Ухвала суду № 67750378, 21.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2017 року м. Київ К/9991/23449/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бившевої Л.І. (головуючого), Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Горбатюка В.С.,

представника позивача Костенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2012 року

у справі № 2а/0270/5154/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарет Транс"

до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Назарет Транс" (далі - ТОВ "Назарет Транс", позивач) звернулося до суду з позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 вересня 2011 року № 0000422301, яким товариству збільшено грошове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у сумі 80114,00 грн., в тому числі 64091,00 грн - основний платіж, 16023,00 грн - штрафні (фінансові) санкції.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 22 грудня 2011 року у задоволенні позову відмовив.

Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 05 березня 2012 року скасував постанову суду першої інстанції, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 28 вересня 2011 року № 0000422301.

У касаційній скарзі Хмельницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 23 серпня 2011 року по 13 вересня 2011 року ОДПІ провела планову виїзну перевірку ТОВ "Назарет Транс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2011 року, за наслідками якої складено акт від 20 вересня 2011 року № 67-23-33625929. Згідно з висновками цього акту ТОВ "Назарет Транс" порушено пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (втратив чинність з 01 квітня 2011 року за винятком деяких статей у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України; далі - Закон № 334/94-ВР), в результаті чого, у період, охоплений перевіркою, занижено податок на прибуток на 64091,00 грн, зокрема: за ІІ квартал 2010 року занижено податок на прибуток на суму 44248,00 грн., за ІУ квартал 2010 року занижено податок на прибуток на суму 19843,00 грн. Податковий орган вважає, що товариство безпідставно віднесло до складу валових витрат вартість отриманих послуг (доступ та користування базою даних у сфері авто послуг вантажним автотранспортом) від ТОВ "Рісмум" (36578442), ТОВ "Стамтоф" (36712406) та СПД ОСОБА_5 (НОМЕР_2), оскільки акти виконаних послуг містять недоліки щодо обов'язкових реквізитів, які повинен мати первинний документ, як - то обсяг наданих послуг в натуральному виразі, не конкретизовано об'єм, вартість та зміст послуг, відсутній розрахунок вартості послуг, що унеможливлює встановити зв'язок між фактом придбання послуг і господарською діяльністю ТОВ "Назарет Транс", а інші первинні документи, крім договорів із зазначеними контрагентами та платіжних документів, під час перевірки товариство на підтвердження зв'язку між фактом придбання послуг і його господарською діяльністю не надало.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем документи на підтвердження обставин щодо використання придбаних послуг у своїй господарській діяльності, не спростовують висновків податкового органку.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що обставини щодо фактичного здійснення ТОВ "Назарет Транс" господарських операцій за період, охоплений перевіркою, підтверджені належними первинними документами, а зв'язок цих операцій із його господарською діяльністю є встановленим в судовому процесі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 пп. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 цієї ж статті).

Отже, всі витрати господарюючого суб'єкта мають бути здійснені в межах господарської діяльності та підтверджені відповідними первинними документами.

При цьому законодавцем, безумовно, презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, первинні документи, якими оформлено таку операцію, не відповідають дійсності, а відтак не можуть бути підставою для внесення змін як до бухгалтерського, так і до податкового обліку. У разі фактичного здійснення господарської операції наявність в первинних документах окремих недоліків не означає автоматичне позбавлення платника податків права посилатися на ці документи як на підставу податкового обліку, якщо в своїй сукупності ці документи створюють повну картину господарської діяльності платника податків і здійснення господарської операції не викликає сумніву.

Суд апеляційної інстанції встановив, що одним із основних видів діяльності ТОВ "Назарет Транс" є організація перевезення вантажів, діяльність автомобільного вантажного транспорту, роздрібна торгівля пальним, діяльність, пов'язана з банками даних, роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, оренда автомобілів. Також суд дослідив надані позивачем на спростування доводів податкового органу про недостовірність даних податкового обліку, задекларованих за наслідками господарських операцій ТОВ "Назарет Транс" із ТОВ "Рісмум", ТОВ "Стамтоф" та СПД ОСОБА_5, договори про користування базою даних із вказаними контрагентами та їх умови, акти виконаних робіт, платіжні доручення, а також наявність ділової мети зазначених господарських операцій та прибутковість господарської діяльності ТОВ "Назарет Транс", зазначивши при цьому, що хоча підприємницька діяльність і спрямована на отримання прибутку, однак всі пов'язані з цією діяльністю ризики (як-то збитковість операцій) несе платник і це є нормальним перебігом подій при здійсненні господарської діяльності.

Вказаним обставинам та первинним документам, копії яких були надані позивачем та приєднані до справи, суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надав належну оцінку та зробив обґрунтований висновок, що укладення позивачем договорів із вказаними контрагентами щодо можливості користування базою даних (інформацією про наявність можливих перевезень вантажу автомобільним транспортом) та надання транспортно-експедиційних послуг має безпосереднє відношення до господарської діяльності ТОВ "Назарет Транс".

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, відповідач посилається на ті ж самі обставини, які вказані в акті перевірки та які були перевірені судом з дослідженням в судовому процесі доказів, на підставі яких суд зробив висновок, що вони не підтверджуються; в касаційній скарзі не наведено конкретних підстав, які б свідчили про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні обставин у справі та норм матеріального права при їх юридичній оцінці.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2012 року у справі № 2а/0270/5154/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та в порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: __ Л.І. Бившева

Судді: __ І.Я. Олендер

__ Т.М. Шипуліна