Рішення № 67748050, 11.07.2017, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" липня 2017 р. Справа № 906/472/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Панченко Г.В. (довіреність від 07.07.17)

від відповідача: не з'явився

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеттак"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем Трейд"

про стягнення 69535,80 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 69535,80грн., з яких: 54000,00грн. боргу за оренду майна, 7371,00грн. пені, 1306,80грн. 3% річних, 6858,00грн. інфляційних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. До суду надіслав заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку з несвоєчасним отриманням позовної заяви та неможливістю підготувати письмовий відзив.

Відповідно до ст.22 ч.3 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд відхиляє клопотання відповідача, вважає, що відповідач не добросовісно користується своїми правами наданими йому ст.22 ГПК України, оскільки з часу отримання ухвали суду про порушення провадження у справі у відповідача було достатньо часу для підготовки до розгляду справи та письмовго відзиву на позовну заяву.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Плеттак" (орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астем Трейд" (орендар/відповідач) укладено договір №017/2016, на виконання умов якого ТОВ "ПЛЕТТАК" передало в оренду універсальні будівельні риштування рlettac в обсязі 10-ти столів для каменярів (надалі - риштування) згідно Специфікації №1 для використання їх на об'єкті: Україна, Київська область, м.Вишгород, вулиця Новопромислова, 1, а ТОВ "АСТЕМ-ТРЕЙД" прийняло риштування, що підтверджується Актом здачі-прийняття в оренду риштувань №001/017/2016-вО від 01.04.2016 та зобов'язалося своєчасно здійснювати орендні та інші платежі, передбачені даним договором (а.с.10,23).

Термін оренди складає 30 календарних днів. Початок перебігу строку оренди риштувань, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати підписання акту прийому-передачі (п.4.2 договору).

За п.5.1.1 договору, вартість послуг з оренди риштувань за 1 стіл для каменярів складає 60грн. за добу. За оренду 30 календарних днів в обсязі 10 столів складає 18000,00грн. Вартість послуги з доставки риштувань складає 2400,00грн.

Крім того, пунктом 1.3 договору передбачено, що орендар сплачує часткову заставну суму за риштування в сумі 8000,00грн.

Укладення договору відбулось у спрощений спосіб, шляхом обміну факсограмами, у відповідності до частини першої статті 181 ГК України.

Платіжними дорученнями №114 та №115 від 31.03.16 на загальну суму 28400,00грн., відповідач оплатив рахунки-фактури №062 та №063 від 31.03.17 за оренду майна у квітні 2016 року, за послуги з доставки та заставну суму (а.с.13-15).

Позивач зазначив, що відповідач користувався орендованим обладнанням у період з 01.04.16 по 03.08.16.

З травня по липень 2016 року позивач направляв відповідачу рахунки для оплати орендованого майна за період з 01.05.16 по 03.08.16 (а.с.16-20).

Згідно п.5.2 договору, платежі за оренду майна сплачуються за 5-7 календарні доби поточного місяця передплатою на підставі виставлених рахунків-фактур. В разі терміну перебування риштувань в оренді понад 30 календарних діб, орендар сплачує орендні платежі тільки за фактичне перебування риштувань в оренді.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати орендних платежів за період з 01.05.16 по 03.08.16 не виконав, внаслідок чого перед позивачем утворилась заборгованість, розмір якої на думку позивача становить 54000 грн.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.5 договору, у випадку, якщо орендар має заборгованість за послуги з оренди риштувань заставна сума перераховується на поточний рахунок орендаря за виключенням боргу з орендної плати. Таким чином заставна сума з моменту повернення риштувань має бути вирахувана із заборгованості по орендній платі. Отже розмір боргу відповідача по оренді становить 46000 грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 46000,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. А в частині стягнення 8000,00грн. боргу в позові слід відмовити.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.9.1.1 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача за період з 26.11.16 по 25.05.17 становить 7371,00 грн.(а.с.4).

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.9.1.1 договору, відповідач зобов'язався, у випадку порушення умов п.5.2 договору, сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення платежу до дня повного розрахунку.

Згідно розрахунку позивача пеня нарахована за період з 26.11.16 по 25.05.17р. і становить 7371,00грн.

Відповідно до ст.232 п.6 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, нарахування пені може проводитись за шість місяців, з врахуванням п.5.2 договору,ст.232 п.6 ГК України з моменту виникнення зобов'язання, за кожен місяць окремо, однак починаючи з 26.11.16 (згідно розрахунку позивача, тобто в межах заявлених вимог).

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що платежі за подальшу оренду майна після перших 30 календарних днів в разі подовження терміну оренди сплачуються за 5-7 календарні доби поточного місяця передплатою за фактичну кількість днів у наступному місяці на підставі виставлених рахунків-фактур. Аналізуючи зміст вказаного пункту договору суд приходить до висновку, що кінцевим терміном оплати є 7-й день після виставлення рахунків. Позивачем виставлені наступні рахунки:

- 11.05.16 за травень 15600 грн., тобто строк оплати 18.05.16, отже нарахування пені можливе з 19.05.16 по 18.11.16

- 31.05.16 за червень 6000 грн., строк оплати 07.06.16, отже нарахування пені можливе з 08.06.16 по 07.12.16

- 22.06.16 за червень 12000 грн., строк оплати 29.06.16, отже нарахування пені можливе з 30.06.16 по 29.12.16

- 29.07.16 за липень 18600 грн. строк оплати 05.08.16, отже нарахування пені можливе з 06.08.16 по 05.02.17

- 29.07.16 за серпень 1800 грн., строк оплати 05.08.16, отже нарахування пені можливе з 06.08.16 по 05.02.17.

Разом з тим суд не стягує пеню за період до 26.11.16, оскільки цей період не заявлений як предмет позову.

При цьому суд враховує, що в зв'язку з настанням обов'язку повернути заставну суму в розмірі 8000 грн., сума боргу відповідача зменшується. Це зменшення суд відносить до заборгованості яка виникала хронологічно раніше, тобто за травень. Отже борг по рахунку від 11.05.16 вважається частково сплаченим і становить 7600 грн.

Таким чином позов в частині стягнення пені задовольняється наступним чином:

- по рахунку за травень не стягується період, за який позивач має право отримати пеню, не включений до заявленого періоду в позовній заяві.

- по рахунку за червень на суму 6000 грн. за період з 26.11.16 по 07.12.16, що буде становити 55,08 грн.

- по рахунку за червень на суму 12000 грн. за період з 26.11.16 по 29.12.16, що буде становити 312,13 грн.

- по рахунку за липень на суму 18600 грн. за період з 26.11.16 по 05.02.17, що буде становити 1025,93 грн.

- по рахунку за серпень на суму 1800 грн. за період з 26.11.16 по 05.02.17, що буде становити 99,28 грн.

Загальний розмір пені за вказані періоди, який підлягає стягненню з відповідача в межах заявлених вимог становить 1492,42 грн.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 6858,00 грн. інфляційних та 1306,80 грн. 3% річних.

З огляду на вимоги ч.1 ст. 4-7 і ст. 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок грунтується ( п.1.12 Постанови № 14).

Розмір 3% річних обраховано позивачем на суму 54000,00грн. за період з 04.08.16 по 25.05.17.

Судом встановлено, що по рахункам за липень та серпень нарахування за порушення грошового зобов'язання можливо проводити з 06.08.16.

Таким чином, по рахункам за травень та червень на суму 25600,00грн., за період з 04.08.16 по 25.05.17 розмір 3% річних становить 617,75грн.; по рахункам за липень та серпень на суму 20400,00грн., за період з 06.08.16 по 25.05.17 розмір 3% річних становить 488,93грн.

Загальний розмір 3% річних що підлягає стягненню становить 1106,68грн. ,

Інфляційні обраховано позивачем на суму боргу 54000,00грн. за період з серпня 2016 по квітень 2017.

По рахункам за липень та серпень нарахування інфляційних можливо проводити з вересня 2016, оскільки індекс інфляції має нараховуватись в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

По рахункам за травень та червень на суму 25600,00грн., за період з серпня 2016 по квітень 2017 розмір інфляційних становить 3175,74грн.; по рахункам за липень та серпень на суму 20400,00грн., за період з вересня 2016 по квітень 2017 розмір інфляційних становить 2599,66грн.

Загальний розмір інфляційних, що підлягає стягненню становить 5775,40грн.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач у судове засідання не з'явився, докази сплати боргу не надав.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в розмірі 54374,50грн., з яких: 46000,00грн. боргу, 1492,42грн. пені, 1106,68грн.3% річних, 5775,40грн. інфляційних. У стягненні 5878,58грн. пені, 200,12грн. 3% річних , 1082,60грн. інфляційних та 8000,00грн. боргу слід відмовити за необгрунтованістю.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем Трейд" (01001, м.Житомир, вул.Київська,77, офіс 703; фактична адреса: 10029,м.Житомир, вул.Ватутіна, 55"а"; код 39824840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеттак" (04128, м.Київ,Святошинський район, садове товариство "Берковець-1", вул.Садова 28, будинок 20; фактична адреса: 04128,м.Київ,вул.Плодова,1; код 24918464) - 46000,00грн. боргу, 1492,42грн. пені, 1106,68грн.3% річних, 5775,40грн. інфляційних, 1251,14грн. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 5878,58грн. пені, 200,12грн. 3% річних , 1082,60грн. інфляційних та 8000,00грн. боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 14.07.17

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек)