Постанова № 67749056, 11.07.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2017 справа № 908/1764/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4, довіреність №31/10 від 02.03.2017р. ОСОБА_5, довіреність №41 від 06.02.2017р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м.Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від24.03.2017р. (повний текст підписано 28.03.2017р.)у справі№ 908/1764/16 (суддя Зінченко Н.Г.)за позовомДержавного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м.Київ доПублічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м.Запоріжжя простягнення 20134978,83грн.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м.Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м.Запоріжжя (нині - Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, м.Запоріжжя) в порядку регресу про відшкодування 20134978,83грн., стягнутих за рішенням Арбітражного суду м.Києва від 12.12.2000р. у справі №2/592.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.08.2016р. (повний текст підписано 06.09.2016р.) у справі №908/1764/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2016р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.01.2017р. скасовано зазначене рішення господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції по справі №908/1764/16, справу передано на новий розгляд господарському суду Запорізької області.

При цьому судом касаційної інстанції зазначено наступне. Судами попередніх інстанцій не з'ясовано, на кого саме покладений обов'язок доказування у справі, і відтак не з'ясовано усіх обставин даної справи. Названі судові інстанції не встановили належним чином обставин, пов'язаних з правовою природою спірних правовідносин зі справи. Ними не враховано, що приписами глави 82 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) "Відшкодування шкоди" регулюються, як правило, правовідносини, що виникають із заподіяння позадоговірної шкоди, тоді як між сторонами в даній справі, як видно із встановлених судами обставин, існували й договірні відносини. Суди у розгляді справи не визначилися достеменно й вичерпно, про які з названих правовідносин у даному разі йдеться, що мало значення для правильної правової оцінки дій сторін і доказової бази зі справи.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.03.2017р. (повний текст підписано 28.03.2017р.) позовні вимоги Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” задоволені в повному обсязі. Рішення суду мотивоване доведеністю матеріалами справи завдання протиправними діями відповідача збитків позивачу у заявленому розмірі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 24.03.2017р. (повний текст підписано 28.03.2017р.) у справі №908/1764/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, за наслідками неповного з’ясування обставин, які мають значення для справи.

Так, скаржник наголошує, що судом першої інстанції безпідставно застосовано відповідальність у формі відшкодування збитків при відсутності складу господарського правопорушення (відсутності протиправної поведінки відповідача). За твердженнями апелянта, факт зупинення, а не розірвання договору №20 від 01.11.1999р., укладеного між Публічним акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” та Відкритим акціонерним товариством “Запорізький абразивний комбінат”, на період дії договору №1024-НАЕК від 28.12.1999р., укладеного між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” та Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго”, не свідчить про протиправність поведінки відповідача.

Відповідач разом з іншим наголошує, що висновок суду першої інстанції про те, що Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” порушило своє господарське зобов’язання по забезпеченню транзиту електричної енергії, чим спричинило позивачу збитки у вигляді стягнення штрафних санкцій за недопоставку електроенергії, є помилковим. Разом з тим, на думку скаржника, матеріали справи не містять доказів порушення зобов’язань з боку відповідача, в той час як наявні докази порушення зобов’язань саме з боку позивача – систематичне невиконання зобов’язань з оплати переданої електричної енергії.

Крім того, в обґрунтування своєї позиції апелянт зазначає, що неправомірна поведінка відповідача не може полягати у невикористанні останнім свого суб’єктивного права на звернення до поручителя, оскільки таке право реалізується залежно від бажання особи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017р. (головуючий Зубченко І.В., судді Колядко Т.М., Скакун О.А.) у справі №908/1764/16 було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 06.06.2017р.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді – члена колегії Колядко Т.М. та тимчасовою непрацездатністю судді – члена колегії Скакуна О.А. на дату слухання справи, на підставі розпорядження керівника апарату суду, в результаті автоматичної зміни сформовано наступний склад колегії: головуючий Зубченко І.В., судді Геза Т.Д., Чернота Л.Ф.

Відповідно до п.9-2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. “Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України” у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений ст.102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строк розгляду апеляційної скарги.

На адресу Донецького апеляційного господарського суду від Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представники сторін у судовому засіданні 06.06.2017р. заявили клопотання не здійснювати технічну фіксацію судового процесу, яке судовою колегією було задоволено. З метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність відкладення судового засідання апеляційної інстанції в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, на 11.07.2017р. (з урахуванням ухвали суду від 14.06.2017р.)

У зв'язку з перебуванням у відрядженні судді – члена колегії Гези Т.Д., на підставі розпорядження керівника апарату суду, в результаті автоматичної зміни сформовано наступний склад колегії: головуючий Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

У судовому засіданні 11.07.2017р. представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

12.12.2000р. Арбітражним судом м.Києва у справі №2/592 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат” до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” прийнято рішення, яким стягнуто з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на користь Відкритого акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат” суму 30450540,30грн., що становить п’ятикратну вартість недовідпущеної електроенергії. У позові до Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” відмовлено.

У межах зазначеного провадження судом встановлено, що постачання електроенергії на Відкрите акціонерне товариство “Запорізький абразивний комбінат” на період травень-вересень 2000р. здійснювалось від Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (продавець) згідно договору №841-НАЕК від 11.06.1999р. За умовами зазначеного договору продавець передає покупцеві електроенергію шляхом постачання з Оптового ринку електроенергії України через електромережі ДПНЕК “Укренерго” і “Запоріжжяобленерго” в обсязі повного споживання покупця, в порядку, встановленому цим договором.

Судом також було встановлено, що протягом травня-вересня 2000р. мав місце факт недовідпущення електроенергії на адресу Відкритого акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат” від Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в розмірі 67667,934тис.Квтт

Як вбачається з матеріалів справи, між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” та Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго”, як власником електричної мережі, був укладений договір №1024-НАЕК від 28.12.1999р. на передачу електроенергії на адресу споживачів останнього, серед яких було і Відкрите акціонерне товариство “Запорізький абразивний комбінат”.

Для забезпечення виконання зобов’язань по договору від 28.12.1999р. №1024-НАЕК між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” та Відкритим акціонерним товариством “Запорізький абразивний комбінат” укладено договір поруки №254/5 від 17.05.2000р.

У межах справи №2/592 суд дійшов висновків, що оскільки за договором №1024 – НАЕК від 28.12.1999р. у Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” перед Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” існувала заборгованість, останній згідно зі ст.175 Господарського кодексу України (далі – ГК України) та договором поруки №254/5 від 17.05.2000р. мав змогу вимагати виконання зобов’язань за договором №1024 – НАЕК на передачу електроенергії від солідарного боржника, тобто Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”. Проте, оскільки відповідно до умов договору №841- НАЕК Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” є безпосереднім постачальником до Відкритого акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат”, то відповідальність за невиконання договірних зобов’язань згідно ст.24 Закону України “Про електроенергетику” у вигляді п’ятикратної вартості недовідпущеної електроенергії в сумі 30450540грн. було покладено на Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, передбачивши право останнього в порядку регресу звернутись до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”.

Постановою Арбітражного суду м.Києва про перевірку рішення в порядку нагляду у справі №2/592 від 02.02.2001р. рішення Арбітражного суду м.Києва від 12.12.2000р. залишено без змін. У зазначеній постанові вказано, що Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” не надано доказів того, що ним вживались конкретні заходи для зменшення заборгованості перед Відкритим акціонерним товариством “Запорізький абразивний комбінат”.

Постановою Вищого Арбітражного суду України від 06.03.2001р. №041/11-16/57 про перевірку постанови Арбітражного суду м.Києва у справі №2/592 залишено без змін судові рішення по справі №2/592. При цьому визначено, що постачальник не позбавлений права з урахуванням вини стягнути заборгованість з Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” у регресному порядку.

У матеріалах справи наявні платіжні доручення №2922 від 17.02.2016р., №3271 від 19.02.2016р., №3562 від 22.02.2016р., №3703 від 23.02.2016р., №3976 від 24.02.2016р., №4059 від 25.02.2016р., №4334 від 29.02.2016р., згідно яких позивачем у лютому 2016р. на користь Публічного акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат” перерахована сума 20134978,83грн.

Вважаючи своє право порушеним, позивач звернувся з позовом про відшкодування в порядку регресу стягнутих з нього грошових коштів у розмірі 20134978,83грн., завданих протиправними діями відповідача, посилаючись на ст.1191 ЦК України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

З огляду на те, що правовідносини між позивачем та відповідачем щодо регресних зобов’язань виникли в лютому 2016р. (після перерахування коштів Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на користь Публічного акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат”), до них застосовуються положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.124, п.9 ст.129 Конституції України, ст.115 ГПК України судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов’язковому виконанню на всій території України. За приписами ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У зв’язку з наведеним, встановлений рішенням Арбітражного суду м.Києва від 12.12.2000р. у справі №2/592, факт наявності у Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” заборгованості у розмірі 30450540,30грн. не потребує повторного доведення.

При цьому, рішенням господарського суду м.Києва у справі №2/592 визначено, що Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” має право в порядку регресу звернутись до Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” з вимогами про відшкодування суми, стягненої за рішенням від 12.12.2000р., оскільки Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, як постачальником, і Відкритим акціонерним товариством “Запорізький абразивний комбінат”, як споживачем, вчинено необхідні дії по належному виконанню умов договору №841-НАЕК від 11.06.1999р., а недовідпущення електроенергії виникло з вини Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”.

Крім того, Вищий Арбітражний суд в своєму рішенні чітко зазначив, що стягнення заборгованості в регресному порядку можливе тільки з урахуванням вини Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, тобто при умові встановлення та доведення вини Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що арбітражні суди надали оцінку діям, але безпосередньо обставин вини та в чому вона полягає не встановили.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” просить стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в порядку регресу 20134978,83грн. на підставі ст.1191 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Названа стаття розташована в главі 82 ЦК України, а саме в параграфі 1 “Загальні положення про відшкодування шкоди”.

Відповідно до положень ст.228 ГК України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

За приписами статті 24 Закону України “Про електроенергетику” енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі п’ятикратної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на користування електричною енергією).

Статтею 17 Закону України “Про електроенергетику” визначено, що підприємства, які постачають електричну енергію мережами, які не є їх власністю, повинні купувати електричну енергію на оптовому ринку електричної енергії України та вносити плату за користування місцевими (локальними) електричними мережами.

Положеннями ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько – правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Тобто, особа, яка порушила зобов’язання, несе цивільно–правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків.

Враховуючи наведені вище норми, посилання позивача на ст.1191 ЦК України є необґрунтованим, оскільки вказана норма права регулює регресні вимоги, у розмірі виплаченого відшкодування, і застосовується коли особа виконала обов'язок з відшкодування за іншу особу. У спірних же правовідносинах мова може йти виключно про спричинення позивачу збитків через невиконання господарського зобов’язання. У зв’язку з цим, судова колегія погоджується з висновком господарського суду Запорізької області, що в правовому контексті право регресу, про яке зазначено в судових актах по справі №2/592, слід розуміти як право звернутися до винної особи. При цьому апеляційна інстанція зазначає, що твердження суду першої інстанції про те, що сам позивач у своєму позові посилається на спричинення відповідачем збитків, є хибними. При цьому, суд не має права на власний розсуд змінювати підстави чи предмет позову.

Крім того, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов’язання; наявності збитків; причинного зв’язку між протиправною поведінкою та завданими збитками; вини боржника. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування збитків не настає.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи та поданими позивачем доказами, підтверджується наявність в діях Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” складу господарського правопорушення, що спричинило позивачу збитки у вигляді додаткових витрат, а саме штрафних санкцій, застосованих до позивача за рішенням суду у справі №2/592.

В обґрунтування зазначеного висновку суд посилається на постанову Кабінету Міністрів України №441 від 24.03.1999р. “Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі”, а також на спільну постанову Міністерства енергетики та вугільної промисловості та НКРЕ №123/467 від 31.03.1999р., яка прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України №441. Зазначеними постановами, як тимчасовий захід, введено новий порядок постачання електричної енергії, а саме так звані “адресні поставки електричної енергії”, тобто виробник електричної енергії (постачальник за нерегульованим тарифом; позивач) здійснював продаж електричної енергії напряму споживачам, при цьому постачальники за регульованим тарифом (обленерго; відповідач) не мав права здійснювати поставки електроенергії споживачам від себе, зобов'язаний був розірвати договори на поставку, та забезпечувати виключно транзит електричної енергії.

За твердженнями суду, у період травень, липень та серпень 2000р., у якому відбулася недопоставка електричної енергії на Відкрите акціонерне товариство “Запорізький абразивний комбінат” і за що з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” стягнуто штраф згідно з судовим рішенням по справі №2/592, Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в порушення встановленого порядку постачання електричної енергії, не розірвавши прямий договір на поставку електроенергії Відкритому акціонерному товариству “Запорізький абразивний комбінат”, припинило транзит електричної енергії позивача у зв’язку з наявною заборгованістю та здійснило прямі поставки електричної енергії споживачу. При цьому, Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” не звернулось до поручителя - Відкритого акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат” за погашенням заборгованості Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.

У зв’язку з викладеним, суд першої інстанції дійшов висновку, що Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” порушило своє господарське зобов’язання по забезпеченню транзиту електричної енергії по договору №1024-НАЕК від 28.12.1999р. Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на Відкрите акціонерне товариство “Запорізький абразивний комбінат”, чим спричинило позивачу збитки у вигляді додаткових витрат, а саме стягнення з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” штрафних санкції за недопоставку електричної енергії.

Разом з тим, з таким висновком господарського суду Запорізької області судова колегія не погоджується з огляду на наступне. Договір №20 від 01.11.1999р. на користування електричною енергією, укладений між Публічним акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” та Відкритим акціонерним товариством “Запорізький абразивний комбінат”, не належить до предмету спору по справі №908/1764/16, тому протиправність поведінки відповідача помилково встановлена щодо дій за цим договором. Крім того, на підставі п.2.1.7 договору №1024-НАЕК від 28.12.1999р., укладеного між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” та Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго”, дія договору №20 від 01.11.1999р. була зупинена, з огляду на те, що з моменту укладення договору №841-НАЕК від 11.06.1999р. постачання електричної енергії для потреб Відкритого акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат” здійснювалося Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.

Таким чином є цілком обґрунтованими доводи апелянта про те, що факт зупинення, а не розірвання договору №20 від 01.11.1999р. на період дії договору №1024-НАЕК від 28.12.1999р. не свідчить про протиправність поведінки відповідача в контексті завдання збитків позивачу.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, транзит електроенергії позивача було припинено відповідачем правомірно, а саме через наявність заборгованості позивача станом на 01.05.2000р. по договору №1024-НАЕК від 28.12.1999р., що підтверджується довідкою та листами відповідача від 06.05.2000р. та від 05.06.2000р. При цьому, суд першої інстанції не прийняв зазначену обставину до уваги та вказав, що з наданої довідки та листів вбачається, що існує заборгованість Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” за транзит в цілому по договору №1024-НАЕК від 28.12.1999р., а за цим договором забезпечувався транзит усім споживачам Запорізької області, а не лише Відкритому акціонерному товариству “Запорізький абразивний комбінат”. Разом з тим, такі обставини не спростовують факту порушення позивачем своїх зобов’язань за договором в частині оплати та не позбавляють відповідача права припинити транзит за договором.

Стосовно доводів суду першої інстанції про протиправність поведінки Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, яка полягає у не зверненні до поручителя - Відкритого акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат” за погашенням заборгованості Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” за транзит судова колегія зазначає наступне.

У разі невиконання зобов’язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. При цьому кредитор вправі вимагати виконання як від усіх боржників разом, так і від кожного окремо. Таким чином, Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” при наявності альтернативи (звернення до поручителя за погашенням існуючої заборгованості чи припинення транзиту) вправі обирати будь-який з варіантів поведінки. З огляду на викладене, посилання суду першої інстанції на листи відповідача (№88/44 від 13.02.2001р., №70/44 від 07.02.2002р.), які свідчать про звернення в інший період відповідача до поручителя за погашенням заборгованості, є безпідставним та таким, що порушують права відповідача щодо вибору міри юридично можливої поведінки.

Враховуючи зазначені обставини, судова колегія дійшла висновку, що позивачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими позивачу збитками, як і самої протиправної поведінки відповідача, в той час як відповідачем в повному обсязі доведено відсутність вини у спричиненні збитків позивачу.

З огляду на викладені вище обставини, суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в порядку регресу 20134978,83грн., стягнутих за рішенням Арбітражного суду м.Києва від 12.12.2000р. у справі №2/592.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.104 ГПК України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевим господарським судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 24.03.2017р. (повний текст підписано 28.03.2017р.) у справі №908/1764/16 скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.49 ГПК України, з огляду на задоволення вимог апеляційної скарги, судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 24.03.2017р. (повний текст підписано 28.03.2017р.) у справі №908/1764/16 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 24.03.2017р. (повний текст підписано 28.03.2017р.) у справі №908/1764/16 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м.Київ до Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м.Запоріжжя про стягнення 20134978,83грн. – відмовити.

Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м.Київ, вул.Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів,14; код ЄДРПОУ 00130926) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 227370,00грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано 5 примірників: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи; 1 – ДАГС; 1 – ГСЗО