Ухвала суду № 67750705, 12.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2017 року м. Київ К/800/32879/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Борисенко І.В.

при секретарі Шевчук П.О.

за участю представника відповідача Щуренко Ю.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі №812/257/15 за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби повернуто апеляційну скаргу на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.09.2015.

Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби 30.11.2016 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 21.12.2016 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, частини третьої статті 129 Конституції України, положень Закону України «Про судовий збір», статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач представника у судове засідання суду касаційної інстанції не направив, надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Офісом великих платників податків ДФС 23.08.2016 подано апеляційну скаргу на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.09.2015, яка ухвалою апеляційного суду від 12.09.2016 була залишена без руху та встановлено термін для усунення виявлених судом недоліків протягом тридцяти днів з моменту її отримання, а саме: на виконання вимог частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, у порушення вимог частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України апелянтом до апеляційної скарги не доданий документ, який підтверджує сплату судового збору, а також, у порушення частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апелянтом не додану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції із зазначенням причин пропуску такого строку, з урахуванням чого у наведений вище термін апелянту запропоновано надати суду оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 5439,59 грн. та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій обґрунтувати причини його пропуску.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем 10.10.2016 надіслано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому просив зменшити розмір судового збору за подання апеляційної скарги до 1339,80грн, оригінал платіжного доручення № 428 від 15.08.2016 на суму 1339,80грн, а також клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено, продовжено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги на сім днів з дня отримання копії ухвали, шляхом надіслання на адресу суду документа про сплату судового збору у розмірі 4099,26 грн.

Зазначена ухвала отримана відповідачем 21.10.2016.

01.11.2016 відповідачем подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги посилаючись на не можливість виконання вимог в установлені ухвалою терміни.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи ухвалу від 10.11.2016 про повернення апеляційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, мотивував її посиланням на обставини невиконання позивачем вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та не усуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, а саме ненаданням документу про сплату судового збору у повному розмірі. При цьому судом апеляційної інстанції в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, оскільки заявником не зазначено конкретний термін, необхідний йому для виконання вимог ухвали.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року №11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Аналогічні норми містяться в статті 14 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також підпункті 6 частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зі змісту положень частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху повинна містити інформацію щодо недоліків касаційної скарги, способу їх усунення і встановлювати строк, достатній для усунення таких недоліків, який може бути продовжено у відповідності до частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції ухвалою від 13.10.2016 у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги відмовив, продовжив строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги на сім днів з дня отримання копії ухвали. Встановлений судом строк виявився замалим для відповідача для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, про що відповідачем повідомлено суд, шляхом надання клопотання про продовження строків на усунення недоліків, та зазначено про намір відповідача сплатити судовий збір у визначеному судом розмірі.

Наведені відповідачем доводи судом апеляційної інстанції оцінені не були, виключно та обставина, що податковим органом не було зазначено конкретний термін, необхідний для усунення недоліків, не може бути підставою для відмови в клопотанні про продовження процесуального строку.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідача не було чіткої визначеності щодо суми що підлягала сплаті за подання апеляційної скарги, оскільки попередньою ухвалою суду від 09.10.2015 судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 було визначено в розмірі 1339,80грн, що не було враховано судом апеляційної інстанції при виконанні вимог закону, що строк на усунення недоліків може бути продовжений та має бути достатній для цього.

Надані позивачем заперечення до касаційної скарги щодо пропуску відповідачем максимального терміну (одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення) звернення з апеляційною скаргою, свого підтвердження не знаходять Офісом великих платників податків ДФС апеляційну скаргу на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 подано 23.08.2016, тобто до закінчення зазначеного строку.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є передчасними, ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі №812/257/15 скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ___ Т.М.Шипуліна

Судді: ___ Л.І.Бившева

___ І.В.Борисенко