Рішення № 67747986, 06.07.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.2017 Справа №905/1225/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00169845,

до відповідача, Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м.Вугледар Донецької області, ЄДРПОУ 34032208,

про стягнення 70313094,96 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство ДТЕК ПЕМЕнерговугілля, м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №08-18/704 від 19.05.2017р. до Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1, м.Вугледар Донецької області, про стягнення 70313094,96 грн., у тому числі: боргу за активну електроенергію у розмірі 55774501,89 грн., спожиту в січні 2016р. серпні 2016р., боргу за реактивну електроенергію у розмірі 217567,95грн., спожиту за період з січня 2016р. по серпень 2016р., суми 3% річних у розмірі 1012922,51 грн., нарахованих у період з 01.04.2016р. по 31.01.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії, спожитої за період з січня 2016р. по серпень 2016р., реактивної електроенергії спожитої за період з січня 2016р. по серпень 2016р., суми інфляційних у розмірі 4990317,49 грн., нарахованих у період з 01.04.2016р. по 31.01.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії, спожитої за період з січня 2016р. по серпень 2016р., реактивної електроенергії, спожитої за період з січня 2016р. по серпень 2016р., суми пені у розмірі 8317785,12 грн., нарахованої з 11.03.2016р. по 31.01.2017р. за несвоєчасну оплату відповідачем вартості активної електроенергії, спожитої за період з січня 2016р. по серпень 2016р. та реактивної електроенергії, спожитої за період з січня 2016р. по серпень 2016р.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1225/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 30.05.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1225/17.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору про постачання електричної енергії №564/80п від 17.04.2006р. із відповідачем, невиконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості активної електроенергії по рахункам за січень 2016р. по серпень 2016р., та реактивної електроенергії по рахункам за січень 2016р. по серпень 2016р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат за ними.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок позовних вимог, а також у копіях: договір про постачання електричної енергії №564/80 від 17.04.2006р. разом із додатками №2 від 01.09.2006р. «Порядок розрахунків», №б/н від 15.12.2006р. «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії (для споживачів із багатозонним обліком)»; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень 2016р.- серпень 2016 р.; рахунки за активну електроенергію №2200/1/1 від 01.02.2016р., №2200/2/1 від 01.03.2016р., №2200/3/1 від 01.04.2016р., №2200/4/1 від 01.05.2016р., №2200/5/1 від 01.06.2016р., №2200/6/1 від 01.07.2016р., №2200/7/1 від 01.08.2016р., №2200/8/1 від 01.09.2016р. за січень 2016р. серпень 2016р.; рахунки за послуги по перетіканню реактивної енергії №2200/1/2 від 01.02.2016р., №2200/2/2 від 01.03.2016р., №2200/3/2 від 01.04.2016р., №2200/4/2 від 01.05.2016р., №2200/5/2 від 01.06.2016р., №2200/6/2 від 01.07.2016р., №2200/7/2 від 01.08.2016р., №2200/8/2 від 01.09.2016р. за січень 2016р. серпень 2016р.; повідомлення про припинення подачі електроенергії №2200/1/1 від 01.02.2016р., №2200/1/2 від 01.02.2016р., №2200/2/1 від 01.03.2016р., №2200/2/2 від 01.03.2016р., №2200/3/1 від 01.04.2016р., №2200/3/2 від 01.04.2016р., №2200/4/1 від 01.05.2016р., №2200/4/2 від 01.05.2016р., №2200/5/1 від 01.06.2016р., №2200/5/2 від 01.06.2016р., №2200/6/1 від 01.07.2016р., №2200/6/2 від 01.07.2016р., №2200/7/1 від 01.08.2016р., №2200/7/2 від 01.08.2016р., №2200/8/1 від 01.09.2016р., №2200/8/2 від 01.09.2016р.; виписка по рахунку за 14.04.2016р.; довіреність на представника відповідача, правоустановчі документи підприємства позивача та відповідача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, Правила користування електричною енергією.

12.06.2017р. відповідачем на електронну адресу суду надіслано копію відзиву №1042 від 12.06.2017р. (на позовну заяву), у якому останнім визнано позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу; просив максимально зменшити суму нарахованих штрафних санкцій з боку позивача, посилаючись на нестабільне фінансове становище підприємства, а також дану справу розглянути у письмовому провадженні, без участі представника відповідача.

До означеного відзиву додано у копіях: витяг з сайту Міністерства юстиції України Безкоштовний запит. Загальна інформація про юридичну особу щодо відповідача, довідка про заборгованість по заробітній платі з нарахуваннями по ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №1 станом на 12.06.2017р., довідка про розмір обовязкових платежів до бюджету по ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №1 на червень 2017р., довідка про залишки на поточних рахунках по ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №1 станом на 12.06.2017р., акти звіряння взаємних розрахунків між Державним підприємством Шахтоуправління Південнодонбаське №1 та Приватним акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ Енерговугілля станом на 31.08.2016р., 31.05.2017р., баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2017р., звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) на 1 квартал 2017р., документи, що підтверджують правовий статус підприємства.

19.06.2017р. через канцелярію господарського суду Донецької області отримано оригінал відзиву №1042 від 12.06.2017р. (на позовну заяву), який було надіслано 12.06.2017р. електронною поштою, з додатками, та фіскальний чек ПАТ «Укрпошта» ЦПЗ 10 від 13.06.2017р.

Ухвалою господарського суду від 20.06.2017р. задоволено клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника та визнано його явку у судове засідання не обовязковою.

06.07.2017р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано письмові пояснення б/н від 05.07.2017р. стосовно встановленого тарифу та у яких повідомлено про відсутність на розгляді у іншого судді даних позовних вимог та про відсутність справи про банкрутство відносно відповідача.

До пояснень додано у копіях: роздруківка з сайту Вищого господарського суду України від 05.07.2017р. про відсутність справ про банкрутство відносно відповідача.

06.07.2017р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано заперечення на відзив б/н від 05.07.2017р., у якому позивач просить відмовити відповідачу у задоволенні клопотання щодо зменшення розміру пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, посилаючись на відсутність підстав для задоволення такого клопотання та власне скрутне фінансове становище.

До заперечень на відзив додано копію копію довідки розшифровки заборгованості по споживачам ПАТ ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля за 12 місяців 2016р., тис. грн.

Представник позивача у судовому засіданні 06.07.2017р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 06.07.2017р. не зявився.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом звязку) відповідних доказів до суду, за цих підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

17.04.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «ПЕМ - Енерговугілля» (нині - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля», та далі - Постачальник електричної енергії або Постачальник) та Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №564/80п, згідно умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами. (п.1.1 договору).

Пунктом 9.4 договору встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання з урахуванням всіх, перелічених у п.9.1. договору, додатків і укладається на термін до 31.12.2006р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах, що ними не заперечується.

У п.2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

За умовами вказаного договору Постачальник, зокрема, зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 цього договору та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток «Договірна величина споживання електричної енергії Споживачу та субспоживачам»); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до Правил улаштувавання електроустановок (ПУЕ) та гарантованим рівнем надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, дотримання яких залежить від Постачальника електричної енергії (п.2.2.2 договору), а Споживач зобов'язався, зокрема, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії, знімати та надавати Постачальнику відомості про показання розрахункових приладів обліку згідно з додатками «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» (п.2.3.3 договору) та здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електроустановками Споживача, знімати та надавати Постачальнику відомості про показання розрахункових приладів обліку згідно з додатками «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії», «Порядок розрахунків», «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії». (п.2.3.4 договору).

Пунктом 1 додатку №2 від 01.09.2006р. «Порядок розрахунків» тривалість розрахункового періоду- місяць. Дата початку розрахункового періоду 01 число місяця.

Відповідно до п. 3.2. додатку №2 до договору Споживач здійснює оплату отриманих від Постачальника рахунків за спожиту активну електроенергію самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника №26031333751414 в Головному управлінні Промінвестбанку в Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 00169845 у наступні терміни та в наступних розмірах: - до 04 числа щомісячно здійснює оплату суми рахунку для резервування обсягу електричної енергії на покриття екологічної/аварійної броні в наступному розрахунковому періоді; - до 06 числа поточного місяця сплачує суму за фактично спожиту в звітному розрахунковому періоді активну електроенергію; - до 06 числа поточного місяця здійснює оплату поточного споживання електроенергії у розмірі 100% від суми одержаного планового розрахунку.

Відповідно до п.4.2. додатку №2 до договору Споживач у 5-ти денний термін після отримання рахунку сплачує вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника №26004056998001 в АКБ «Капітал» м.Донецька, МФО 334828, код ЄДРПОУ 00169845.

Матеріали справи містять акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень 2016р.серпень 2016р. що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Згідно даних актів обсяги спожитої відповідачем електроенергії наступні:

- за січень 2016р. обсяг активної електроенергії - 5040446 кВт/год на суму 9449810,92грн. (з урахуванням податку на додану вартість), реактивної електроенергії 541264кВАр/год на суму 43571,16 грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- за лютий 2016р. - обсяг активної електроенергії - 4354897 кВт/год на суму 8086729,50грн. (з урахуванням податку на додану вартість), реактивної електроенергії 569841кВАр/год на суму 28812,43 грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- за березень 2016р. - обсяг активної електроенергії - 4424306 кВт/год на суму 8251587,52грн. (з урахуванням податку на додану вартість), реактивної електроенергії - 268382кВАр/год на суму 13105,97 грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- за квітень 2016р. - обсяг активної електроенергії - 3965349 кВт/год на суму 7385324,66грн. (з урахуванням податку на додану вартість), реактивної електроенергії - 357336кВАр/год на суму 18165,07 грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- за травень 2016р. - обсяг активної електроенергії - 3627003 кВт/год на суму 7104928,66грн. (з урахуванням податку на додану вартість), реактивної електроенергії - 299558кВАр/год на суму 31312,32 грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- за червень 2016р. - обсяг активної електроенергії - 3284406 кВт/год на суму 6392418,31грн. (з урахуванням податку на додану вартість), реактивної електроенергії - 346042кВАр/год на суму 36362,17 грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- за липень 2016р. - обсяг активної електроенергії - 3332701 кВт/год на суму 6858386,58грн. (з урахуванням податку на додану вартість), реактивної електроенергії - 410840кВАр/год на суму 45542,02 грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- за серпень 2016р. - обсяг активної електроенергії - 3281586 кВт/год на суму 6761784,05грн. (з урахуванням податку на додану вартість), реактивної електроенергії - 277810кВАр/год на суму 38922,96 грн. (з урахуванням податку на додану вартість).

З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу виставлені рахунки за ці послуги у зазначеному обсязі відповідно до договору про постачання електричної енергії №564/80п від 17.04.2006р., у визначений спірний період.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п.6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп.2 п.10.2 ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачеві за період січень 2016р. серпень 2016р. активної електричної енергії у обсязі 31310694 кВт/год на загальну суму 60290970,20 грн. та за період січень 2016р. серпень 2016р. реактивної електричної енергії у обсязі 3071073 кВАр/год на загальну суму 255794,10грн., а відповідач її прийняв без заперечень, що підтверджується відповідними актами прийняття-передавання електроенергії.

Рахунок на оплату:

- спожитої у січні 2016 р. активної електроенергії на суму 9449810,92 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії, на загальну суму 43571.16 грн. отримано відповідачем 11.03.2016р.;

- спожитої у лютому 2016р. активної електроенергії на суму 8086729,50 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії, на загальну суму 28812,43 грн. отримано відповідачем 11.03.2016р.;

- спожитої у березні 2016р. активної електроенергії на суму 8251587,52 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії, на загальну суму 13105,97 грн. отримано відповідачем 17.05.2016р.;

- спожитої у квітні 2016р. активної електроенергії на суму 7385433,39 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії, на загальну суму 18165,07 грн. отримано відповідачем 17.05.2016р.;

- спожитої у травні 2016р. активної електроенергії на суму 7104928,66 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії, на загальну суму 31312,32 грн. отримано відповідачем 14.07.2016р.;

- спожитої у червні 2016р. активної електроенергії на суму 6392418,31 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії, на загальну суму 36362,17 грн. отримано відповідачем 14.07.2016р.;

- спожитої у липні 2016р. активної електроенергії на суму 6858386,58 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії, на загальну суму 45542,02 грн. отримано відповідачем 09.09.2016р.;

- спожитої у серпні 2016р. активної електроенергії на суму 6761784,05 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії, на загальну суму 38922,96 грн. отримано відповідачем 09.09.2016р., про що свідчать відмітки на повідомленнях про припинення подачі електроенергії №2200/1/1 від 01.02.2016р., №2200/1/2 від 01.02.2016р., №2200/2/1 від 01.03.2016р., №2200/2/2 від 01.03.2016р., №2200/3/1 від 01.04.2016р., №2200/3/2 від 01.04.2016р., №2200/4/1 від 01.05.2016р., №2200/4/2 від 01.05.2016р., №2200/5/1 від 01.06.2016р., №2200/5/2 від 01.06.2016р., №2200/6/1 від 01.07.2016р., №2200/6/2 від 01.07.2016р., №2200/7/1 від 01.08.2016р., №2200/7/2 від 01.08.2016р., №2200/8/1 від 01.09.2016р., №2200/8/2 від 01.09.2016р., складених до перелічених рахунків.

Повноваження особи, що здійснили приймання цих документів від імені Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» підтверджено довіреністю останнього №12/4 від 31.12.2015р.

Відповідно до п.3.2. додатку №2 до договору Споживач здійснює оплату отриманих від Постачальника рахунків за спожиту активну електроенергію самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника №26031333751414 в Головному управлінні Промінвестбанку в Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 00169845 у наступні терміни та в наступних розмірах, зокрема, до 06 числа поточного місяця сплачує суму за фактично спожиту в звітному розрахунковому періоді активну електроенергію.

Відповідно до п.4.2. додатку №2 до договору Споживач у 5-ти денний термін після отримання рахунку сплачує вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника №26004056998001 в АКБ «Капітал» м.Донецька, МФО 334828, код ЄДРПОУ 00169845.

Приймаючи до уваги викладені обставини та означені вище умови оплати, розрахунок відповідачем за перетікання реактивної електроенергії повинно бути вчинено у 5-ти денний термін після отримання рахунку, а за отриману активну електроенергію до 06 числа поточного місяця.

Тобто, сплата за зобов'язанням січня 2016р. повинна бути здійснена: за активну електроенергію не пізніше 05.02.2016р., за реактивну електроенергію - не пізніше 16.03.2016р.;

лютого 2016р. за активну електроенергію не пізніше 05.03.2016р., за реактивну електроенергію - не пізніше 16.03.2016р.;

березня 2016р. за активну електроенергію не пізніше 05.04.2016р., за реактивну електроенергію - не пізніше 22.05.2016р.;

квітня 2016р. за активну електроенергію не пізніше 05.05.2016р., за реактивну електроенергію - не пізніше 22.05.2016р.;

травня 2016р. за активну електроенергію не пізніше 05.06.2016р., за реактивну електроенергію - не пізніше 19.07.2016р.;

червня 2016р. за активну електроенергію не пізніше 05.07.2016р., за реактивну електроенергію - не пізніше 19.07.2016р.;

липня 2016р. за активну електроенергію не пізніше 05.08.2016р., за реактивну електроенергію не пізніше 14.09.2016р.;

серпня 2016р. за активну електроенергію не пізніше 05.09.2016р., за реактивну електроенергію - не пізніше 14.09.2016р.

Разом з цим, відповідач розрахунки за спожиту активну електроенергію та послуги з перетікання реактивної електроенергії у визначений спірний період у повному обсязі та належним чином не здійснив, у зв'язку з чим порушив строки обумовлені сторонами у договорі.

Приймаючи до уваги відомості представлені позивачем, що не спростовані у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, відповідач частково розрахувався за спожиту у січні 2016р. активну електроенергію у розмірі 4516468,32 грн. та за послуги з перетікання реактивної електроенергії у січні 2016р. у розмірі 38226,15 грн., у звязку з чим у нього утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію у січні 2016р. у сумі 4933342,60 грн. та за послуги з перетікання реактивної електроенергії у січні 2016р. у сумі 217567,95 грн.

Одночасно позивачем за зобовязанням квітня 2016р. здійснено перерахунок активної електроенергії у сумі 108,72 грн., внаслідок чого рахує за відповідачем борг за цим зобовязанням у розмірі 7385324,67 грн.

Так, приймаючи до уваги викладені обставини справи, вбачається, що позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо поставки активної та реактивної електроенергії протягом січня 2016р. серпня 2016р. за спірним правочином, вартістю у вищенаведених розмірах та невиконання відповідачем в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошового зобов'язання з оплати отриманої активної електроенергії у визначений період в загальній сумі 55774501,89 грн. та реактивної електроенергії в розмірі 217567,95 грн. у встановлені договором строки.

Доказів, що спростовують дане суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

Зі змісту відзиву №1042 від 12.06.2017р. на позовну заяву, відповідачем борг за активну електроенергію, спожиту в січні 2016р. серпні 2016р., визнано у сумі 55774501,89грн.; борг за реактивну електроенергію, спожиту в січні 2016р. серпні 2016р. визнано у сумі 217567,95грн.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч.6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному.

По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, визнання позову здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою ОСОБА_2 ( керівник, підписант згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002637652 від 30.05.2017р.).

По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише позивач та відповідач, отже, судом не вбачається підстав для порушення прав і обов'язків інших осіб внаслідок визнання відповідачем грошових вимог позивача за вказаними правовідносинами.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у повному обсязі.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених умовами цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком «Порядок розрахунків», Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається окремим розрахунковим документом. У разі прострочення зазначених платежів Споживач на вимогу Постачальника зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Згідно з пунктом 7 додатку №2 до договору, у разі порушення Споживачем узгоджених цим Додатком термінів оплати рахунків за активну електроенергію, термінів оплати рахунків за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, Постачальник згідно діючому законодавству України та умовами Договору нараховує пеню і надає Споживачу відповідний рахунок на оплату пені. Споживач у 5-ти денний термін після отримання від Постачальника відповідного рахунку, сплачує суму пені на поточний рахунок Постачальника №26004056998001 в АКБ «Капітал» м. Донецька, МФО 334828, код ЄДРПОУ 00169845.

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання становить 4990317,49 грн. (нарахування по оплаті активної електроенергії здійснено: за зобовязанням січня 2016р. на суму 5933342,60 грн. за період з 01.04.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням лютого 2016р. на суму 8086729,50 грн. за період з 01.04.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням березня 2016р. на суму 8251587,52грн. за період з 01.06.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням квітня 2016р. на суму 7385324,67 грн. за період з 01.06.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням травня 2016р. на суму 7104928,66 грн. за період з 01.08.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням червня 2016р. на суму 6392418,31 грн. за період з 01.08.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням липня 2016р. на суму 6858386,58 грн. за період з 01.10.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням серпня 2016р. на суму 6761784,05 грн. за період з 01.10.2016р. по 31.01.2017р.; нарахування по оплаті реактивної електроенергії здійснено: за зобовязанням січня 2016р. на суму 5345,01 грн. за період з 01.04.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням лютого 2016р. на суму 28812,43 грн. за період з 01.04.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням березня 2016р. на суму 13105,97 грн. за період з 01.06.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням квітня 2016р. на суму 18165,07 грн. за період з 01.06.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням травня 2016р. на суму 31312,32 грн. за період з 01.08.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням червня 2016р. на суму 36362,17 грн. за період з 01.08.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням липня 2016р. на суму 45542,02 грн. за період з 01.10.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням серпня 2016р. на суму 38922,96 грн. за період з 01.10.2016р. по 31.01.2017р.).

За приписами ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Здійснив перерахунок інфляційних витрат, з урахуванням встановленого вище, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН», за період визначений позивачем, який не суперечить дійсним обставинам справи, суд дійшов висновку про їх задоволення у повному обсязі.

Одночасно, позивачем заявлено до стягнення 3% річних з простроченої суми - 1012922,51грн. (нарахування по оплаті активної електроенергії здійснено: за зобовязанням січня 2016р. на суму 5933342,60 грн. за період з 01.04.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням лютого 2016р. на суму 8086729,50 грн. за період з 01.04.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням березня 2016р. на суму 8251587,52 грн. за період з 01.06.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням квітня 2016р. на суму 7385324,67 грн. за період з 01.06.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням травня 2016р. на суму 7104928,66 грн. за період з 01.08.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням червня 2016р. на суму 6392418,31грн. за період з 01.08.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням липня 2016р. на суму 6858386,58 грн. за період з 01.10.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням серпня 2016р. на суму 6761784,05 грн. за період з 01.10.2016р. по 31.01.2017р.; нарахування по оплаті реактивної електроенергії здійснено: за зобовязанням січня 2016р. на суму 5345,01 грн. за період з 17.03.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням лютого 2016р. на суму 28812,43 грн. за період з 17.03.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням березня 2016р. на суму 13105,97грн. за період з 23.05.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням квітня 2016р. на суму 18165,07 грн. за період з 23.05.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням травня 2016р. на суму 31312,32 грн. за період з 20.07.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням червня 2016р. на суму 36362,17 грн. за період з 20.07.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням липня 2016р. на суму 45542,02 грн. за період з 15.09.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням серпня 2016р. на суму 38922,96 грн. за період з 15.09.2016р. по 31.01.2017р.).

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог, за період визначений позивачем, суд дійшов висновку про їх задоволення у сумі 1010551,71 грн.

Твердження відповідача в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, з огляду на те, що суми штрафних санкцій не значаться в облікових даних бухгалтерії підприємства, судом до уваги не прийнято, адже не є підставою звільнення боржника (відповідача) від відповідальності за невиконання основного грошового зобов'язання або його виконання із порушенням встановлених договором термінів та не позбавляє кредитора (позивача) права на отримання сум, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 8317785,12 грн. (нарахування по оплаті активної електроенергії здійснено: за зобовязанням січня 2016р. на суму 5933342,60 грн. за період з 11.03.2016р. по 11.08.2016р.; за зобовязанням лютого 2016р. на суму 8086729,50 грн. за період з 11.03.2016р. по 11.08.2016р.; за зобовязанням березня 2016р. на суму 8251587,52 грн. за період з 17.05.2016р. по 17.11.2016р.; за зобовязанням квітня 2016р. на суму 7385324,67 грн. за період з 17.05.2016р. по 17.11.2016р..; за зобовязанням травня 2016р. на суму 7104928,66грн. за період з 14.07.2016р. по 14.01.2017р.; за зобовязанням червня 2016р. на суму 6392418,31грн. за період з 14.07.2016р. по 14.01.2017р.; за зобовязанням липня 2016р. на суму 6858386,58 грн. за період з 11.09.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням серпня 2016р. на суму 6761784,05 грн. за період з 11.09.2016р. по 31.01.2017р.; нарахування по оплаті реактивної електроенергії здійснено: за зобовязанням січня 2016р. на суму 5345,01 грн. за період з 17.03.2016р. по 17.09.2016р.; за зобовязанням лютого 2016р. на суму 28812,43 грн. за період з 17.03.2016р. по 17.09.2016р.; за зобовязанням березня 2016р. на суму 13105,97грн. за період з 23.05.2016р. по 23.11.2016р.; за зобовязанням квітня 2016р. на суму 18165,07 грн. за період з 23.05.2016р. по 23.11.2016р.; за зобовязанням травня 2016р. на суму 31312,32 грн. за період з 20.07.2016р. по 20.01.2017р.; за зобовязанням червня 2016р. на суму 36362,17 грн. за період з 20.07.2016р. по 20.01.2017р.; за зобовязанням липня 2016р. на суму 45542,02 грн. за період з 15.09.2016р. по 31.01.2017р.; за зобовязанням серпня 2016р. на суму 38922,96 грн. за період з 15.09.2016р. по 31.01.2017р.).

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог, з урахуванням встановленого вище, строку здійснення оплати за спірними зобов'язаннями та з дотриманням приписів п.6 ст.232 Господарського кодексу України, у межах періоду визначеного позивачем, суд встановив, що їх загальний розмір становить суму 6743692,68 грн.

Окрім того, у відзиві №1042 від 12.06.2017р. відповідач просить максимально зменшити суму нарахованих штрафних санкцій, посилаючись на приписи п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, п.6 ст.232 Господарського кодексу України.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на надзвичайно складне фінансово-економічне становище підприємства; вказано, що несвоєчасні та не в повному обсязі розрахунки з підприємством за поставлену вугільну продукцію призвели до відсутності обігових коштів, для розрахунку з постачальниками матеріалів і послуг, у тому числі погашення кредиторської заборгованості за спожиту електроенергію; зазначено про наявність значної заборгованості перед бюджетом, заборгованості по заробітній платі; підкреслено, що відповідач здійснює свою господарську діяльність в м.Вугледар Донецької області; зауважено, що через наявність податкового боргу, частина майна підприємства описана та знаходиться у податковій заставі; звернуто увагу, що на все майно підприємства накладено арешт та заборону його відчуження; наголошено на проведенні військових дій на території Донецької області, що призвело до дефіциту коштів на поточну діяльність, значного зниження матеріальних витрат на забезпечення виробничого циклу, зріст цін на товари, роботи, послуги, споживані в процесі виробництва.

Дослідив обґрунтованість заявлених вимог відповідачем, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що ст.233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру цієї санкції.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було порушено господарське зобов'язання, наслідки чого передбачені п.4.2.1. договору та п. 7 додатку №2 до договору про постачання електричної енергії, а саме застосування позивачем пені стосовно відповідача.

Розмір пені, на стягненні якого наполягає позивач, не відповідає фактичним обставинам справи, а отже перерахований судом та визначений у загальному розмірі 6743692,68 грн.

Частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до пп.3.17.4. п.3.17 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» судами першої інстанції вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про їх зменшення. При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків порушенням зобов'язання відповідачем.

У п.3.2 рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013р. зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Судом також враховано, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м.Вугледар, де проводить свою господарську діяльність відповідач.

При цьому, події на території Донецької області, якими є активна фаза антитерористичної операції у Донецькій області, проведення бойових дій у регіоні, а також інші численні порушення у зв'язку з цими обставинами, загальновідомі та додаткового підтвердження не вимагають.

Матеріали справи містять баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2017р., звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2017р., що підтверджують його незадовільний фінансовий стан підприємства відповідача.

Так, станом на 31.03.2017р. кредиторська заборгованість Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» становила 31661 тис. грн.; за І квартал 2017р. чистий фінансовий результат: прибуток відсутній, збитки Товариства за звітний період становлять 81115 тис. грн.; за аналогічний період попереднього року - чистий фінансовий результат: прибуток відсутній, збитки підприємства становлять 43157 тис. грн.

За висновками суду, оцінивши надані сторонами докази у сукупності із об'єктивними обставинами складної ситуації у державі та економічного її становища, період, за який виник борг (січень-серпень 2016р.), час прострочення, часткове погашення існуючої заборгованості, загальний розмір нарахованих сум у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України, перенасиченість грошовими вимогами позивача, специфіку діяльності підприємства відповідача та місце її проведення (м.Вугледар Донецької області), враховуючи положення ст.129 Конституції України, та, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про наявність виняткових обставин, які є підставою для зменшення розміру суми пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а саме від розміру встановленого судом на 50%, тобто до 3371846,34 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на таке, клопотання відповідача задоволено судом, беручи до уваги баланс інтересів сторін.

Судові витрати в цій частині, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача у повному обсязі.

У залишковій частині, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються судом на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на таке, позовні вимоги у частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, у сумі встановленої судом.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 78, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля, м.Краматорськ Донецької області, до Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1, м.Вугледар Донецької області, про стягнення 70313094,96 грн., у тому числі: боргу за активну електроенергію у розмірі 55774501,89 грн., спожиту в січні 2016р. серпні 2016р., боргу за реактивну електроенергію у розмірі 217567,95 грн., спожиту за період з січня 2016р. по серпень 2016р., суми 3% річних у розмірі 1012922,51 грн., нарахованих у період з 01.04.2016р. по 31.01.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії, спожитої за період з січня 2016р. по серпень 2016р., реактивної електроенергії спожитої за період з січня 2016р. по серпень 2016р., суми інфляційних у розмірі 4990317,49 грн., нарахованих у період з 01.04.2016р. по 31.01.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії, спожитої за період з січня 2016р. по серпень 2016р., реактивної електроенергії, спожитої за період з січня 2016р. по серпень 2016р., суми пені у розмірі 8317785,12 грн., нарахованої з 11.03.2016р. по 31.01.2017р. за несвоєчасну оплату відповідачем вартості активної електроенергії, спожитої за період з січня 2016р. по серпень 2016р. та реактивної електроенергії, спожитої за період з січня 2016р. по серпень 2016р., задовольнити частково.

2. Зменшити розмір стягуваної суми пені до 3371846,34 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 (85670, Донецька область, м.Вугледар, вул.Магістральна, 4, ЄДРПОУ 34032208, банківські реквізити не зазначено) на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, б.8, адреса для листування: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Войнич, 2, код ЄДРПОУ 00169845, р/р№26005962482603 в ПАТ "ПУМБ" м.Київ, МФО 334851) 65364785,38 грн., у тому числі заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 55774501,89 грн., заборгованість за реактивну електроенергію у розмірі 217567,95 грн., пеню у розмірі 3371846,34 грн., інфляційні витрати у розмірі 4990317,49 грн. та суму 3% річних в розмірі 1010551,71 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 234619,05 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. В судовому засіданні 06.07.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2017р.

Суддя О.В. Кротінова