Ухвала суду № 67754124, 17.07.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/10950/17

Провадження №2/521/4350/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"17" липня 2017 р. суддя Малиновського районного суду м. Одеси Гранін В.Л., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участю третьої особи Другої одеської державної нотаріальної контори, про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

15 червня 2017 року поштою до Малиновського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1, у якій вона просить суд визнати за нею право власності на 1/10 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Відповідно з п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява не містить номери засобу звязку позивача і відповідача, якщо такі відомі.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позивачу необхідно зазначити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Згідно до п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, щодо зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, позивач вказує, що також спадкоємцем першої черги є її сестра ОСОБА_3, при цьому не зазначаючи чи прийняла вона спадщину. Не розяснено хто є іншими власниками квартири і їх відношення до померлого спадкодавця.

Не розяснено які неправомірні дії скоєні нотаріусом, так як вона залучена до участі у справі у якості третьої особи.

Згідно з ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору, однак сплачена сума судового збору не відповідає дійсній вартості спірного майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплаті підлягає судовий збір у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України про «Державний бюджет на 2017 рік» установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 600 гривень.

Відповідно ч. 2 ст. 80 ЦПК та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10, законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами, згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року№ 2346-III«Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно дочастини другоїстатті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами). Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Позивачем надано квитанцію про сплату №48312, виготовлену з використанням технічних засобів, що не може бути належним доказом сплати судового збору, а отже ОСОБА_1 необхідно надати докази сплати у встановленому вищевказаному порядку. При тому, що дана позовна заява вже поверталась їй ухвалою суду, тому необхідно надати дані з управління казначейства, що цей судовий збір їй не повертався.

Зважаючи на викладене, та приймаючи до уваги той факт, що позовні вимоги ОСОБА_1 містять вимоги майнового характеру, суддя приходить до висновку, що сума судового збору має становити 1 000 грн.

Немає посилання на докази, які підтверджують наявність спору саме між сторонами в частині визнання права власності на спадкове майно. Крім того, немає посилання на докази того, що інших спадкоємців, які прийняли спадщину немає. Якщо позивачка їх такими не вважає, чому тоді в позові є вказівка на її сестру ОСОБА_3

Згідно з положенням ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. На підставі зазначеного, позивачу необхідно уточнити яким чином її права порушуються, не визнаються або оспорюються саме Одеською міською радою.

Отже, подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участю третьої особи Другої одеської державної нотаріальної контори, про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків заяви строк - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що у разі невиконання вищевказаних вимог у встановлений суддею строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя