Ухвала суду № 67750465, 21.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

21 червня 2017 року К/800/11669/17

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І., розглянувши касаційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ОДПІ)

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2014

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2016

у справі № 813/5131/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС-КАПІТАЛ"

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОДПІ 07.04.2017 (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2016 у справі № 813/5131/14.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11.04.2017 касаційну скаргу відповідача залишено без руху як таку, що подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, а заявлене клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення є необґрунтованим. Цією ж ухвалою зазначено, що звертаючись 07.04.2017 до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою та заявляючи клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, ОДПІ посилається на те, що первісно подана до Вищого адміністративного суду України касаційна скарга була повернута ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.06.2016 № К/800/12453/16 на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 цього Кодексу через невиконання вимог суду касаційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху у зв'язку з несплатою судового збору (ухвала від 12.05.2016). При цьому відповідач зазначає, що відсутність фінансування видатків на сплату судового збору об'єктивно виключило можливість сплатити судовий збір під час подання первісної касаційної скарги, а право на наступне звернення із касаційною скаргою було використано лише після того, як на рахунки ОДПІ надійшли кошти в достатній кількості для сплати судового збору. Проте, відповідач не надає доказів на підтвердження вказаних доводів (кошторис на 2016-2017 роки; довідки територіального органу ДКС України щодо фактичного стану фінансування видатків на сплату судового збору; виписки з казначейського рахунку ОДПІ по коду економічної класифікації 2800 тощо), що унеможливлює зробити висновок про наявність об'єктивних перешкод для звернення ОДПІ з касаційною скаргою впродовж періоду часу з червня 2016 по квітень 2017 року.

У межах строку, встановленого ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.04.2017, відповідач надав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, обґрунтоване тим, що згідно з Порядком організаціх роботи органів Державної фіскальної служби під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійно-позовної роботи, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 12.10.2015 № 778, супроводження даної справи покладено на Головне управління ДФС у Львівській області, яке неодноразово зверталось до Залізничної ОДПІ, яка являється розпорядником коштів, з листами від 20.04.2016 № 3905/7/13-0110-03-07 та від 08.12.2016 № 11538/7/13-0110-03-07 про сплату судового збору. Також податковий орган на обгрунтування доводів щодо пропуску строку зазначив, що виділені кошти на сплату судового збору поступають на рахунки інспекції частинами і з запізненням, внаслідок чого оплату судового збору здійснено лише 13.12.2016, не надаючи доказів на підтвердження цих доводів, як і доказів, які були об'єктивною перешкодою для звернення із касаційною скаргою впродовж строку, встановленого ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, після сплати судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Оскільки доводи, викладені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, з урахуванням вище викладених обставин не є належно обґрунтованими, а інші доводи щодо причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2016 ОДПІ не наводить, є встановлені наведеною процесуальної нормою підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОДПІ.

Керуючись частинами 4, 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2016 у справі № 813/5131/14.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Бившева