Постанова № 67747826, 11.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 року Справа № 914/1382/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Корсака В.А., Ходаківської І.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Львівобленерго"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 01.02.2017у справі№ 914/1382/16Господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Львівобленерго"доФермерського господарства "Поляна"провизнання недійсною додаткової угоди від 06.11.2013 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №47680 від 04.01.2006в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Булькевич А.В. (довіреність №112-1569/2 від 27.04.2017) Мусяковський А.В. (довіреність від 07.06.2016)В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.11.2016 (головуючий суддя - Горецька З.В., судді: Блавацька-Калінська О.М., Трускавецький В.П.) у справі № 914/1382/16 в позові відмовлено з тих підстав, що оспорюваний правочин не є укладеним.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 (головуючий суддя - Скрипчук О.С., судді: Дубник О.П., Матущак О.І.), рішення Господарського суду Львівської області від 16.11.2016 у справі №914/1382/16 залишено без змін, втім з огляду на недоведеність позивачем наявності підстав, з якими приписи законодавства пов'язують можливість визнання угоди недійсною.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" (далі ПАТ "Львівобленерго") просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, натомість залишити в силі рішення суду першої інстанції (уточнені вимоги касаційної скарги), посилаючись на порушення норм ст.ст.203, 204, 215, 714 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.ст. 179, 207 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.1, ч.7 ст.24 Закону України "Про електроенергетику", п.п.1.1., 1.3. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою НКРЕ України від 12.02.2013 №115 (далі Правила приєднання).

У відзиві на касаційну скаргу Фермерське господарство "Поляна" (далі ФГ "Поляна") заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПАТ "Львівобленерго" звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Фермерського господарства "Поляна" про визнання недійсною додаткової угоди від 06.11.2013 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №47680 від 04.01.2006.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: 1) додаткова угода була укладена на підставі договору іпотеки, який не дає права на володіння, користування чи розпорядження майном, яке виступає об'єктом електрифікації, чим порушено Правила користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за №417/1442 (надалі Правила користування); 2) при укладенні спірної додаткової угоди була порушена сама процедура щодо приєднання електроустановок ФГ "Поляна" до електричних мереж, передбачена Правилами приєднання, оскільки не було укладено договір про приєднання та не виконано комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення, в результаті чого наявна схема електропостачання не може забезпечити вказану в додатковій угоді сумарну потужність у розмірі 300 кВт; 3) при виїзді до споживача - ФГ "Поляна", працівниками позивача було виявлено, що у споживача встановлені інші лічильники ніж вказані у оспорюваній додатковій угоді.

Судами встановлено таке.

04.01.2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго" (постачальник) та ФГ "Поляна" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №47-680 (далі договір). Згідно умов договору постачальник зобов'язався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку №9 "Графік зняття показів засобів обліку", а споживач оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно умов цього договору.

В додатку №11 до договору сторони погодили, перелік об'єктів споживача та категорії надійності електропостачання, а саме офісне приміщення с. Держів, потужність 1 кВт; зернотік, с. Держів, потужність 115 кВт; млин, с. Держів, потужністю 80 кВт; тракторна бригада, с. Держів, потужність 59 Квт; об'єкти господарства, с. Бродки, потужність 50 кВт.

06.11.2013 року між ПАТ "Львівобленерго" та ФГ "Поляна" було підписано додаткову угоду про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №47680 від 04.01.2006 року (далі додаткова угода) з додатками. Згідно умов додаткової угоди сторони у зв'язку із взяттям в іпотеку тракторної бригади та зернотоку в с. Бродки, Миколаївського району, що раніше належали СГ ТзОВ "Пролісок" домовились про внесення наступних змін до договору:

- доповнити договір додатком №4 "Порядок участі споживача у графіках обмеження електроспоживання та графіках аварійних відключень";

- доповнити договір додатком №6 "Однолінійна схема";

- доповнити договір додатком №9 "Перелік об'єктів і точок комерційного обліку споживача";

- доповнити договір додатком №11 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

В додатку №11 до договору сторони погодили перелік об'єктів споживання та категорії надійності електропостачання, а саме тракторна бригада, с. Бродки, потужністю 150 кВт; зерносклад АВМ, с.Бродки, потужністю 150 кВт, склад, с. Бродки, потужністю 50 к.Вт. Всі інші умови основного договору залишилися незмінними (п.2 додаткової угоди).

Вирішуючи спір у справі, апеляційний господарський суд правомірно виходив з такого.

Відповідно до ч.5 статті 203 ЦК України однією із загальних вимог, додержання яких є необхідними для чинності правочину, є те, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.1.3. Правил користування постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Пунктом 5.1. Правил користування визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Укладення договору з урахуванням додаткової угоди відповідає положенням п.5.1. Правил користування щодо укладення одного договору на всі об'єкти споживача.

Судом апеляційної інстанції встановлено таке.

Об'єкти, які зазначені в додатковій угоді від 06.11.2013 перебувають у користуванні позивача на підставі укладеного договору позички від 18.07.2012, який укладений між громадянином ОСОБА_6 та ФГ "Поляна". Вказане спростовує доводи скаржника про те, що відповідач станом на момент укладення спірного договору не мав права користування майном, яке виступає об'єктом електрифікації.

15.04.1980 Дрогобицьким товариством електромереж Львівенерго було видано колгоспу "Радянська армія" технічні умови на приєднання АВМ - 1,5 проектованою потужністю 400 кВт, який знаходився в с.Бродки Миколаївського району.

Відповідно до Акта Львівенерго від 27.01.1981 було здійснено допуск до експлуатації КПТ -400 кВт. і ПЛ для електропостачання ферм ВРХ, майстерні та АВМ 1,5 в с.Бродки Миколаївського району колгоспу "Радянська армія".

05.03.1987 складено Акт щодо розмежування по балансовій приналежності і експлуатаційній відповідальності між електропостачальною організацією та колгоспом "Радянська армія", з якого вбачається, що електропостачання здійснювалось, зокрема, на об'єкти тракторну бригаду, зерносклад, які розташовані в с. Бродки Миколаївського району.

Приєднання електроустановки (далі - приєднання) - надання електропередавальною організацією послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності (п.1.2. Правил приєднання).

Електропередавальна організація безоплатно протягом п'яти робочих днів від дня подання зазначеної заяви надає замовнику підписаний договір про приєднання, з визначенням у ньому розміру плати за приєднання, невід'ємною частиною якого є технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок відповідно до додатка 3 до цих Правил (п.2.1.2. Правил приєднання).

Електропередавальна організація готує технічні вимоги до проекту зовнішнього електрозабезпечення, забезпечує виконання проектної документації, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника (2.1.3. Правил приєднання).

За оцінкою суду в даній ситуації відповідачем не було здійснено жодного нового будівництва, реконструкції чи технічного переоснащення існуючих електроустановок; відбулась лише заміна споживача на існуючих об'єктах.

Твердження позивача про те, що під час укладення додаткової угоди були порушені Правила приєднання, правомірно були відхилені апеляційним господарським судом, адже останні регулюють відносини, які виникають під час приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників до електричних мереж (п.1.1. Правил приєднання) за самостійним договором, укладення якого не є істотною умовою до договору про постачання електричної енергії, втім не поширюються на спірні правовідносини.

Суд касаційної інстанції зазначає, що оскільки саме позивач є балансоутримувачем ТП-203, останньому мала б бути відома потужність зазначеного трансформатора та, відповідно, можливість постачання електроенергії відповідачу внаслідок підписання оспорюваної додаткової угоди у визначений сторонами спосіб, у зв'язку з чим твердження про недостовірність відомостей, що внесені у додатки №№6, 9 додаткової угоди, є безпідставними.

Щодо тверджень позивача про невідповідність засобу обліку (лічильника), суд касаційної інстанції зазначає таке.

Так, відповідно до п.3.8. Правил користування у разі встановлення або заміни засобів обліку споживачем електропередавальна організація відповідно до вибраного споживачем виду тарифу із переліку, передбаченого нормативно-правовими актами НКРЕКП, та вимог нормативно-технічних документів щодо організації комерційного обліку має запропонувати споживачу перелік розрахункових засобів обліку електричної енергії та вимірювання величини споживаної електричної потужності, а також перелік каналів зв'язку, якими має забезпечуватися передача інформації щодо обліку, у тому числі форматів представлення даних щодо забезпечення можливості зчитування даних з засобів обліку електричної енергії та/або локального устаткування збору та обробки даних.

У разі встановлення (заміни) розрахункових засобів обліку та/або локального устаткування збору та обробки даних зі зміною електричної схеми обліку або безпосередньо зміни електричної схеми обліку на основі технічних рекомендацій, наданих електропередавальною організацією, споживач або організація, на вимогу (за ініціативою) якого (якої) здійснюється встановлення (заміна) розрахункових засобів обліку, розробляє технічне завдання на встановлення (заміну) розрахункових засобів обліку, яке погоджується електропередавальною організацією впродовж десяти робочих днів з дня його отримання. На основі погодженого технічного завдання на встановлення (заміну) розрахункових засобів обліку проектною організацією за договором із споживачем або організацією, на вимогу (за ініціативою) якого (якої) здійснюється встановлення (заміна) розрахункових засобів обліку, розробляється проект встановлення розрахункових засобів обліку електричної енергії та/або локального устаткування збору та обробки даних. Установлення (заміна) розрахункових засобів обліку без зміни електричної схеми обліку здійснюється відповідно до існуючих проектних рішень без розробки технічного завдання.

Установлення (заміна) засобів розрахункового обліку без зміни електричної схеми обліку здійснюється на підставі заяви споживача за його рахунок електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання таких робіт, за погодженням з електропередавальною організацією. Робочий проект на встановлення (заміну) засобів розрахункового обліку із зміною електричної схеми обліку та/або локального устаткування збору та обробки даних виконується проектною організацією за договором, укладеним із організацією, на балансі якої перебувають розрахункові засоби обліку.

Апеляційним господарським судом встановлено, що неспівпадіння номеру лічильника в додатковій угоді від 06.11.2013 та номеру лічильника при обстеженні, яке відбулось 03.05.2015, є наслідком заміни засобу обліку (лічильника).

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що розрахункові засоби обліку (лічильники) за №11145355 та №14034938 опломбовані пломбами ПАТ "Львівобленерго", про що складено Акти про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них: №264757 від 05.11.2014 та №264759 від 05.11.2014. Зазначене підтверджує, що позивачем вчинялись дії на виконання спірної додаткової угоди від 06.11.2013.

Згідно п.п.3.31, 3.32 Правил користування розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.

В акті про пломбування та встановлення індикаторів мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби та/або індикаторів, сторона, яка їх встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб і індикаторів на них.

Відтак, зазначені вище доводи позивача були правомірно відхилені апеляційним господарським судом.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що встановлення позивачем факту невідповідності засобу обліку (лічильника), не може бути підставою для визнання недійсним спірної додаткової угоди на момент її укладення, адже такі обставини можуть стосуватися належного/неналежного виконання умов договору.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно зі ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом зазначених норм, права або інтереси особи підлягають судовому захистові у разі їх порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Отже, на виконання вимог ст.ст.33, 34 ГПК України позивач мав довести, яким чином та які його права порушуються, оспорюються та/або не визнаються відповідачем у справі внаслідок укладення оспорюваної додаткової угоди.

Втім, позивач не обґрунтував та в попередніх судових інстанціях не спромігся довести за допомогою належних і допустимих доказів, яким чином укладення ним на підставі вільного волевиявлення із дотриманням принципу свободи договору оспорюваної додаткової угоди порушує його права або інтереси.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що позові вимоги про визнання недійсною додаткової угоди від 06.11.2013 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №47680 від 04.01.2006 з підстав, зазначених в позовній заяві, не належать до задоволення.

Наведене свідчить, що під час прийняття постанови у справі суд апеляційної інстанції не припустився порушень або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 у справі №914/1382/16 залишити без змін.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді В. Корсак

І. Ходаківська