Ухвала суду № 67754984, 14.07.2017, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №592/7012/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - Косолап М. М.Номер провадження 11-сс/788/305/17 Суддя-доповідач - Філонова Ю. О. Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2017 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Литовченко Н. О., Рунова В. Ю.,

з участю секретаря судового засідання - Сисенко Н.В.

прокурора - Соловйової М.В.

захисника - Бороха В.М.,

підозрюваного - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми апеляційну скаргу захисника Бороха В.М., що діє в інтерасах підозрюваного ОСОБА_4, на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 червня 2017 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Суми, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

У кримінальному провадженні № 12017200440002363 від 17 червня 2017 року, яке перебуває в провадженні слідчого відділу Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України.

Слідчий слідчого відділу Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області Швець А.А. звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми із клопотанням, про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 червня 2017 року було задоволено, і відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 25 серпня 2017 року включно з правом внесення застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 48 000 грн. та в разі такого внесення з покладенням на ОСОБА_4 виконання певних обов'язків.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді захисник Борох В.М.який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення слідчого судді скасувати та обрати його підзахисному ОСОБА_4 інший більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою з покладенням на нього виконання передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків.

В обґрунтування своїх вимог захисник наголошує на тому, що висновки суду про те, що ОСОБА_4, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих та свідків, вчиняти нові кримінальні правопорушення не підтверджуються доказами. Стверджує про відсутність будь-яких відомостей на підтвердження того, що ОСОБА_4 переховувався чи мав намір переховуватись від працівників поліції та відсутні підстави для того, щоб вважати, що підозрюваний може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім цього вважає, що в ході розгляду клопотання слідчим суддею не було встановлено виключних обставин для тримання ОСОБА_4 під вартою, крім цього не враховано його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, а саме те, що він проживає з матір'ю, яка не заперечувала проти того, щоб її син знаходився під домашнім арештом, не врахував слідчий суддя і майновий стан та репутацію ОСОБА_4, який негативних характеристик немає, повністю зізнався у скоєних ним злочинах та сприяє їх розкриттю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника Бороха В.М. на підтримку вимог поданої ним апеляційної скарги, який просив його підзахисному ОСОБА_4 обрати інший більш м'який запобіжний захід, скасувавши ухвалу слідчого судді, думку підозрюваного ОСОБА_4 який доводи свого захисника підтримав та просив їх задовольнити, думку прокурора про законність та обґрунтованість рішення слідчого судді та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника Бороха В.М., перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 підозрюється в тому, що 16 червня 2017 р. близько 16:45 год. в районі будинку № 9 по вул. Супруна в м. Суми відкрито, шляхом ривку заволодів золотим ланцюжком з хрестиком потерпілої ОСОБА_6, заподіявши шкоди на суму 7000 грн. та зник з місця злочину .

Крім цього, 27 червня 2017 р. близько о 11 год. 45 хв., ОСОБА_4 по вул. Троїцька в м. Суми шляхом ривку заволодів золотим ланцюжком ОСОБА_7 чим заподіяв шкоди на сумму 10000 грн.

27 червня 2017 року ОСОБА_4 був затриманий слідчим відповідно до ст. 40, 41, 131, 132, 208-211, 213 КПК України як особа, яку застали під час вчинення злочину і на яку безпосередньо вказала потерпіла ОСОБА_7 як на особу, яка зірвала з її шиї золотий ланцюжок. Цього ж дня ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України.

29 червня 2017 року ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 25 серпня 2017 року включно з правом внесення застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження слідчим суддею враховано висунуту ОСОБА_4 підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України, зокрема ступінь її обґрунтованості, яка на думку слідчого судді та з якою погоджується і колегія суддів, дійсно має місце.

Разом з тим, наведені в клопотанні ризики передбачені ст. 177 КПК України, на думку колегії суддів теж є слушними та цілком виправдано враховані слідчим суддею при винесенні рішення.

Так, підозрюваний ОСОБА_4 може дійсно переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він підозрюється у вчиненні злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжких та у разі доведення вини ОСОБА_4 у його вчиненні, останньому загрожує кримінальна відповідальність до 6 років позбавлення волі, що дає суду підстави для того, щоб вказаний слідчим ризик вважати обґрунтованим.

Є цілком виправданим і ризик знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні і інших аналогічних епізодах злочинної діяльності, при цьому місце зберігання викраденого майна є не відомим, а тому в останнього існують всі підстави у реалізації вказаного ризику з метою уникнути кримінальної відповідальності та ввести органи досудового розслідування та суду в оману.

Погоджується колегія суддів і з ризиком незаконного впливу з боку ОСОБА_4 на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, оскільки потерпілими є жінки, які фізично вразливіші від підозрюваного ОСОБА_4, а свідки безпосередньо відомі підозрюваному, оскільки здійснювали його затримання, а тому в останнього може виникнути бажання спрямоване на зміну їх показів або ж бажання помсти за його затримання. З огляду на це, колегія суддів вважає, що існують всі підстави вважати, що перебуваючи на свободі ОСОБА_4 може впливати на учасників кримінального провадження, як з метою зміни їх показів, так і з метою уникнення від кримінальної відповідальності, або ж зменшення свого ступеню вини в інкримінованих йому злочинах.

Також, колегія суддів погоджується і з ризиком можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, оскільки він ніде не працює, не має постійного джерела доходів, а тому є підстави вважати про відсутність у нього коштів для нормального існування. Крім цього, зі слів самого підозрюваного він раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів та не бажання стати на шлях виправлення, а тому колегія суддів цілком погоджується як з доводами клопотання слідчого так і з висновками ухвали слідчого судді про виправданість вказаного ризику.

Крім цього, слід звернути увагу і на зухвалість інкримінованих ОСОБА_4 злочинів, які вчинені в денний час доби, шляхом відкритого викрадення майна жінок.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що розглядаючи клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про те, що вказані слідчим в клопотанні ризики мають місце та є цілком виправдані.

Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки слідчий в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_4 на свободу.

Також колегія суддів погоджується і з визначеним розміром застави, вважає його розумним, справедливим та визначеним у відповідності з вимогами ст. 182 КПК України.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що вказані в клопотанні слідчого ризики не підтверджуються доказами, є безпідставні, а тому відсутня необхідність для тримання його підзахисного під вартою, то з ними колегія суддів погодитись не може, оскільки вказані доводи спростовуються викладеними вище обґрунтуваннями, а обґрунтованість висунутої ОСОБА_4 підозри підтверджується як сукупністю наявних в матеріалах провадження доказах, так і поясненнями самого підозрюваного, який не заперечував вчинення інкримінованих йому злочинів саме ним, а тому вказані ризики та наявність обґрунтованої підозри в своїй сукупності дає беззаперечні підстави, як того вимагає ч. 2 ст. 177 КПК України, для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Щодо доводів захисника про ряд обставин, які можуть вплинути на вид запобіжного заходу, обраного відносно його підзахисного, а саме: його вік, наявність постійного місця проживання, думки матері, яка не заперечувала проти обрання її сину ОСОБА_4 запобіжного заходу виді домашнього арешту, відсутність негативних характеристик, визнання своєї вини та сприяння слідству, то їх колегія суддів не вважає такими, що можуть зменшити суспільну небезпечність вчиненого чи вплинути на зменшення вказаних ризиків в їх сукупності.

Крім цього, колегія суддів не може взяти до уваги та визнати як підставу для пом'якшення запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 твердження захисника про неврахування слідчим суддею стану здоров'я його підзахисного з огляду на їх необґрунтованість та відсутність з боку захисника чи підозрюваного будь-якої інформації на підтвердження того, що останній позбавлений можливості утримуватись в установі попереднього ув'язнення у зв'язку зі слабким здоров'ям чи того, що він потребує негайного лікування.

Щодо доводів захисника про неврахування слідчим суддею майнового стану підозрюваного ОСОБА_4. то їх колегія суддів вважає надуманими, оскільки при обґрунтуванні ризику можливого вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, саме і був врахований його майновий стан, зокрема те, що він є не працевлаштованими та не має постійного джерела доходу, а тому з метою забезпечення собі подальшого існування, як особа яка з його слів вже притягувалася до кримінальної відповідальності, може вживати заходів на покращення свого майнового стану саме за допомогою вчинення нових злочинів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника Бороха В.М. є непереконливими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 183, 194, 196, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 червня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 із правом внесення застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 48 000 грн. та уразі такого внесення покладення на ОСОБА_4 певних обов'язків - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Бороха В.М. - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

Філонова Ю. О. Литовченко Н. О. Рунов В. Ю.

.