Постанова № 67749409, 13.07.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2017 р.Справа № 915/289/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Величко Т.А.,

суддів: Бєляновського В.В., Лавриненко Л.В.

(згідно розпорядження керівника апарату від 11.07.2017р. №615 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи)

при секретарі: Колбасовій О.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-СПЕЦСЕРВІС

на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.05.2017р.

по справі №915/289/17

за позовом: Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-СПЕЦСЕРВІС

про стягнення 95 779 грн. 73 коп.,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2017 року Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-СПЕЦСЕРВІС про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 95 779 грн. 73 коп., з яких: 81 818 грн. 19 коп. сума основного боргу, 1 145 грн. 50 коп. 3 % річних, 8 478 грн. 79 коп. пеня та 4 337 грн. 25 коп. інфляційні нарахування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ ЮГ-СПЕЦСЕРВІС не виконало взятих на себе зобовязань за договором оренди окремого індивідуально визначеного рухомого державного майна №27-П-МИФ-15 від 18.02.2015р. щодо сплати орендної плати у строки встановлені умовами договору, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 95 779 грн. 73 коп.

З посиланням на норми ст. ст. ст.ст. 525, 526, 530, 625, Цивільного кодексу України, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою місцевого господарського суду від 06.04.2017р. прийнято позовну заяву ДП Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту) до розгляду та порушено провадження у справі.

13.05.2017р. до суду надійшла заява ДП Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту) про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 103 409 грн. 45 коп., з яких: 89 222 грн. 61 коп. сума основного боргу, 1 161 грн. 93 коп. 3 % річних, 8 621 грн. 20 коп. пеня та 4 403 грн. 71 коп. інфляційні нарахування.

У відзиві на позовну заяву від 13.05.2017р. ТОВ ЮГ-СПЕЦСЕРВІС просило суд частково відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зменшити суму заборгованості, яка підлягає стягненню до 42 071, 63 грн., з яких: 39479,84 грн. сума основного боргу, 2385,41 грн. пеня та 206,38 грн. 3 % річних, оскільки орендоване індивідуально визначене рухоме державне майно знаходиться в орендованому, відповідно до договору №РОФ-1316 від 05.01.2015, залізобетонному модулі.

Також відповідач зазначив, що відповідно до договору про дострокове припинення дії договору державного майна №РОФ-1316 від 05.01.2015, останній припинив свою дію з 01.09.2016р. Того ж дня між відповідачем та ФДМУ по Миколаївській області було підписано акт приймання передавання орендованого майна. Позивач, як балансоутримувач, підписав зазначений акт лише 26.01.2017р. Тобто з 01.09.2016р. відповідач, передавши орендоване державне нерухоме майно залізобетонний модуль -2, площею 488,9 м.кв. орендодавцю - ФДМУ по Миколаївській області, фактично перестав користуватись майном, яке є предметом Договору, в звязку із тим, що це майно знаходиться в орендованому модулі і після 01.09.2016р. користування ним стало неможливим.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.05.2017р. (суддя Фролов В.Д.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-СПЕЦСЕРВІС на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту) суму заборгованості з орендної плати в сумі 103 409 грн. 45 коп., з яких: 89 222 грн. 61 коп. сума основного боргу, 1 161 грн. 93 коп. 3 % річних, 8 621 грн. 20 коп. пеня та 4 403 грн. 71 коп. інфляційні нарахування, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп.

Судове рішення мотивоване тим, що всупереч вимогам чинного законодавства та умовам Договору оренди відповідачем не погашено заборгованість по орендній платі за період з березня 2016 по лютий 2017 року в сумі 81 818 грн. 19 коп., а отже вимоги позивача про стягнення грошових коштів в розмірі 103 409 грн. 45 коп., з яких: 89 222 грн. 61 коп. сума основного боргу, 1 161 грн. 93 коп. 3 % річних, 8 621 грн. 20 коп. пеня та 4 403 грн. 71 коп. інфляційні нарахування, матеріалами справи підтверджені, відповідачем частково визнані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, ТОВ ЮГ-СПЕЦСЕРВІС просить частково скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 17.05.2017р. по даній справі та прийняти нове рішення, яким частково відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зменшити суму заборгованості до 42 071,63 грн. з яких: 39479,84 грн. сума основного боргу, 2385,41 грн. пеня та 206,38 грн. 3 % річних та суму судового збору в розмірі 1600 грн.

Доводи скаржника ґрунтуються на допущених господарським судом порушеннях норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції в порушення п.1 ч.1 ст.104 ГПК України не зясував чи міг відповідач користуватися орендованим майном, що має значення для справи, в порушення п.3 ч.1 ст. 104 ГПК України помилково виклав висновок, який не відповідає обставинам справи, що майно передбачене договором від 18.02.2015р. може використовуватися без використання приміщення «залізобетонного модулю» в якому знаходиться спірне майно, в порушення п.4 ч.1 ст. 104 ГПК України неправильно застосував норму матеріального права, а саме не застосував ч.6 ст. 762 ЦК України відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, також в порушення процесуального законодавства безпідставно не прийняті письмові пояснення ТОВ ЮГ-СПЕЦСЕРВІС, які мають значення для справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-СПЕЦСЕРВІС на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.05.2017р. у справі №915/773/16 колегією суддів у складі: головуючого судді Величко Т.А., суддів Бєляновського В.В., Поліщук Л.В. з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 20.06.2017р.

У відзиві на апеляційну скаргу від 16.06.2017р. ДП Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту) просило рішення господарського суду Миколаївської області від 17.05.2017р. по справі №915/289/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав її необґрунтованості та безпідставності.

20.06.2017р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 13.07.2017р. о 12:30.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2017р. у звязку з перебування судді-члена колегії ОСОБА_2 у відпустці з 03.07.2017р. по 04.08.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-СПЕЦСЕРВІС на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.05.2017р. у справі №915/773/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Величко Т.А., суддів Бєляновського В.В., Лавриненко Л.В. з призначенням до розгляду на 13.07.2017р. о 12:30.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи і це встановлено господарським судом, 18.02.2015р. між ДП Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту) (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЮГ-СПЕЦСЕРВІС ( орендар) було укладено договір оренди окремого індивідуально визначеного рухомого державного майна (надалі-договір) №27-П-МИФ-15 відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування оренди окреме індивідуально визначене рухоме державне майно у кількості 6 одиниць, як обєкт в цілому, що обліковується на окремому балансі МФ ДП АМПУ (надалі-майно) (додаток №1, який є невід ємною частиною договору), і вартість якого визначена відповідно до висновку про вартість майна, зазначеного в Звіті з оцінки окремого індивідуально визначеного рухомого майна у кількості 6 одиниць, що обліковується на окремому балансі Державного підприємства Адміністрація морських портів України, виконаного ТОВ Миколаївська оціночна компанія і становить 421 460,00 грн. без урахування ПДВ. За момент оцінки прийнята дата 30.11.2014. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.п.1.2, 2.1 Договору майно передається в оренду з метою використання його за цільовим призначенням. Орендар вступає у строкове платне користування майном згідно Договору з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3, 3.6 Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу і становить згідно з розрахунком (додаток №3, який є невід ємною частиною договору) без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2014 року 3686,27 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції від базового до першого місяця оренди включно. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за звітний місяць.

Орендна плата перераховується відповідачем на поточний рахунок позивача до 15 числа місяця, наступним за місяцем нарахування, на підставі рахунку, виставленого позивачем до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування, але не раніше оголошення індексу інфляції за звітний місяць.

Згідно з п.3.10 Договору у випадку закінчення дії цього договору при несвоєчасному поверненні майна позивачу, орендна плата сплачується відповідачем по день фактичного повернення майна.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна і діє протягом 2 років 338 днів, а в частині розрахунків договір діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань (п.11.1 договору).

На виконання умов договору, 02.03.2016р. сторонами було підписано акт приймання-передавання індивідуально визначеного рухомого державного майна відповідно до договору №27/П-МИФ-15 від 18.02.2015р., який скріплено печатками сторін.

За період оренди індивідуально визначеного рухомого державного майна відповідно до Договору №27/П-МИФ-15 від 18.02.2015р. позивачем виставлено відповідачу рахунки на суму 81 818 грн. 19 коп., окрема: рахунок №22172548 від 31.03.2016 за березень 2016 на суму 6227,09 грн., рахунок №29362548 від 30.04.2016 за квітень 2016 на суму 6659,87 грн., рахунок №33972548 від 31.05.2016 за травень 2016 на суму 6666,53 грн., рахунок №44292548 від 30.06.2016 за червень 2016 на суму 6653,20 грн., рахунок №50782548 від 31.07.2016 за липень 2016 на суму 6646,55 грн., рахунок №56752548 від 31.08.2016 за серпень 2016 на суму 6626,60 грн., рахунок №64712548 від 30.09.2016 за вересень 2016 на суму 6745,88 грн., рахунок №73602548 від 31.10.2016 за жовтень 2016 на суму 6934,76 грн., рахунок №81852548 від 30.11.2016 за листопад 2016 на суму 7059,59 грн., рахунок №90262548 від 11.01.2017 за грудень 2016 на суму 7123,13 грн., рахунок №07562548 від 31.01.2017 за січень 2017 на суму 7201,49 грн., рахунок №14122548 від 28.02.2017 за лютий 2017 на суму 7273,50 грн. (а.с.28-39). Дані рахунки отримані відповідачам, що підтверджено підписами в журналі реєстрації рахунків (а.с.40-53).

У звязку з недобросовісним виконанням відповідачем своїх обовязків по договору у нього виникла заборгованість з орендної плати за період з березня 2016 по лютий 2017 року в сумі 81 818 грн. 19 коп.

Станом на дату подання позову вказана заборгованість відповідачем не погашена, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до господарського суду Миколаївської області.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що позовні вимоги ДП Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту) підлягають задоволенню та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ТОВ ЮГ-СПЕЦСЕРВІС, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Частинами 1,6 ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено в ході апеляційного перегляду, відповідачем не було погашено заборгованість по орендній платі за період з березня 2016 по лютий 2017 року в сумі 81 818 грн. 19 коп. за Договором оренди окремого індивідуально визначеного рухомого державного майна від 18.02.2015р.

На час розгляду справи вказана заборгованість відповідачем не була погашена.

Отже, відповідач в порушення вимог чинного законодавства та у строки встановлені умовами Договору, не виконав зобовязання із сплати орендної плати, а тому господарський суд дійшов правильних висновків, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а заперечення відповідача є безпідставними.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктами 3.7, 9.3 договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення , включаючи день оплати до повного погашення заборгованості.

Орендар несе відповідальність за прострочення оплати орендної плати (п.3,6, 5,2 договору) та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення , включаючи день оплати.

Так, позивачем нарахована відповідачу 1 161 грн. 93 коп. 3 % річних, 8 621 грн. 20 коп. пеня та 4 403 грн. 71 коп. інфляційні нарахування., які підтверджені розрахунком позивача.

Відповідачем розрахунок заборгованості визнаний частково.

Колегія суддів перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування заборгованості зі сплати орендної плати (з врахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог від 13.05.2017р.) вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 103 409 грн. 45 коп., з яких: 89 222 грн. 61 коп. сума основного боргу, 1 161 грн. 93 коп. 3 % річних, 8 621 грн. 20 коп. пеня та 4 403 грн. 71 коп. інфляційні нарахування.

Щодо посилань скаржника на Договір оренди державного нерухомого майна №РОФ-1316 від 05.01.2015р. (а.с. 82-85), укладеного між РВ ФДМУ по Миколаївській області та ТОВ ЮГ-СПЕЦСЕРВІС, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 05.01.2015р. між РВ ФДМУ по Миколаївській області (орендодавець) та ТОВ ЮГ-СПЕЦСЕРВІС орендар) було укладено договір оренди державного нерухомого майна №РОФ-1316 відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - залізобетонний модуль - 2, площею 488,9 м.кв. (інв. №4915) (реєстровий номер 38727770.9 БАОПВЛ469), за адресою: м. Миколаїв, вул Громадянський узвіз, 1/8 згідно з планом розміщення орендованих приміщень, що перебуває на балансі Миколаївської філії ДП Адміністрація морських портів України (Адміністрація Миколаївського морського порту) вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31.05.2014р. і становить за належною оцінкою 728840 грн. (п.п.1.1. Договору від 05.01.2015р.)

Майно передається в оренду з метою переробки відходів (п.п.1.2. Договору від 05.01.2015р.).

Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 05.01.2015р. по 04.01.2018р. включно (п.п. 10.1. Договору від 05.01.2015р.), але відповідно до договору про дострокове припинення дії договору державного майна №РОФ-13 від 05.01.2015р. останній припинив дію з 01.09.2016р.

Таким чином посилання скаржника на те, що для реалізації мети Договору оренди нерухомого майна, яка передбачена п.п.1.2 між позивачем та відповідачем були укладені Договори від 18.02.2015р. №27-П-МИФ-15 та від 18.02.2015р. №28-П-МИФ-15 щодо оренди індивідуально визначеного державного рухомого майна є необґрунтованою.

Також в апеляційній скарзі ТОВ ЮГ-СПЕЦСЕРВІС посилається на ч.6 ст. 762 ЦК України, відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Так, при укладанні (підписанні) договору про дострокове припинення дії Договору оренди нерухомого майна, відповідач розумів, що в нерухомому майні залишається орендоване відповідачем індивідуально визначене державне рухоме майно в кількості 6 одиниць.

Проте, відповідачем не було вжито заходів щодо переміщення орендованого рухомого майна, розірвання договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна з урахуванням п.11.7 та п. 2.4. Договору або вжиття будь-яких інших заходів.

Інші доводи, заперечення та вимоги ТОВ ЮГ-СПЕЦСЕРВІС, викладені в апеляційній скарзі, також підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 17.05.2017 року по справі № 915/289/17 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ ЮГ-СПЕЦСЕРВІС без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-СПЕЦСЕРВІС залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 17.05.2017р. у справі №915/289/17 - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя Л.В. Лавриненко