Рішення № 67748297, 05.07.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2017Справа №910/5295/17

За позовом: приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА";

до: товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВЕ ТОВАРИСТВО "ДОМІНАНТА";

про: стягнення 20.635,53 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Некряч А.В. - за довіреністю № 1011 від 30.12.2016;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВЕ ТОВАРИСТВО "ДОМІНАНТА"простягнення 20.635,53 грн., з яких: 18.500,99 грн. - розмір страхового відшкодування, 328,46 грн. - 3 % річних та 1.806,08 грн. - інфляційні втрати.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом договору добровільного страхування, укладеного між позивачем і страхувальником.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/5295/17. Розгляд справи призначений на 22.05.2017.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася учасникам процесу на адресу їх місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Більш того, в матеріалах даної справи містяться повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженим особам учасників процесу поштових відправлень суду.

Відповідач правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надходило. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач своїх повноважних представників у судові засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

В судовому засіданні 22.05.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між закритим акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРЕДО-КЛАСИК", як страховиком, і фізичними та юридичними особами ,визначеними в ст. 2 Договору, від імені яких при укладенні і виконанні Договору діє товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО" укладено Договір страхування від 01.07.2009 №1АК (далі - Договір страхування).

02.09.2013 між закритим акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРЕДО-КЛАСИК", як страховиком, і фізичними та юридичними особами, визначеними Договором страхування від 01.07.2009 №1АК., від імені яких при укладенні і виконанні Договору діє товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО" укладено Договір про внесення змін та доповнень до Договору страхування від 01.07.2009 №1АК (далі - Договір внесення змін та доповнень).

Відповідно до п.3 Договору про внесення змін та доповнень у зв'язку зі зміною назви страховика в тексті договору замінено "закрите акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРЕДО-КЛАСИК" на "приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА".

Відповідно до Додатку №2 до Договору страхування від 01.07.2009 №1АК в новій редакції від 02.09.2013 між приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА", як страховиком, (далі - позивач) та гр. ОСОБА_2 (далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів від 24.10.2015 № 284016/4097/0000173 (далі - Договір добровільного страхування).

Відповідно до предмету Договору добровільного страхування позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, які пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме "CHERY" із державним номерним знаком НОМЕР_2 (далі - застрахований ТЗ).

19.03.2016 о 09:50 год. на регульованому перехресті вул. Балківьска-Краснослобідська-Ольгіївський узвіз у м. Одесі відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ та транспортного засобу "ЗАЗ LANOS" із державним номерним знаком НОМЕР_1, яким керував гр. ОСОБА_3

Факт ДТП підтверджується довідкою про ДТП № 88953098 (засвідчена копія наявна в матеріалах справи).

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси у справі № 523/5309/16-п встановлено, що ДТП трапилось внаслідок порушень Правил подорожнього руху України водієм гр. ОСОБА_3 (далі - винна особа) у зв'язку з чим, вказану фізичну особу притягнуто до адміністративної відповідальності.

Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження.

Виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

За замовленням позивача, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, якій має вищу технічну освіту, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 20.09.2013 № 15198/13, складено звіт про оцінку вартості матеріального збитку від 10.04.2016 № 03-016, згідно з яким вартість матеріального збитку, застрахованого ТЗ з складає 25.106,51 грн.

Позивач на підставі Договору добровільного страхування, заяви страхувальника, страхового акту від 22.04.2016 № 00189286 та звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 10.04.2016 № 03-016, здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 19.500,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 26.04.2016 № 014466, засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

За правилами, встановленими ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги страхового відшкодування, виплаченого страхувальникові на підставі Договору добровільного страхування.

Згідно інформації, наданої Моторним (транспортним) страховим бюро України, транспортний засіб - "ЗАЗ LANOS" із державним номерним знаком НОМЕР_1, яким керувала винна особа, станом на момент настання ДТП, забезпечено товариством з додатковою відповідальністю "СТРАХОВЕ ТОВАРИСТВО "ДОМІНАНТА", як страховиком обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, (далі - відповідач), що підтверджується страховим полісом серії АЕ № 6751471 (далі - Договір обов'язкового страхування). Відповідно до Договору обов'язкового страхування, ліміт за шкоду заподіяну майну становить 50.000,00 грн., а франшиза - 1.000,00 грн.

Так, позивач, з метою реалізації свого права, забезпеченого ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, звернувся до відповідача із заявою від 12.05.2016 № 3060 про відшкодування страхової виплати,яку відповідач отримав 17.05.2016, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі, яка має право на отримання страхового відшкодування, такого відшкодування становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.

Таким чином строк виконання грошового зобов'язання відповідача із виплати позивачу страхового відшкодування припадає на 17.08.2016.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошового зобов'язання за Договором обов'язкового страхування, відповідач на вказану вище претензію позивача відповіді не надав, вимоги викладені в ній не задовольнив. Наведена обставина призвела до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 18.500,99 грн.

Крім того, враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в сумі 328,46 грн. та інфляційних втрат в сумі 1.806,08 грн.

З урахуванням всіх фактичних обставин справи та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 18.500,99 грн. підлягає задоволенню повністю, з огляду на таке: по-перше, наявність вини гр. ОСОБА_3 у вчиненні ДТП встановлено компетентним судом; по-друге, факт того, що цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована, станом на момент настання ДТП, відповідачем, що підтверджується полісом серії АЕ № 6751471; по-третє: розмір відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу підтверджується звітом про оцінку вартості матеріального збитку від 10.04.2016 № 03-016; по-четверте, факт виплати позивачем страхувальникові страхового відшкодування підтверджується розрахунковим документом; по-п'яте, позивачем у розмірі позовної вимоги врахована франшиза, встановлена Договором обов'язкового страхування; і по-шосте, відповідачем не надано суду жодного доказу, підтверджуючого факт відшкодування позивачеві здійсненої останнім виплати страхового відшкодування.

Приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Статтею 979 ЦК встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).

Правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням. А правовідношення з відшкодування шкоди в порядку регресу, які склалися між сторонами у справі, що розглядається, також є грошовим зобов'язанням.

Cтаття 625 ЦК розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.

Відповідно до статті 509 ЦК зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК.

Згідно зі статтею 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Таким чином, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі.

Зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія положень частини 2 статі 625 ЦК.

Такий правовий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеної у постанові від 01.06.2016 № 3-295гс16 за заявою приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.01.2016 у справі № 910/22034/15 за позовом приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" до приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ОХОРОННО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" про стягнення суми.

Надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 328,46 грн. та інфляційних втрат в сумі 1.806,08 грн. підлягають задоволенню повністю.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВЕ ТОВАРИСТВО "ДОМІНАНТА" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119; ідентифікаційний код 35265086) на користь приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А; ідентифікаційний код 20033533) страхове відшкодування в сумі 18.500 (вісімнадцять тисяч п'ятсот) грн. 99 коп.; 3 % річних в сумі 328 (триста двадцять вісім) грн. 46 коп.; інфляційні втрати в сумі 1.806 (одна тисяча вісімсот шість) грн. 08 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.600 (одна тисяча шістсот) 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 липня 2017 року

Cуддя С.В. Балац