
У Х В А Л А
27 червня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаКривенди О.В.,
суддів:Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., -
розглянувши заяву державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фамед Україна» до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и л а:
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 14 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року позов задовольнив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 8 червня 2016 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
У заяві ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень Податкового кодексу України.
На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 10 і 23 травня 2017 року (№№ К/800/19817/14, К/800/20505/16 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Проведений аналіз долучених судових рішень та ухвали, про перегляд якої подано заяву, не дає підстав вважати, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті ж самі норми матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені судами під час розгляду цих справ.
Так, в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, погодився з їх висновком про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень. Суди встановили реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що підтверджено належними первинними документами. Доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів, відповідач не надав. Також суди дослідили, що відомості стосовно наявності судових вироків щодо посадових осіб контрагентів відсутні.
Тоді, як в ухвалі від 10 травня 2017 року, суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність факту реального виконання спірних операцій, з огляду на відсутність доказів поставки товарів та невідповідність первинних документів вимогам податкового законодавства. Отже, податковим органом правомірно винесені податкові повідомлення-рішення.
В ухвалі від 23 травня 2017 року, залишаючи без змін постанову апеляційного суду про часткове задоволення позову, погодився з його висновками про правомірність включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сум по операціям з одним контрагентом та протиправність формування податкового кредиту з іншим. При цьому Вищий адміністративний сук України виходив з того, що наявність податкових накладних не може бути достатньою підставою для формування податкового кредиту, оскільки факт реальності господарських операцій не встановлено.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.
Колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, судове рішення в якій оскаржується, не є подібними до обставин, встановлених у справах, копії судових рішень в яких додано до заяви.
Крім того, надані для порівняння рішення не містять іншого, ніж в оскаржуваній ухвалі, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві ДПІ.
Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.
Враховуючи викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фамед Україна» до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 червня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кривенда
Судді: М.І. Гриців
О.Б. Прокопенко
Судове рішення № 67751727, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 27.06.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/5091/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: