Рішення № 67748708, 10.07.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" липня 2017 р.Справа № 916/1097/17

За позовом: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва

До відповідача: ОСОБА_1 підприємства Артек-Союз

про стягнення

Суддя Оборотова О.Ю.

У судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 06.02.2017р.

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 22.11.2017р.

СУТЬ СПОРУ: 11.05.2017р. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва звернувся до господарського суду Одеської області до відповідача ОСОБА_1 підприємства Артек-Союз з позовною заявою про стягнення основної заборгованості за договором про відшкодування вартості електропостачання, спожитого в процесі організації послуг з харчування, №89 від 29.03.2012р. в загальній сумі 556 548,37 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.05.2017 року порушено провадження у справі № 916/1097/17 призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

31.05.2017р. за вх.№2-2937/17 від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва до господарського суду Одеської області надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 підприємства Артек-Союз в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій за невиконання зобовязань за договором №89 від 29.03.2012р. про відшкодування вартості електропостачання, спожитого в процесі надання послуг з харчування в сумі 584 524,80 грн.

31.05.2017р. за вх.№12098/17 до господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 підприємства Артек-Союз надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

У судовому засіданні 09.06.20147р. від позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на пятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2017р. продовжено строк розгляду справи на пятнадцять днів до 26.07.2017р.

09.06.2017р. від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва до господарського суду Одеської області надійшли додаткові пояснення до позовної заяви.

09.06.2017р. за вх.№12657/17 від ОСОБА_1 підприємства Артек-Союз до господарського суду Одеської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

21.06.2017р. за вх.№13659/17 до господарського суду Одеської області від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва надійшли додаткові пояснення до позовної заяви.

У судовому засіданні 10.07.2017р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

29 березня 2012 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва (Сторона 1) та ОСОБА_1 підприємством Артек-Союз (Сторона 2) був укладений договір про відшкодування вартості електропостачання, спожитого в процесі надання послуг з харчування №89.

Відповідно до п. 1.1. Сторона 1 забезпечує Сторону електричною енергією отриману від ПАТ «Миколаївобленерго» для забезпечення надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України. Місце поставки електричної енергії згідно Додатку №11.1 та № лічильників з показниками на момент укладання договору Додаток №11.2 до Договору.

Згідно п.1.2. договору, Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 вартість електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі додаткової угоди №10 від 29.12.11р. до договору харчування від №286/2/12/6 від 28.12.2011р. про закупівлю послуг харчування (далі Договір з харчування) для кожної військової частини, до площ які має доступ Сторона 2 згідно наказу Міністра оборони України від 28.12.11 №846 здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Сторона 2 зобовязується виконувати умови цього договору та здійснювати відшкодування вартості за спожиту електричну енергію відповідно до показників встановлених засобів обліку, або до складеної та затвердженої Стороною 1 калькуляції (п.п. 2.3.1., 2.3.2. договору).

Положеннями п. 2.3.3. визначено, що Сторона 2 зобовязується після отримання від Сторони 1 рахунку-фактури, акту виконаних робіт, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожиту електричну енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки Сторони 1.

Згідно п.9.1 даний договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 1 березня 2012 року до 31 грудня 2012 року.

Додатковими угодами №2 від 07.02.2012р., №3 від 27.03.2013р., №4 від 01.05.2013р., №5 від 01.01.2014р., №6 від 21.022014р., №7 від 08.01.2015р., №8 від 07.04.2015р., №9 від 18.08.2015р., №11 від 11.01.2016р., №12 від 18.04.2016р., №13 від 01.03.2017р. до договору №89 від 29.03.2012 р. про відшкодування вартості електропостачання (КЕКВ 1163) спожитої в процесі надання послуг з харчування строк дії укладеного договору було пролонговано до 31.03.2017р. Сторони домовились, що відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, Додаткова угода поширює свою дію на правовідносини, що виникли між Сторонами з 01.01.2017р.

Позивач обґрунтовує свою правову позицію тим, що на виконання умов укладеного договору №89 від 29.03.2012 р. про відшкодування вартості електропостачання (КЕКВ 1163) спожитої в процесі надання послуг з харчування позивачем було забезпечено відповідача Приватне підприємство Артек-Союз електроенергією за період з грудня 2016 року по лютий 2017р., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками фактури.

Як зазначає позивач, у звязку з частковою сплатою заборгованості, за відповідачем рахувалась заборгованість зі сплати використаної теплової енергії за період з грудня 2016 року по лютий 2017 року у розмірі 505 153,65 грн.

Відповідно до п. 4.2.1 договору, за порушення термінів відшкодування вартості спожитої електричної енергії Сторона 2 сплачує Стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Позивач стверджує, що у звязку з неналежним виконанням своїх зобовязань по договору №89 від 29.03.2012р. з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог розмір пені, 3% річних та втрат від інфляції до стягнення з ОСОБА_1 підприємства Артек-Союз складає 79371,15грн.

Отже, враховуючи наведені обставини позивач звернувся до господарського суду Одеської області з відповідним позовом з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

У відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п.1. ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.).

Відповідно до ст. 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (п. 1. ст. 627 ЦК України)

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва вказує, що 29.03.2012р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва та ОСОБА_1 підприємством Артек-Союз був укладений договір про відшкодування вартості електропостачання, спожитого в процесі надання послуг з харчування (КЕКВ 1163) №89, відповідно КЕВ м. Миколаїв отримує електричну енергію на підставі договору з ПАТ «Миколаївобленерго» про закупівлю товарів за державні кошти №46/16 від 18.01.2017р. про договірні величини споживання електроенергією та умови оплати за спожиту електроенергію, тому у правовідносинах, які виникли та продовжують існувати на підставі зазначених договорів, КЕВ м. Миколаїв виступає саме посередником між ПАТ «Миколаївобленерго» та ПП «Артек-Союз», не отримуючи прибутку.

Договір укладений саме на відшкодування вартості електропостачання, у звязку з тим, що КЕВ м. Миколаїв не є постачальною організацією, яка постачає електричну енергію, відповідно договір «Про надання послуги» КЕВ м. Миколаїв не має права укладати, так як електроенергія, яка споживається ПП «Артек-Союз» поставлена від ПАТ «Миколаївобленерго»

Що стосується порядку здійснення платежів за спожиту електричну енергію у правовідносинах ПАТ «Миколаївобленерго»- КЕВ м.Миколаїв - ПП «Артек-Союз», відповідно до п.1 Договору №46/16, ПАТ «Миколаївобленерго» виставляє рахунки за спожиті послуги та «Акт про прийняття-передавання товарної продукції» за всю електроенергію, яка обліковується в КЕВ м.Миколаїва платіж в сумі 100% заявленого обсягу споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду, відповідно КЕВ м. Миколаїв, оплату за вказані послуги повинен здійснювати авансово.

Окрім того, п.2 Договору №46/16 передбачає, що за внесення платежів з порушенням термінів вказаних в п.1 Платник сплачує Постачальнику за ввесь час просточення враховуючи день фактичної оплати, пеню у межах подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, 3% річних простроченої суми, індекс інфляції від суми заборгованості, тому сплачувати за електричну енергію, яку споживає ПП «Артек-Союз», у КЕВ м.Миколаїв не має законних підстав, у звязку з тим, що КЕВ м. Миколаїв є бюджетною організацією та фінансується виключно з державного бюджету, а бюджетне законодавство забороняє оплачувати за інших платників (субєктів) вартість послуг.

Отже, суд звертає увагу, що оплата в ПАТ «Миколаївобленерго» за електричну енергію, яку споживає ПП «Артек-Союз» здійснюється виключно після того як ПП «Артек-Союз» здійснить оплату за вказані послуги на реєстраційні рахунки КЕВ м. Миколаїв.

Судом встановлено, що на момент подання позовної заяви, ПП Артек-Союз свої зобовязання за договором виконало частково, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 505 153,65 грн. за період з грудня 2016 року по лютий 2017р., що підтверджується належними та допустимими доказами, а саме рахунками, та актами виконаних робіт.

Дана заборгованість складається з 496639,67грн. вартості активної електроенергії та 8513,98грн. вартості реактивної електроенергії.

В процесі розгляду справи, позивач звернувся до господарського суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог, у звязку оплатою 522040,84грн. вартості активної електроенергії, оскільки призначенням платежу є оплата рахунків по активній електроенергії.

Враховуючи викладені обставини, з боку ОСОБА_1 підприємства Артек-Союз рахується переплата за послуги з постачання активної електроенергії в розмірі 25401,17грн. а тому провадження в частині стягнення вартості активної електроенергії підлягає припиненню.

Суд зазначає, що вартість реактивної електроенергії в розмірі 8513,89 в процесі розгляду справи не оплачено.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Суд, перевіривши розрахунки позивача та відповідача, щодо сплати штрафних санкцій, вважає їх невірними у звязку з допущенням арифметичних помилок, а тому судом самостійно здійснено перерахунок штрафних санкцій.

Таким чином, за розрахунком господарського суду Одеської області за неналежне виконання договірних зобовязань стягненню з ПП Артек-Союз підлягає сума пені у розмірі 53316,71.

За розрахунком господарського суду 3% річних складає 5883,94 грн,

Нарахування інфляційних втрат за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії, за розрахунком господарського суду Одеської області складає 19926,35грн. а тому суд не може вийти за рамки позовних вимог та стягненню підлягає сума в розрахунку позивача а саме 19784,41грн.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз. 5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тієї ж позиції дотримується ВСУ у Постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі №6/433-42/183 та ВГСУ у Постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Інші наявні в матеріалах справи докази та пояснення сторін вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За при приписами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва зі стягненням з ОСОБА_1 підприємства Артек-Союз заборгованості зі сплати вартості реактивної електроенергії у розмірі 8513,98 грн., та штрафних санкцій у розмірі 78985,06 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 50, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині стягнення заборгованості за активну електроенергію в розмірі 496639,67грн.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Артек-Союз (65017, м. Одеса, вул. Бруса, 26/2; код 30741489) на користь Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-а; код 08029523) заборгованість за реактивну електоенергію у розмірі 8513,98 грн., штрафні санкції у розмірі 78985,06 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 12.07.2017р.

Суддя О.Ю. Оборотова