Ухвала суду № 67752001, 09.08.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2012 р.Справа № 2-а-607/09/1570

Категорія:10.1Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

при секретарі Івановій К.І.

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продовольчих товарів" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продовольчих товарів" до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про скасування вимог про сплату боргу та рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продовольчих товарів" звернулось до суду з позовом Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про скасування вимог про сплату боргу та рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що вимоги відповідача про сплату боргу: від 01.10.2008 року, № 3169/03 від 03.11.2008 року на суму 40913,57 грн., № 3169/03 від 03.11.2008 року на суму 15520,96 грн., № 3480/03 від 02.12.2008 року та рішення про застосування до позивача фінансових санкцій № 697 від 05.09.2008 року, № 792 від 05.11.2008 року, № 850 від 03.12.2008 року являються незаконними, не є зрозумілими для позивача та підлягають скасуванню, оскільки, як зазначав позивач, за останні 7 місяців поточного року страхові внески сплачуються в повному обсязі та у визначені Законом строки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продовольчих товарів" до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про скасування вимог про сплату боргу та рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продовольчих товарів" в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У звязку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позову в повному обсязі .

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 22.05.1995 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Саратський завод продовольчих товарів»(далі - ТОВ «Саратський завод продтоварів») зареєстроване, як юридична особа, ідентифікаційний код 00379293, місцезнаходження: Одеська область, Саратський район, смт. Сарата, вул. Чкалова, 37. (т.1 а.с.164, 165-166)

ТОВ «Саратський завод продтоварів»знаходиться на обліку як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Саратському районі за № 29. (т.1 а.с.163).

Відповідно до розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за квітень - червень 2008 року, поданих ТОВ «Саратський завод продтоварів»до управління Пенсійного фонду України в Саратському районі (т.1 а.с.14-21); зведеної інформації позивача про суми нарахованих страхових внесків, розміри та строки здійснення оплат таких внесків та розрахунок штрафних санкцій та пені за період з квітня по жовтень 200 року (т.1 а.с.6) та банківських виписок (т.1 а.с.22-28) можна зробити висновок, що в період з квітня по жовтень нарахування внесків поза встановленими строками оплати були здійснені в серпні (строк оплати 20.09.2008 року, дата оплати 22.09.2008 року), через що були нараховані штрафні санкції в розмірі 2002,99 грн. та пеня в розмірі 20,03 грн.

Внаслідок до позивача було застосовано:

- рішення № 697 від 05.09.2008 року про стягнення суми штрафу в розмірі 5856,32 грн. та нарахування пені в розмірі 2194,76 грн. за період з 17.07.2008 року до 19.08.2008 року (т.1 а.с.63) (копію зазначеного рішення отримано позивачем 17.09.2008 року);

- рішення № 792 від 05.11.2008 року про стягнення суми штрафу в розмірі 3104,19 грн. та нарахування пені в розмірі 946,78 грн. за період з 20.08.2008 року до 20.10.2008 року (т.1 а.с.66) (копію зазначеного рішення отримано позивачем 11.11.2008 року);

- рішення № 850 від 03.12.2008 року про стягнення суми штрафу в розмірі 4049,76 грн. та нарахування пені в розмірі 1061,18 грн. за період з 22.09.2008 року до 20.11.2008 року (т.1 а.с.67) (копію зазначеного рішення отримано позивачем 11.12.2008 року).

З наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається, що початком формування боргу позивача, своєчасна несплата якого має безпосереднє відношення до спірного періоду (квітень-жовтень 2008 року), є вересень 2006 року.

Відповідачем виставлені та надіслані позивачу вимоги про сплату суми боргу зі сплати страхових внесків. Не погоджуючись з вимогами відповідача про сплату боргу: від 01.10.2008 року, № 3169/03 від 03.11.2008 року на суму 40913,57 грн., № 3169/03 від 03.11.2008 року на суму 15520,96 грн., № 3480/03 від 02.12.2008 року та рішеннями відповідача про застосування до позивача фінансових санкцій № 697 від 05.09.2008 року, № 792 від 05.11.2008 року, № 850 від 03.12.2008 року, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів щодо оскарження позивачем вимог про сплату боргу та рішень відповідача про застосування до позивача фінансових санкцій, надісланих/прийнятих відповідачем, починаючи з періоду формування боргу позивача до надіслання/прийняття відповідачем оскаржених позивачем вимог про сплату боргу та рішень відповідача про застосування до позивача фінансових санкцій, суду не було надано.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року N 1058-ІУ (далі - ЗУ N 1058-ІУ), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року N 1261 (далі - Положення), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.п. 1-3 Положення Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики; у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням; організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністра праці та соціальної політики.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 ЗУ N 1058-ІУ порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками визначаються виключно цим Законом.

Частиною 3 ст. 15 ЗУ N 1058-ІУ передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 ЗУ N 1058-ІУ страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 ЗУ N 1058-ІУ страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача у цій справі є календарний місяць.

Згідно з ч. 12 ст. 20 ЗУ N 1058-ІУ страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частиною 2 статті 106 ЗУ N 1058-ІУ передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п.п. 2, 5 ч. 9 ст. 106 ЗУ N 1058-ІУ виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, відповідно:

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;

- за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень, встановлених ч. 13 ст. 106 ЗУ N 1058-ГУ про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі.

Частиною 14 статті 106 ЗУ N 1058-ІУ передбачено, що рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом. Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Частиною 3 статті 106 ЗУ N 1058-ІУ встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10 робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, відповідний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до пункту 8.2 Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Пунктом 8.3 Інструкції передбачено, що вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника - фізичної особи). Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Відповідно до ч. 14 ЗУ N 1058-ІУ суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Відповідно до положень, встановлених ч. 13 ст. 106 ЗУ N 1058-ІУ строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Пунктом 8.8 Інструкції встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу до відповідного органу державної виконавчої служби, у якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання. До сум боргу, що подаються до органів державної виконавчої служби за даними карток особових рахунків платників, включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Згідно з п. 8.9 Інструкції якщо протягом наступного базового звітного періоду страхувальник наростив суми боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження до органу державної виконавчої служби подається вимога тільки на суму зростання боргу.

Частиною 15 ст. 106 ЗУ N 1058-ІУ передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до положень, встановлених ч. 5 статті 106 ЗУ N 1058-ІУ, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продовольчих товарів" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.08.2012 р.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.