Ухвала суду № 67751005, 04.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2017 року м. Київ К/800/16267/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Веденяпіна О.А., Приходько І.В., розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуСалтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській областіна постанову та на ухвалуХарківського окружного адміністративного суду від 26.04.2016 Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2016у справі № 820/1418/16за позовомДержавного підприємства «Дослідне господарство «Гонтарівка» Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України» доВовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській областіпроскасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Дослідне господарство «Гонтарівка» Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України» (далі - ДП «Гонтарівка», позивач/платник) звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ОДПІ, відповідач/контролюючий орган) від 24.02.2016 №0000291700.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2016 позов задоволено в межах вказаних позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням судів, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити, оскільки вважає, що вони були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Від позивача письмових заперечень на касаційну скаргу ДПІ не надходило, що не перешкоджає розгляду її по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги та з урахуванням незгоди відповідача із висновками судів попередніх інстанцій щодо незаконності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем у період з 03.02.2016 по 09.02.2016 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача за результатами якої 19.02.2016 складено акт №26/17-01203834 про результати з питань своєчасності та повноти сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету за період з 01.05.2014 по 31.12.2015.

Вказаною перевіркою встановлено, що платником не сплачено до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб під час виплати у розмірі 2 654 316,00 грн. та сформовані дані податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і утриманого з них податку (форми №1-ДФ) подані з недостовірними відомостями, чим порушено підпункти 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5, пункту 168.1 статті 168, підпункт «а», «б» пункту 176.2 статті 176, абзац 2 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Крім того, вказаним висновком на ДП «Гонтарівка» нарахована пеня (141219,85 грн.) за несвоєчасність сплати сум грошових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб.

На підставі акту перевірки, 24.02.2016 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000291700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб всього 2085470,09 грн., з яких 1990828,74 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та 94641,35 грн. - сума пені.

Судами також встановлено, що висновок про порушення платником вимог чинного законодавства ґрунтується на несвоєчасному перерахуванню ним до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з травня 2014 року по грудень 2015 року. Вказане стало підставою для визначення контролюючим органом різних розмірів штрафних санкцій, відносно таких сум несплачених податків, а саме 25%, 50% та 75%.

За наслідками адміністративного оскарження вказані рішення контролюючого органу залишенні без змін, а заперечення на акт перевірки без задоволення.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій зазначили, що платних не допускав повторного, в межах 1095 днів, правопорушення по неутриманню та неперерахуванню до бюджету податку на доходи фізичних осіб, а тому підстав для застосування наростаючої ставки штрафу не має. Тому є незаконною сума пені, нарахованої з визначеного розміру штрафу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, враховуючи позицію колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної в постанові від 10.11.2015 року (справа №21-2919а15) зазначає наступне.

Згідно підпункту 126.1 статті 126 ПК у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В той же час, пунктом 127.1 статті 127 ПК передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом. До або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення статті 126 ПК щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК.

Положення статті 127 ПК встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 ПК, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення стали обставини несплати платником до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходів. Але, фактично позивачем суми податку сплачено.

Таким чином, має місце одне триваюче правопорушення, а відтак за його вчинення ОДПІ мало б застосувати до позивача штрафні санкції в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Інших правопорушень (нарахування і неутримання) під час проведення перевірки відповідачем, які б слугували підставами для прийняття рішення про застосування більших розмірів штрафних санкцій (50% та 75 %) судами встановлено не було та не підтверджується матеріалами справи.

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини у справі, судова колегія касаційної інстанції погоджується з їх висновками, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області відхилити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2016 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П. Юрченко Судді О.А. Веденяпін І.В. Приходько