Ухвала суду № 67751405, 13.07.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13.07.2017

Справа № 910/11245/17

Суддя Борисенко І.І., розглянувши

позовну заяву Державного космічного агенства України

до Дочірнього підприємства "Міжнародна космічна компанія "Космотранс"

про стягнення 437 651,06 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Так, в силу приписів ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Зі змісту статті 58 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що вона визначає можливість об’єднання позовних вимог лише за умови, коли вони пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.

У разі недотримання вказаного правила настають наслідки, визначені пунктом 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві порушено правила об'єднання вимог або об’єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.

Відповідно до п. 3.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” наголошено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 437 651,06 грн. за наступними договорами:

- Договір №24 від 14.11.2013 року;

- Договір №30 від 16.02.2015 року;

- Договір № 27 від 04.10.2013 року;

- Договір №26 від 26.09.2013 року;

- Договір №25 від 25.09.2013 року;

- Договір №15 від 03.06.2011року;

- Договір №32 від 19.10.2015 року;

- Договір №28 від 14.11.2013 року;

- Договір №29 від 18.11.2013 року;

- Договір №23 від 27.03.2014 року.

Отже, позовні вимоги ґрунтуються по 10 різним договорам, вимоги по яким жодним чином не пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами.

З наведеного вбачається, що позивачем у поданій до суду позовній заяві об'єднано вимоги про стягнення заборгованості по десяті різним договорам, вказані договори мають різний предмет, вимоги по яким, не пов'язані між собою підставами виникнення та забезпечуються поданням різних доказів і ці докази є окремими по всім договорам, чим порушено правила об’єднання вимог, а сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав та обов’язків.

Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо факту укладення вказаних договорів, виконання кожного договору окремо, необхідним є з’ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з’ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за договорами, судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов’язання, і в свою чергу при вирішенні вимог, що виникли з договорів, суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по всім договорам, встановити чи є обставини, на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов’язань.

Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких має різний предмет, породжує різні взаємні права та обов'язки, стосуються окремих обсягів юридичних дій, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 58 ГПК України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті.

Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (п. 4 ст. 63 ГПК України).

Позивачем в порушення пункту третього частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної зави та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 4 вказаного Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 2 статті 4 вказаного Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 01.01.2017 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 600 грн.

На підтвердження факту сплати судового збору за розгляд даної позовної заяви, позивачем додане платіжне доручення від 23.05.2017 №83 про сплату 6 564,78 грн.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві визначено наступні банківські реквізити для перерахування судового збору:

Одержувач

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

Банк одержувача

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

Код отримувача (код за ЄДРПОУ)

37993783

МФО

820019

Рахунок

31215206783001

Символ звітності банку

206

Код класифікації доходів бюджету

22030101

Призначення платежу

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа)

Суд вказує, що у доданому платіжному дорученні від 23.05.2017 №83 про сплату 6 564,78 грн. не вірно визначено одержувач, банк одержувача, код отримувача (код за ЄДРПОУ), МФО, рахунок, та призначення платежу.

Отже, суд вказує, що позивачем сплачено судовий збір не в установленому у порядку, за невірними реквізитами.

При цьому, статтею 9 Закону України "Про судовий збір" (з урахуванням змін, внесених Законом України № 484-VIII від 22.05.2015), встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відтак, позивач повинен був надати докази зарахування сплаченого судового збору в доход спеціального фонду Державного бюджету України.

Проте, вказаних доказів зарахування сплаченого судового збору в доход спеціального фонду Державного бюджету України позивачем суду не подано.

У зв’язку зі сплатою судового збору за невірними реквізитами судом також не встановлено факту зарахування сплаченого судового збору в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, шляхом використання спеціальних функцій в програмі «Діловодстві спеціалізованого суду» за формою №1.

З наведених обставин, суд вчинивши дії перед порушенням провадження у справі не встановив факту зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а позивачем суду не доведено вказаного факту.

Відповідно до ч.2 п. 2.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо судовий збір було сплачено за місцем подання позову (заяви, скарги) до господарського суду, а в подальшому матеріали справи було передано в порядку частини першої статті 17 ГПК до іншого господарського суду, то останній не вправі в зв'язку з цим повертати відповідну заяву чи скаргу з посиланням на відсутність належних доказів сплати судового збору, оскільки після порушення провадження у справі приписи статті 63 ГПК застосовуватись не можуть, а визначальним є сам факт надходження суми судового збору до спеціального фонду державного бюджету.

Вказане вище було враховано Господарським судом міста Києва в ухвалі від 08.06.2017 №904/6191/17, оскільки позовна заява Державного космічного агентства України до Дочірнього підприємства "Міжнародна космічна компанія "Космотранс" про стягнення 437651,06 грн. ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 передана за підсудністю до Господарського суду м. Києва та в подальшому ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 №904/6191/17 повернута без розгляду на підставі п.п.3,5 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Проте наразі, позивачем подано позов до Господарського суду міста Києва, про що свідчить поштовий конверт, в якому надійшли позовні матеріали, а отже місцем подання позову є Господарський суд міста Києва, відтак позивач повинен надати докази сплати судового збору за реквізитами визначеними для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва.

Таким чином, позивачем не додержано вимог закону щодо порядку сплати судового збору за подачу даної позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 63 ГПК України не подання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Керуючись п.п. 4, 5 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Суддя І.І. Борисенко