в свою чергу, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, при цьому накладення арешту на вказане майно не є мірою покарання, а є лише заходом забезпечення кримінального провадження.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга ОСОБА_4 з викладеними в ній доводами задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.376,404,405,407,418,419,422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 червня 2017 року, якою накладено арешт на нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_4, із забороною відчужувати дане майно, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 - без задоволення.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

Литовченко Н. О. Матус В. В. Філонова Ю. О.