Ухвала суду № 67753111, 17.07.2017, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

17 липня 2017 року

Справа № 489/3358/17

Номер провадження 2/489/1920/17

У Х В А Л А

Іменем України

17 липня 2017 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Тихонової Н.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним. Свої вимоги мотивувала тим, що 31.05.2010 р. вона за Договором дарування подарувала відповідачу 1/2 частку квартири АДРЕСА_1. Проте під час укладання даного договору позивачка перебувала в тяжкому фізичному стані, оскільки поховала чоловіка, виховувала самостійно сина та крім допомоги відповідача не мала жодної іншої сторонньої допомоги. В звязку з цим правочин позивачкою був вчинений під впливом тяжких обставин, внаслідок чого є недійсним.

Посилаючись на вищевикладене, позивачка просить суд визнати недійсним з моменту його укладання договір дарування 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зареєстрований за реєстровим № НОМЕР_1 ММНО ОСОБА_3

З метою запобігання порушення своїх прав та забезпечення можливості виконання в майбутньому рішення суду позивачка заявила вимоги про забезпечення позову, відповідно до яких просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову.

Накладення арешту на майно відповідача (боржника) є видом забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, метою якого є запобігання можливості уникнення стороною виконання покладеного на неї зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно Інформаційної Довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна від 17.07.2017 р. квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_2.

Позивачкою заявлено вимоги про накладення арешту на спірне майно - з метою упередженняйого подальшого відчуження та неможливості виконання в майбутньому рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 щодо накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом спору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним задовольнити.

Накласти арешт на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, заборонивши здійснення відносно неї будь-яких угод, повязаних з її відчуженням (купівля-продаж, міна, дарування і т.п.).

Арешт накладено 17.07.2017 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Н.С. Тихонова