Постанова № 67749076, 10.07.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.07.2017 справа №908/273/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третіх осіб: ОСОБА_5 довір. ОСОБА_6 довір. ОСОБА_7 довір. розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Київ в особі Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" м. Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від28.04.2017 у справі№ 908/273/17 (суддя Зінченко Н.Г.) за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Київ в особі Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" м. Бердянськ Запорізької області до відповідача: за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк", м. Бердянськ Запорізької області 2.Приватного підприємства "Група науково-промислових досліджень", м. Бердянськ Запорізької областіпровизнання недійсним рішення від 29.12.2016р. № 22-рш по справі №03/11-16

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.04.2017р. по справі №908/273/17 відмовлено в задоволенні позову Державного підприємства Адміністрація морських портів України, м. Київ в особі Бердянської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України, м. Бердянськ до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя про визнання недійсним рішення від 29.12.2016 № 22-рш по справі № 03/11-16.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Державне підприємство Адміністрація морських портів України, м. Київ в особі Бердянської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України, м. Бердянськ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2017р. по справі №908/273/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду є незаконним, прийнятим із порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що судом без належного зясування обставин зроблено невірні висновки, що нібито оплату послуг апелянта за вільними тарифами (за оформлення приходу/виходу судна в/з порту, за заїзд автотранспорту на території порту, за зняття забруднених вод із судна) представники СЧС «Вера» здійснювали під тиском та погрозами апелянта, який вимагав поповнити кошти на рахунку до 2000 грн., а потім самовільно списував їх з метою оплати своїх послуг наданих за вільними тарифами, які на думку представників СЧС «Вера» вже були сплачені у складі портових зборів. Вважає помилковим висновок суду про те, що здійснення вивантаження риби та поповнення запасів СЧС «Вера» в порту відноситься до заходів з безпеки мореплавства цього судна та не відноситься до господарської діяльності. Зазначив, що судом не надано належної оцінки листу Міністерства інфраструктури України від 03.03.2017р. №184/27/10-17 в якому власником майна, що знаходиться на балансі адміністрації порту зазначено, що утримання автодоріг не може бути здійснено за рахунок портових зборів, у тому числі причального, тому для відшкодування витрат морським портам встановлена плата за заїзд автотранспорту на території порту, яка справляється з його власників за вільними тарифами. Також вважає безпідставним посилання суду на судові акти різних судових інстанцій по справам №908/3150/14 та №908/218/16, оскільки судами розглядались безпосередньо питання щодо стягнення дебіторської заборгованості за конкретні періоди.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2017р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Будко Н.В., Малашкевич С.А.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.06.2017р. у звязку із перебуванням судді Будко Н.В. у відпустці сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Агапов О.Л., Малашкевич С.А.

Позивач у судовому засіданні 10.07.2017р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач та треті особи у судовому засіданні 10.07.2017р. заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вважають рішення місцевого господарського суду законним та таким, що підлягає залишенню без змін.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2016 р. адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 22-рш, яким:

1) визнано, що ДП Адміністрація морських портів України в особі ОСОБА_8 за результатами діяльності в період з січня 2015 року по грудень 2016 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринках послуг, що надаються у морському порту:

- із забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах;

- з утримання та обслуговування причальних споруд і прилеглих до них територій; з ремонту, модернізації, реконструкції і будівництва причальних споруд і прилеглих до них територій;

- із прийняття із суден усіх видів забруднень (крім баластових вод),

в територіальних (географічних) межах м. Бердянськ в межах території (акваторії) морського порту, як таке, що не має жодного конкурента;

2) визнано дії ДП Адміністрація морських портів України в особі ОСОБА_8, які полягають у, виставленні до оплати в період з січня 2015 року по грудень 2016 року та стягненні із судновласників СЧС Вера в 2015 ропі додаткових коштів за оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту, що входять і оплачуються СЧС Вера у складі корабельного збору (забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах), що не передбачено нормативно-правовими актами, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першого статті 13 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуги із забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах, що надаються у морському порту, шляхом дій суб'єкта господарювання, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

3) визнано дії ДП Адміністрація морських портів України в особі ОСОБА_8, які полягають у виставленні до оплати в період з січня 2015 року по грудень 2016 року та стягненні із судновласників СЧС Вера в 2015 році та січні, вересні 2016 року додаткових коштів за заїзд автотранспорту на територію порту (ОСОБА_8), що входить і оплачується СЧС Вера у складі корабельного та причального зборів (забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах; з утримання та обслуговування причальних споруд і прилеглих до них територій; з ремонту, модернізації, реконструкції і будівництва причальних споруд і прилеглих до них територій), що не передбачено нормативно - правовими актами, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим)становищем на ринках послуг із забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах; з утримання та обслуговування причальних споруд і прилеглих до них територій; з ремонту, модернізації, реконструкції і будівництва причальних споруд і прилеглих до них територій, що надаються у морському порту, шляхом дій суб'єкта господарювання, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

4) визнано дії ДП Адміністрація морських портів України в особі ОСОБА_8, які полягають у виставленні до оплати та стягненні із судновласників СЧС Вера в 2015 році додаткових коштів за зняття із суден забруднених вод, що. входить і оплачується СЧС Вера у складі санітарного збору (прийняття із суден усіх видів забруднень (крім баластових вод)), що не передбачено нормативно-правовими актами, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуги із прийняття із суден усіх видів забруднень (крім баластових вод), що надаються у морському порту, шляхом дій суб'єкта господарювання, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими . за умов існування значної конкуренції на ринку;

5) відповідно до частини 2 статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції за вчинення порушення, зазначеного у пункті 2 рішення накладено на ДП Адміністрація морських портів України штраф у розмірі 68 000,00 грн.;

6) відповідно до частини 2 статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції за вчинення порушення, зазначеного у пункті 3 рішення накладено на ДП Адміністрація морських портів України штраф у розмірі 68 000,00 грн.;

7) відповідно до частини 2 статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції за вчинення порушення, зазначеного у пункті 4 рішення накладено на ДП Адміністрація морських портів України штраф у розмірі 68 000,00 грн.;

8) зобов'язано ДП Адміністрація морських портів України в особі ОСОБА_8 припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначеного у пункті 2 рішення, шляхом припинення нарахування та стягнення додаткової необгрунтованої плати за послуги з оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту, які входять і оплачуються СЧС Вера у складі корабельного збору;

9) зобов'язано ДП Адміністрація морських портів України в особі ОСОБА_8 припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначеного у пункті 3 рішення, шляхом припинення нарахування та стягнення додаткової необгрунтованої плати за послуги із заїзду (забезпечення заїзду) автотранспорту на територію порту (ОСОБА_8), які входять і оплачуються СЧС Вера у складі корабельного та причального зборів;

10) зобов'язано ДП Адміністрація морських портів України в особі ОСОБА_8 не допускати порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначеного у пункті 4 рішення, шляхом недопущення додатково нараховувати та стягувати плату за послуги за зняття забрудних вод, які входять І оплачуються СЧС Вера у складі санітарного збору.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, підставою для прийняття рішення були наступні обставини:

За результатами розгляду заяви Громадської організації Запорізька регіональна асоціація рибопромисловців, орендарів та власників землі Приазов'я (надалі - Заявник, ГО Приазов'я) від 05.02.2016 №11 щодо неправомірних дій Бердянської філії ДП АМПУ, розпорядженням адміністративної колегії територіального відділення від 22.06.2016 № 49-р у відношенні ДП АМПУ було розпочато провадження у справі № 03/11-16 за ознаками порушень, передбачених пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг, що надаються у морському порту (із забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах, з утримання та обслуговування причальних споруд і прилеглих до них територій; з ремонту, модернізації, реконструкції і будівництва причальних споруд і прилеглих до них територій; із прийняття із суден усіх видів забруднень (крім баластових вод)), шляхом дій суб'єкта господарювання, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

В своїй заяві ГО Приазовя зазначило, що ОСОБА_8, використовуючи своє монопольне становище, шляхом шантажу та тиску на судновласників СЧС Вера та його капітана, вимагала та вимагає додаткову плату за послуги, які входять та сплачені у складі портових зборів, а саме: - за оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту, які входять і сплачені у складі корабельного збору (а саме: із забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах); - за заїзд (забезпечення заїзду) автотранспорту на територію ОСОБА_8, які входять і сплачені у складі причального збору (а саме: з утримання та обслуговування причальних споруд і прилеглих до них територій; з ремонту, модернізації, реконструкції і будівництва причальних споруд і прилеглих до них територій) та корабельного збору, а саме їїзабезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах); - за зняття забруднених вод із суден, які входять та сплачені у складі санітарного збору.

За інформацією Заявника, за весь період часу перебування судна СЧС Вера в Бердянському морському порту оплату портових зборів здійснював капітан судна виділеними судновласниками СЧС Вера коштами через зазначених вище морських агентів. Сплату судновласниками СЧС Вера (їх морськими агентами) впродовж періоду з 01.01.2015 по 01.02.2016 портових зборів, в тому числі канального, причального та санітарного, в повному обсязі - 16830,19 грн. (2015 рік - 15561,76 гри., січень 2016 року -1768,43 грн.), підтверджено ОСОБА_8. Окрім того ОСОБА_8 зазначила, що нею за вказаний період було отримано оплату за послуги з оформлення приходу СЧС Вера у морський порт і виходу з морського порту - на загальну суму 40486, 40 грн. (оплата проведена в 2015 році), за заїзд (забезпечення заїзду) автотранспорту на територію ОСОБА_8 - на суму 22271,77 гри. (2015 рік - 21304,85 грн., січень 2016 року - 966,92 грн.), за зняття забруднених вод із судна СЧС Вера - 2726,10 грн. (оплата проведена в 2015 році).

За інформацією ГО Приазов'я, додаткова плата за вищезазначені послуги, які входять до складу портових зборів (корабельного, причального та санітарного), впродовж 2015 року та січня 2016 року була здійснена вимушено для уникнення вимушеної стоянки СЧС Вера в Бердянському морському порту,

В обґрунтування підстав та необхідності надання платних послуг з оформлення приходу/виходу судна в/з порт(у), за заїзд (забезпечення заїзду) автотранспорту на територію порту, за зняття забруднених вод із судна за умови справляння з СЧС Вера відповідних портових зборів, ОСОБА_8 зазначила, що вказані послуги не відносяться до спеціалізованих та портових зборів, а, отже, оплачуються за вільними тарифами, як це передбачено частиною третьою статті 21 Закону України Про морські порти України.

Не погодившись із вищевказаними обставинами, Державне підприємство Адміністрація морських портів України, м. Київ в особі Бердянської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України, м. Бердянськ звернулось до місцевого господарського суду із позовом до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя про визнання недійсним рішення від 29.12.2016 № 22-рш по справі № 03/11-16.

При розгляді вищезазначених вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Згідно ст. 3 Закону України Про Антимонопольний комітет України основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями субєктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) субєктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Пунктами 1, 4, 15 частини 1 статті 7 Закону Про Антимонопольний комітет України визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України Про Антимонопольний комітет Українидля реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції.

Згідно ст. 14 Закону України Про Антимонопольний комітет України, адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України, зокрема, має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження); визначати наявність або відсутність контролю між суб'єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб'єктів господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання.

Згідно ст. 24 Закону Про Антимонопольний комітет України, рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.

Згідно ст. 48 Закону України Про захист економічної конкуренції, за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, накладення штрафу.

Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових чи уповноважених представників субєкта господарювання за відповідною юридичною адресою, - рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обовязковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Частиною першою ст. 59 Закону України Про захист економічної конкуренції встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України Про захист економічної конкуренції зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Матеріали справи свідчать, що Державне підприємство Адміністрація морських портів України, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є юридичною особою, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 27.05.2013 № 10741360000045716. Основним видом діяльності Підприємства є Допоміжне обслуговування водного транспорту (код КВЕД 52.22).

ДП Адміністрація морських портів України відповідно до Статуту (нова редакція), затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 24.03.2014 №149, є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство.

Відповідно до Статуту, метою і предметом діяльності Підприємства є забезпечення функціонування морських портів, організація та забезпечення безпеки мореплавства, утримання та ефективне використання державного майна, закріпленого за ним на праві господарського відання, отримання прибутку, справляння та цільове використання портових зборів та плати за послуги, що надаються суб'єктами природних монополій тощо. Майно ДП АМПУ є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Серед джерел формування майна Підприємства визначено портові збори, плату за послуги, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, доходи від реалізації продукції, робіт послуг та іншої господарської діяльності.

У розумінні статті 1 Закону України Про захист економічної конкуренції;, ДП Адміністрація морських портів України є суб'єктом господарювання.

В кожному морському порту України Підприємством утворюються філії (адміністрації морських портів). Так, до складу ДП Адміністрація морських портів України входить 13 філій, що діють в морських портах, серед яких - Бердянська філія державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Бердянського морського порту).

Бердянська філія державного підприємства Адміністрація морських портів України (далі - Адміністрація Бердянського морського порту, БФ ДП „АМПУ", ОСОБА_8 є відокремленим підрозділом Підприємства, який не має статусу юридичної особи та здійснює від імені Підприємства частину господарської діяльності.

Згідно з Положенням про Бердянську філію ДП АМПУ, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури від 18.04.2014 №184 (надалі - Положення), ОСОБА_8 створена відповідно до законодавства України та статуту Підприємства, з метою забезпечення функціонування морського порту Бердянськ, організації та забезпечення безпеки мореплавства, утримання та ефективного використання державного майна, закріпленого за ОСОБА_8, отримання прибутку, справляння та цільового використання портових зборів тощо.

ОСОБА_8 має окремий баланс, який входить до зведеного балансу Підприємства, круглу печатку зі своїм найменуванням, кутовий та інші штампи, бланки зі своїм найменуванням. ОСОБА_8 може відкривати поточні та інші рахунки в установах банків.

Дії, які вчиняються ОСОБА_8 у встановленому законодавством України та Положенням порядку, вчиняються від імені Підприємства. Підприємство несе відповідальність за всіма зобов'язаннями ОСОБА_8.

ОСОБА_8, згідно із пунктом 4.6 Положення, у межах своїх повноважень, зобов'язана: - забезпечувати конкурентоспроможність морського порту та сприяти розвитку в морському порту підприємницької діяльності; - стягувати в установленому порядку портові збори, збори та плату за послуги, що надаються у морському порту; - виконувати фінансовий план ОСОБА_8 тощо.

ОСОБА_8 реалізовує послуги за вільними цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - за державними регульованими цінами і тарифами.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України Про морські порти України (надалі - Закон), морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов'язаних з цим видів господарської діяльності.

Відповідно до статті 4 Закону України Про морські порти України, одним із принципів функціонування та розвитку морських портів є розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності.

Згідно із статтею 74 Кодексу торговельного мореплавства України, організація та забезпечення безпеки мореплавства у морському порту покладаються на адміністрацію морських портів України.

Відповідно до статті 21 Закону, у морському порту надаються послуги, тарифи на які підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту (спеціалізовані послуги, які надаються суб'єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів), а також інші . послуги, тарифи на які є вільними та визначаються договором між суб'єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону, у морському порту справляються портові збори, серед яких, корабельний, причальний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням.

Згідно із частиною другою статті 22 Закону, розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Частиною третьою статті 22 Закону передбачено, що портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.

В частині першій статті 21 Закону зазначено, що тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 було затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів (надалі - Порядок справляння зборів №316), а також Порядок обліку та використання коштів від портових зборів (надалі - Порядок використання коштів від зборів №316).

Відповідно до Порядку справляння зборів №316, портові збори справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку. Сплата портових зборів у морських портах здійснюється до виходу судна з морського порту.

Порядок використання коштів від зборів №316 регулює питання, пов'язані з обліком та використанням коштів від портових зборів, що справляються в установленому законодавством порядку, та є обов'язковим для застосування усіма суб'єктами господарювання різних форм власності, на користь яких справляються портові збори.

За вказівкою капітана СЧС Вера платежі за послуги, що входять до складу портових зборів, сплачували номіновані ним морські агенти (виконують формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна в/із порт(у), допомагають капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, сплачують за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням судна у порту), а саме:

- ДСД 30.05.12 №1 - УП/О 32972994 ЧП ГНПИ (надалі - ДСД 30.05.12 №1) - на підставі укладених з Підприємством в особі ОСОБА_8 договорів від 24.09.2013 №13 (підписаний з протоколом розбіжностей, вказаний договір не визнається з боку Підприємства), від 22(28),04.2014 № 99/82-П-БЕФ-14;

- ФОП ОСОБА_9 - на підставі укладеного з Підприємством в особі ОСОБА_8 договору від 20.08.2015 №65-П-БЕФ-15, та укладеного з Підприємством договору від 14.01.2016 №4-П-АМПУ-16.

Предметом вказаних договорів є надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки: порядок надання (виконання) адміністрацією порту суднозаходу за плату послуг (робіт) при обслуговуванні суден морським агентом в морських портах України, а також врегулювання порядку нарахування та оплати портових зборів та інших послуг (робіт), наданих (виконаних) адміністрацією порту суднозаходу та організація інформаційного забезпечення під час приходу, перебування та виходу судна із морського порту; послуги із забезпечення проведення криголамних робіт протягом періоду оголошення льодової компанії та інші послуги. Відповідно до вказаних договорів, морські агенти, серед інших платежів, провадять оплату портових зборів, за оформлення приходу суден, що агентуються морським агентом, у морський порт і виходу їх з морського порту, за заїзд (забезпечення заїзду) автотранспорту на територію порту, за зняття забруднених вод із судна тощо.

Умовою договору від 20.08.2015 №65-П-БЕФ-15, укладеного Підприємством в особі ОСОБА_8 з ФОП ОСОБА_9В, який агентує СЧС Вера, була передбачена обов'язкова попередня оплата в розмірі 2000,0 грн., а у разі витрачання вказаної попередньої оплати, ОСОБА_8, відповідно до умов договору, повинна була інформувати морського агента про залишок авансового платежу для його своєчасного поповнення до суми 2000 грн. Крім того, умовами вказаного договору передбачено, що у разі відсутності на поточному рахунку ОСОБА_8 авансового платежу від ФОП ОСОБА_9, ОСОБА_8 припиняє надання послуг за даним договором до моменту поповнення передоплати до суми 2000,00 грн.

Так, за інформацією ГО Приазов'я (лист №25 без зазначення дати, вх. від 27.05.2016 № 4-962) ОСОБА_8 самовільно списувала з рахунків морського агента ФОІІ ОСОБА_9 грошові кошти та вимагала поповнити кошти на рахунку порту до 2000,00 грн.

Умовами договору від 14.01.2016 №4-П-АМПУ-16, укладеного Підприємством з ФОП ОСОБА_9, обов'язкова попередня оплата агентом не передбачена, але зазначено, що у разі несплати морським агентом зборів, штрафів, та інших належних адміністрації порту суднозаходу платежів, Підприємство, в особі капітана порту, залишає за собою право, згідно зі ст. 91 Кодексу торговельного мореплавства України, прийняти усі заходи щодо відмови у видачі дозволу на вихід судна з морського порту після закінчення обробки судна, до моменту сплати всіх належних платежів.

Листом від 17.12.2014 № 11.17-14/822 ОСОБА_8 попередила судновласника СЧС Вера, що у разі несплати заборгованості у сумі 9931,59 грн., яка рахувалася станом на 17.12.2014 за послуги, надані судну СЧС Вера (серед яких - за зняття забруднених вод. використання причалів, оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту, забезпечення заїзду вантажного автотранспорту), ОСОБА_8 не буде подовжувати термін дії договору на 2015 рік та надавати послуги з оформлення перепусток та заїзду автотранспорту на територію Бердянського порту, а також послуги з електрозабезпечення судна. Тому, судновласники СЧС Вера з січня 2015 року почали здійснювати додаткову оплату за послуги, які були вже сплачені у складі портових зборів.

За інформацією позивача за весь період часу перебування судна СЧС Вера в Бердянському морському порту оплату портових зборів здійснював капітан судна виділеними судновласниками СЧС Вера коштами через зазначених вище морських агентів.

Сплату судновласниками СЧС Вера (їх морськими агентами) впродовж періоду з 01.01.2015 по 01.02.2016 портових зборів, в тому числі канального, причального та санітарного, в повному обсязі - 16830,19 грн. (2015 рік - 15561,76 гри., січень 2016 року -1768,43 грн.), підтверджено ОСОБА_8 (листи від 14.04.2016 №11.04-13/144, від 10.05.2016 №11.13.20/86). Окрім того ОСОБА_8 зазначає (лист від 10.05.2016 №11.13.20/86), що нею за вказаний період було отримано оплату за послуги з оформлення приходу СЧС Вера у морський порт і виходу з морського порту - на загальну суму 40486, 40 грн. (оплата проведена в 2015 році), за заїзд (забезпечення заїзду) автотранспорту на територію ОСОБА_8 - на суму 22271,77 гри. (2015 рік - 21304,85 грн., січень 2016 року - 966,92 грн.), за зняття забруднених вод із судна СЧС Вера - 2726,10 грн. (оплата проведена в 2015 році).

Таким чином, СЧС Вера своєчасно сплачувало портові збори (корабельний, причальний та санітарний), але при цьому, ОСОБА_8 впродовж 2015 року та січня 2016 року стягувала додатково кошти за оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту, за заїзд (забезпечення заїзду) автотранспорту на територію порту, за зняття забруднених вод із судна), що оплачується у складі портових зборів, за тарифами, розрахованими нею (ОСОБА_8) самостійно на підставі калькуляцій, затверджених наказами ОСОБА_8.

Крім того, з часу укладення Підприємством з ОСОБА_10,В. (агентом) договору від 14.01.2016 №4-П-АМПУ-16, яким обов'язкова попередня оплата не передбачена, оплата за оформлення приходу/виходу СЧС Вера в/із порт(у), за заїзд (забезпечення заїзду) автотранспорту на територію порту - не проводилася. При цьому, рахунки за оформлення приходу/виходу СЧС Вера в/із порт(у), за заїзд автотранспорту на територію порту ОСОБА_8 продовжувалися виставлятися.

За інформацією ГО Приазов'я (лист від 22.03.2016 № 17) додаткова плата за вищезазначені послуги, які входять до складу портових зборів (корабельного, причального та санітарного), впродовж 2015 року та січня 2016 року була здійснена вимушено для уникнення вимушеної стоянки СЧС Вера в Бердянському морському порту.

Твердження позивача про те, що СЧС Вера в Порту здійснює свою господарську діяльність, апеляційний господарський суд вважає необґрунтованим, оскільки, перелік портових операторів, операторів терміналів у кожному морському порту, а також перелік послуг, які вони надають, визначено в Реєстрі морських портів України, ведення якого здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 7 частини другої статті 6 Закону України Про морські порти України, пункт 3.1 розділу III Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 №348, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2013 р. за № 1401/23933. В Реєстрі морських портів України, опублікованому на офіційному сайті Підприємства, серед портових операторів та операторів терміналів відсутні суб'єкти господарювання, які є судновласниками СЧС Вера.

Крім того, капітан судна лише виконував вимоги ст.57 Кодексу торговельного мореплавства України, забезпечуючи судно товарно-матеріальними цінностями з метою досягнення капітаном судна безпечного мореплавства.

Положеннями ст. 58 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що на капітана судна покладається управління судном, у тому числі судноводіння, вжиття всіх заходів, необхідних для забезпечення безпеки плавання, запобігання забрудненню морського середовища, підтримання порядку на судні, запобігання завданню будь-якої шкоди судну, людям, вантажу, що перебувають на ньому. Капітан подає позови щодо дій, викликаних потребами судна.

Таким чином, капітан судна виконував обов'язки, покладені наказом Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Порядку оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту" №430 від 27.06.2013р. Між тим, в постанові Вищого господарського суду України по справі №908/3921/15 від 19.04.2016р. зазначено, що не підлягають сплаті рахунки за оформлення відходу/приходу та контролю судна з метою безпеки судноплавства, оскільки перевірка судна зі складанням акту та оформлення приходу/відходу є заходами, пов'язаними із забезпеченням безпеки судноплавства на судноплавних шляхах, що проводяться відповідно до наказів Міністерства інфраструктури України №545 від 17.07.2003р. та №430 від 27.06.2013р.

Окрім того, т/х "Вера" при кожному заході судна до порту сплачувалися портові збори, в тому числі і корабельний збір, кошти від якого спрямовуються на забезпечення заходів з безпеки мореплавства відповідно до розділу II "Корабельний збір" наказу Міністерства інфраструктури України №316 від 27.05.2013р., тобто за послуги, у тому числі контролю та оформлення, відповідно до наказів №545 від 17.07.2003р. та №430 від 27.06.2013р., згідно з якими плата не передбачена, так як оплата цієї послуги входить до корабельного збору.

Щодо посилань позивача, що послуги з оформлення приходу/виходу судна в/з порт(у), за заїзд (забезпечення заїзду) автотранспорту на територію порту, за зняття забруднених вод із судна не відносяться до спеціалізованих та портових зборів, а, отже, оплачуються за вільними тарифами, як це передбачено частиною третьою статті 21 Закону України Про морські порти України, слід зазначити наступне.

Послуги щодо забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах оплачуються у складі корабельного збору.

Відповідно до пункту 2.1 розділу II Порядку справляння зборів №316, корабельний збір справляється із суден груп А, Б і Г за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку.

Згідно із пунктом 2.3 розділу II Порядку справляння зборів №316, від корабельного збору звільняються судна груп Д та Е.

Так, до суден групи А відносяться вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, до суден групи Д - зокрема, судна, що заходять вимушено для постачання, карантинних потреб, а також судна, що прямують на ремонт на судноремонтні підприємства (бази) України, до суден групи Е - серед інших, риболовні судна, що заходять без виконання вантажних операцій.

Порядком використання коштів від зборів №316 передбачено, що кошти від корабельного збору використовуються, зокрема, на заходи, пов'язані із забезпеченням безпеки судноплавства на судноплавних шляхах.

Судно може бути допущене до плавання тільки після того, як буде встановлено, що воно задовольняє вимоги безпеки мореплавства, охорони людського життя і навколишнього природного середовища (стаття 23 Кодексу торговельного мореплавства України).

Державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях здійснюється капітаном морського порту (стаття 75 Кодексу торговельного мореплавства України).

Статтею 79 Закону України Про морські порти України передбачено, що до повноважень капітана морського порту належить, зокрема, його розпорядження з питань забезпечення безпеки мореплавства, які є обов'язкові для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають в акваторії та на території цього морського порту.

Порядок діяльності капітана морського порту та служби капітана морського порту в частині здійснення ними нагляду та забезпечення безпеки мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях, встановлено Положенням про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України 27.03.2013 № 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2013 р. за № 632/23164 (надалі - Положення про капітана№190).

Капітан морського порту очолює службу капітана морського порту, яка входить до складу адміністрації морських портів України (п. 1.1 Положення про капітана №190).

Відповідно до статі 78 Кодексу торговельного мореплавства України та Положення про капітана № 190, до функцій капітана морського порту належать, зокрема: - державний нагляд за дотриманням законодавства і правил мореплавства, а також міжнародних договорів України щодо мореплавства, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; - перевірка суднових документів, дипломів і кваліфікаційних свідоцтв; - нагляд за дотриманням вимог щодо порядку заходження суден у морський порт і виходу з морського порту; - нагляд за дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища; - керівництво службою капітана морського порту; - оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту.

З аналізу викладених норм вбачається, оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту - це законодавчо визначена функція капітана морського порту, який є посадовою особою, уповноваженою на здійснення державного нагляду за мореплавством у морському торгівельному порту України.

Відтак, оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту відноситься до заходів, пов'язаних із забезпеченням безпеки судноплавства на судноплавних шляхах, при цьому за кожний вхід суден у порт та вихід з порту нараховується корабельний збір у розмірі, визначеному Порядком № 316.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Вищого господарського суду від 10.06.2015 по справі №908/3150/14 та від 10.08.2016 по справі №908/218/16.

Процедура оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту передбачена Правилами контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 17,07.2003 №545, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 березня 2004 р. за № 353/8952 (надалі -Правила №545), та Порядком оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.06.2013 № 430, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 липня 2013 року за № 1230/23762 (надалі - Порядок №430).

Відповідно до Правил №545 та Порядку №430, оформлення приходу (виходу) в (із) порт (порту) судна та його перевірка (контроль) є заходами, пов'язаними із забезпеченням безпеки судноплавства на судноплавних шляхах. Вказаними нормативними документами плата за оформлення приходу (виходу) в (із) порт (порту) судна та його перевірку не передбачена.

Водночас, відповідно до Порядку використання коштів від зборів №316, заходи, пов'язані із забезпеченням безпеки судноплавства на судноплавних шляхах, оплачуються коштами від корабельного збору.

Вищевикладеним спростовується твердження Позивача, про те, що дії капітана порту з оформлення приходу/виходу суден з/в порт не оплачуються портовими зборами, а повинні відшкодовуватися за рахунок вільних тарифів, які встановлюються БФ ДП „АМПУ".

Під час розгляду антимонопольної справи також було встановлено, що в період січень грудень 2015 року ОСОБА_8 із СЧС Вера стягувала плату за оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту за тарифами, встановленими наказом ОСОБА_8 від 12.12.2014 №241-ОД (із змінами, внесеними наказом ОСОБА_8 від 30.12.2014 № 263-ОД).

Плату за оформлення приходу судна у морський порт і виходу з морського порту ОСОБА_8 нараховувала за кожний вхід та вихід СЧС Вера в/із акваторію(ї) морського порту, операційну (ої) акваторію(ї) причалу (причалів), додатково до корабельного збору.

З січня 2016 року ОСОБА_8 нараховувала плату за послуги, що надаються службою капітана порту Бердянської філії ДП АМПУ з оформлення приходу/відходу, огляд судна із складанням акту перевірки для суден, що відносяться до групи суден прибережного плавання (риболовецькі судна) (надалі - оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту) на підстав наказу від 15.12.2015 №318-ОД.

Так, морському агенту ФОП ОСОБА_9 ОСОБА_8 було виставлено рахунок від 31.12.2015 №1503063200 щодо сплати портових зборів, зокрема, корабельного, причального, санітарного. Рахунок було виставлено на підставі Заявок на постановку судна к причалу Бердянского морского порта (мова оригіналу) від 21.12.2015 та від 25.12.2015, згідно яких СЧС Вера перебував біля причалу порту з 21.12.2015 по 23.12.2015 та з 25.12.2015 по 27.12.2015 відповідно.

Водночас, ОСОБА_8 було складено ОСОБА_8 виконаних робіт служби капітана порту від 21.12.2015 № 11.18-44/2633, від 23.12.2015 № 11.18-44/2638, від 25.12.2015 № 11.18-44/2651, від 27.12.2015 № 11.18-44/2668 та від 28.12.2015 № 11.18-44/2674 щодо оформлення ОСОБА_8, (а саме: черговим капітаном інспекції портнагляду ОСОБА_8), приходу/відходу СЧС Вера в (із) порт(у). Вказані акти виконаних робіт складені без посилання на договір, на підставі якого виконані вищезазначені роботи, а також без зазначення їх ціни та вартості.

На підставі цих ОСОБА_8 щодо СЧС Вера було виставлено морському агенту ФОЛ ОСОБА_9 рахунок від 31.32.2015 №1503063400 на сплату за оформлення приходу суден в кількості 3 одиниць на суму 755,34 грн. та на сплату за оформлення відходу суден в кількості 2 одиниці на суму 503,56 грн. (без ПДВ).

Вказані кошти ОСОБА_8 були стягнуті з ФОП ОСОБА_9 автоматично, шляхом списання наявної на рахунку ОСОБА_8 попередньої оплати морського агента, здійсненої ФОП ОСОБА_11 на виконання умов договору від 20.08.2015 Х°65-П-БЕФ-15.

За інформаціями Підприємства (лист від 12.09.2016 №5461) та ОСОБА_8 (листи від 14.04.2016 №11.04-13/144, від 10.05.2016 №11.13.20/86), ОСОБА_8 була отримана оплата за оформлення приходу СЧС Вера у морський порт і виходу з морського порту на загальну суму 40486,40 грн., яка проведена в 2015 році. Рахунки за оформлення приходу/виходу СЧС Вера в/із порт(у) ОСОБА_8 продовжувалися виставлятися і в 2016 році, але оплата за ними не була проведена.

В матеріалах конкурентної справи містяться відповідні докази в підтвердження сплати корабельного збору за судно СЧС Вера, за рахунок коштів від якого відшкодовані послуги за оформлення приходу, відходу суден до/з порту. Тобто послуги з оформлення приходу та відходу суден до/з порту оплачено за вказане судно у складі корабельного збору.

Отже, матеріалами конкурентної справи підтверджено, що ОСОБА_8 виставляла в період з січня 2015 року по грудень 2016 року до оплати та стягувала в 2015 році із судновласників СЧС Вера додаткові кошти за оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту, які сплачуються у складі корабельного збору, що не передбачено нормативно-правовими актами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що дії ДП Адміністрація морських портів України в особі ОСОБА_8, які полягають у виставленні до оплати в період з січня 2015 року по грудень 2016 року та стягненні із судновласників СЧС Вера в 2015 році додаткових коштів за оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту, що входять і оплачуються СЧС Вера у складі корабельного збору (забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах), що не передбачено нормативно-правовими актами, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуги із забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах, що надаються у морському порту, шляхом дій суб'єкта господарювання, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Щодо послуг по забезпеченню безпеки судноплавства на судноплавних шляхах; утримання та обслуговування причальних споруд і прилеглих до них територій; на ремонт, модернізацію, реконструкцію і будівництво причальних споруд і прилеглих до них територій, які оплачуються у складі корабельного та причального зборів, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Кошти від корабельного збору використовуються, зокрема, на заходи, пов'язані із забезпеченням безпеки судноплавства на судноплавних шляхах.

Безпека судноплавства, відповідно до пункту 1.7 Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 20.11.2003 №904, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2003 р. за № 1193/8514 (надалі - Положення №904), - це стан збереження (захищеності) людського здоров'я і життя, довкілля та майна на морі й на внутрішніх водних шляхах; відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з загибеллю або травмуванням людей, заподіянням шкоди довкіллю або матеріальних збитків.

Вжиття всіх заходів, необхідних для забезпечення безпеки плавання, запобігання забрудненню морського середовища, підтримання порядку на судні, запобігання завданню будь-якої шкоди судну, людям і вантажу, що перебувають на ньому, відповідно до статті 58 Кодексу торговельного мореплавства України, покладено на капітана судна.

При заході та знаходженні судна в проміжному для нього порту, в першу чергу дії капітана судна направлені на виконання обов'язків щодо збереження життя та здоров'я членів екіпажу, забезпечення судна всіма необхідними засобами, у тому числі дизельним пальним для можливості продовжити рейс та безпечно вийти з порту, поповнення запасів, а також зняття з борту судна всіх небезпечних відходів, а також водного біологічного ресурсу (надалі - ВБР), який стає збудником хвороб на судні у разі його необроблення для чого ВБР необхідно транспортувати на рибоприймальний пункт, тобто, вивезти за межі ОСОБА_8.

Всі ці заходи (поповнення запасів, укриття від непогоди, вивантаження риби та рибопродукції в проміжному порт;' без зміни екіпажу), відповідно до пункту 2.4.5 пункту 2.4 Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 17.07.2003 № 545, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 березня 2004 р. за № 353/8952, відносяться до заходів з безпеки судноплавства для риболовних суден, що заходять у морський порт.

До заходів з безпеки судноплавства відноситься й забезпечення безпечного проїзду до судна на вимогу Міжнародного Кодексу з охорони суден і портових засобів від 12.12.2002 № 2 (Кодекс ОСПЗ).

Так, Кодексом ОСПЗ, з метою виявлення та попередження актів, що становлять загрозу для безпеки в секторі морського транспорту, передбачені заходи по контролю доступу на судно, при яких проводиться перевірка та огляд людей, багажу, особистих речей, транспортних засобів та їх вмісту тощо.

Дія цього, адміністрацією морських портів України у встановленому законом порядку створюється служба морської безпеки (надалі - СМБ).

Відповідно до пункту 1.4 Типового положення про службу морської безпеки порту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 05.08.2011 № 339, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2011 р. за N 1233/19971, СМБ є структурним підрозділом адміністрації морських портів України, морського термінала або портового оператора, який відповідає за впровадження й підтримання належного рівня морської безпеки в адміністрації морських портів України, морського термінала або портового оператора, підтримання режиму перебування в порту, захист об'єктів портової інфраструктури, суден, що перебувають у адміністрації морських портів України, морського термінала або портового оператора, їх екіпажів і пасажирів від актів піратства, тероризму, актів незаконного втручання та Інших протиправних дій.

До основних завдань СМБ, зокрема, віднесено забезпечення охорони і захисту інфраструктури порту або портових засобів, суден, які в них обслуговуються, їх екіпажів і пасажирів, а також вантажів, що обробляються, здійснення заходів з охорони і контролю, зокрема щодо в'їзду, стоянки, завантаження і вивантаження транспортних засобів.

Отже, заїзд автотранспорту на територію порту відбувається з метою забезпечення заходів з безпеки судноплавства, у вигляді постачання запасів на риболовне судно та зняття з борту судна на автомобіль водного біологічного ресурсу для подальшого його транспортування до рибоприймальних пунктів. Для цього по території порту (від воріт порту до причалу та від причалу до воріт порту) проїжджають автомобілі.

При цьому, СМБ проводиться огляд кожного автомобіля для захисту інфраструктури порту або портових засобів, суден, які в них обслуговуються. їх екіпажів і пасажирів, а також вантажів, що обробляються, від актів піратства, тероризму, актів незаконного втручання та Інших протиправних дій.

При заїзді та проїзді автомобілів від воріт порту до судна, яке стоїть біля причалу та у зворотному напрямку, використовується інфраструктура порту, зокрема, причальні споруд і прилеглі до них території.

Відповідно до пункту 5.1 розділу V Порядку справляння зборів №316, із суден, що стоять біля причалу, справляється причальний збір.

Кошти від причального збору, відповідно до пункту 2.2. Порядку використання коштів від зборів №316, використовуються, зокрема, на утримання та обслуговування причальних споруд і прилеглих до них територій; на ремонт, модернізацію, реконструкцію і будівництво причальних споруд і прилеглих до них територій; на утримання персоналу, що бере участь у проведенні робіт та здійснює технічний нагляд за будівництвом (придбанням, виготовленням), модернізацією, реконструкцією, ремонтом та експлуатацією причалів та прилеглих акваторій та інших необоротних активів, що використовуються на зазначені в цьому пункті цілі, у тому числі на забезпечення соціальних гарантій цього персоналу.

Таким чином, сплативши портові збори (причальний та корабельний), риболовецькі судна мали право на безкоштовне отримання послуг, які оплачуються у складі портових зборів, а саме: стояти у безпечного причалу, вільно користуватися прилеглою до причалів територією, визначеною координатами в Обов'язкових постановах по Бердянському морському торговельному порту, для поповнення запасів судна для рибного та іншого морського промислу, вивантаження ВБР на автомобілі та транспортувати їх по прилеглій до причалів території порту, мали право на безкоштовний огляд представником СМБ автомобілів при забезпеченні заїзду автомобілів до судна.

До аналогічного висновку прийшов і Вищий господарський суд України в постановах від 10.06.2015 по справі №908/3150/14 та від 10.08.2016 по справі №908/218/16.

Проте, в період з січня 2015 року по січень 2016 року ОСОБА_8 із СЧС Вера за заїзд (забезпечення заїзду) автотранспорту на територію порту (ОСОБА_8) стягувала плату за тарифами, встановленими наказами ОСОБА_8 від 30.12.2014 №261-ОД, від 15.12.2015 №319-ОД (за заїзд легкової автомашини на територію ОСОБА_8, за заїзд вантажної автомашини на територію ОСОБА_8, за заїзд спеціалізованої машини для бункерування дизельним паливом та забезпечення безпеки під час бункерування).

При цьому, ОСОБА_8 за кожне швартування судна Вера до причалу (за стоянку біля причалу) порту нараховувався причальний та корабельний збори.

З лютого 2016 року ОСОБА_8 нараховувала плату за заїзд (забезпечення заїзду) автомашини на територію порту (ОСОБА_8) на підставі наказу від 28.01.2016 №17.

Водночас, ОСОБА_8 було складено ОСОБА_8 здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 31.12.2015 б/н щодо надання ОСОБА_8 послуг: забезпечення заїзду вантажною автотранспорту на територію ОСОБА_8 з 21.12.2015 по 29.12.2015 (21.12.2015, 22.12.2015, 25.12.2015, 29.12.2015); забезпечення заїзду спецмашини для бункерування дизпаливом риболовецькі судна 22.12.2015, та виставлено ОСОБА_8 відповідний рахунок від 31.12.2015 №1504112900 на сплату вказаних послуг.

Акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 31.12.2015 б/н зі сторони СЧС Вера не підписано, однак зроблено застереженням: …Оплаті не підлягає.

Вказані кошти ОСОБА_8 були стягнуті з ФОП ОСОБА_9 автоматично, шляхом списання наявної на рахунку ОСОБА_8 попередньої оплати морського агента, здійсненої ФОП ОСОБА_12 на виконання умов договору від 20.08.2015 №65-П-БЕФ-15.

Також, згідно із Заявкою на постановку судна до причалу Бердянского морского порту (мова оригіналу) від 18.01.2016, фактичний час швартування СЧС Вера до причалу 18.01.2016, фактичний відхід від причалу - 22.01.2016. Згідно із рахунком від 31.01.2016 №1603008000, ОСОБА_8 нараховано причальний, корабельний та інші портові збори.

Водночас, ОСОБА_8 складено акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 22.01.2016 б/н та 31.01.2016 б/н щодо надання ОСОБА_8 послуг: забезпечення заїзду вантажного (до 40 т) автотранспорту на територію ОСОБА_8 з 04.01-2016 по 26.01.2016 та виставлено ОСОБА_8 відповідні рахунки від 22.01.2016 №1604004000 та від 31.01.2016 №1604012700 на сплату за забезпечення заїзду вантажного (до 40 т) автотранспорту на територію ОСОБА_8.

Вказані кошти ОСОБА_8 були стягнуті з ФОП ОСОБА_9 автоматично (частково), шляхом списання наявної на рахунку ОСОБА_8 попередньої оплати морського агента, здійсненої ФОП ОСОБА_9 на виконання умов договору від 20.08.2015 №65-П-БЕФ-15.

Акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послут) від 22.01.2016 б/н та від 31.01.2016 б/н із сторони СЧС Вера не підписано, проте було зазначено, що за вказані послуги вже було сплачено у складі портових зборів, оплаті не підлягають.

Подібні застереження відображені й на інших ОСОБА_8 виконаних робіт щодо надання послуг для СЧС Вера за заїзд автотранспорту на територію порту.

За інформаціями Підприємства (лист від 12.09.2016 №5461) та ОСОБА_8 (листи від 14.04.2016 №11.04-13/144, від 10.05.2016 №11.13,20/86), ОСОБА_8 була отримана оплата за заїзд (забезпечення заїзду) автотранспорту на територію ОСОБА_8 на загальну суму 23095,37 грн. (2015 рік - 21304,85 грн., січень 2016 року - 966,92 грн., вересень 2016 року - 823,60 грн.). Рахунки за заїзд (забезпечення заїзду) автотранспорту на територію порту ОСОБА_8 продовжувалися виставлятися і в 2016 році, але оплата за ними (окрім проведених в січні та вересні (шляхом коригування) 2016 року вищезазначених сум), здійснена не була.

Матеріали конкурентної справи містять докази сплати за спірний період причального та корабельного зборів за судно СЧС Вера, тобто кошти за послуги заїзду автотранспорту та використання причалів і території вже були сплачені у складі причального та корабельного зборів.

Отже, матеріалами конкурентної справи підтверджено, що ОСОБА_8 виставляла до оплати та стягувала впродовж 2015-2016 років із судновласників СЧС Вера додаткові кошти за послуги, які оплачуються у складі причального та корабельного зборів.

Щодо посилань позивача про те, що, зі змісту Обов'язкових постанов по морському порту Бердянськ вбачається, що вони не містять жодної інформації, яка саме територія є прилеглою до причалів порту, а діючим законодавством України не передбачено, яка саме територія підпадає під визначення прилеглої до причалів, а отже, визначення такої території та витрати, пов'язані з її утриманням, відносяться до компетенції адміністрації порту як балансоутримувача цих споруд (причалів). Позивачем визначено, що автошляхи не є прилеглою до причалів територією, тому Підприємством правомірно нараховувавсь плата за використання вказаних автошляхів, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.2. Порядку використання коштів від зборів №316, кошти від причального збору, використовуються, зокрема, на утримання та обслуговування не лише причальних споруд, а й прилеглих до них територій.

Відповідно до пункту 1.5 Обязательных постановлений по государственному предприятию Бердянский морской порт (мова оригіналу), введених в дію з 01.09.1989р., та пункту 3.1 Обов'язкових постановах по морському порту Бердянськ, затверджених наказом Підприємства від 19.07.2016р. №254, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 12.08.2016 за № 98/1411, територія порту визначена у відповідних межах, зокрема, впродовж огорожі, яка розмежовує території порту та підприємства електромереж Горсвет, а також Бердянський район електричних мереж до точки Д>>, далі впродовж огорожі, яка розмежовує території Порта та заводу підйомно-транспортного обладнання по вул. М.Горького до будівлі морського вокзалу до точки Р, до точки №1, а потім впродовж берегової лінії до плавпричалу, по кордонам причалів №№1-9 та берегоукріпленню до точки №10.

Згідно Інформації ОСОБА_8 (лист від 14.04.2016 № 11.04-13/144), оскільки діючим законодавством не передбачено визначення, яка саме територія підпадає під поняття прилеглої до причалів, то визначення такої території та витрати, пов'язані з її утриманням, відноситься до компетенції адміністрації порту як балансоутримувача цих споруд (причалів); вказаний висновок було надано ДП Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України.

Водночас, на вимогу територіального відділення від 22.08.2016 № 03-18/03-Іі-оі. Підприємством та ОСОБА_8 не було надано жодних документів, якими було визначено прилеглу до причалів територію по Бердянському морському порту.

Отже, в ході розгляду справи № 03/11-16 Підприємство та ОСОБА_8 не надали до територіального відділення ґрунтовних пояснень та документальних доказів, які б спростовували віднесення до прилеглої до причалів території територію, визначену координатами в Обов'язкових постановах по Бердянському морському торговельному порту, не надано таких доказів і суду.

Враховуючи викладене, відповідач дійшов обґрунтованого висновку в оскаржуваному рішенні, що дії ДП Адміністрація морських портів України в особі ОСОБА_8, які полягають у виставленні до оплати в період з січня 2015 року по грудень 2016 року та стягненні із судновласників СЧС Вера в 2015 році та січні, вересні 2016 року додаткових коштів за заїзд автотранспорту на територію порту (ОСОБА_8), що входить і оплачується СЧС Вера у складі корабельного та причального зборів (забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах; з утримання та обслуговування причальних споруд і прилеглих до них територій; з ремонту, модернізації, реконструкції і будівництва причальних споруд і прилеглих до них територій), що не передбачено нормативно - правовими актами та є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках послуг із забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах; з утримання та обслуговування причальних споруд і прилеглих до них територій; з ремонту, модернізації, реконструкції і будівництва причальних споруд і прилеглих до них територій, що надаються у морському порту, шляхом дій суб'єкта господарювання, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Щодо послуг стосовно прийняття із суден усіх видів забруднень (крім баластових вол), які входять до складу санітарного збору, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8.1 розділу УШ Порядку справляння зборів №316, справляння санітарного збору передбачає: - забезпечення Адміністрацією морських портів України обов'язкового прийняття з судна всіх видів забруднень (за винятком баластних вод) за весь час стоянки судна в морському порту, а також сприяння виконанню операцій, пов'язаних з прийняттям забруднень (подання і прибирання плавзасобів, надання контейнерів та інших місткостей для збирання сміття, перевантажувальні операції, шлангування, відшлантування тощо); - обов'язкове здавання судном у морському порту всіх наявних на борту видів забруднень з метою запобігання їх скиданню у море. Здавання забруднень засвідчується відповідною довідкою Адміністрації морських портів України.

З викладеного вбачається, що кошти від санітарного збору спрямовуються на утримання та обслуговування плавзасобів контейнерного парку, які використовуються для прийняття із суден усіх видів забруднень (за винятком баластних вод).

Таким чином, отримавши санітарний збір, ОСОБА_8 повинна прийняти із судна Вера всі види забруднень (за винятком баластних вод) за весь час стоянки судна в морському порту (без додаткової оплати за вказаний вид послуг).

А отже, у ОСОБА_8 були відсутні підстави застосування вільних тарифів за зняття забруднених вод із суден, оскільки вказані послуги оплачено у складі санітарного збору.

Також, під час розгляду конкурентної справи встановлено, що в період з січня 2015 року по грудень 2016 року ОСОБА_8 стягувала кошти за прийняття забруднених вод (нафтовмісних, стічних та ін.) із суден, з яких не утримується санітарний збір, за тарифами, встановленими наказами ОСОБА_8 від 20.01.2015 №11-ОД та від 15.12.2015 №319-ОД.

Крім того, встановлені випадки, коли впродовж 2015 року ОСОБА_8, за наявністю сплаченого судновласниками СЧС Вера санітарного збору, виставлялися рахунки та отримано плату за зняття забруднених вод із судна.

Так, згідно із Заявками на постановку судна до причалу Бердянского морского порту (мова оригіналу) від 11.10.2015 та від 28.10.2015, СЧС Вера перебувало біля причалу порту з11.10.2015 по 19.10.2015 та з 28.10.2015 по 29.10.2015. Згідно із рахунком від 22.10.2015 №1503046000, ОСОБА_8, серед інших зборів, за вказаний період, нараховано санітарний збір.

Капітаном СЧС Вера листами від 15.10.2015 №№61, 62 та морським агентом ФОП ОСОБА_9 листами від 19.10.2015 №46 та від 28.10.2015 на адресу ОСОБА_8 буде направлено замовлення шодо зняття із судна стічних вод.

Відповідно до Розписки від 16.10.2015 № 913652/272 та Розписки від 28.10.2015 №913665/285, теплоходом Сборщик-401 із судна СЧС Вера 16.10.2015 та 28.10.2015 було прийнято відходи Стічні води в загальному обсязі 2,0 куб. м.

Водночас, ОСОБА_8 було складено ОСОБА_8 здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 31.10.2015 б/н щодо надання ОСОБА_8 послуг із зняття забруднених вод з СЧС Вера та виставлено морському агенту ФОП ОСОБА_9 рахунок від 31.10.2015 №1509012800 щодо сплати за зняття забруднених вод із судна (з яких 01.09.2016, в ході розгляду справи. ОСОБА_8 було проведено коригування шляхом сторно на суму 823,60 грн. за зняття забруднених вод 28.10.2015).

Проте, акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 31.10.2015 б/н зі сторони морського агента ФОП ОСОБА_9, не підписано, однак капітаном СЧС Вера зроблено застереження: ...Оплата вказаних послуг здійснюється морським агентом у складі портових послуг. Оплаті не підлягає.

Вказані кошти ОСОБА_8 були стягнуті з ФОП ОСОБА_9 автоматично, шляхом списання наявної на рахунку ОСОБА_8 попередньої оплати морського агента, здійсненої ФОП ОСОБА_9 на виконання умов договору від 20.08.2015 №65-П-БЕФ-15.

За інформаціями Підприємства (лист від 12.09.2016 №5461) та ОСОБА_8 (листи від 14^04.2016 №11.04-13/144, від 10.05.2016 №11.13.20/86), ОСОБА_8 була отримана оплата за зняття забруднених вод із судна СЧС Вера на загальну суму 2726,10 грн., яка проведена в 2015 році (з яких в вересні 2016 року ОСОБА_8 сторнує помилково нараховану в жовтні 2015 року суму в розмірі 823,60 грн.). Рахунки за зняття забруднених вод із судна СЧС Вера ОСОБА_8 впродовж 2016 року не виставлялися.

В матеріалах конкурентної справи містяться відповідні докази в підтвердження сплати санітарного збору за судно СЧС Вера, за рахунок коштів від якого відшкодовані послуги щодо прийняття із судна усіх видів забруднень (крім баластових вод). Тобто ця послуга оплачена за вказане судно у складі санітарного збору.

Отже, матеріалами конкурентної справи підтверджено, що ОСОБА_8 виставляла до оплата та стягувала впродовж 2015 року із судновласників СЧС Вера додаткові кошти за послуги, які оплачуються у складі санітарного збору, а саме: за зняття із суден забруднених вод.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку в оскаржуваному рішенні, що дії ДП Адміністрація морських портів України в особі ОСОБА_8, які полягають у виставленні до оплати та стягненні із судновласників СЧС Вера в 2015 році додаткових коштів за зняття із суден забруднених вод, що входить і оплачується СЧС Вера у складі санітарного збору (прийняття із суден усіх видів забруднень (крім баластових вод)), що не передбачено нормативно-правовими актами, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становишем на ринку послуги із прийняття із суден усіх видів забруднень (крім баластових вод), що надаються у морському порту, шляхом дій суб'єкта господарювання, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Із матеріалів справи також вбачається, що позивач не заперечує проти того, що судновласниками СЧС Вера (їх морськими агентами) впродовж періоду з 01.01.2015 по 01.02.2016 були сплачені портові збори, в тому числі канальний, причальний та санітарний, в повному обсязі -16830,19 грн. (2015 рік - 15561,76 грн., січень 2016 року - 1268,43 грн.). Дана інформація підтверджена листами ОСОБА_8 від 14.04.2016 №11.04-13/144, від 10.05.2016 №11.13.20/86.

Окрім того, ОСОБА_8 зазначає (лист від 10.05.2016 Хе 11.13.20/86), що нею за вказаний період було отримано оплату за послуги з оформлення приходу СЧС Вера у морський порт і виходу з морського порту - на загальна суму 40486,40 грн. (оплата проведена в 2015 році), за заїзд (забезпечення заїзду) автотранспорту на територію ОСОБА_8 - на суму 22271,77 грн. (2015 рік - 21304,85 грн., січень 2016 року - 966,92 грн.), за зняття забруднених вод із судна СЧС Вера -2726,10 грн. (оплата проведена в 2015 році).

Отже, СЧС Вера своєчасно сплачувало портові збори (корабельний, причальний та санітарний), але при цьому, ОСОБА_8 впродовж 2015 року та січня 2016 року стягувала додатково кошти за оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського портуза заїзд (забезпечення заїзду) автотранспорту на територію порту, за зняття забруднених /од із судна), що оплачується у складі портових зборів, за тарифами, розрахованими нею (ОСОБА_8) самостійно на підставі калькуляцій, затверджених наказами ОСОБА_8.

Щодо посилання позивача на лист Антимонопольного комітету України від 27.03.2014р. №136-29/06-2499, апеляційний господарський суд зазначає, що по-перше у Рішенні №22-рш від 29.12.2016 Відділенням досліджувалось питання оплати послуг за оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту; за заїзд (забезпечення заїзду) автотранспорту на територію ОСОБА_8; за зняття забруднених вод із суден у складі портових зборів, натомість у листі Комітету розглядалось питання щодо обґрунтованості тарифів на вказані послуги та віднесення їх до спеціалізованих послуг (перелік яких визначено постановою Кабміну від 03.06.2013 №405), а по по-друге в даному листі та в Рішенні досліджувались різні періоди.

Що стосується посилань позивача на лист Міністерства інфраструктури України від 03.03.2017р., то даний лист лише вказує на перелік фактичних напрямків використання коштів позивача отриманих від портових зборів. При цьому Міністерством не надано обґрунтованої відповіді на питання щодо віднесення автодоріг Порту до прилеглої до причалів території. Натомість вказано лише на те, що автодорога та причали мають різні Інвентарні номери.

Проте, вказане не спростовує того факту, що автодорога фактично та безпосередньо прилягає до причалів Порту.

Крім того, даний лист на сторінці 7 підтверджує висновок Відділення про те, що оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту відноситься до заходів, пов'язаних із забезпеченням безпеки судноплавства на судноплавних шляхах, а отже, оплачується у складі портових зборів (корабельного).

Відповідно до ст. 4 Закону України Про морські порти України, одним із принципів функціонування та розвитку морських портів є розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності.

З аналізу приписів ст. 21 Закону України "Про морські порти України" вбачається, що у морському порту надаються послуги, тарифи на які підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту (спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів), а також інші послуги, тарифи на які є вільними та визначаються договором між суб'єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником.

На території морського порту Бердянськ здійснюють свою діяльність 4 портових оператори (стивідорні компанії). При здійсненні своєї діяльності вказані суб'єкти господарювання можуть використовувати автошляхи ОСОБА_8 і при цьому не являються платниками портових зборів.

Вказане надає ОСОБА_8 право надавати послуги за вільними тарифами суб'єктам господарювання, які здійснюють свою діяльність у межах порту, та не є платниками портових зборів.

Сам факт сплати портових зборів, у визначеному законодавством розмірі, передбачає надання адміністрацією порту (Позивачем) відповідних послуг судну, які вже оплачені у складі портових зборів.

Безпідставність застосування ОСОБА_8 вільних тарифів, зокрема, за зняття забруднених вод із суден, які оплачують санітарний збір, підтверджується і самим Позивачем у власному наказі.

Так у наказі ОСОБА_8 від 20.01.2015 №И-ОД визначається вартість тарифу на прийом забруднених вод із суден, з яких не утримується санітарний збір.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкті господарювання на ринку встановлюється Методикою.

До виключної компетенції органів Антимонопольного комітету України відноситься встановлення товарних, територіальних, часових меж певних товарних ринків, що і підставою для встановлення обставин про наявність або відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.

Відповідно до п. 15.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України №15 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства; господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, ОСОБА_9 визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 N 49-р. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключне органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблене зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.

Отже, ДП Адміністрація морських портів України в особі ОСОБА_8 за результатами діяльності в період з січня 2015 року по грудень 2016 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринках послуг, що надаються у морському порту: - із забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах; - з утримання та обслуговування причальних споруд і прилеглих до них територій; з ремонту, модернізації, реконструкції і будівництва причальних споруд і прилеглих до них територій; - із прийняття із суден усіх видів забруднень (крім баластових вод), в територіальних (географічних) межах м. Бердянськ в межах території (акваторії) морського порту, як таке, що не має жодного конкурента

За таких обставин рішення Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.12.2016 № 22-рш по справі № 03/11-16 є таким, що прийнято у відповідності до норм діючого законодавства, із врахуванням всіх обставин справи, у звязку із чим відсутні підстави для визнання його недійсним та, як наслідок, для задоволення позовних вимог.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у звязку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2017р. по справі №908/273/17 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Київ в особі Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" м. Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2017р. по справі №908/273/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2017р. по справі №908/273/17 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді:С.А. Малашкевич

ОСОБА_3