Рішення № 6774962, 10.11.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.2009                                                             Справа № 10/123

За позовом Дочірної компанії „Газ України" НАК „Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства, м.Тячів

про стягнення суми 79962,69 грн., в т.ч. 49359,10 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 5537,10 грн. пені, 21336,44 грн. інфляційних, 3730,05 грн. 3% річних за прострочку оплати.

Суддя І.В.Івашкович

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: Дочірня компанія „Газ України" НАК „Нафтогаз України”, м. Київ звернулась з позовом до Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства, м.Тячів про стягнення суми 79962,69 грн., в т.ч. 49359,10 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 5537,10 грн. пені, 21336,44 грн. інфляційних, 3730,05 грн. 3% річних за прострочку оплати.

Позов мотивує тим, що відповідач порушив взяті на себе за договором № 06/06-1064БО-12 від 29.12.06 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів зобов’язання та не оплатив в повному обсязі вартість поставленого в період з січня по березень 2007 р. природного газу, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 49359,10 грн. За допущену прострочку оплати на підставі п.7.2 договору, відповідно до п.6 ст.231,ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст. ст.258,549-551 Цивільного кодексу України нараховано пеню в розмірі 5537,10 грн., на підставі ст.625 Цивільного кодексу України - нараховано інфляційні в розмірі 21336,44 грн., 3% річних- в розмірі 3730,05 грн.

Представником позивача, що з’явився для участі в судовому засіданні 28.10.09 позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

В дане судове засідання представник позивача не з’явився.

Разом з тим, до початку даного судового засідання позивачем надіслано клопотання № 31/10-10924 від 04.11.09 про розгляд справи за наявними в ній документальними доказами без участі представника ДК „Газ України”.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ( ухвали суду від 07.10.09 та від 28.10.09 надсилались відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомлення про вручення, які повернуто господарському суду Закарпатської області та долучено до матеріалів справи №10/123 (а.с. 31, 35)), письмового відзиву на позов не подав, явку уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечив.

За таких обставин спір підлягає вирішенню в порядку ст.75 ГПК України, за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірньою компанією „Газ України” НАК ”Нафтогаз України”, м.Київ, як Постачальником, та ВАТ по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м.Ужгород, як Покупцем, укладено договір поставки природного газу № 06/06-1064БО-12 від 29.12.06 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів та додаткові угоди №1 від 26.01.2007 р., №2 від 28.02.2007 .

Пунктом 11.1 Договору визначено строк дії договору в частині поставки газу з 01.01.07 по 31.01.07.

Сторонами продовжено строк дії договору шляхом підписання додаткових угод.

Так, відповідно до п.11.1 договору, викладеного в редакції згідно з додатковою угодою №1 від 26.01.07, строк дії договору в частині поставки газу встановлено з 01.01.07 по 28.02.07;

відповідно п.10.1 договору, викладеного в редакції згідно з додатковою угодою № 2 від 28.02.07, –з 01.01.07 по 31.03.07.

За умовами укладеного договору Постачальник зобов’язався передати у власність Покупця у 2007 р. природний газ, а Покупець-прийняти та оплатити газ на умовах договору (п.6.10). Встановлено, що газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів.

Відповідно до п.6.1 договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- не пізніше 10 числа поточного місяця поставки проводиться оплата в розмірі 34 ( тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу ;

- до 20 та 30 ( 31) числа поточного місяця –планові платежі по 33 ( тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу;

- до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу - остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання передачі-газу.

Із фактичних матеріалів і обставин справи слідує, що на виконання умов договору № 06/06-1064 БО-12 від 29.12.06 ( пункту 2.1, доповненого підпунктами 2.1.1, 2.1.2 шляхом підписання додаткових угод №1 від 26.01.07, № 2 від 28.02.07 до договору) позивачем протягом періоду з січня по березень 2007 р. передано, а відповідачем прийнято для вироблення теплової енергії для потреб та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів природний газ в загальному обсязі 97,823 тис.м.куб. на суму 97009,10 грн., що підтверджено доданими до справи копіями двосторонніх актів прийому-передачі природного газу. Взяті на себе зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати прийнятого природного газу відповідач не виконав. Із доданого позивачем розрахунку заборгованості з наведеними даними про розмір та дати всіх здійснених проплат вбачається , що в оплату поставленого протягом спірного періоду природного газу відповідачем було перераховано грошові кошти в загальному розмірі 47650,00 грн. Внаслідок неповної оплати за ним утворилась заборгованість в розмірі 49359,10 грн. Позовні вимоги в частині 49359,10 грн. основного боргу документально підтверджено та обґрунтовано позивачем, не спростовано відповідачем в установленому порядку.

Відповідно до встановлених ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України загальних умов виконання зобов’язань, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки в даному випадку відповідач в установленому договором порядку та строки не оплатив повну вартість отриманого природного газу, заборгованість в розмірі 49359,10 грн. підлягає примусовому стягненню.

Відповідно до умов п.7.2 договору 06/06-1064БО-12 від 29.12.06 та в силу норм ст. ст. 549 - 551 Цивільного кодексу України, п.6 ст. 231, п.6 ст. 232 Господарського кодексу України порушення відповідачем зобов’язань щодо повної та своєчасної оплати природного газу є підставою для нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки від суми простроченого платежу за кожний день прострочки. Згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком відповідачу нараховано до оплати пеню в розмірі 5537,10 грн. за період прострочки з 02.04.09 по 02.10.09.Вимоги в частині 5537,10 грн. пені судом визнано такими, що заявлено в обґрунтованому розмірі та відповідають закону, а отже підлягають задоволенню.

Нормами ч.2ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком прозивачем проведено нарахування інфляційних в розмірі 21336,44 грн., виходячи з наявності простроченого боргу за період з лютого 2007 р. по червень 2009р., а також нараховано 3% річних в розмірі 3730,05 грн. із простроченого боргу за період з 21.03.07 по 02.10.09.

Позовні вимоги в частині 21336,44 грн. інфляційних та 3730,05 грн. 3% річних суд визнає обґрунтованими відповідно до закону, а отже такі підлягають задоволенню.

Виходячи з вищевикладених обґрунтувань, позов підлягає задоволенню повністю.

Стягується сума 79962,69 грн., в т.ч. 49359,10 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 5537,10 грн. пені, 21336,44 грн. інфляційних, 3730,05 грн. 3% річних за прострочку оплати.

За результатами вирішення спору суд в порядку норм ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 799,62 грн. та 236 грн. –по оплаті інформаційно-технічних послуг.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства ( м. Тячів, вул. Леніна,15, код 03344183) на користь Дочірної компанії „Газ України" НАК „Нафтогаз України”( м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 79962,69 грн. ( в т.ч. 49359,10 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 5537,10 грн. пені, 21336,44 грн. інфляційних, 3730,05 грн. 3% річних за прострочку оплати) та 799,62 грн. відшкодування витрат по оплаті державного мита, 236 грн. відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг. Видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя І.В.Івашкович