Постанова № 67749202, 11.07.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Гладишевої Т.Я., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Селиверстова М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

від відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю), ОСОБА_3 (за довіреністю),

від третьої особи – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК АКОРД»

на рішення господарського суду Одеської області від 21.04.2017

у справі № 916/2623/16

за позовом Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК АКОРД»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

про стягнення 345 062,58 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Представниками сторін в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 11.07.2017 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» (далі – ПрАТ «УДП», позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК АКОРД» (далі – ТОВ «СК АКОРД», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 341 893,96 грн. та сплаченого судового збору у розмірі 4 875, 00 грн. (з врахування заяви про зменшення позовних вимог від 01.03.2017).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до ПрАТ «УДП» від Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі – ДП «АПМУ») надійшли дисбурсментські рахунки по оплаті якірного збору за період 2013-2016 роки за ліхтери, які знаходяться в акваторії порту Рені. Позивач оплатив вищевказані рахунки, оскільки Ренійська філія ДП «АПМУ» не дозволяла вихід з акваторії порту ліхтерів, що належать ПрАТ «УДП». Однак, після уважного вивчення рахунків, позивач з’ясував, що вони відносяться до періоду користування ліхтерами ТОВ «СК АКОРД» у зв’язку з чим позивач дійшов висновку, що рахунки повинен сплачувати відповідач. Позивач листом від 06.09.20106 направив перевиставлені рахунки на адресу відповідача, проте останній рахунки не сплатив.

Ухвалою господарського суду від 12.10.2016 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі – третя особа).

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.04.2017 (головуючий суддя – Петренко Н.Д., судді: Малярчук І.А., Желєзна С.П.) позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 341 893,96 грн. та 4 875,00 грн. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що позовна заява ПрАТ «УДП» є обґрунтованою та підтверджена матеріалами справи.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ТОВ «СК АКОРД» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з’ясовані та не доведені обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 року апеляційна скарга прийнята до провадження та розгляд останньої призначено на 21.06.2017 року.

19.06.2017 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній зазначає, що рішення у даній справі прийнято з врахуванням всіх обставин справи, а апеляційна скарга не відповідає дійсним обставинам справи, не підтверджена доказами, а тому не підлягає задоволенню.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 21.06.2017 представника третьої особи, судова колегія ухвалила відкласти розгляд справи на 11.07.2017.

Представник третьої особи в судове засідання 11.07.2017 не з’явився, та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом, хоча повідомлявся належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень від 29.05.2017 та копією реєстру поштових відправлень суду від 22.06.2017, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Проте, така неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалами Одеського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та відкладення розгляду справи у даній справі, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

В судовому засіданні 11.07.2017 представники відповідача надали пояснення, в яких підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити останню.

Представник позивача в судовому засідання 11.07.2017 проти апеляційної скарги заперечувала та просила, останню залишити без задоволення, а рішення господарського суду – без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача та позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 13.06.2013 та 03.02.2015 між ТОВ «СК Акорд» (Агент) та ДП «АМПУ» (Адміністрація) були укладені договори № 400-003 про агентське обслуговування, за умовами яких, Агент виступає від імені судновласника (фрахтувальника) при виконанні агентських послуг, організації Адміністрацією інформаціоного забезпечення Агента при підході, перебування і відході судів, агентуємих Агентом з порту, а також визначає порядок взаєморозрахунків Сторін (т. 3, а.с. 6-9).

Договір № 400-003 від 13.06.2013 набуває чинності з 13.06.2013 та діє до 31.12.2013 (т. 2, а.с. 24).

Додатковим угодами до Договору № 400-003 від 13.06.2013 строк дії останнього був продовжений, додатковою угодою №3 від 05.12.2014, до 31.12.2015 включно.

Договір № 400-003 від 03.02.2015 набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2015 включно.

В пунктах 4.1. вищевказаних договорів Сторони узгодили, що Агент сплачує портові збори відповідно до чинного Наказу Міністерства інфраструктури від 27.05.2013 № 316, а також додаткові послуги за чинними вільними тарифами.

Відповідно до наявних в матеріалах справи актів звіряння взаємних розрахунків за період з 13.06.2013 по 05.02.2015 та 03.02.2015 по 05.02.2016 між відповідачем та третьою особою за договорами № 400-003 від 13.06.2013 та № 400-003 від 03.02.2015, заборгованість відсутня (т. 2, а.с. 255- 256, т. 3, а.с. 82-83).

Акти звіряння взаємних розрахунків підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

Правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли на підставі укладених договорів Букінг-нота Букінг-ноти №КФГ/11091612 від 16.09.2011, Букінг-ноти №КФО/12053115 від 31.05.2012 та Букінг-ноти №КФО/13080710 від 07.08.2013.

Оплати якірного збору відповідно до вказаних Букінг-нот відбувались на підставі підписаних сторонами Актів приймання-передачі ліхтерів.

07.04.2014 між ПрАТ «УДП» (Судновласник) та ТОВ «СК Акорд» (Фрахтувальник) був укладений Договір №116 КФО на організацію внутрішньо портових перевезень та накопичення зернових вантажів флотом ПрАТ «УДП», предметом якого є організація накопичення, внутрішньо акваторіального перевезення та перевалки зернових вантажів Фрахтувальника флотом Судновласника в порту Рені. Запланований об’єм перевезення вантажів – 30-50 тис. тонн на рік. Період перевезень - квітень 2014 року – квітень 2015 року. Тоннаж – 16 ліхтерів типу ДМ , з них:

- 7 ліхтерів: УДП-ДМ-2174 , УДП-ДМ-1067, УДП-ДМ-1060, УДП-ДМ-2350, УДМ-ДМ-2425, УДП-ДМ-2432, УДМ-ДМ-1074- знаходяться у Фрахтувальника у користуванні відповідно з Букінг-нотами КФО/13080710 від 07.08.2013, КФО/14011315 від 13.01.2014. З набранням чинності цим Договором Букінг-ноти втрачають силу.

- 9 ліхтерів: УДП-ДМ-1014, УДП-ДМ-1038, УДП-ДМ-1087, УДП-ДМ-2082, УДП-ДМ-2193, УДП-ДМ-1071, УДП-ДМ-2235, УДП-ДМ-22-117, УДП-ДМ-2383- будуть передані Судновласником Фрахтувальнику після підписання цього Договору. Кількість ліхтерів може бути змінено за згодою сторін (т. 1, а.с. 45-49).

Строк дії Договору – з дати підписання – до 30.04.2015.

Додатковою угодою № 3 від 30.04.2015 до Договору №116 КФО від 07.04.2014 продовжено строк дії Основного Договору до 30.04.2016 (т. 1, а.с. 53).

Після 30.04.2016 сторони Договір №116 КФО від 07.04.2014 не продовжували.

10.11.2015 між ДП «АМПУ» (Адміністрація) та ПрАТ «УДП» (Морський агент) був укладений договір №354 КФО 276-П-АМПУ-15 про взаємодію сторін під час агентування у морських портах України, предметом якого, зокрема, є порядок надання (виконання) адміністрацією порту за плату послуг (робіт) при обслуговуванні суден Морським агентом в портах України, а також порядку нарахування та оплати портових зборів та інших послуг (робіт), наданих (виконаних) адміністрацією порту та організація інформаційного забезпечення під час приходу, перебування та виходу судна із морського порту (т. 1, а.с. 58-98).

На підставі договору від 10.11.2015, третя особа виставила позивачу рахунки на сплату портових зборів ( якірний, адміністративний та корабельний), за період з 2013 року по 2016 рік:

рахунок № 540/2 від 08.07.2016 (дата приходу ліхтера 12.09.2013 дата відходу 08.07.2016) на суму 28 634,28 грн. (якірний збір);

рахунок № 541/2 від 08.07.2016 (дата приходу ліхтера 08.10.2011 дата відходу 08.07.2016) на суму 19 808,16 грн. (якірний збір);

рахунок № 557/2 від 09.07.2016 (дата приходу ліхтера 15.07.2014 дата відходу 09.07.2016) на суму 89 750,16 грн. (якірний збір);

рахунок № 411/1 від 22.07.2016 (дата приходу ліхтера 07.08.2014 дата відходу 02.06.2016) на суму 16 142,77 грн. (якірний збір);

рахунок № 412/1 від 22.07.2016 (дата приходу ліхтера 09.07.2014 дата відходу 03.06.2016) на суму 14 2501,02 грн. (якірний збір);

рахунок № 434/1 від 22.07.2016 (дата приходу ліхтера 09.06.2008) на суму 8 761,01 грн. (якірний збір);

рахунок № 628 від 06.08.2016 (дата приходу ліхтера 12.09.2013 дата відходу 06.08.2016) на суму 84 018,06 грн. (адміністративний збір, корабельний та якірний);

рахунок № 629 від 06.08.2016 (дата приходу ліхтера 09.07.2014 дата відходу 06.08.2016) на суму 135 689,56 грн. (адміністративний збір, корабельний та якірний)(т. 1, а.с. 13-36).

Позивач сплатив виставлені третьою особою рахунки в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень:

№ 482 від 13.07.2016 на суму 50 000,00 грн.,

№ 608 від 20.07.2016 на суму 50 000,00 грн.,

№ 611 від 20.07.2016 на суму 20 000,00 грн.,

№ 728 від 26.07.2016 на суму 50 000,00 грн.,

№ 729 від 26.07.2016 на суму 10 000,00 грн.,

№ 915 від 05.08.2016 на суму 160 000,00 грн.,

№ 936 від 08.08.2016 на суму 10 000,00 грн. (т. 1, а.с. 37-40).

В подальшому позивач направив на адресу відповідача лист № ЧМ-515 від 06.09.2016 яким повідомив, що ДП «АМПУ» в особі Ренійської філії ДП «АМПУ» виставило ПрАТ «УДП» рахунки по оплаті якірного збору за ліхтери, які знаходяться в акваторії порту Рені, які позивачем були оплачені. Проте, в подальшому при уважному їх вивченні було з’ясовано, що відповідні рахунки відносяться до періоду користування ліхтерами ТОВ «СК Акорд», відповідно до договору №116КФО від 07.04.2014, в зв’язку з чим позивач повідомив відповідача про необхідність оплати рахунків №1023/16 від 22.08.2016 та № №1025/16 від 31.08.2016 на загальну суму 345 069,28 грн. та підписання актів виконаних робіт.

Втім зазначений лист був залишений без задоволення, надіслані разом з ним рахунки не оплачені.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на умови договору № 116 КФО від 07.04.2014, який відповідно до вимог господарського та цивільного законодавства, є обов’язком для виконання сторонами.

Проте, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв’язку з їх недоведеністю, приймаючи до уваги наступне.

Дійсно, між позивачем та відповідачем був укладений договір № 116 КФО від 07.04.2014 на організацію внутрішньопортових перевезень та накопичення зернових вантажів флотом ПрАТ «УДП», однак дія договору закінчилась 30.04.2016, що не заперечують сторони.

Рахунки які були виставлені позивачем відповідачу №1023/16 від 22.08.2016 та №1025/16 від 31.08.2016 на загальну суму 345 069,28 грн. містять лише дату та номер договору (№ 116 КФО від 07.04.2014), який на дату складання рахунків вже втратив чинність. Крім цього, в графі рахунків, «опис виконаних робіт» (дата, к/с, судно, маршрут, вантаж), зазначена дата складання рахунку та перелічені деякі ліхтері. В рахунках відсутні періоди, за який нарахована заборгованість.

В судовому засіданні 11.07.2017 представник позивача пояснила, що матеріали справи містять розгорнуті показники рахунків №1023/16 від 22.08.2016 та №1025/16 від 31.08.2016, проте судова колегія детально дослідивши матеріали справи, встановила, що 09.11.2016 ПрАТ «УДП» надало до господарського суду письмові пояснення, з додатками, в яких, крім іншого, зазначено розрахунок заборгованості до рахунку № 1025/16 від 31.08.2016 та розрахунок заборгованості до рахунку № 1023/16 від 22.08.2016. Проте, судова колегія зазначає, що таблиці які знаходяться в першому томі на а.с. 162 та 163 мають назву «распределение расходов по якорному сбору между ЧАО «УДП» и ТОВ «АС АКОРД» та «Счета, выставленные РФ АМПУ за якорный сбор», не містять посилання на договір № 116 КФО від 07.04.2014 або на рахунки № 1025/16 від 31.08.2016, № 1023/16 від 22.08.2016, у зв’язку з чим, судова колегія вважає, що в матеріалах справи відсутні належні докази обґрунтування рахунків № 1025/16 від 31.08.2016, № 1023/16 від 22.08.2016.

Обґрунтовуючи позовну заяву ПрАТ «УДП» зазначило, що у відповідності з п.п. 1, 2, 7 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів і договорів. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Однак, судова колегія зазначає, що згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційний суд встановив, що неповне з'ясування обставин та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, пов'язані з порушеннями процесу доказування, які допущені місцевим господарським судом. Тобто, рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, адже обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Необґрунтованим є рішення, в якому неправильно встановлено або взагалі не встановлено фактичних обставин справи. Неповне з'ясування обставин справи свідчить про те, що господарський суд не поставив на свій розгляд і не дослідив усіх передбачених нормою матеріального права юридичних фактів чи доказових фактів, наявність або відсутність яких впливає на вирішення справи.

Недоведеність обставин, які мають значення для справи, що їх місцевий господарський суд визнав встановленими, має місце в тих випадках, коли істотні для справи обставини не підтверджено доказами або підтверджено недопустимими чи недостовірними, суперечливими доказами, а також доказами, отриманими судом із порушенням норм процесуального права. Причиною недоведеності обставин, що мають значення для справи, є порушення судом правил дослідження й оцінки доказів.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що господарським судом не надано належної оцінки всім зазначеним вище обставинам, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення, у зв’язку з цим, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задовольню, на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 104 ГПК України рішення господарського суду - скасуванню, а позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» такими, що не підлягають задоволенню, у зв’язку з їх недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК АКОРД» - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 21.04.2017 року – скасувати.

3. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» – відмовити.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Гладишева Т.Я.

ОСОБА_5