Ухвала суду № 67750664, 07.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 липня 2017 року м. Київ К/800/23117/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі про повернення безпідставно сплачених коштів, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області повернути йому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості, а саме 7181,44 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2017 року, позов задоволено.

Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати до управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі подання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7181,44 грн.

Так, судами встановлено, що 28 лютого 2017 року між позивачем та публічним акціонерним товариством «Компанія з управління активами «Національний резерв» укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідченого нотаріусом та зареєстровано в реєстрі за №517, згідно якого позивачем придбано квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат» позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7181,44 грн.

В березні 2017 позивач звернувся зі заявою до відповідача про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 7181,44 грн. Проте відповідач листом від 24 березня 2017 року №5625/07 повідомив позивачу про відсутність підстав для повернення вказаного збору.

Також судами встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, за позивачем зареєстровано право власності лише на одну квартиру АДРЕСА_1, яка набута на підставі договору купівлі-продажу від 28 лютого 2017 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що дійсно 28 лютого 2017 року позивач вперше придбав житло і при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості, а саме 7181,44 грн, який відповідно до положень пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 15.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 3 листопада 1998 року №1740 підлягає поверненню.

Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.

У касаційній скарзі Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області посилається на те, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше.

Крім того, відповідач посилається на те, що надані позивачем докази (документи) не можуть вважатись достатніми для обґрунтування вимог позивача, оскільки ці документи не підтверджують факт придбання позивачем житла в минулому чи придбання ним житла вперше.

Проте із вказаними доводами Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області погодитись не можна з огляду на те, що судами встановлено та позивачем підтверджено належними і достатніми доказами (інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта) факт придбання ним житла за договором купівлі-продажу нерухомого майна вперше, а тому висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що за правилами пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбаває житло вперше, а тому помилково сплачений ним збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладення договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню, є правильним.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували факт придбання позивачем житла вперше чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа - управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі про повернення безпідставно сплачених коштів, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Швець