Рішення № 67748400, 11.07.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2017 Справа № 910/9422/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп"

про стягнення 77 660,00 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Хлабистін Д.М. (представник за довіреністю № 2039 від 25.10.2016р.);

від відповідача: Стасюк П.Ю. (представник за довіреністю від 01.03.2017р.).

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (надалі також - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп" (надалі також - відповідач) суми штрафу в розмірі 77 660,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як відправник вантажу у вагоні №95753208 невірно вказав у накладній №53033270 відомості про масу вантажу, у зв'язку з чим позивач нарахував штраф у п'яти кратному розмірі провізної плати.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, в судовому засіданні 11.07.2017р. проти задоволення вимог позивача не заперечував, проте подав до суду клопотання про зменшення розміру штрафу до розміру однієї провізної плати (15 532,00 грн.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 11.07.2017р.

Розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 11 липня 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2016р. зі станції Бахмут Донецької залізниці відповідач здійснив відправлення вантажу (пшениці, маса вантажу - 67 600 кг) у вагоні №95753208 (далі - вагон) згідно накладної №53033270 на станцію Миколаїв - вантажний (експ.) Одеської залізниці.

При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, позивачем проведено перевірку маси вантажу та виявлено, що маса вантажу у вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що складено комерційний акт РА № 015912/642 від 13.12.2016р., в якому встановлено, що маса вантажу складає 63 050 кг, що на 4 550 кг менше, ніж вказано у накладній №53033270.

У зв'язку з тим, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, а тому відповідач має сплатити штраф в сумі 77 600,00 грн. (п'ятикратний розмір провізної плати).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею ст. 306 Господарського кодексу України встановлено, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як передбачено ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, п. 22 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (надалі - Статут) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна це - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до п. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділом 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084, передбачено, що накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Маса вантажу згідно зі ст. 37 Статуту визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 863/5084 своїм підписом підтверджує представник відправника.

Правильність внесених відомостей до накладної №53033270 підтвердив своїм підписом представник відправника ОСОБА_3

Згідно п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірні вагони є напіввагонами, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, по прибутті вагону на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, при контрольному переважуванні на 150-ти вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній №53033270 (67 600 кг) не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні (63 050 кг) та є меншою на 4 550 кг про що зазначено в акті загальної форми № 806/Веси від 13.12.2016р.

Відповідно до п. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин як невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В матеріалах справи наявний складений позивачем комерційний акт РА №015912/642 від 13.12.2016р., в якому також зазначено, що перевіркою контрольного переважування виявлено, що в накладній №53033270 у вагоні №95753208 вказана маса вантажу складає 67 600 кг фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 63 050 кг, що на 4 550 кг менше, ніж вказано у накладній.

Статтею 24 Статуту залізниць України відзначається, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно зі ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

У накладній №53033270 зазначено, що провізна плата за вагон зі станції Бахмут Донецької залізниці на станцію Миколаїв - вантажний (експ.) Одеської залізниці у вагоні №95753208 становить 15 532,00 грн. Отже, штраф (п'ятикратний розмір провізної плати) становить 77 660 грн. (15 532,00 х 5).

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до розміру однієї провізної плати (15 532,00 грн.), суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В будь-якому разі, при розгляді питання щодо зменшення штрафу, суд відзначає, що за змістом ст. 83 ГПК України це є правом та прерогативою суду, яке може бути реалізовано за наявності виняткових обставин.

У застосуванні п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшення розміру штрафу, суд виходить з того, що дії відповідача не призвели до більшого зношення рухомого складу або пошкодження вагону, розмір штрафу є неспіврозмірним з вчиненим відповідачем порушенням, мало місце недовантаження вагону, а не його перевантаження, тощо.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача частково та скористатися правом, передбаченим статтею 83 ГПК України на зменшення штрафу до трійного розміру провізної плати, що складає 46 596,00 грн. (15 532,00 грн. х 3).

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/9422/17 позовні вимоги у зв'язку зі зменшенням розміру штрафу підлягають частковому задоволенню та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає штраф у розмірі 46 596,00 грн.

Судовий збір в розмірі 1 600,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

При цьому, судом також враховано, що згідно з ч. 4 п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп" (ідентифікаційний код 31662953, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, офіс 704) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (ідентифікаційний код 40081237, адреса: 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108) 46 596,00 грн. (сорок шість тисяч п'ятсот дев'яносто шість гривень 00 коп.) штрафу та 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.07.2017р.

Суддя С.М. Морозов