Ухвала суду № 67751113, 11.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" липня 2017 р. м. Київ К/800/6892/17

Вищий адміністративний суд України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_4

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 року

у справі № 820/5651/16

за позовом ОСОБА_4

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 року у справі № 820/5651/16 позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2016 року у справі № 820/5651/16 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 року та прийнято нову постанову. В задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить рішення цього суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення апеляційної інстанції.

Від позивача ОСОБА_4 надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

У зв'язку із неприбуттям в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, ця справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно із статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_4 є власником автомобіля Lexus RX 350, 2011 року випуску, номер шасі НОМЕР_1, об'єм двигуна 3456 куб. см., дата реєстрації 18.04.2014 року.

Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 07.04.2015 року № 543-1704, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25 000, 00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для сплати транспортного податку з фізичних осіб у 2015 році відсутні.

Суд апеляційної інстанції з даною позицією не погодився та дійшов висновку щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, зважаючи на таке.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким, зокрема, викладено в новій редакції ст. 267 Податкового кодексу України та введено новий транспортний податок.

Так, згідно з пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.

При цьому пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» рекомендовано органам місцевого самоврядування: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Наведене відповідає вимогам п. 10.2 ст. 10 Податкового кодексу України, згідно з яким саме місцеві ради обов'язково установлюють податок на майно в частині транспортного податку, а також кореспондує положенням п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 143 Конституції України.

Встановлено, що рішенням 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 21.01.2015 року № 1793/15 «Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 року № 126/11 «Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України» встановлено у 2015 році податок на майно, а також затверджені положення про кожен з них у додатках до вказаного рішення.

Згідно із додатком № 2 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6-го скликання від 12.01.2011 року № 126/11 (надалі - додаток № 2) затверджено Положення про транспортний податок у місті Харкові. Так, пунктом 3.1 розділу 3 додатку № 2 встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Пунктом 5.1 розділу 5 додатка №2 до рішення 36 сесії Харківської міської ради 6-го скликання від 21.01.2015 р. встановлено ставку податку з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пункту 3.1 цього Положення.

Разом з тим, відповідно до пп. 12.3.4. п. 12.3. ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

За правилами п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Таким чином, рішення місцевих рад стосовно транспортного податку, прийняті в 2015 році, не могли бути застосовані в цьому ж 2015 році. Такі рішення могли передбачати плановим лише 2016 рік і саме з цього періоду транспортний податок міг вважатись встановленим місцевою радою.

Висновки суду апеляційної інстанції про імперативність норми пп. 12.3.5 пункту 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, відповідно до якої у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (в редакції Закону України від 24.12.2014 року № 71-VІІІ), є необґрунтованими, оскільки вони не узгоджуються з принципом стабільності, на якому ґрунтується податкове законодавство, що закріплений у пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, за змістом якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з позицією суду першої інстанції щодо визнання протиправним і скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Отже, прийняте апеляційним судом нове рішення у справі про відмову у задоволенні позову підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2016 року у справі № 820/5651/16 скасувати.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.16 року у справі № 820/5651/16 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло